СУДОВА КОЛЕГІЯ В КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 15.12.98

                             (Витяг)

     Вироком Носівського  районного суду Чернігівської області від
6 березня 1998 р.  Б. засуджено до позбавлення волі: за ст. 17, ч.
3 ст.  81 КК ( 2001-05 ) (2001-05)
         із застосуванням ст. 44 КК - на два роки;
за ч.  3 ст.  82 КК із застосуванням ст. 44 КК - на два роки шість
місяців,  а за сукупністю злочинів на підставі ст.  42 КК - на три
роки  у  виправно-трудовій  колонії посиленого режиму. На підставі
ст.  14  КК Б. направлено на примусове лікування від алкоголізму в
місцях позбавлення волі.

     Цим самим   вироком  засуджено  Ч.,  щодо  якого  протест  не
приносився.

     Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Чернігівського
обласного суду від 9 квітня 1998 р.  вирок у частині засудження Б.
за ст. 17, ч. 3 ст. 81 КК ( 2001-05 ) (2001-05)
         скасовано, а справу закрито.
За ч. 3 ст. 82 КК визначено позбавлення волі строком на три роки у
виправно-трудовій колонії посиленого режиму.

     З урахуванням внесених до вироку змін  Б.  визнано  винним  у
вчиненні розкрадання за таких обставин.  За попереднім зговором із
Ч.,  перебуваючи у стані алкогольного  сп'яніння,  він  проник  до
приміщення  свиноферми  з  метою  викрадення поросят.  Але довести
злочин до кінця Б. і Ч. не змогли, оскільки були виявлені сторожем
ферми й вимушені були залишити останню. Через півгодини вони знову
проникли на цю саму свиноферму і викрали  двоє  поросят  загальною
вагою  21  кілограм  500 грамів,  вартістю 53 грн.  Коли Б.  виніс
поросят із приміщення, він знову був виявлений сторожем Ч. Т., від
якого втік разом із викраденим.

     Заступник Голови Верховного Суду України порушив  у  протесті
питання   про   зміну   ухвали  касаційної  інстанції  щодо  Б.  і
пом'якшення призначеного засудженому покарання.

     Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду України
визнала, що протест підлягає задоволенню з таких підстав.

     Відповідно до вимог ст.  363 КПК ( 1003-05 ) (1003-05)
         суд при розгляді
справи в касаційному порядку може пом'якшити покарання, призначене
судом  першої  інстанції,  або  застосувати  закон про менш тяжкий
злочин,  але не вправі посилити покарання,  а так само застосувати
закон про більш тяжкий злочин.

     Змінюючи вирок  щодо  Б.,   судова   колегія   Чернігівського
обласного суду призначила йому за ч.  3 ст.  82 КК ( 2001-05 ) (2001-05)
         три
роки позбавлення волі (хоч засудженому  було  визначено  два  роки
шість   місяців   позбавлення  волі),  тобто  посилила  покарання,
призначене йому за цим законом судом першої  інстанції.  За  таких
обставин  у  протесті  правильно порушено питання про зміну ухвали
обласного суду щодо Б.

     Виходячи з  наведеного  судова колегія в кримінальних справах
Верховного Суду України протест заступника Голови Верховного  Суду
України  задовольнила  і  ухвалу  судової  колегії  в кримінальних
справах Чернігівського обласного суду від 9 квітня 1998 р. щодо Б.
змінила, визнавши його засудженим за ч. 3 ст. 82 КК ( 2001-05 ) (2001-05)
         із
застосуванням ст. 44 КК на два роки шість місяців позбавлення волі
у  виправно-трудовій  колонії  посиленого  режиму  без конфіскації
майна.

 "Рішення Верховного Суду України", 1999 р.