Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Калашнікової О.В.,

секретарі судового засідання: Гуловій О.І.,

за участю представника відповідача: Лаврука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування рішення та розпорядження, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року,

У квітні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФО-П ОСОБА_2) звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій № 000014 від 18 березня 2014 року;

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 розпорядження ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 29-р від 18 березня 2014 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що суб'єктом владних повноважень прийнято рішення про застосовування відносно неї фінансових санкцій та сформовано розпорядження ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 29-р від 18 березня 2014 року, згідно з пунктом 1 якого анульована ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії НОМЕР_1 у зв'язку з продажем продавця її крамниці алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітній особі.

Позивач вказує, що отримавши поштою вищенаведені рішення з'ясувала, що 08 листопада 2013 року на продавця ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення, однак під час розмови остання запевняла, що протокол працівниками міліції складено безпідставно, оскільки вона не здійснювала продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітній особі.

Оскарживши рішення про застосування фінансових санкцій № 000014 від 18 березня 2014 року та розпорядження ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 29-р від 18 березня 2014 року, позивачем отримано лист від 31 березня 2014 року, яким відмовлено у задоволенні скарги.

Не погоджуючись з висновками ГУ ДФС в Івано-Франківській області, позивач звернулась до суду з вимогою про скасування рішення № 000014 та розпорядження № 29-р в частині пункту 1.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 травня 2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування фінансових санкцій № 000014 від 18 березня 2014 року.

Визнано протиправним та скасовано пункт 1 розпорядження ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 29-р від 18 березня 2014 року.

У своїй касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

В свою чергу, ФО-П ОСОБА_2 у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію ФО-П ОСОБА_2, починаючи з 17 липня 1998 року зареєстрована платником податків.

08 листопада 2013 року працівником правоохоронних органів виявлено факт продажу неповнолітній особі пляшки пива та пачки цигарок продавцем ОСОБА_3 крамниці "ІНФОРМАЦІЯ_2", який належить позивачу, за результатами якого складено протокол про адміністративне правопорушення серії ІВ № 033322 від 08 листопада 2013 року.

Розглянувши матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_3, 09 листопада 2013 року заступником начальника Калуського МВ УМВС України майором міліції Стефанишин А. П. прийнято постанову, якою направлено матеріали адміністративної справи на розгляд адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Калуської міської ради Івано-Франківської області.

Так, за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною другою статті 156 КУпАП, згідно з постановою адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Калуської міської ради Івано-Франківської області № 39 від 05 грудня 2013 року, притягнуто ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працює продавцем у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_2" до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., який в подальшому сплачено.

Разом з цим, за результатами розгляду надісланих матеріалів 14 березня 2014 року адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Калуської міської ради Івано-Франківської області сформовано висновок № 1 до матеріалів МВС України Калуського МВ УМВС України в Івано-Франківській області від 23 січня 2014 року № 1302, в якому вказано порушення, а саме продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, чим порушено статтю 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", за яке передбачено відповідальність відповідно до вимог статей 15, 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та частини другої статті 156 КУпАП.

У зв'язку з вищезазначеним прийнято рішення про застосування відносно ФО-П ОСОБА_2 фінансових санкцій на загальну суму 6800,00 гривень та анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами.

На підставі абзацу 9 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ГУ ДФС в Івано-Франківській області прийнято рішення № 00014 від 18 березня 2014 року про застосування відносно позивача фінансових санкцій в сумі 6800,00 гривень.

Разом з цим, за порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, відповідачем сформовано розпорядженням № 29-р від 18 березня 2014 року, пунктом 1 якого анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами серії НОМЕР_1.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції прийшов до висновку про правомірність дій та рішень суб'єкта владних повноважень у зв'язку з наявністю правопорушення продавця ОСОБА_3 крамниці "ІНФОРМАЦІЯ_2", який належить позивачу.

