ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 134/219/21
провадження № 51-3316 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2022 року та вирок Вінницького апеляційного суду від 3 травня 2023 року щодо нього, та касаційну скаргу прокурора на вирок Вінницького апеляційного суду від 3 травня 2023 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Городківка, Крижопільського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України.
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2022 року ОСОБА_6 було засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, за ч. 1 ст. 122 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК звільнено обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців і покладено на нього виконання обов'язків, передбачених ст. 76 КК.
2. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
3. Вінницький апеляційний суд 03 травня 2023 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасував і ухвалив новий вирок, яким ОСОБА_6 призначив покарання за ч.1 ст. 185 КК у виді одного року обмеження волі, за ч. 1 ст. 122 КК у виді 2 років обмеження волі та із застосуванням ст. 70 КК призначив остаточне покарання у виді 3 років обмеження волі. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишив без зміни.
4. Як установив суд, 29 грудня 2020 року близько 19 год. ОСОБА_6 перебував у приміщенні житлового будинку ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2, де вони разом розпивали спиртні напої. На ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків ОСОБА_6 влаштував суперечку та, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, сидячи за столом напроти ОСОБА_7, кулаком правої руки наніс йому один удар в голову, а саме по обличчю зліва. Після цього кулаком лівої руки наніс удар в голову з правого боку. На це ОСОБА_7 натягнув на голову свою куртку і почав закриватись. Тоді ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_7 та, взявши його ззаду за комір куртки, кинув на підлогу і поволік до іншої кімнати. Коли ОСОБА_7 лежав на підлозі, ОСОБА_6 декілька разів вдарив взутою ногою в ділянку грудей потерпілого, після чого припинив наносити удари.
5. Після цього, ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи, що за ним ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що потерпілий втратив свідомість, умисно, з корисливих мотивів, із кишень куртки, в яку був вдягнений ОСОБА_7, таємно вчинив крадіжку належного останньому мобільного телефону "Nokia 106 ТА-1114" вартістю 396,67 грн., а також грошових коштів в сумі 1400 гривень. Заволодівши викраденим з місця події зник.
6. Таким чином, ОСОБА_6 вчинив дії спрямовані на нанесення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров`я, та таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
7. У касаційній скарзі засуджений просить з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження. На обґрунтування своїх доводів вказує що:
- судові рішення, якими його визнано винуватим ґрунтуються на припущеннях та недопустимих доказах;
- в порушення вимог Закону України від 22 листопада 2018 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VIII (2617-19)
(далі - Закон № 2617-VIII (2617-19)
), а саме п. 4 Прикінцевих та перехідних положень, судом першої інстанції безпідставно було відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про повернення прокурору обвинувального акта за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК;
- всупереч положенням глави 25 КПК (4651-17)
, досудове розслідування кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК проводилось не уповноваженим органом;
- за обвинуваченням за ч. 1 ст. 122 КК органом досудового розслідування не заявлялись, а судом не допитувались ряд свідків;
- оголошення підозри за ч. 1 ст. 122 КК проводилось в установі виконання покарань без захисника;
- наявний у матеріалах провадження висновок судово-медичної експертизи є суперечливим та необ`єктивним;
- судами залишено без розгляду клопотання про призначення та проведення комісійної судово-медичної експертизи;
- апеляційний суд не розглянув всіх доводів апеляційної скарги сторони захисту;
- судові рішення не відповідають вимогам статей 370, 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17)
).
8. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону просить скасувати вирок апеляційного суду. В обґрунтування своїх доводів вказує, що в рішенні цього суду не викладено належних мотивів щодо доводів апеляційної скарги захисника, зокрема про порушення права на захист при оголошенні підозри, порушення правил підслідності та правил проведення комісійної судово-медичної експертизи. Зазначає, що ухвалюючи вирок суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог ст. 420 КПК.
Позиції учасників судового провадження
9. Засуджений просив здійснювати касаційний розгляд у письмовому провадженні.
10. Прокурор у судовому засіданні підтримав свою касаційну скаргу та частково підтримав касаційну скаргу засудженого, зокрема у частині неналежного мотивування рішення апеляційного суду.
