СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 06.05.99
м.Київ
(Витяг)
Відповідно до вимог ст. 275 КПК України ( 1003-05 ) (1003-05)
розгляд
справи в суді провадиться тільки щодо обвинувачених і лише за тим
обвинуваченням, за яким їх віддано до суду
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від
22 травня 1998 р. І. та М. засуджено за ч. 3 ст. 144 КК
( 2001-05 ) (2001-05)
до позбавлення волі.
Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Чернігівського
обласного суду від 20 серпня 1998 р. вирок залишено без зміни.
І. та М. визнано винними у вимагательстві за таких обставин.
13 липня 1996 р. в смт Гончарівське Чернігівської області між
К. і його сином С., з одного боку, та П. і братами Я.С. і Я.О. - з
іншого, виникла сварка. Після цього К., П., Я.С. і Я.О. домовилися
зустрітись наступного дня біля диско-клубу "Магнолія" в
м. Чернігові.
В обумовлений час у зазначеному місці з Я.С. та П. зустрілись
К., І., М. і Ш., і останні три почали вимагати від Я.С. та П.
передати їм 5 тис. доларів США. При цьому вони погрожували
потерпілим фізичною розправою в разі невиконання їхньої вимоги, а
Ш., крім того, ударив кулаком в обличчя П., заподіявши йому
середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Продовжуючи злочинну діяльність, М. та І. 3 вересня 1996 р.
на одній із вулиць м. Чернігова відібрали у В. автомобіль
"ВАЗ-2109", який належав Я.С.
4 вересня 1996 р. І. та М. знову зустріли Я.С. біля
диско-клубу і почали вимагати передачі їм 5 тис. доларів США або
відібраного напередодні автомобіля. При цьому І. декілька разів
ударив потерпілого в обличчя та інші частини тіла. Потім вони
завели Я.С. до диско-клубу і, погрожуючи розправою, заборонили
виходити з приміщення. Близько 2-ї години ночі 5 вересня 1996 р.
І. та М. перевезли Я.С. із диско-клубу до приватної квартири, де
тримали до ранку, а потім доставили його в приміщення камери
схову на ринку "Нива" в м. Чернігові. Звідти І. та М. відвезли
потерпілого до м. Києва, де Ш. почав вимагати від Я.С. оформлення
документів на право управління та розпорядження згаданим
автомобілем.
Я.С. внаслідок фізичного і психічного впливу з боку І., М. та
Ш. погодився видати доручення на ім'я М. на автомашину "ВАЗ-2109"
з правом розпорядження нею на свій розсуд. Заволодівши протиправно
зазначеним автомобілем, І., М. та Ш. завдали Я.С. матеріальну
шкоду на суму 13 018 грн.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про зміну судових рішень, а саме заміну в їх мотивувальній
частині прізвища "Ш." словами "з особою, щодо якої матеріали
виділено в окреме провадження". Судова колегія в кримінальних
справах Верховного Суду України визнала, що протест підлягає
задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 275 КПК ( 1003-05 ) (1003-05)
розгляд справи в суді
провадиться тільки щодо обвинувачених і лише за тим
обвинуваченням, за яким їх віддано до суду, а відповідно до вимог
ст. 334 КПК мотивувальна частина обвинувального вироку має містити
формулювання обвинувачення щодо підсудних, визнаного судом
доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та
наслідків злочину, форми вини й мотивів злочину.
У даній справі, як видно з її матеріалів, було притягнуто до
кримінальної відповідальності та віддано до суду І. та М. За
вироком суду І. та М. визнані винними й засуджені за
вимагательство.
Разом з тим у мотивувальній частині вироку суд зазначив, що
І. та М. вчинили вимагательство за попереднім зговором з Ш., щодо
якого матеріали справи виділені в окреме провадження і в судовому
засіданні не розглядались. За таких обставин у мотивувальній
частині вироку і в касаційній ухвалі прізвище "Ш." необхідно
замінити словами "з особою, щодо якої матеріали виділено в окреме
провадження".
Враховуючи наведене, судова колегія в кримінальних справах
змінила вирок та ухвалу касаційної інстанції, замінивши в їх
мотивувальній частині прізвище "Ш." словами "з особою, щодо якої
матеріали справи виділено в окреме провадження".
Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 3(13), 1999 р.