820/6871/15 Про визнання недійсною податкову консультацію ГУ ДФС - 02.11.2016 Прийняття

У червні 2015 року Приватне підприємство "К.В." (далі - позивач, ПП "К.В.") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило суд визнати недійсною податкову консультацію ГУ ДФС у Харківській області від 29.04.2015 р. № 764/10/20-40-17-02-14.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2015 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 р., у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 р. та направити справу на новий розгляду до суду апеляційної інстанції.

Відповідач в письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної скарги без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП "К.В." 08.04.2015 року звернулось до ГУ ДФС у Харківській області із запитом за № 23 про надання податкової консультації з питань звітності та сплати юридичною особою у 2015 році податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме:

- які ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, діяли у м. Харкові, станом на 01 січня 2015 року, а саме: ставки податку визначені Рішенням 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України (2755-17) ", або визначені Рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання, від 21.01.2015 № 1793/15 "Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України (2755-17) ";

- за якими ставками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ПП "К.В." повинно обчислювати, станом на 01 січня, суму податку за 2015 рік, а саме, за ставками, встановленими Рішенням 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 року № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України (2755-17) ", чи Рішенням 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання, від 21.01.2015 № 1793/15 "Про внесення змін до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 126/11 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України (2755-17) ".

За результатами розгляду звернення позивача про надання податкової консультації ПП "К.В." надано відповідь, що підприємству необхідно розраховувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік з врахуванням ставок, затверджених рішенням Харківської міської ради від 21.01.2015 р. № 1793/15 та подати податкову декларацію за місцем знаходження об'єкту нерухомості.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Згідно з пунктами 52.1-52.3 статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Відповідно до пункту 53.3 статті 53 Податкового кодексу України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 року (71-19) внесено зміни до статті 266 Податкового кодексу України, яка регламентує правові засади справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об'єкти та розміри ставок, порядок сплати, отримання пільг.

Так, відповідно до підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Разом з тим, пунктом 33 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) передбачено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1 пункту 265.5 статті 265 Кодексу, не можуть перевищувати 1 відсотка мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. м. для об'єктів нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 10.3 пункту 3 розділу І Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. А також установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (1160-15) .

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання зазначених норм Закону було прийнято рішення 36 сесії Харківської міської ради 6 скликання №1793/15 від 21.01.2015 року "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України (2755-17) ", яке набрало чинності 01.01.2015 року.

Відповідно до пункту 1 вказаного рішення внесено зміни до рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 року № 126/1 "Про врегулювання питань справляння податків на території міста Харкова відповідно до норм Податкового кодексу України (2755-17) " та викладено його в такій редакції: " 1. Встановити на території міста Харкова податок на майно, який складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю".

З аналізу вказаних норм податкового законодавства вбачається, що надана податковим органом податкова консультація відповідає положенням Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 (71-19) року.

Водночас, відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Колегія суддів касаційної інстанції, погоджується з позицією позивача щодо посилання на положення підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, яким встановлена процедура встановлення місцевих податків та зборів, порядок оприлюднення рішень про встановлення місцевих податків та зборів та порядок застосування відповідних рішень органів місцевого самоврядування.

Однак, суперечність норм законодавства не може слугувати підставою для визнання податкової консультації такою, що не відповідає чинному законодавству. Оскільки, податкова консультація фактично є позицією податкового органу щодо того як повинна практично застосовуватися норма податкового законодавства. Крім того, Податковим кодексом України (2755-17) передбачено спосіб захисту платника податку за яким не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "К.В." залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2015 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2015 р. у справі № 820/6871/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України