Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Краматорського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року,

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - ГУ МВС України в Донецькій області), Краматорського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Краматорського МВ ГУ МВС України в Донецькій області) про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ МВС України від 24 липня 2014 року № 783 в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ; визнано протиправним та скасовано наказ МВС України від 29 липня 2014 року № 1436 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ у запас; поновлено ОСОБА_3 на посаді начальника сектору відділу карного розшуку Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області з 29 липня 2014 року; зобов'язано Краматорській МВ ГУМВС України в Донецькій області нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 29 липня 2014 року по день поновлення на посаді, за відрахуванням зборів та обов'язкових платежів та сум грошового забезпечення, виплачених після звільнення. У задоволені решті позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі МВС України, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що відповідачами не надано доказів, які б підтвердили протиправні дії та зв'язки позивача з ДНР, незаконне затримання та утримання осіб в КПЗ чергової частини міськвідділу чи скоєння інших вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу та слугували підставою звільнення ОСОБА_3

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, з 05 серпня 2013 року позивач обіймав посаду начальника сектору розкриття майнових злочинів відділу карного розшуку Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області.

Наказом МВС України № 783 від 24 липня 2014 року на підставі статі 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу, порушення ст. 65 Конституції України, ч. 3 ст. 3, ч. 1 ст. 5 Закону України "Про міліцію" та Присяги працівника органу внутрішніх справ України, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 28 грудня 1991 року (382-91-п) , ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Наказом МВС України 1436 о/с від 29 липня 2014 року "По особовому складу" позивача звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Відповідно до положень статті 18 Закону України "Про міліцію" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29 липня 1991 року (114-91-п) (далі - Положення).

Пунктом 66 Положення передбачено підставу для звільнення з органів внутрішніх справ за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу.

Отже, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю межує з адміністративним або кримінальним правопорушенням і полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Наведене обумовлене тим, що працівники міліції мають особливий правовий статус, який полягає у віднесенні вимог морального змісту до їх службово-трудових обов'язків. При прийнятті на службу позивач зобов'язувався не використовувати службове становище з метою наживи в особистих інтересах чи інтересах інших осіб, не допускати діянь, відповідальність за скоєння яких передбачена Кримінальним кодексом України (2341-14) , не допускати вчинення проступків, що дискредитують високе звання працівника ОВС, тощо.

Частиною 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-ІV (3460-15) (далі - Статут) передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, по факту порушення позивачем скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, у встановлений законом строк було проведено службове розслідування.

У висновку службового розслідування від 24 липня 2014 року зазначено, що до МВС України надходить інформація про випадки безвідповідального ставлення до службових обов'язків, неналежного реагування на факти протиправного захоплення приміщень державних установ, органів внутрішніх справ. Ряд працівників зазначених управлінь свідомо стали на шлях зради інтересів служби, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, сприяння та співпраці з представниками незаконно створених воєнізованих формувань та злочинних угрупувань та найманцями інших держав, які посягають на цілісність України та ведуть бойові дії на території нашої держави.

У висновку також зазначено, що позивач причетний до протиправних дій та зв'язків з ДНР, незаконного затримання та утримування осіб в КПЗ чергової частини міськвідділу.

Разом з тим докази на підтвердження факту причетності позивача до протиправних дій та зв'язків з ДНР відповідачами не надані.

Згідно з довідкою старшого слідчого третього слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області Щура І.В. від 21 квітня 2015 року № [05]17/1/3-380вих-15 у кримінальному провадженні № 420140000000673 від 24 квітня 2014 року ОСОБА_3 має статус свідка, не встановлено підстав для надання йому іншого процесуального статусу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачами не надано доказів, які б підтвердили протиправні дії та зв'язки позивача з ДНР, незаконне затримання та утримання осіб в КПЗ чергової частини міськвідділу чи скоєння інших вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, що слугували підставою для його звільнення, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про скасування спірних наказів МВС України в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ, поновлення його на службі та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Суди повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих судових рішень.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235- 237 Кодексу адміністративного судочинства України.