Мотиви Суду
11. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
12. Відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами нижчих інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
13. Згідно зі ст. 438 вказаного Кодексу Суд не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при його перегляді виходить з обставин, установлених судами нижчих інстанцій.
14. Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
15. Відповідно до ч. 2 ст. 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.
16. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185 КК, було зроблено з додержанням ст. 23 КПК на підставі з`ясування всіх обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до ст. 94 зазначеного Кодексу.
17. Суд першої інстанції допитав засудженого ОСОБА_6, який свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185 КК хоча й не визнав, заперечив фактичні обставини справи, однак не заперечував, що 29 грудня 2020 року разом із потерпілим ОСОБА_7 вживав алкогольні напої.
18. Разом із тим, суд належним чином обґрунтував своє рішення про винуватість ОСОБА_6 на підставі аналізу: показань потерпілого ОСОБА_7, який детально розповів про обставини, за яких засуджений наносив йому удари кулаками і ногами та повідомив, що мав при собі телефон та грошові кошти, яких згодом не виявив; показань свідка ОСОБА_8, який пояснив, що коли прийшов до потерпілого, останній був дуже побитий, обличчя в крові, мав синяки, одяг на ньому був брудний в землі та в попелі, у будинку було все перекинуто та побито, потерпілий вказав що він випивав з ОСОБА_6, який його побив, а також що в нього зник телефон і 1400 грн.; показань свідка ОСОБА_9, яка бачила, як 30 грудня 2021 року з будинку вийшов ОСОБА_7, він був весь побитий та в брудному одязі; показань свідка ОСОБА_10, який був присутній при огляді домоволодінь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та пояснив, що потерпілий був побитий, у нього був напухлий ніс та очі, була кров на обличчі, при цьому потерпілий вказував, що його побив ОСОБА_6 . У будинку ОСОБА_6 було вилучено куртку темного кольору, на якій були бурі плями та телефон; показань свідка ОСОБА_11, який пояснив, що з працівниками поліції поїхав до будинку потерпілого, бачив, що у хаті бардак, у ОСОБА_7 був синець під оком, чи була у нього кров, не пам`ятає; показань експерта ОСОБА_12, який пояснив обставини проведення судово-медичної експертизи та результати викладені у наданому ним висновку № 1 від 05 січня 2021 року, показань інших свідків, зміст яких детально викладений у вироку.
19. Крім того, вина ОСОБА_6 підтверджується фактичними даними, які містяться у:протоколах прийняття заяв від ОСОБА_7 від 31 грудня 2020 року та 03 лютого 2021 року про вчинені кримінальні правопорушення щодо нього, протоколі огляду місця події від 31 грудня 2020 року та фототаблиці до нього, протоколі огляду місця події від 01 січня 2021 року та відеозаписі до нього, висновку експерта № СЕ - 19/102-21/349-ТР від 15 січня 2021 року про проведення судово - товарознавчої експертизи; висновку судово - медичного експерта № 1 від 05 січня 2021 року, яким встановлено, що у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливу і саден тім`яної ділянки голови зліва, крововиливу під білкову оболонку лівого ока, синців обличчя, закритих переломів 8-го ребра справа і 4,11 ребер зліва, які відносяться до середнього ступеню тяжкості, які призвели до довготривалого розладу здоров`я більше як 21 доба, інших письмових доказах, зміст яких детально викладено у вироку.
20. Отже, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - із точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 185 КК.
21. Доводи касаційної скарги засудженого про те, що суд безпідставно відмов у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення прокурору обвинувального акта щодонього за ч. 1 ст. 185 КК для внесення змін із урахуванням вимог глави 25 КПК (4651-17)
, як того вимагають положення Закону № 2617-VIII (2617-19)
є безпідставними.
22. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 КК надійшов до Крижопільського районного суду Вінницької області 05 лютого 2021 року. У підготовчих засіданнях 01 та 30 березня 2021 року жодних клопотань щодо повернення цього обвинувального акта прокурору від сторони захисту не надходило. Як убачається із звукозапису підготовчого засідання від 30 березня 2021 року, суд призначив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК до судового розгляду.
23. Крім того, оскільки обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 185 КК надійшов до суду 05 лютого 2021 року, положення підп. 5 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2617-VIII (2617-19)
не є застосовним, бо його дія поширюється лише на обвинувальні акти, які направлені до суду до набрання чинності цим Законом (01 липня 2020 року) і не призначені на момент набрання ним чинності до судового розгляду.
24. Разом із тим, 22 листопада 2021 року судом було розглянуто клопотання захисника про повернення прокурору обвинувального акта щодо ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 122 КК, через його невідповідність вимогам ст. 291 КПК. Суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для прийняття рішення, передбаченого ст. 314 КПК відсутні, а обвинувальний акт може бути призначений до розгляду в судовому засіданні. При цьому, суд вирішив питання про об`єднання кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 КК та ч. 1 ст. 185 КК та призначив судовий розгляд.
25. Не ґрунтуються на матеріалах справи твердження обвинуваченого, що досудове розслідування кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК проводилось не уповноваженим органом.
26. Як убачається з матеріалів провадження, 01 січня 2021 року до ЄДРДР внесені відомості у кримінальному провадженні № 12021020190000001 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК, яке відповідно до ст. 12 КК не є проступком. Надалі, постановою Бершадської місцевої прокуратури від 12 січня 2021 року дії у провадженні № 12021020190000001 було перекваліфіковано із ч. 1 ст. 187 КК на ч. 1 ст. 185 КК та доручено проведення досудового розслідування підрозділу дізнання Крижопільського відділення поліції Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області (т. 2, а. с. 161). Цього ж дня 12 січня 2021 року постановою начальника сектору дізнання Крижопільського відділення поліції Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області призначено групу дізнавачів (т. 2, а. с. 162). Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК ОСОБА_6 вручено начальником сектору дізнання Крижопільського відділення поліції Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області (т. 2, а. с. 164).
27. Неприйнятними є доводи засудженого про те, що за обвинуваченням за ч. 1 ст. 122 КК органом досудового розслідування не заявлялись, а судом не допитувались ряд свідків.
28. Як убачається з ухвали слідчого судді Крижопільського районного суду Вінницької області від 19 жовтня 2021 року (т. 2, а. с. 116), задоволено клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції № 1 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області у кримінальному провадженні № 12021020190000031 від 03 лютого 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК, про тимчасовий доступ до речей і документів, та зобов`язано прокурорів Крижопільського відділу Тульчинської окружної прокуратури надати тимчасовий доступ до матеріалів кримінального провадження № 12021020190000001 від 01 січня 2021 року за ч. 1 ст. 185 КК з можливістю вилучення копій протоколів допитів потерпілого ОСОБА_7, протоколів допитів свідків, документів про отримання медичної документації необхідної для проведення судово-медичної експертизи (клопотань, ухвали суду, протоколів тимчасових доступів), документів, що характеризують особу ОСОБА_6, та оригіналу висновку судової медичної експертизи для подальшого приєднання їх до матеріалів кримінального провадження (т. 2, а. с. 116).
29. Зі змісту протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21 жовтня 2021 року вбачається, що слідчим було оглянуто та вилучено, зокрема протоколи допитів свідків ОСОБА_13, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 . Ці свідки безпосередньо допитувались судом першої інстанції щодо відомих їм обставин, які мали місце 29 грудня 2020 року, та повідомили суду, у тому числі й про обставини щодо наявних у потерпілого ОСОБА_7 тілесних ушкоджень. Зміст цих показань детально викладено у вироку.
30. Не обґрунтованими є також доводи засудженого про залишення без розгляду клопотання про призначення та проведення комісійної судово-медичної експертизи.
31. Як убачається з матеріалів провадження, 14 грудня 2021 року до суду надійшло клопотання захисника про призначення та проведення комісійної судово-медичної експертизи, а 12 січня 2022 року захисник подав уточнене клопотання у якому зазначив, що Томашпільський судово-медичний експерт ОСОБА_12 не міг проводити судово-медичну експертизу жителю с. Городківка Крижопільського району, а його висновок є суперечливим та необ`єктивним.
