КОЛЕГІЯ СУДДІВ СУДОВОЇ ПАЛАТИ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
17.04.2003
(Витяг)
Вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30
травня 2002 р. Є. засуджено за ч. 3 ст. 358 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
до
покарання у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Ухвалою судової палати у кримінальних справах апеляційного
суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2002 р. вирок змінено
- із застосуванням ст. 69 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
призначене покарання
пом'якшено: до сплати штрафу у розмірі 50 грн.
Є. визнано винним у тому, що він у квітні 1998 р. у
невстановленої слідством особи придбав завідомо підроблене
(виготовлене на його замовлення і з фотографією) посвідчення
"Ветеран праці" і 17 лютого 2002 р. використав його для
безоплатного проїзду в метро.
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України, розглянувши справу за касаційним поданням
прокурора, скасувала ухвалу апеляційного суду з таких підстав.
Санкцією ч. 3 ст. 358 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
серед інших видів
покарання передбачено штраф у розмірі до п'ятдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вироком районного
суду Є. було засуджено за зазначеною статтею до штрафу в розмірі
510 грн., що на час вчинення злочину становило 30
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в межах
санкції цієї статті. Саме в такому розмірі ч. 2 ст. 53 КК
встановлено мінімальну межу такого виду покарання, як штраф.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК ( 2341-14 ) (2341-14)
при призначенні
більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, суд не має права
призначати покарання нижче від найнижчої межі, встановленої для
такого виду покарання і Загальній частині КК.
Таким чином, ухвала апеляційного суду, якою вирок було
змінено із призначенням засудженому покарання нижче від найнижчої
межі, встановленням зазначеного виду покарання, а саме 50 грн.
штрафу, є незаконною, а тому й скасовано з направленням справи на
новий апеляційний розгляд.
"Вісник Верховного Суду України",
N 6, листопад - грудень, 2003 р.