646/6889/21 Про незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту, скоєне за попередньою змовою двома особами - 14.02.2024 Прийняття

Вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 листопада 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, та із застосуванням ч. 1 ст. 69 цього Кодексу призначено їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на неї обов`язки згідно зі ст. 76 КК.

Суд також вирішив питання щодо процесуальних витрат, накладених арештів, а також долю речових доказів у кримінальному провадженні.

За вироком суду, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленою особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, з корисливих мотивів, з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин та психотропної речовини для збагачення, перебуваючи у не встановленому в ході досудового розслідування місці, у невстановлені дату і час, використовуючи всесвітню мережу "Інтернет", через месенджер "Телеграм" домовилася про спільний збут психотропних речовин шляхом розповсюдження закладок на території Основ`янського району м. Харкова з відведенням ОСОБА_6 ролі кур`єра.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 не пізніше 27 липня 2021 року за допомогою належного їй мобільного телефону через всесвітню мережу "Інтернет" замовила у вищевказаної невстановленої особи психотропні речовини та в невстановлений день і час прибула за невстановленою адресою, де придбала особливо небезпечну психотропну речовину - PVP у кількості 27 згортків, 4-СN-CUMYL-BINACA (4 cyano-CUMYL-BUTINACA) у кількості 36 згортків та психотропну речовину - амфетамін у кількості 1 згортка, які у подальшому зберігала при собі з метою збуту.

Далі обвинувачена 27 липня 2021 року в невстановлений час, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини, за грошову винагороду, шляхом розповсюдження закладок, в таких місцях:

- вул. Вокзальна, 41-Г, м. Харків, поблизу бордюрного каменю, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - РVР масою речовини 0,1420 г;

- вул. Вокзальна, 41, м. Харків, 41,біля бордюрного каменю, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - РVР масою речовини 0,2103 г;

- вул. Вокзальна, 39, м. Харків, поблизу каміння, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - РVР масою речовини 0,0865 г;

- вул. Вокзальна, 39-Г, м. Харків, поблизу паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - РVР масою речовини 0,2238 г;

- вул. Пильчикова, 2-А, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - РVР масою речовини 0,2225 г;

- вул. Вокзальна, 60, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - РVР масою речовини 0,2176 г;

- вул. Вокзальна, 72, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - РVР масою речовини 0,2303 г;

- вул. Вокзальна, 76, м. Харків, біля бордюрного каменю, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - РVР масою речовини 0,2371 г;

- вул. Волинська, 1-Б, м. Харків, поблизу стовпа, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - РVР масою речовини 0,2037 г;

- вул. Пильчикова, 4, м. Харків, поблизу стовпа, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - РVР масою речовини 0,1683 г;

- вул. Вокзальна, 41-В, м. Харків, поблизу бетонного люка, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - РVР масою речовини 0,2181 г;

- вул. Вокзальна, 82, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0170 г;

- вул. Вокзальна, 82, м. Харків, поблизу паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0148 г;

- вул. Вокзальна, 84, м. Харків, поблизу каміння, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0181 г;

- вул. Вокзальна, 108, м. Харків, поблизу колеса, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0175 г;

- вул. Вокзальна, 106, м. Харків, поблизу паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0190 г;

- вул. Вокзальна, 106, м. Харків, поблизу паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0139 г;

- вул. Вокзальна, 100, м. Харків, поблизу паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0151 г;

- вул. Вокзальна, 100, м. Харків, поблизу паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0139 г;

- вул. Вокзальна, 50, м. Харків, поблизу приміщення гаража, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0198 г;

- вул. Вокзальна, 66, м. Харків, поблизу шиферного паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0160 г;

- вул. Вокзальна, 68, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0165 г;

- вул. Вокзальна, 45, м. Харків, поблизу паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0173 г;

- вул. Вокзальна, 59, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0199 г;

- вул. Вокзальна, 55, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0241 г;

- вул. Вокзальна, 51, м. Харків, поблизу бетонного паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0170 г;

- вул. Вокзальна, 51, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0219 г;

