639/8427/20 Про умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, скоєне на ґрунті виниклих неприязних відносин - 27.09.2023 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2023 року постановлену стосовно

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця

м. Харкова, жителя того АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 вересня 2021 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Згідно з вирокомОСОБА_6 04 вересня 2020 року приблизно о 15 годині 45 хвилин перебував на вулиці неподалік від будинку № 14 по вул. Кропивницького м. Харкова, де став ініціатором конфлікту на ґрунті давно сформованих неприязних відносин зі своїм сусідом ОСОБА_7 .

Саме в той час у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень будь-якого ступеня тяжкості із застосуванням в якості знаряддя протиправного діяння залізної арматури, яку він знайшов у дворі домоволодіння.

Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_6 спочатку підійшов до

ОСОБА_7, який в цей час знаходився на вулиці перед вказаним домоволодінням, та, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого задуму, наніс залізною арматурою один удар в ділянку грудної клітини потерпілого ОСОБА_7, чим спричинив останньому легкі тілесні ушкодження.

За ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2023 року вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 вересня 2021 року залишено без змін та звільнено ОСОБА_6 від покарання за частиною 1 статті 125 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 49 КК.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзіпрокурор просить скасувати ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2023 року та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. При цьому посилається на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

На думку прокурора ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ), оскільки належним чином не наведено мотиви та не зазначено правові підстави застосування статті 49 КК щодо звільнення ОСОБА_6 від кримінальної покарання за частиною 1 статті 125 КК у зв`язку із закінченням строків давності.

Крім того, указує на те, що апеляційним судом не роз`яснено ОСОБА_6 правові підстави та наслідки застосування до нього положень статті 49 КК щодо звільнення його від кримінальної відповідальності або ж від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Від ОСОБА_6 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора, в яких він зазначає, що суд апеляційної інстанції не роз`яснював йому підстави закриття кримінального провадження, оскільки він не приймав участі у розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Крім того, ОСОБА_6 до Суду надіслав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 125 КК на підставі статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала касаційну скаргу прокурора та просила її задовольнити з підстав, зазначених в ній. Разом з тим, вважає, що надіслане на адресу Верховного Суду клопотання ОСОБА_6 про звільнення його від кримінальної відповідальності дає змогу суду касаційної інстанції скасувати рішення судів обох інстанцій та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК.

Від засудженого ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 до Суду надійшли заяви про проведення касаційного розгляду без їх участі.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 04 вересня 2020 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК.

Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 125 КК, відповідно до статті 12 КК є кримінальним проступком.

Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 49 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

На час розгляду 20 березня 2023 року кримінального провадження апеляційним судом зазначені строки давності притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК, а саме два роки, минули.

Проте, розглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 без участі останнього, суд апеляційної інстанції у порушення вимог статті 285 КПК не роз`яснив йому про закінчення на момент апеляційного перегляду строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 125 КК, що є правовою підставою для його звільнення від кримінальної відповідальності відповідно до статті 49 КК у порядку, передбаченому КПК (4651-17) , і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Крім того, обґрунтованими убачаються доводи прокурора про те, що у разі прийняття апеляційним судом рішення про звільнення ОСОБА_6 від покарання він мав би змінити вирок суду першої інстанції, а не залишати його без зміни, як вказано в ухвалі Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2023 року.

Отже, приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального закону щодо дотримання належної правової процедури звільнення від кримінальної відповідальності або покарання та виду судового рішення, а також неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не застосування закону, який підлягав застосуванню.

Разом з тим, враховуючи специфіку касаційного перегляду, наявність передбачених статтею 440 КПК повноважень у касаційного суду на закриття кримінального провадження при встановленні обставин, передбачених статтею 284 КПК, висловлену ОСОБА_6 у клопотанні згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 125 КК у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК, суд касаційної інстанції у даному конкретному кримінальному провадженні має процесуальну можливість ухвалити остаточне рішення.

Зазначене вище повністю узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від 06 грудня 2021 року у справі № 521/8873/18, відповідно до якого за змістом пункту 1 частини 2 статті 284, частини 3 статті 285, частинами 1, 4 статті 286, частини 3 статті 288 КПК суди першої та апеляційної інстанцій мають обов`язок відповідно роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою статтею 49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК (4651-17) , і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Нероз`яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог статті 285 КПК зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що потягнуло неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК у суді касаційної інстанції в порядку статті 440 КПК за умов:

- на день перегляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, тобто до набрання вироком суду першої інстанції законної сили, закінчились строки давності притягнення такої особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення;

- ця особа не подавала до апеляційного суду відповідне клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і суд апеляційної інстанції не роз`яснив відповідно до положень статті 285 КПК особі наявність зазначених підстав для звільнення від кримінальної відповідальності та не з`ясував її думку щодо згоди чи незгоди з таким звільненням;

- така особа за вказаних обставин висловила згоду в касаційному суді на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності.

Враховуючи надіслане до суду касаційної інстанції клопотання ОСОБА_6 від 21 серпня 2023 року, яке зареєстровано за №21976/1/170-23, ухвала Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2023 року та, в порядку частини 2 статті 433 КПК, вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_6 підлягають скасуванню, а кримінальне провадження - закриттю на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК зі звільненням останнього від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК, на підставі пункту 1 частини 1 статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а касаційна скарга прокурора - задоволенню частково.

Керуючись статтями 284, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 20 березня 2023 року та, в порядку частини 2 статті 433 КПК, вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_6 скасувати, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК, на підставі пункту 1 частини 1 статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрити на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК.