СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
 від 12.01.99
 
 
 
 
                             (Витяг)
 
 
     Ухвалою судової     колегії     в     кримінальних    справах
Дніпропетровського обласного  суду  від  17   листопада   1998  р.
кримінальну справу за обвинуваченням О.  у злочинах,  передбачених
пунктами "а",  "ж",  "і" ст.  93,  ч.  2 ст.  142, ч. 2 ст. 143 КК
( 2001-05 ) (2001-05)
        , а Ш. - у злочинах, передбачених пунктами "а", "і" ст.
93, ч. 2 ст. 142 КК, направлено на додаткове розслідування.
     Зазначені особи  обвинувачувалися  в тому,  що вони 6 березня
1998 р.  вчинили за попереднім зговором розбійний напад на С., під
час  якого  умисно  з  користі,  а  О.  -  ще й з метою приховання
шахрайства, вбили її.
     Направляючи справу на додаткове розслідування, суд зазначив в
ухвалі, що органи попереднього слідства на порушення вимог ст.  47
КПК ( 1001-05  ) (1001-05)
         забезпечили обох обвинувачених одним і тим самим
захисником,  у той час як інтереси захисту одного з них суперечать
інтересам захисту іншого.
     В окремому поданні прокурор порушив  питання  про  скасування
ухвали суду, посилаючись на те, що суперечностей у показаннях О. й
Ш. немає і кожен із них бажав мати  своїм  захисником  саме  цього
адвоката. Судова  колегія  в  кримінальних справах Верховного Суду
України визнала, що окреме подання задоволенню не підлягає з таких
підстав.
     Суд обгрунтовано повернув справу на  додаткове  розслідування
через недодержання  органами  попереднього  слідства вимог ст.  47
КПК ( 1001-05 ) (1001-05)
        .  Дозволивши одному й тому ж  адвокатові  захищати
інтереси О.  і Ш.,  слідчий допустив порушення права обвинувачених
на захист.  У їх показаннях, як вбачається з протоколів допитів на
попередньому  слідстві,  мають  місце  суперечності щодо наявності
умислу та ролі кожного з них у вчиненні інкримінованих  їм  діянь.
Зокрема,  Ш.  стверджував, що вбивство потерпілої запропонував О.,
той же заперечував це. У подальшому вони змінили свої показання.
     За таких  обставин  судова  колегія  в  кримінальних  справах
Верховного Суду України  окреме  подання  прокурора  залишила  без
задоволення,  а ухвалу обласного суду про направлення кримінальної
справи на додаткове розслідування - без зміни.
 
 "Рішення Верховного Суду України", 2000 р.