- вул. Вокзальна, 49, м. Харків, поблизу паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0176 г;

- вул. Вокзальна, 41-Б, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0171 г;

- вул. Вокзальна, 41-А, м. Харків, поблизу бетонного паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0479 г;

- вул. Вокзальна, 74, м. Харків, поблизу стовпа, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0234 г;

- вул. Вокзальна, 76, м. Харків, поблизу бетонного каміння, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4-CN-CUMYL-BINACA масою речовини 0,0181 г;

- вул. Вокзальна, 44, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0111 г;

- вул. Вокзальна, 44, м. Харків, поблизу гаражного боксу, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0169 г;

- вул. Вокзальна, 44, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0091 г;

- пров. Лиманський, 43, м. Харків, поблизу бетонного паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0160 г;

- пров. Лиманський, 43, м. Харків (навпроти вул. Вокзальної, 38), поблизу бетонного паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano- CUMYL- BUTINACA масою речовини 0,0243 г;

- праворуч від будинку № 38 на вул. Вокзальній у м. Харкові, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0166 г;

- вул. Вокзальна, 38, м. Харків, поблизу шматка бетонного стовпа, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0263 г;

- навпроти будинку № 38 на вул. Вокзальній у м. Харкові, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0108 г;

- навпроти будинку № 38 по вул. Вокзальній в м. Харкові (поряд із проїжджою частиною), поблизу бетонного стовпа, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0153 г;

- вул. Льговська, 43, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0143 г;

- вул. Льговська, 36, м. Харків, поблизу клумби, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0118 г;

- вул. Льговська, 57, м. Харків, між бордюрами, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0191 г;

- пров. Лиманський, 7, м. Харків, поблизу паркану, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0115 г;

- вул. Льговська, 57, м. Харків, поблизу дерева, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0125 г;

- пров. Лиманський, 7, м. Харків, поблизу бетонної кришки люка, незаконно збула особливо небезпечну психотропну речовину - 4 cyano-CUMYL-BUTINACA масою речовини 0,0171 г.

Крім того, ОСОБА_6 27 липня 2021 року о 16:20, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля будинку № 11 на вул. Пальчикова в м. Харкові, зберігаючи при собі придбані за вказаних обставин психотропні речовини, була затримана працівниками поліції в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ). У ході особистого обшуку в останньої було виявлено та вилучено 17 полімерних згортків, у 16 з яких містилася особливо небезпечна психотропна речовина - PVP з масою речовини 0,0636 г, 0,2105 г, 0,1972 г, 0,1845 г, 0,2035 г, 0,1765 г, 0,1813 г, 0,1780 г, 0,1897 г, 0,1207 г, 0,1096 г, 0,1572 г, 0,1970 г, 0,1101 г, 0,2065 г, 0,1072 г та один пакет із психотропною речовиною - амфетамін з масою речовини 0,4893 г, які обвинувачена незаконно придбала та зберігала при собі з метою збуту.

Вироком Полтавського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року частково задоволено апеляційну скаргу прокурора, скасовано вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання. Ухвалено в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_6 призначено покарання за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

Засуджена ОСОБА_6 у касаційній скарзі просить змінити вирок апеляційного суду у зв`язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та її особі внаслідок суворості, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначити їй покарання за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням статей 69, 75 або ст. 79 КК, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК, оскільки суд, призначаючи їй покарання, з порушенням статей 50, 65, 66 КК належним чином не врахував ступеня суспільної небезпеки, тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом`якшують покарання, та даних про її особу.

Зазначає, що апеляційний суд належним чином не врахував її щире каяття й активне сприяння розкриттю злочину, зокрема те, що кримінальні правопорушення були вчинені нею в один день та в ході слідчого експерименту вона вказала працівникам поліції на всі місця, де були сховані закладки з психотропними речовинами, а тому жодна особа не змогла ними скористатися; під час досудового розслідування, судового та апеляційного розгляду вона давала послідовні та правдиві показання з приводу обставин кримінального правопорушення, визнавала свою вину, судовий розгляд проводився у спрощеному порядку.

