Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Веденяпіна О.А., Голубєвої Г.К., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на постанову та ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016 Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 у справі № 0870/6511/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління ДФС про скасування податкового повідомлення-рішення,-

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016 прийнято відмову позивача від адміністративного позову та закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.04.2012 № 0000050026 на суму 18458747,00 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби від 20.04.2012 № 0000040026 та № 0000050026.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для відхилення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі пп.78.1.8 п. 78.1 ст.78, п.200.11 ст. 200 Податкового Кодексу України відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства "Запорізькій титано-магнієвий комбінат" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт № 41/08-08/00194731 від 18.01.2012 про порушення позивачем:

- п. 198.3, п. 198.6, ст.198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень 2011 року на суму 739111,00 грн.

- п. 200.4а ст. 200 Податкового Кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41 (z0197-11) , в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року на загальну суму 300674,00 грн.

- п. 200.4б ст. 200 Податкового Кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41 (z0197-11) , в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Декларації) на загальну суму 18653626,00 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.02.2012 № 0000160808, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 300674,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 150337,00 грн. та № 0000170808, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18954300,00 грн.

Внаслідок оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням ДПС у Запорізькій області про результати розгляду первинної скарги від 13.04.2012 № 2445/7/10-420 скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі від 02.02.2012 № 0000160808 в частині 105795,00 грн. суми завищення бюджетного відшкодування та відповідної суми штрафної (фінансової) санкції; скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі від 02.02.2012 № 0000170808 в частині 739111,00 грн. суми від'ємного значення податку на додану вартість.

З урахуванням рішення ДПС у Запорізькій області, податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення:

- № 0000040026 від 20.04.2012, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 194879,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 97439,50 грн.;

- № 0000050026 від 20.04.2012, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 18653626,00 грн.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що сума від'ємного значення ПДВ у розмірі 18653626,00 грн. виникла наростаючим підсумком за результатами попередніх позапланових та планових перевірок питання достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ.

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 0870/4896/12 щодо спору між тими саме сторонами з приводу скасування податкових повідомлень-рішень № 0000050808 від 10.01.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 407521,00 грн. за вересень 2011 року та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 203760,50 грн. та № 0000820808 від 31.03.2012, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 18848505,00 грн. за вересень 2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2015 у справі № 0870/4896/12, яка набрала законної сили 04.01.2016, у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Вказаною постановою встановлено, що позивачем включено до розрахунку бюджетного відшкодування за вересень 2011 року загальну суму 396940,00 грн. за рахунок від'ємного значення серпня 2011 року, а також 10581,00 грн. за рахунок від'ємного значення липня, жовтня та листопада 2009 року, які також відображено позивачем у складі від'ємного значення серпня 2011 року. Оскаржуване рішення (№ 0000820808 від 31.03.2012) є похідним від податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0001700808, яким зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість за серпень 2011 року на суму 192566026,00 грн., відповідно невиконання якого стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000820808 від 31.03.2012. При цьому, позивач відмовився від позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0001700808, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 19256026,00 грн. за серпень 2011 року, а отже фактично визнав правомірність зменшення відповідачем суми від'ємного значення ПДВ за серпень 2011 року.

Предметом розгляду у даній справі є правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000040026 від 20.04.2012 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 194879,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 97439,50 грн., а також правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000050026 від 20.04.2012 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 194879,00 грн. (з урахуванням відмови позивача від позову в частині вимог у розмірі 18458747,00 грн.).

Суму в розмірі 194879,00 грн. позивачем було включено до розрахунку бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні 2011 року. Між тим, в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2015 року позивачем не відображено наявність залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, мотивував тим, що питання правильності і достовірності нарахування позивачем від'ємного значення за серпень 2011 року та законності податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0001700808, яким було зменшено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 19256026,00 грн. за серпень 2011 року вирішувалось в судовому порядку. Позивач, відмовляючись від позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2011 № 0001700808, фактично визнав правомірність зменшення відповідачем суми від'ємного значення ПДВ за серпень 2011 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2015 у справі № 0870/4896/12, яка набрала законної сили 04.01.2016, визнано правомірними податкові повідомлення-рішення № 0000050808 від 10.01.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 407521,00 грн. за вересень 2011 року та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 203760,50 грн. та № 0000820808 від 31.03.2012, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ у розмірі 18848505,00 грн. за вересень 2011 року.

Відтак, оскільки сума в розмірі 194879,00 грн. виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ серпня 2011 року та в подальшому також була включена до розрахунку бюджетного відшкодування за вересень 2011 року, відповідно зменшення на цю суму суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та розміру від'ємного значення податковими повідомленнями-рішеннями від 20.04.2012 № 0000040026 та № 0000050026 є цілком правомірним.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналізуючи наведені норми, враховуючи наявність постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 03.12.2015 у справі № 0870/4896/12 та беручи до уваги вимоги частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови в позові.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до пункту 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" відхилити.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.02.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2016 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .