447/325/15-а Про визнання незаконною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов`язання призначити пенсію на пільгових умовах - 01.11.2016 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області, третя особа - Державна експертиза умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, про визнання незаконною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах, що переглядається за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 6 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року, -

В лютому 2015 року ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (далі - відповідач), третя особа - Державна експертиза умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання незаконною відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах.

Постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 6 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить оскаржувані рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку матеріалів справи та доводів касаційної скарги, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в серпні 2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідачем 20 серпня 2014 року було прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії по віку на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю підстав призначення такої пенсії.

Відмовляючи в призначенні пенсії, відповідач посилався на те, що період роботи з 1 січня 1992 року по 28 серпня 1998 року до пільгового стажу не можна зарахувати, оскільки посада начальника дільниці КВПіА не передбачена Списком №2, відповідно до постанови №162 від 11 березня 1994 року.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивач працював слюсарем КВПіА у цеху екстракційної фосфорної кислоти Роздільського виробничого об'єднання "Сірка", з 1 грудня 1986 року по 17 червня 1990 року - майстром КВПіА та майстром дільниці КВПіА у цеху екстракційної фосфорної кислоти Роздільського виробничого об'єднання "Сірка", з 18 червня 990 року по 13 жовтня 1991 року - старшим майстром КВПіА у цеху екстракційної фосфорної кислоти Роздільського виробничого об'єднання "Сірка", з 14 жовтня 1991 року по 28 серпня 1998 року - начальником дільниці КВПіА у цеху екстракційної фосфорної кислоти Роздільського виробничого об'єднання "Сірка" (27 січня 1992 року перейменовано у Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство "Сірка").

Законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України (254к/96-ВР) , складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) , Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (1057-15) , законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно із пунктом 8 "Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18 листопада 2005 року (z1451-05) , при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "Список №1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах" і "Список №2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року (z1451-05) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що період роботи позивача з 1 січня 1986 року по 17 червня 1990 року, під час якого він працював слюсарем КВПіА, майстром КВПіА і майстром дільниці КВПіА цеху екстракційної фосфорної кислоти і був зайнятий на виробництві мінеральних добрив в хімічному виробництві зараховується до пільгового стажу, так як дані професії відповідають Списку №2 виробництв, цехів та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці в гарячих цехах, робота яких дає право на пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Разом з тим період роботи з 18 червня 1990 року по 28 серпня 1998 року, під час якого позивач працював старшим майстром КВПіА та начальником дільниці КВПіА цеху екстракційної фосфорної кислоти і був зайнятий на виробництві мінеральних добрив в хімічному виробництві до пільгового стажу, передбаченого Списком №2 не може бути зарахований. Списком №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р. №162 (162-94-п) , який був чинний на вказаний період роботи позивача, у Розділі Х "Хімічне виробництво" передбачено професії робітників, майстрів, старших майстрів, механіків та енергетиків зайнятих на ремонті, профілактиці, обслуговувані технологічного та електроустаткування у виробництвах, перелічених у Списку N 2 контрольно-вимірювальних приладів, посада начальника дільниці КВПіА даним списком не передбачена. Період роботи з 18 червня 1990 року по 31 грудня 1991 року зараховується до пільгового стажу роботи по Списку №2, оскільки на той час роботи позивача ще був чинний Список №2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173.

Суди обгрунтовано не взяли до уваги посилання позивача на висновок Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації яким встановлено, що атестація робочих місць в РДГХП "Сірка" проведена відповідно до вимог чинного законодавства та право пільгових пенсій обґрунтовано підтверджено на робочих місцях зокрема, цех екстракційної фосфорної кислоти: начальник дільниці КВПіА - КП -1222.2-24097, поз. 2110А030-17531, список №2 оскільки вказана посада начальника дільниці КВПіА не передбачена у Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 (162-94-п) , який був чинним на момент припинення трудової діяльності позивача.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що підстав для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах відповідно до вимог п."б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення""немає.

Суди першої та апеляційної інстанцій об'єктивно, повно, всебічно дослідили обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосували до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, а тому суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відмову в задоволенні адміністративного позову.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 6 травня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 7 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.