Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Мойсюка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року

у справі № 802/1844/15-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної державної адміністрації

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької ОДА, Вінницької обласної державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення конкурсного комітету від 28 травня 2015 року про недопущення позивача до участі у конкурсі.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ФОП ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Вінницькою ОДА оголошено конкурс на право здійснення перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування на ряд об'єктів, серед яких були об'єкти № 48 Демівка - Вінниця АС-1, номери рейсів 669/670; № 83 Зозівка - Щаслива - Вінниця АС-3, номери рейсів 1059-1066, про що опубліковано оголошення в газеті "Вінницька газета" № 34 (2139) 24 квітня 2015 року.

ФОП ОСОБА_1, як перевізник - претендент, подав для участі у конкурсі на об'єкти: № 48 Демівка - Вінниця АС-2, рейси 669/670; № 83 Зозівка - Щаслива - Вінниця АС-3, номери рейсів 1059-1066; анкету у якій зазначив інформацію щодо характеристик перевізника-претендента, а саме: кількість та пасажиромісткість автобусів для міжміських перевезень (категорія М3, класу В, III) (місць для сидіння) зокрема: БАЗ -А 079.24 - 2 од. - 60 місць (30+30); БАЗ - А 079.23 - 3 од. - 90 місць (30+30+30); Богдан А - 09312 - 1 од. - 30 місць.

Конкурсним комітетом, під час дослідження інформації, яка зазначена в анкеті позивача та інформації, наданої Державною автомобільною інспекцією у Вінницькій області від 26 травня 2015 року № 9/6264, було встановлено розбіжності, та прийнято рішення від 28 травня 2015 року про недопущення ФОП ОСОБА_1 до участі у конкурсі, оскільки подані останнім документи містили недостовірну інформацію.

Пунктом 29 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року № 1081 (1081-2008-п) , встановлено, що для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2 та пакет документів, в т.ч. анкету.

Відповідно до пункту 32 Порядку, до заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Пунктом 37 Порядку визначено, що організатор перевіряє достовірність інформації, викладеної у заяві та документах визначених пунктом 29 цього Порядку.

Згідно підпункту 13 пункту 2 розділу 1 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (176-97-п) , пасажиромісткість це передбачена технічною характеристикою транспортного засобу та визначена у реєстраційних документах кількість місць для перевезення пасажирів у транспортному засобі (без урахування місць для обслуговуючого персоналу: водій, кондуктор).

Судами попередніх інстанцій досліджено, що згідно інформації Державтоінспекції:

- транспортний засіб БАЗ А079.23 за реєстраційними номерами: НОМЕР_1 має пасажиромісткість (місць для сидіння) - 30 місць, НОМЕР_2 - місць для сидіння 29, та НОМЕР_3 - місць для сидіння 29, тобто всього 88 місць, тоді як, позивачем в анкеті перевізника-претендента зазначено пасажиромісткість (місць для сидіння) - 90 місць;

- транспортний засіб БАЗ А079.24 за реєстраційними номерами: НОМЕР_5 має пасажироміскість (місць для сидіння) 29, НОМЕР_4 - місць для сидіння - 29, всього 58 місць, тоді як, в анкеті позивача зазначено 60 місць;

- транспортний засіб Богдан А - 09312 - 1 автобус 30 місць за реєстраційним номером НОМЕР_6 має пасажиромісткість (місць для сидіння) - 29 місць тоді, як в анкеті позивача вказано пасажиромісткість (місць для сидіння) - 30 місць. Також, даний автобус був зазначений позивачем в анкеті як автобус ІІІ класу, тоді як згідно сертифікатів відповідності заводу виробника він відповідає ІІ класу.

Наведене свідчить про те, що інформація зазначена позивачем у поданій ним анкеті в частині сумарної пасажиромісткості автобусів, які заявлені претендентом, та інформація надана Державтоінспекцією містять певні розбіжності.

З огляду на зазначення позивачем у анкеті про участь у конкурсі недостовірної інформації щодо сумарної пасажиромісткості автобусів, заявлених до участі у конкурсі, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку щодо правомірності дій конкурсного комітету в частині прийняття рішення від 28 травня 2015 року про недопущення позивача до участі в конкурсі.

Крім того, судами встановлено, що в оголошені, опублікованому відповідачем 24 квітня 2015 року у "Вінницькій газеті" № 34 (2139) наведено перелік об'єктів та умов конкурсу, затверджений наказом департаменту ЖКГ енергетики та інфраструктури облдержадміністрації, а також організаторами конкурсу було зазначено реквізити, за якими претенденти мали можливість отримати необхідну їм інформації стосовно об'єктів та умов конкурсу.

Враховуючи приписи пунктів 10, 28 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування та статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт", суди попередніх інстанцій дослідили, що організатором конкурсу було надано всі необхідні відомості претендентам стосовно порядку та умов проведення конкурсу на право здійснення перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .