Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Горбатюка С.А. Суддів Мороз Л.Л. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Львівська митниця) про скасування постанови про порушення митних правил за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року

У червні 2015 року ОСОБА_4 у Галицькому районному суді м. Львова пред'явив позов до Львівської митниці про скасування постанови про порушення митних правил.

Просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про порушення митних правил від 10 квітня 2015 року № 0573/20900/153, вважаючи, що вона прийнята без дотримання вимог чинного законодавства.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 30 липня 2015 року позов задоволено.

Скасовано постанову у справі про порушення митних правил від 10 квітня 2015 року № 0573/20900/153 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 469 МК.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року постанову Галицького районного суду м. Львова від 30 липня 2015 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а постанову Галицького районного суду м. Львова від 30 липня 2015 року залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_4 04 червня 2014 року ввезено на митну територію України автомобіль марки "Ford Mondeo", р/н НОМЕР_1 кузов НОМЕР_2 через митний пост Краковець Львівської митниці ДФС, смугою руху "зелений коридор" в митному режимі "транзит". Даний автомобіль не було вивезено з митної території України тому, що він під керуванням водія ОСОБА_4 потрапив в ДТП, внаслідок чого цей автомобіль ремонту не підлягав і він змушений був передати його в пункт прийому металобрухту.

По даному факту відносно ОСОБА_4 складено протокол про порушення митних правил від 26 лютого 2015 року № 0390/20909/15 за ознаками частини третьої статті 470 МК України та прийнято постанову про порушення митних правил від 20 березня 2015 року № 0390/20909/15.

Цією постановою визнано ОСОБА_4 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 МК України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 8 500 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що відповідач прийняв оскаржувану постанову з порушенням вимог чинного законодавства, не дослідивши всі докази наявні в матеріалах справи, а отже вказана постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Натомість, суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог зазначив, що законодавством чітко визначені умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 90 МК України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з частиною другою вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Відповідно до положень статті 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення.

Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Згідно з частиною восьмою статті 102 МК України митний режим транзиту також припиняється у разі конфіскації товарів, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з частиною другою статті 469 МК України зміна стану товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, користування та розпорядження ними без дозволу органу доходів і зборів, а так само невжиття передбачених частиною четвертою статті 204 цього Кодексу заходів щодо товарів, строк тимчасового зберігання яких під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі закінчився - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом п'ятим Розділу восьмого № 657 встановлено, що якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Отже, законодавством чітко визначено умови можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків: документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили; вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником найближчого митного органу про обставини події.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи по суті, позивачем не дотримано умов можливості не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків, оскільки ним документально не підтверджено такого факту, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил є безпідставними та необґрунтованими, задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Згідно з частиною першою статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил - без зміни.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.