Апеляційний суд також належним чином не врахував, що кримінальні правопорушення були вчинені нею на 8-му місяці вагітності та внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, оскільки вона перебувала у скрутному матеріальному становищі, потребувала коштів на лікування, пологи та утримання дитини, а батько дитини відмовився від неї та сина і зник ще до народження дитини. Як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді вона зазначала про те, що розуміє всю тяжкість вчинених нею кримінальних правопорушень, засуджує свою поведінку, жалкує про скоєне.

Крім цього, апеляційний суд неналежним чином дослідив та врахував відомості про її особу, а саме те, що вона є особою молодого віку, має постійне місце роботи (касир торговельного залу ТОВ "Компанія "Гранд-Маркет"), за місцем роботи характеризується виключно позитивно, є одинокою матір`ю, самостійно виховує сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на обліках у психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває. За таких обставин є підстави для призначення їй покарання з урахуванням положень як ст. 69, так і ст. 75 чи ст. 79 КК. Однак апеляційний суд взагалі не розглядав можливості застосування до неї положень ст. 79 КК.

У касаційній скарзі також наведено доводи про те, що перебування засудженої в місцях позбавлення волі негативно позначиться на житті її малолітнього сина, оскільки він буде позбавлений батьківського піклування.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні засуджена підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити.

Захисник просила задовольнити вимоги касаційної скарги з підстав, наведених засудженою на їх обґрунтування.

Прокурор заперечила проти задоволення касаційної скарги, навела мотиви, з яких вважала її необґрунтованою.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів виходить з наступного.

За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Засуджена в касаційній скарзі не оспорює висновків судів першої та апеляційної інстанцій про доведеність її винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, правильності кваліфікації її дій, а тому вирок апеляційного суду в цій частині Суд не перевіряє.

Суд апеляційної інстанції переглянув кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора в межах, установлених ст. 404 КПК, і у визначеному ст. 405 цього Кодексу порядку.

Порушуючи питання про зміну вироку апеляційного суду, засуджена стверджує про наявність підстав для застосування положень ст. 75 чи ст. 79 КК. Однак такі доводи колегія суддів уважає неспроможними.

Суд першої інстанції, розглянувши кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, дійшов висновку, що винуватість обвинуваченої ОСОБА_6 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікував її дії за ч. 2 ст. 307 КК.

Під час призначення покарання місцевий суд відповідно до вимог статей 65- 67 КК врахував ступінь тяжкості, конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченої.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд першої інстанції визнав: щире каяття обвинуваченої та визнання вини у вчиненому злочині; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності; вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, а саме відсутність фінансової підтримки від батька на той час ще ненародженої дитини та відмови від останньої. Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, позитивно характеризується за місцем роботи, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, за наявності декількох обставин, які пом`якшують покарання і суттєво знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, місцевий суд дійшов висновку, що існують достатні підстави для застосування положень ч. 1 ст. 69 КК і призначення ОСОБА_6 покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 ст. 307 КК, що є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів і відповідає вимогам статей 50, 65 КК.

Зважаючи не тільки на тяжкість вчиненого злочину, а й на те, що обвинувачена характеризується позитивно, раніше не судима, є одинокою матір`ю, яка самостійно виховує сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, суд дійшов висновку про можливість звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням згідно зі ст. 75 КК з покладенням на неї обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

При цьому суд зважив на те, що в разі засудження обвинуваченої до реального відбування покарання її дитина взагалі буде позбавлена батьківського піклування, послався на цю обставину як таку, яка не виправдовує обвинувачену у вчиненні злочину, але істотно знижує її суспільну небезпечність.

З огляду на положення ст. 77 КК суд першої інстанції дійшов висновку, що додаткове покарання, передбачене ч. 2 ст. 307 КК у виді конфіскації майна, застосуванню не підлягає.