Львівський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення адміністративного позову, виходив з того, що контролюючим органом протиправно застосовано фінансові санкції у зв'язку з відсутністю доказів продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів неповнолітній особі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками суду першої інстанції та частково погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (481/95-ВР) .

Приписами статті 15-3 вищевказаного Закону встановлені обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, а саме: заборонено здійснювати продаж алкогольних напоїв і тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом 9 частини другої статті 17 наведеного Закону передбачено, що за порушення вимог статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.

В силу статті 15 наведеного Закону ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження при наявності підстав, зокрема порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Механізм застосування фінансових санкцій визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 (790-2003-п) (далі - Порядок), відповідно до пункту 5 якого, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пункт 10 Порядку визначає, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання, сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Згідно з частиною другою статті 156 КУпАП порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар) - тягне за собою накладення штрафу.

За приписами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 08 листопада 2013 року, в порушення вимог вищенаведеної статті не вказано який саме товар (назва), кому (прізвище ім'я по-батькові) та у якій годині був проданий.

Крім цього, відповідач в порушення пункту 8 Порядку застосування фінансових санкцій, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02 червня 2003 року (790-2003-п) , не повідомив ФО-П ОСОБА_2 про розгляд питання про накладення фінансових санкцій, чим порушив її права та інтереси.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що у звіті електронного журналу, який міститься в матеріалах справи вказано про продаж 08 листопада 2013 року цигарок "Мальборо" о 18:10 год., о 19:18 год. та о 22:00 годині.

Інформація про факт продажу пачки цигарок "Мальборо" 08 листопада 2013 року о 20 год. 45 хв., про що вказано у поясненнях неповнолітнього ОСОБА_5 фіскальними чеками не підтверджується.

З матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні судом першої інстанції допитано в якості свідка ОСОБА_3, яка повідомила, що тютюнові вироби та алкоголь неповнолітній особі не продавала. Вказала, що особа, яка нібито придбала в магазині пиво та сигарети у приміщення магазину не заходила. При розгляді справи про адміністративне правопорушення була присутня та пояснила вказані обставини, однак її пояснення не були взяті до уваги. Про розгляд справи та накладення штрафу позивача не повідомила, оскільки вважала, що адміністративне порушення вчинене нею вплине на трудові відносини. Про те, що на ФО-П ОСОБА_2 по даному факту також буде накладено фінансові санкції не знала, тому штраф сплатила в повному обсязі.

Слід зауважити, що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Калуської міської ради Івано-Франківської області та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., який в подальшому сплачено правопорушницею, а тому фактично підтверджується факт скоєння нею адміністративного правопорушення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову про задоволення адміністративного позову зазначив, що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності адміністративною комісією при Виконавчому комітеті Калуської міської ради Івано-Франківської області, а тому є недоречними посилання на частину четверту статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судом апеляційної інстанції не перевірялися обставини щодо правопорушення та не надана їм правова оцінка.

Разом з цим, не з'ясовано всіх обставини справи, зокрема, відсутні покази свідка ОСОБА_5, а в матеріалах справи містяться лише письмові пояснення неповнолітнього ОСОБА_5, відібраних працівниками правоохоронних органів в присутності матері, з яких вбачається, що в крамниці "ІНФОРМАЦІЯ_2" ним 08 листопада 2013 року близько 20 год. 45 хв. придбано пляшку пива "Балтика" та пачку цигарок "Мальборо". При виході із крамниці до нього підійшли працівники міліції і встановили вік неповнолітнього. Після цього, разом з ним працівники міліції зайшли знову до крамниці, де ОСОБА_5 вказав на продавця, який продав пиво та цигарки. Також, неповнолітній пояснив, що при купівлі вказаного товару продавець не запитувала скільки йому років.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції не з'ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення, що є порушенням статті 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до прийняття необґрунтованого судового рішення і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

За встановленим частиною другою статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України правилом, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки для вирішення цього спору необхідно встановлювати нові обставини, чого відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може робити суд касаційної інстанції, справу необхідно направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 159, 167, 221, 223, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.