Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Довгалівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, сільського голови села Довгалівка Погребищенського району Вінницької області Томчука Олександра Максимовича, про визнання неправомірними та скасування рішення сільської ради, визнання дій сільського голови неправомірними, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року,

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Довгалівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області (далі - Сільська рада), сільського голови села Довгалівка Погребищенського району Вінницької області Томчука О.М. (далі - сільський голова Томчук О.М.), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

визнати неправомірними дії Довгалівського сільського голови Томчука О.М. щодо безпідставного винесення на сесію Довгалівської сільської ради питання про розірвання в односторонньому порядку договорів оренди землі, укладених 27 січня 2009 року між Довгалівською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар), зареєстрованих відповідно до вимог чинного земельного законодавства України у Вінницькій регіональній філії Центру Державного земельного кадастру під № 041005100002, № 041005100003, № 041005100005 від 19 квітня 2010 року;

визнати неправомірними дії Довгалівського сільського голови Томчука О.М. щодо введення в оману депутатів Довгалівської сільської рад під час розгляду 10 червня 2015 року на сесії ради питання про розірвання в односторонньому порядку договорів оренди землі, укладених 27 січня 2009 року між Довгалівською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 шляхом надання їм недостовірної і такої, що не існує, інформації про встановлення фактів Державною екологічною інспекцією Вінницької області порушень з боку ОСОБА_1 умов договорів оренди земель водного фонду та екологічного законодавства при їх виконанні;

визнати незаконним та скасувати рішення Довгалівської сільської ради № 214 від 10 червня 2015 року про розірвання в односторонньому порядку договорів оренди землі, укладених 27 січня 2009 року між Довгалівською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) та зареєстрованих відповідно до вимог чинного земельного законодавства України.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржене рішення про розірвання договорів оренди землі прийнято з суттєвими порушеннями вимог законодавства і є наслідком неправдивої інформації щодо використання орендованих водойм, яку повідомив голова сільської ради Томчук О.М. перед початком голосування за вказане рішення.

Постановою від 9 лютого 2016 року Погребищенський районний суд Вінницької області відмовив у задоволенні позовних вимог.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 квітня 2016 року скасував постанову Погребищенського районного суду Вінницької області від 9 лютого 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування рішення Довгалівської сільської ради № 214 від 10 червня 2015 року про розірвання в односторонньому порядку договорів оренди землі, укладених 27 січня 2009 року між Довгалівською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) та зареєстрованих відповідно до вимог чинного земельного законодавства України у Вінницькій регіональній філії Центру Державного земельного кадастру під № 041005100002, № 041005100003, № 041005100005 19 квітня 2010 року, і в цій частині закрив провадження у справі. У решті (щодо оскарження дій сільського голови Томчука О.М.) постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У тій же ухвалі суд апеляційної інстанції роз'яснив позивачу його право на звернення з позовною заявою до господарського суду в порядку господарського судочинства.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судам апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його ухвалу та прийняти нове рішення, яким визнати незаконним та скасувати рішення Довгалівської сільської ради № 214 від 10 червня 2015 року про розірвання в односторонньому порядку договорів оренди землі, укладених 27 січня 2009 року між Довгалівською сільською радою (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) та зареєстрованих відповідно до вимог чинного земельного законодавства України у Вінницькій регіональній філії Центру Державного земельного кадастру під № 041005100002, № 041005100003, № 041005100005 19 квітня 2010 року.

Своєю чергою відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначив про те, що рішення судів попередніх інстанцій ґрунтуються на повно і всебічно досліджених обставинах, їхні висновки правильні й обґрунтовані. Щодо вимог про скасування рішення про розірвання договорів оренди, то на думку відповідача підстав для їх задоволення немає.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

У справі, що розглядається, встановлено, що 27 січня 2009 року між Довгалівською сільською радою Погребищенського району Вінницької області (Орендодавцем) та ОСОБА_1 (Орендарем) було укладено договори оренди земельних ділянок водного фонду, зареєстрованих у Вінницькій регіональній філії Центру Державного земельного кадастру 19 квітня 2010 року під № 041005100002, № 041005100003, № 041005100005 (далі - договори оренди земельних ділянок).

