Вироком Одеського обласного суду від 14 вересня 1998 р. О., Л. та інші засуджені за пунктами "а", "і" ст. 93, ч. 3 ст. 142 та ч. 1 ст. 222 КК (2001-05, 2002-05) .

Їх визнано винними в тому, що вони за попереднім зговором групою осіб 6 березня 1997 р. із користі в ході розбійного нападу умисно вбили С. і заволоділи її майном на суму 6379 грн. При цьому О. вистрелив у неї із пістолета, заподіявши поранення грудної клітки, після чого разом з Л. задушив потерпілу.

Розглянувши справу за касаційними скаргами засуджених та поданням прокурора, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України змінила вирок, зазначивши таке.

Винність засуджених у вчиненні злочинів за викладених у вироку обставин доведена, їх дії кваліфіковано правильно, покарання кожному визначено з урахуванням характеру та ступеня суспільної небезпечності вчиненого, даних про їх особу та всіх обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Як вбачається з вироку, суд постановив речові докази - пістолет і 18 патронів до нього - передати Одеському обласному суду.

Таке рішення не можна визнати правильним, оскільки відповідно до вимог ст. 81 КПК (1001-05) та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. 15 постанови від 8 липня 1994 р. N 6 (v0006700-94) "Про судову практику в справах про розкрадання, виготовлення, зберігання та інші незаконні діяння зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами", суд зобов'язаний був передати зазначені знаряддя злочину органам МВС, а не адміністрації Одеського обласного суду.

Врахувавши наведене, судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України вирок змінила, зазначивши, що пістолет і патрони підлягають передачі органам внутрішніх справ Одеської області.