СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 25.07.2000

                             (Витяг)

     Вироком Саксаганського   районного   суду   м.  Кривого  Рогу
Дніпропетровської області від 5 листопада 1997 р.  К. засуджено за
ч. 2  ст.  168  КК  ( 2002-05 ) (2002-05)
         із застосуванням статей 44,  45 КК
( 2001-05 ) (2001-05)
         на чотири роки позбавлення  волі  умовно  з  іспитовим
строком три роки і зі сплатою в дохід держави штрафу в розмірі 680
грн.  Із засудженого стягнено на користь О.  1 тис. грн. моральної
шкоди.

     Постановою президії Дніпропетровського обласного суду від  11
серпня 1999 р.  вирок змінено: дії К. перекваліфіковано з ч. 2 ст.
168 КК  ( 2002-05  ) (2002-05)
          на ч.  1 ст.  155-2 КК,  за якою призначено
покарання із застосуванням  ст.  45  КК  ( 2001-05  ) (2001-05)
          у  вигляді
позбавлення  волі  строком  на один рік умовно з іспитовим строком
один рік,  а з урахуванням ст.  44 КК - без штрафу. На підставі п.
"в"  ст.  1  Закону  від 26 червня 1997 р.  "Про амністію з нагоди
першої річниці Конституції України" ( 401/97-ВР ) (401/97-ВР)
         К. від покарання
звільнено.

     За вироком суду К. визнано винним у тому, що він, працюючи за
сумісництвом лікарем-урологом 4-ї міської лікарні м.  Кривого Рогу
та  будучи  посадовою   особою,   7   березня   1997   р.   шляхом
вимагательства   -   погрожуючи   передчасним   закриттям   листка
непрацездатності та припиненням лікування - одержав від О.  хабар,
а саме:  пляшку шампанського,  плитку шоколаду, 450 грамів ковбаси
та 400 грамів сала на загальну суму 13 грн. 20 коп.

     Президія Дніпропетровського  обласного  суду  змінила вирок і
перекваліфікувала дії  засудженого  на   ч.   1   ст.   155-2   КК
( 2002-05  ) (2002-05)
        ,  зазначивши,  що  К.  займав  посаду лікаря,  яка не
пов'язана з  виконанням  організаційно-розпорядчих  обов'язків,  а
тому  він  одержав  шляхом  вимагательства незаконну винагороду за
виконання функціональних обов'язків лікаря, а не посадової особи.

     Заступник Голови  Верховного  Суду України порушив у протесті
питання про скасування постанови президії  обласного  суду,  зміну
вироку та   пом'якшення  призначеного  К.  за  ч.  2  ст.  168  КК
( 2002-05 ) (2002-05)
         із застосуванням ст.  44 і  ст.  45  КК  ( 2001-05  ) (2001-05)
        
покарання  до одного року позбавлення волі без конфіскації майна і
позбавлення  права  займати  певні  посади  чи  займатися   певною
діяльністю,  тобто засудження його умовно з іспитовим строком один
рік без сплати штрафу. Перевіривши матеріали справи та обговоривши
доводи протесту,  судова колегія в кримінальних справах Верховного
Суду України задовольнила його з таких підставах.

     Висновок суду  про доведеність вини К.  у вчиненні зазначених
злочинних   дій   відповідає    фактичним    обставинам    справи,
підтверджується   сукупністю   досліджених   судом   доказів  і  є
обгрунтованим. Дії К. за ч. 2 ст. 168 КК ( 2002-05 ) (2002-05)
         кваліфіковано
правильно.

     Як вбачається з матеріалів справи,  К.  шляхом вимагательства
одержав  винагороду  не  тільки  за  здійснення  суто  професійної
діяльності  -  лікування  потерпілої,  а  й  за   надання   листка
тимчасової непрацездатності, тобто за вчинення дій, які тягнуть за
собою певні правові  наслідки.  Оскільки  в  даному  випадку  його
повноваження мали організаційно-розпорядчий характер,  то він діяв
як посадова особа.  Президія Дніпропетровського обласного суду  не
врахувала цих обставин, тому прийняла неправильне рішення.

     Крім того,  відповідно до ч.  1 ст.  155-2 КК ( 2002-05 ) (2002-05)
          за
одержання  працівником шляхом вимагательства незаконної винагороди
від громадянина за виконання роботи,  що входить у коло обов'язків
такого працівника, передбачено покарання у вигляді виправних робіт
строком до одного року або штрафу до сорока  мінімальних  розмірів
заробітної плати. Покарання у вигляді позбавлення волі диспозицією
цієї  норми  не  передбачено.  Отже,  президія  Дніпропетровського
обласного   суду  призначила  К.  покарання,  яке  не  передбачено
законом.

     Враховуючи наведене,  конкретні  обставини  справи,  дані про
особу винного та обставини,  що пом'якшують його відповідальність,
а  також  розмір одержаного хабара,  судова колегія в кримінальних
справах  Верховного  Суду  України  скасувала  постанову  президії
обласного суду та змінила вирок:  призначила К.  покарання за ч. 2
ст. 168  КК  ( 2002-05  ) (2002-05)
          із  застосуванням  статей  44,  45  КК
( 2001-05  ) (2001-05)
          у  вигляді  одного  року позбавлення волі умовно без
штрафу.

 "Рішення Верховного Суду України", 2001 р.