Відповідно до пунктів 14 цих договорів оренди, земельні ділянки водного фонду передавались в оренду з метою охорони поверхневих об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж водних об'єктів (ставків) в межах водоохоронних зон.

10 червня 2015 року Довлагівська сільська рада на 47 сесії 6 скликання прийняла рішення за № 214 "Про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок водного фонду", яким розірвала згадані вище договори оренди в односторонньому порядку, як зазначено в цьому рішенні, "на умовах передбачених законом та договором". Відповідно до цього рішення при його прийнятті відповідач взяв до уваги факти порушень орендарем умов цих договорів, створення в результаті діяльності користувача загрози навколишньому природному середовищу, а також факт несплати орендної плати за воду до місцевого бюджету та висновки постійної комісії сільської ради з питань земельних ресурсів.

Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_1 звернувся до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що сільський голова при винесені на сесію сільської ради питання про розірвання в односторонньому порядку договорів оренди землі діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави як для визнання таких дій протиправних, так і для скасування оскарженого рішення.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції тільки в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дій сільського голови Томчука О.М. Стосовно вимог про визнання неправомірним і скасування рішення сільської ради № 214 від 10 червня 2015 року про розірвання договорів оренди земельних ділянок, то в цій частині апеляційний суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі з тих підстав, що такий спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, вважає його обґрунтованим і таким, що зроблений на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин, відповідно до частини другої цієї статті, є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

За змістом статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, з-поміж інших, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Одним із принципів земельного законодавства, закріплених у статті 5 Земельного кодексу України, є забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Відтак за змістом наведених вище положень закону Сільська рада як орган місцевого самоврядування при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Спір у справі, що розглядається, стосується права користування земельними ділянками водного фонду, тобто цивільного права. У відносинах, які склалися між сторонами, Сільська рада не здійснювала владних управлінських функцій, а діяла від імені власника земель комунальної власності і в такий спосіб (шляхом прийняття оскарженого рішення від 10 червня 2015 року) реалізувала свої повноваження у цій сфері.

У разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу в оренду, у даному випадку, земельних ділянок водного фонду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності користування фізичною чи юридичною особою спірним об'єктом оренди має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Таку позицію неодноразово висловлював Верховний Суд України, зокрема у постановах від 11 листопада 2014 року у справі № 21-493а14 та від 9 грудня 2014 року у справі № 21-308а14.

У такому ж порядку має здійснюватися і захист порушених прав фізичної особи, з якою орган місцевого самоврядування вирішив достроково розірвати договірні відносини щодо користування земельними ділянками, наданими їй раніше в оренду.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України).

За змістом статей 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, зокрема, фізичних осіб у спосіб, визначений законами України, здійснюється у порядку цивільного судочинства.

Водночас слід зазначити, що в разі, якщо за захистом порушеного права звертатиметься фізична особа як суб'єкт господарювання (громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набув статус суб'єкта підприємницької діяльності (стаття 1 Господарського процесуального кодексу України), то такий спір вирішуватиметься у порядку господарського судочинства.

За встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що позов, предметом якого є перевірка правильності формування волі однієї зі сторін стосовно розпорядження землею не може бути розглянуто в порядку адміністративного судочинства.

Стосовно оскарження дій сільського голови Томчука О.М. щодо винесення на сесію Сільської ради питання про розірвання в односторонньому порядку договорів оренди землі, а також щодо повідомлення депутатам під час розгляду 10 червня 2015 року на сесії ради питання про розірвання цих договорів оренди інформації про стан об'єктів оренди і про порушення орендарем умов їх використання, то на думку колегії суддів за встановлених у цій справі обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки сільський голова діяв відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.