За приписами ст. 404 КПК апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку на відповідність нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам кримінального провадження й дослідженим у судовому засіданні доказам.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 420 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання. Відповідно до ч. 1 ст. 421 КПК обвинувальний вирок, ухвалений судом першої інстанції, може бути скасовано у зв`язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання, скасувати неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, збільшити суми, які підлягають стягненню, або в інших випадках, коли це погіршує становище обвинуваченого, лише у разі, якщо на цих підставах апеляційну скаргу подали прокурор, потерпілий чи його представник.

Згідно зі статтями 50, 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є не тільки карою за вчинений злочин, а й заходом примусу, необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При цьому положення ст. 69 КК передбачають можливість суду, умотивувавши своє рішення, призначити основне покарання, крім випадків засудження за корупційний злочин, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин - за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Переглядаючи вирок місцевого суду, апеляційний суд погодився з його висновком про можливість застосування положень ст. 69 КК, без призначення ОСОБА_6 додаткового покарання. При цьому суд апеляційної інстанції зважив на те, що обвинувачена раніше не судима, має на утриманні малолітню дитину, 2021 року народження, працює касиром у ТОВ "Компанія "Гран-Маркет", за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також на наявність обставин, що пом`якшують покарання і суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, щирого каяття, активного сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності, внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, зокрема відсутність фінансової допомоги на користь на той час не народженої дитини та відмова батька від неї; відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Разом із тим колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням суперечить принципу справедливості покарання і не відповідає його меті - виправленню засудженої та запобіганню скоєнню нових злочинів як нею, так й іншими особами.

Такого висновку апеляційний суд дійшов з огляду на обставини кримінального правопорушення, кількість епізодів збуту психотропних речовин та суспільну небезпечність вчиненого злочину. Зазначив, що, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК, місцевий суд не врахував, що обвинувачена вчинила 48 епізодів тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, тобто діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або заподіюють фактичну шкоду здоров`ю невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, вчинені групою осіб.

На думку апеляційного суду, наведені місцевим судом дані про особу обвинуваченої та обставини, які визнані такими, що пом`якшують покарання і були враховані судом, у цьому випадку не є такими, які свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею контролю в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що в аспекті реалізації приписів статей 50, 65 КК призначене ОСОБА_6 із застосуванням ст. 69 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років є необхідним і достатнім для досягнення його мети. Явної несправедливості покарання, яке призначено засудженій нижче мінімальної межі, встановленої санкцією ч. 2 ст. 307 КК, касаційний суд не встановив. Переконливих доводів, які би спростовували або ставили під сумнів правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо виду та розміру призначеного покарання, засудженою не наведено. Усі обставини, на які засуджена звертає увагу в касаційній скарзі, суд уже врахував під час визначення виду і розміру покарання на підставі ст. 69 КК.

На переконання колегії суддів касаційного суду, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що з огляду на ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину встановлені судом обставини не свідчать про наявність підстав до застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Форма реалізації кримінальної відповідальності, зокрема і та, що пов`язана зі звільненням від відбування покарання, в кожному конкретному випадку визначається судом з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи та обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, дані про винувату особу. Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання, а за наявності підстав, установлених законом, вирішити питання про звільнення особи від покарання чи його відбування.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може ухвалити рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Звільнення від відбування покарання передбачене приписами норм розділу XII Загальної частини КК, де визначені підстави й умови застосування іншого, відмінного від визначеного розділом XI КК, інституту кримінального права - призначення покарання. Суд має належним чином дослідити й оцінити всі обставини, що мають значення для кримінального провадження, та врахувати, що звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується в тому разі, коли є умови і підстави, визначені ст. 75 КК, у їх взаємозв`язку з положеннями статей 50, 65 цього Кодексу. Положення ст. 75 КК підлягають застосуванню за умови обґрунтованого переконання суду про можливість досягнення мети покарання, внаслідок звільнення особи від його відбування.

Підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням є переконання суду, викладене в мотивованому висновку, про можливість її виправлення без відбування покарання, який має ґрунтуватися на відповідних відомостях про вчинене особою кримінальне правопорушення, форму вини, зміст мети й мотивів протиправної поведінки, тривалість та інтенсивність протиправної діяльності, кількість вчинених кримінальних правопорушень, про особистісні прояви винуватої особи в головних сферах життєдіяльності, її соціально-демографічні властивості, спосіб життя, соціальні зв`язки, посткримінальну поведінку, наявність джерел правомірного отримання доходів для забезпечення власних потреб та осіб, які перебувають на її утриманні, наскільки її ціннісні орієнтири співпадають із загальнопоширеними в суспільстві нормами моралі, соціально-психологічну характеристику винуватої тощо.

Оскаржений вирок містить переконливе обґрунтування того, що встановлені обставини у своїй сукупності не дають підстав до висновку про можливість звільнення особи від призначеного покарання з випробуванням. Апеляційний суд належним чином вмотивував своє рішення, врахував підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину, який порушує встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, унаслідок якого задовольняється незаконний попит на наркотики, а також те, що незаконна діяльність ОСОБА_6 припинена лише за втручання працівників правоохоронного органу. Кількісні складові протиправної поведінки щодо вчинення тяжкого злочину небезпідставно враховані апеляційним судом під час спростування висновків місцевого суду про застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду і вважає, що звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, за встановлених обставин, не зможе забезпечити реалізації цілей покарання, зокрема запобігання вчиненню злочинів іншими особами у сфері обігу наркотичних засобів.

Колегія суддів також відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи про наявність підстав до застосування положень статей 79, 76 КК.

За приписами ч. 1 ст. 79 КК у разі призначення покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі вагітним жінкам або жінкам, які мають дітей віком до семи років, крім засуджених до позбавлення волі на строк більше п`яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини, а також за корупційні кримінальні правопорушення, кримінальні правопорушення, пов`язані з корупцією, суд може звільнити таких засуджених від відбування як основного, так і додаткового покарання з встановленням іспитового строку у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв`язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку.

Системне тлумачення правових норм, визначених у статтях 50, 65 та 79 КК, дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання і звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням можливості досягти мети покарання як такої, що включає не тільки кару і виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. За приписами ст. 79 КК рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням приймається з урахуванням можливості досягнення всіх цілей покарання.

Обставини, на які посилається засуджена в касаційній скарзі, у їх сукупності та взаємозв`язку обґрунтовано враховані судами попередніх інстанцій як такі, що дають підстави до застосування приписів ст. 69 КК, проте не свідчать про наявність підстав до застосування положень ст. 79 КК.

З огляду на ступінь тяжкості та суспільну небезпечність вчиненого злочину, який порушує встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, посягає на фундаментальні підвалини суспільства і держави, враховуючи кількість епізодів кримінально-протиправної діяльності, наявність у діях засудженої корисливого мотиву, а також розмір придбаних нею з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини - PVP у кількості 27 згортків, 4- СN- CUMYL-BINACA (4 cyano-CUMYL-BUTINACA) у кількості 36 згортків та психотропної речовини, обіг якої заборонено - амфетамін у кількості одного згортка, більшу частину яких засуджена встигла розкласти в зазначених вище місцях з метою збуту, застосування до неї інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням не відповідає принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації кримінальної відповідальності, що, серед іншого, обумовлюється неможливістю досягнення мети превенції кримінальних правопорушень проти здоров`я населення за наведених вище обставин. Такі підходи до оцінки відповідних правових підстав узгоджуються з практикою Верховного Суду (постанова від 16 листопада 2023 року у справі № 686/30843/21, провадження № 51-2499км23).

Доводи засудженої про те, що апеляційний суд взагалі не розглядав можливості застосування до неї положень ст. 79 КК, є безпідставними, оскільки апеляційний перегляд за апеляційною скаргою прокурора здійснений у межах, визначених приписами ст. 404 КПК. Сторони не порушували питання про звільнення від відбування покарання на підставі ст. 79 КК, сторона захисту з апеляційною скаргою не зверталася, отже був відсутній апеляційний привід для вирішення цього питання.

Неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотного порушення вимог кримінального процесуального закону чи невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої, які були би підставами для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів не встановила, а тому вважає, що в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.