757/13668/21-к Про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді районного суду - 15.02.2024 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника Фермерського господарства ОСОБА_6 - ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора.

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року відмовлено у задоволенні скарги представника Фермерського господарства ОСОБА_6 - ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року, а апеляційну скаргу повернуто апелянтові на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_6 вказує, що суд апеляційної інстанції, постановляючи рішення:

- позбавив його права на апеляційний розгляд, що не узгоджується з положеннями частин 1, 5 ст. 9 КПК України, ст. 129 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини" та рішенням Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 18 листопада 2010 року у справі "Мушта проти України";

- не дотримався вимог ст. 117 КПК України, а також не навів мотивованих підстав на спростування доводів, викладених у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді та причин неврахування практики ЄСПЛ в цій частині;

- не врахував порушення вимог ч. 7 ст. 376 КПК України, яких допустився слідчий суддя та не надав оцінки доводам, зазначеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження в частині того, що оскаржувана ухвала слідчого судді не була йому направлена в порядку, передбаченому вищенаведеною нормою процесуального закону.

При цьому ОСОБА_6 зауважує, що він не був присутнім під час проголошення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року та про її існування дізнався лише 17 липня 2021 року, коли рекомендованим листом отримав копію.

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_6 не надходило.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала подану касаційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позицію прокурора, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню на таких підставах.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.

Як установлено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися положеннями ст. 412 цього Кодексу.

Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ст. 412 КПК України).

Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави для його ухвалення.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожному гарантується право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України.

Водночас ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Воловік проти України" зазначає, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, то держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду.

Положеннями ст. 24 КПК України визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як убачається з матеріалів провадження, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року, ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку.

При цьому у своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставив питання про поновлення йому строку на подачу апеляційної скарги, посилаючись на те, що він не був присутнім при оголошенні оскаржуваної ухвали, а її копію, яка була направлена з порушенням вимог ч. 7 ст. 376 КПК України, він отримав лише 17 липня 2021 року.

На обґрунтування своїх висновків суд апеляційної інстанції зазначив, що:

- оскаржувану ухвалу слідчого судді було постановлено 22 березня 2021 року, а апеляційну скаргу ОСОБА_6 подав лише 20 липня 2021 року;

- інформація про дату, час, місце судового розгляду і його результати, є загальнодоступною;

- ОСОБА_6 був обізнаний щодо дати та місця судового розгляду, що підтверджується довідкою про доставку смс повідомлення;

- оскаржувану ухвалу слідчого судді від 22 березня 2021 року було надіслано до Єдиного реєстру судових рішень 08 квітня 2021 року.

Перевіривши матеріали провадження та оскаржувану ухвалу, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Частиною 1 ст. 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що норми чинного КПК України (4651-17) не регламентують та не встановлюють обов`язок учасників судового процесу дізнаватися про наслідки розгляду провадження та ознайомлюватися зі змістом судового рішення з інших джерел інформування, тобто не у спосіб визначений кримінальним процесуальним законом.

Водночас, положеннями ч. 7 ст. 376 КПК України чітко визначено, що копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

При цьому Суд вважає за необхідне зазначити, що встановлення законодавцем стислого строку на направлення особі копії судового рішення, з-поміж іншого, направлено на забезпечення гарантій права такої особи на своєчасне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді у строк, визначений положеннями п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.

Відповідно до матеріалів провадження, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року була постановлена за відсутності особи, яка подала скаргу - ОСОБА_6 .

Разом з тим колегія суддів зауважує, що в матеріалах провадження наявний лист про направлення ОСОБА_6 копії ухвали слідчого судді від 22 березня 2021 року без зазначення його точної дати (лист датований березнем 2021 року). При цьому даних, які б підтверджували факт направлення зазначеного листа разом з копією ухвали слідчого судді від 22 березня 2021 року скаржнику, матеріали справи не містять, як не містять і будь-яких інших даних про те, що вказана ухвала слідчого судді була отримана ОСОБА_6 .

Зі змісту матеріалів провадження та касаційної скарги, вбачається, що ОСОБА_6 копію ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року отримав 17 липня 2021 року із супровідним листом Печерського районного суду м. Києва від 06 липня 2021 року, після того, як 26 червня 2021 року звернувся до слідчого судді із запитом, про що і вказано у зазначеному супровідному листі.

При цьому обставини отримання копії рішення слідчого судді, разом із посиланнями на порушення вимог ч. 7 ст. 376 КПК України, були наведені в клопотанні ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді як підстави обґрунтування причин пропуску строку, встановленого п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи ОСОБА_6 у задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, лише формально послався на відсутність належних обґрунтувань щодо поважності причин пропуску цього строку, залишивши поза увагою наведені апелянтом доводи щодо обставин, які перешкодили йому своєчасно подати апеляційну скаргу, а тому висновки суду апеляційної інстанції в цій частині, на переконання Суду, є передчасними та такими, що перешкодили суду постановити законне та обґрунтоване рішення.

За таких обставин Верховний Суд вважає, що оскаржувана у касаційному порядку ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з істотними порушеннями кримінального процесуального закону (ч. 1 ст. 412 КПК України), що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування такого рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інтенції - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати викладене й ухвалити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 412, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

Касаційну скаргу представника Фермерського господарства ОСОБА_6 - ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність прокурора скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.