ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 686/23636/13-к
провадження № 51-2357 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженої ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2022 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2023 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2014 року ОСОБА_7 засуджено за п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.
Цим же вироком засуджено до довічного позбавлення волі ОСОБА_8 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви засудженої ОСОБА_7 про перегляд вищезазначеного вироку за нововиявленими обставинами, оскільки зазначені нею в заяві обставини відповідно до ст. 459 КПК України не є нововиявленими.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2023 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженої ОСОБА_7 залишені без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без зміни.
Апеляційний суд зазначив, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність обставин, які б відповідно до ст. 459 КПК України були нововиявленими та слугували підставами для перегляду вироку щодо засудженої. Крім того, суд не встановив порушень права ОСОБА_7 на захист під час розгляду в суді першої інстанції її заяви.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає про порушення її права на захист під час розгляду її заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, оскільки вона не мала можливості брати безпосередню участь у розгляді в приміщенні суду та категорично заперечувала проти проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Рішення суду не вмотивоване. Крім того, апеляційний розгляд також був проведений в режимі відеоконференції, без надання їй можливості спілкування із захисником, що є порушенням її права на захист.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджена та її захисник у судовому засіданні підтримали скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Мотиви суду
За приписами ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слід зазначити, що проведення судового засідання у режимі відеоконференції є одним із видів участі особи в судовому засіданні, оскільки вона має можливість у режимі реального часу сприймати те, що відбувається під час судового розгляду, вчасно реагувати на будь-які слова чи дії учасників, висловлювати власну позицію, ставити запитання та користуватися усіма правами, передбаченими законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
Згідно усталеної судової практики Верховного Суду, зокрема висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21 листопада 2022 року у справі № 415/1698/12-к (провадження № 51-4999 кмо 20) з урахуванням положень ч. 2 ст. 336 КПК України, прийняття судом рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, який заявив клопотання про безпосередню участь у судовому розгляді, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджена у заявах про перегляд вироку за нововиявленими обставинами наполягала на безпосередній участі в судовому засіданні.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2020 року відповідно до вимог ст. 464 КПК України було відкладено розгляд заяви ОСОБА_7 про перегляд вироку щодо неї за нововиявленими обставинами та вирішено питання про доставку засудженої, яка утримується під вартою, в судове засідання. Протягом тривалого часу ОСОБА_7 ознайомлювалася з матеріалами кримінального провадження, тому розгляд кілька разів відкладався.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан, строк дії якого продовжено.
В судове засідання на 28 лютого 2022 року вона не була доставлена у зв`язку із введенням на території України воєнного стану і припинення конвоювання засуджених до зали судового засідання.
Враховуючи викладене, в умовах правового режиму воєнного стану, суд прийняв рішення про проведення наступних судових засідань за участю засудженої ОСОБА_7 дистанційно в режимі відеоконференції з приміщення ДУ "Хмельницький слідчий ізолятор" у зв`язку з наявністю обставин, викликаних умовами воєнного часу, які перешкоджають безпечному конвоюванню засудженої до зали судових засідань.
Прослуховуванням аудіозапису судового засідання суду від 28 вересня 2022 року встановлено, що зв`язок був належної якості та давав можливість засудженій користуватися усіма своїми правами. Крім того, в засіданні брав участь захисник ОСОБА_6, який допомагав засудженій, підтримував її позицію, висловлював свою думку щодо обставин справи на користь своєї підзахисної. Після ухвалення рішення місцевим судом захисник в інтересах засудженої оскаржив його до апеляційного суду.
У свою чергу суд апеляційної інстанції, провівши судове засідання за участю захисника та засудженої ОСОБА_7 в режимі відеоконференції, також дотримався положень ч. 2 ст. 336 КПК України.
У касаційній скарзі засуджена не навела, яким саме чином проведення судового засідання у режимі відеоконференції перешкодило їй донести до колегії суддів свою позицію щодо апеляційних скарг, а тому підстав вважати, що її права були порушені, немає.
Таким чином, доводи касаційної скарги засудженої про те, що вона не мала можливості брати безпосередню участь у розгляді, не знайшли свого підтвердження.
Рішення судів відповідають вимогам ст. 370 КПК України, є законними, обґрунтованими та вмотивованими.
Так, аналізуючи доводи заяви засудженої ОСОБА_7 щодо наявності нововиявлених обставин, які вона вважала підставами для перегляду вироку щодо неї, суди виходили з того, що підстави для такого перегляду чітко зазначені в ч. 2 ст. 459 КПК України. Суди дійшли обґрунтованого висновку, що таких обставин в заяві засудженої не наведено, зміст її доводів зводиться до заперечення винуватості у злочинах, за які її засуджено, що було підставою для апеляційного та касаційного оскарження вироку щодо неї. А отже, наведені в заяві обставини переглядалися судами вищих інстанцій та не є нововиявленими в розумінні зазначеної норми процесуального закону.
Переконливих аргументів, які би спростовували правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій, наведених в оскаржуваних судових рішеннях, та ставили під сумнів їх законність, засуджена у своїй касаційній скарзі не навела, і таких даних зі змісту цих рішень не вбачається.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у кримінальному провадженні судом не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги засудженої і скасування судових рішень - відсутні.
Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити судові рішення без зміни.
З цих підстав суд ухвалив:
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2022 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2023 року у кримінальному провадженні за заявою засудженої ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2014 року щодо неї залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженої - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3