Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючої Широян Т. А.,

суддів: Матієк Т. В., Солодкова А. А.,

розглянувши в судовому засіданні подання голови Апеляційного суду Луганської області про направлення кримінального провадження № 22015130000000449 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 437 КК України з Сватівського районного суду Луганської області до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів,

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло подання голови Апеляційного суду Луганської області про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 437 КК України з Сватівського районного суду Луганської області до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Подання винесено на підставі ухвали колегії суддів Сватівського районного суду Луганської області від 06 січня 2016 року в якій зазначено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які класифікуються у відповідності до ст. 12 КК України як особливо тяжкі злочини і є однаковими за тяжкістю. При цьому, останні за часом кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 258-3 та ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 437 КК України були скоєні обвинуваченою на території м. Одеси. Тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 32 КПК України, кримінальне провадження повинен здійснювати суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останні за часом кримінальні правопорушення.

Учасники судового провадження належним чином повідомлені про день та час розгляду подання, але в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає його розгляду, заперечень та клопотань про відкладення розгляду подання не заявили.

Заслухавши доповідь судді, розглядаючи це подання в межах, заявлених в ньому вимог, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що подання не підлягає задоволенню на таких підставах.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

З матеріалів провадження вбачається що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 437 КК України. Відповідно до ст. 12 КК України вказані кримінальні правопорушення, відносяться до особливо тяжких злочинів та, відповідно, є однаковими за тяжкістю.

кримінальне правопорушення вважається закінченим: за ч. 1 ст. 111 КК України з моменту встановлення контакту громадянина України з органами чи представниками військового супротивника для проведення ворожої для України діяльності незалежно від настання суспільно небезпечних наслідків та їх обсягу; за ч. 1 ст. 258-3 КК України з моменту вступу до терористичної організації; за ч. 1 ст. 437 КК України з моменту досягнення попередньої домовленості між учасниками згоди про вчинення дій по плануванню, підготовці, розв'язанню агресивної війни чи воєнного конфлікту.

Як вбачається з обвинувального акту, в червні 2015 року ОСОБА_1 вчинила злочин передбачений ч. 1 ст. 111 КК України, а саме перебуваючи у м. Луганську була завербована невстановленою слідством особою - співробітником Головного розвідувального Управління Міністерства оборони Російської Федерації. Злочин передбачений ч. 1 ст. 258-3 КК України ОСОБА_1 вчинила в червні 2015 року у м. Луганську шляхом надання добровільної згоди на участь та співпрацю із невстановленими співробітниками Головного розвідувального Управління Міністерства оборони Російської Федерації, які були безпосередніми кураторами терористичної організації "Луганська народна республіка". Злочин передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 437 КК України ОСОБА_1 вчинила в червні 2015 року у м. Луганську під час добровільного вступу у змову із невстановленими співробітниками Головного розвідувального Управління Міністерства оборони Російської Федерації, з метою розв'язання агресивної війни чи воєнного конфлікту на території України.

Тобто точного місця вчинення ОСОБА_1 інкримінованих їй кримінальних правопорушень встановити неможливо.

Крім того, зазначене подання може бути винесено лише на підставі процесуального рішення колегії суддів апеляційного суду, сформованої у відповідності до автоматичного розподілу, яке з огляду на положення ч. 2 ст. 110 КПК України, приймається у формі ухвали, тоді як подання не є процесуальним рішенням.

Враховуючи викладене та вимоги процесуального законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що подання голови Апеляційного суду Луганської області не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 32, 34 КПК України, колегія суддів

Подання голови Апеляційного суду Луганської області про направлення кримінального провадження № 22015130000000449 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 258-3, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 437 КК України з Сватівського районного суду Луганської області до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишити без задоволення.

ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.