32. Для вирішення заявленого клопотання в судовому засіданні 18 липня 2022 року для усунення суперечності у наявному у матеріалах провадження висновку № 1 від 05 січня 2021 року судом було ініційовано допит судово-медичного експерта ОСОБА_12 та 08 серпня цього року його допитано у режимі відеоконференції.
33. Ухвалою суду від 30 серпня 2022 року суд відмовив у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_17 про призначення та проведення комісійної судово-медичної експертизи, зазначивши, що з урахуванням показань експерта наданих у судовому засіданні, наявний у матеріалах справи висновок судово-медичної експертизи не суперечить Правилам проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи № 6 від 17 січня 1995 року.
34. Щодо доводів засудженого про суперечливість та необ`єктивність наявного у матеріалах провадження висновку судово-медичної експертизи, то вони також є безпідставними.
35. Як уже зазначав Суд, в судовому засіданні 08 серпня 2022 року суд у режимі відеоконференції допитав експерта щодо обставини проведення судово-медичної експертизи та наявних у його висновку суперечностей. Зокрема, експерт ОСОБА_12 повідомив, що отриманні рентгенограми грудної клітини потерпілого виготовленні в Крижопільській ОЛІЛ, були неналежної якості, внаслідок чого експертом було запропоновано потерпілому звернутися в інший лікувальний заклад для отримання нових рентгенограм. З рентгенограм, які виготовлені ТОВ "Медичний цент "Альтамедика" та отримані експертом 05 січня 2022 року, чітко вбачалися переломи 8-го ребра справа та 4го-11 го ребра зліва які були свіжі без ознак кістяного мозолю, що утворюється при зростанні кісток та який характерний для несвіжих переломів, на підставі чого експертом надано висновок про можливість утворення тілесних ушкоджень 29 грудня 2020 року.
36. Щодо вказівки у висновку судової медичної експертизи № 1 дати звернення ОСОБА_6 за медичною допомогою у Крижопільську ОЛІЛ 31 лютого 2020 року, то експерт пояснив, що це є опискою. Чому у довідці про первинний прийом ортопеда-травматолога ТОВ "Медичний цент "Альтамедика" від 04 січня 2021 року вказано про переломи 8-го ребра справа та 4го-11 го ребра зліва як не свіжі, експерт ОСОБА_12 вказати не може, оскільки безпосередньо досліджував рентгенограми.
37. Даючи оцінку висновку судово-медичної експертиз, зокрема, у частині його проведення експертом ОСОБА_12, місцевий суд, з`ясувавши у прокурора обставини призначення цієї експертизи, обґрунтовано вказав, що даний висновок підготовлений експертом, який попереджений про кримінальну відповідальність, експертизу проведено на підставі наданих медичних документів ОСОБА_7, матеріалів кримінального провадження та з урахуванням безпосереднього огляду потерпілого.
38. Неспроможними є також доводи засудженого про порушення права на захист під час вручення йому повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК в установі виконання покарань без участі захисника, оскільки положення ст. 278 КПК не передбачають обов'язкової участі захисника.
39. Щодо доводів касаційної скарги прокурора про те, що у рішенні апеляційного суду не викладено належних мотивів щодо доводів апеляційної скарги захисника, зокрема про порушення права на захист при оголошенні підозри, порушення правил підслідності та правил проведення комісійної судово-медичної експертизи, то Суд зазначає, що апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за апеляційними скаргами захисника та прокурора, належним чином перевірив викладені у них доводи у тому числі й ті, на які засуджений та прокурор посилаються в своїх касаційних скаргах, та, навівши підстави прийнятого рішення, обґрунтовано відмовив у задоволенні заявлених вимог. Натомість прокурором у касаційній скарзі не наведено правового обґрунтування, щодо неналежного вмотивування судом апеляційної інстанції свого рішення у частині вказаних доводів апеляційної скарги захисника.
40. Зміст вироку апеляційного суду відповідає вимогам ст. 420 КПК.
41. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування вироків судів першої та апеляційної інстанцій і закриття кримінального провадження у касаційних скаргах не наведено, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалені судові рішення без змін.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 13 грудня 2022 року та вирок Вінницького апеляційного суду від 03 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого та прокурора- без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3