592/7913/18 Про визнання осіб невинуватими у скоєнні злочину, та виправдання за відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України - 16.03.2023 Прийняття

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачувались у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 382 КК України, тобто в умисному невиконанні службовою особою рішень суду, які набрали законної сили, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачувались у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 382 КК України, тобто у пособництві в умисному невиконанні службовою особою рішень суду, які набрали законної сили, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам, за наступних обставин.

Зокрема, ОСОБА_6, будучи директором ДП "Сумський облавтодор", ОСОБА_7, будучи головним бухгалтером ДП "Сумський облавтодор", як службові особи ДП "Сумський облавтодор" за попередньою змовою групою осіб, упродовж періоду з 20.10.2017 по 01.03.2018 року умисно не виконували постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 р. у справі № 818/1105/17 про стягнення боргу з податку на додану вартість в сумі 1 592 280 грн. по декларації за червень 2017 року та постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 р. у справі № 818/1448/17 про стягнення боргу з податку на додану вартість в сумі 2 474 332 грн. по декларації за серпень 2017 року, ухилялися від їх виконання та заподіяли істотну шкоду державним інтересам.

ОСОБА_8, будучи призначеною на посаду керуючого Відділенням "Сумське № 1" ПАТ "Мегабанк", та ОСОБА_9, будучи провідним економістом відділення "Сумське № 1" ПАТ "Мегабанк", як службові особи відділення "Сумське № 1" ПАТ "Мегабанк", виконували роль пособників в умисному невиконанні службовими особами ДП "Сумський облавтодор" рішень суду, які набрали законної сили, що заподіяло істотну шкоду державним інтересам.

Так, у ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження ВП 39309743 про стягнення з ДП "Сумський облавтодор" на користь стягувачів боргу в загальній сумі 11414885,54 грн. постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 13.10.2017 накладено арешт на кошти ДП "Сумський облавтодор", що містяться на всіх рахунках підприємства у банківських установах, а саме: АТ "Укрексімбанк", ПАТ "Банк Кредит Дніпро", ПУАТ "Фідобанк", АБ "Експрес-Банк", ПАТ "ВБР", Філії СОУ АТ "Ощадбанк", ПАТ "АКБ "Капітал", АКБ "Індустріалбанк", ПАТ "КБ "Хрещатик", АТ "ОТП Банк", АТ "Брокбізнесбанк", ПАТ "Укрінбанк", АКБ "Трансбанк", ПАТ "Банк "Січ", ПАТ "Промінвестбанк", та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Довідавшись протягом проміжку часу між 13 та 18 жовтня 2017 року про накладення Державною виконавчою службою арешту на кошти підприємства, що містяться на усіх його рахунках в банківських установах, директор ДП "Сумський облавтодор" ОСОБА_6 та головний бухгалтер підприємства ОСОБА_10 вирішили відкрити новий поточний рахунок в іншій банківській установі, про який Державній виконавчій службі не буде відомо, для забезпечення проведення розрахунків з іншими суб`єктами господарювання та спрямування коштів підприємства не на виконання судових рішень, а на цілі, визначені ОСОБА_6 та ОСОБА_13

Із цією метою 18.10.2017 ОСОБА_6 як директор ДП "Сумський облавтодор" шляхом укладення договору № 40.01.000079 від 18.10.2017 відкрив для підприємства розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 у відділенні "Сумське № 1" ПАТ "Мегабанк", який із цього часу використовувався підприємством як основний поточний рахунок для проведення розрахунків як з контрагентами, так і з бюджетом.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2017, яка набрала законної сили 18.08.2017, у справі №818/1105/17 задоволено подання ТУ ДФС у Сумській області до ДП "Сумський облавтодор" та з останнього стягнуто за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків, та готівки, що належить такому платнику податків, на користь Державного бюджету України борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1 592 280 грн. по декларації з ПДВ № 9140246694 від 19.07.2017 за червень 2017 року.

На підставі вказаного рішення суду Головним управлінням ДФС у Сумській області упродовж періоду з 20.10.2017 по 27.12.2017 до відділення "Сумське № 1" ПАТ "Мегабанк" направлено для виконання (списання коштів з рахунку ДП "Сумський облавтодор" на рахунок ГУДКСУ у Сумській області) 21 інкасове доручення про стягнення 1 592 280 грн. податкового боргу.

Крім того, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2017, яка набрала законної сили 20.10.2017, у справі №818/1448/17 задоволено подання ГУ ДФС у Сумській області до ДП "Сумський облавтодор" про стягнення податкового боргу, з ДП "Сумський облавтодор" стягнуто за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків, на користь Державного бюджету України борг з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 2 474 332 грн. по декларації з ПДВ № 9191854296 від 20.09.2017 за серпень 2017 року.

На підставі вказаного рішення суду Головним управлінням ДФС у Сумській області упродовж періоду з 15.01.2018 по 14.02.2018 до відділення "Сумське № 1" ПАТ "Мегабанк" направлено для виконання (списання коштів з рахунку ДП "Сумський облавтодор" на рахунок ГУДКСУ у Сумській області) 29 інкасових доручень про стягнення 2 474 332 грн. податкового боргу.

У свою чергу, будучи обізнаними про обов`язковість для виконання судових рішень, встановлений законом порядок списання коштів з рахунку підприємства за рішенням суду, довідавшись у невстановлений слідством час про винесення Сумським окружним адміністративним судом зазначених рішень про стягнення з ДП "Сумський облавтодор" коштів в рахунок погашення податкового боргу, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 усвідомили, що на підставі даних рішень суду ГУ ДФС у Сумській області буде надсилати установам банків інкасові доручення, що призведе до безумовного списання коштів підприємства з банківських рахунків.

Не бажаючи перераховувати кошти ДП "Сумський облавтодор" до бюджету, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на невиконання судових рішень, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у невстановлений слідством день другої половини жовтня 2017 року звернулись до керуючої відділенням "Сумське №1" ПАТ "Мегабанк" ОСОБА_8 та висловили прохання не здійснювати ніяких операцій із коштами ДП "Сумський облавтодор" на рахунку підприємства в даній банківській установі упродовж операційного часу, тобто з 08-ї до 16-ї години, з метою повернення інкасових доручень без виконання, негайно повідомляти ОСОБА_7 про надходження до банку таких інкасових доручень, забезпечити негайне перерахування коштів за платіжними документами ДП "Сумський облавтодор" у післяопераційний час, тобто з 16-ї до 17-ї години у робочі дні, а також терміново повідомляти про надходження коштів на рахунок підприємства з тим, щоб своєчасно вчинити з ними дії по переказу на інші рахунки, не допустивши їх стягнення до бюджету за інкасовими дорученнями.

Розуміючи прогалини у положеннях Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України 21.01.2004 №22, ОСОБА_8 усвідомила, що хоча і порушуючи вимоги ПКУ (2755-17) щодо забезпечення погашення податкових зобов`язань у першу чергу, формально вона не буде порушувати вимоги даної інструкції, та погодилась виконувати прохання ОСОБА_7 і ОСОБА_6, тобто фактично виконувати роль пособника в умисному невиконанні судових рішень шляхом надання засобів і усунення перешкод, при цьому пообіцяла надавати відповідні вказівки працівникам відділення банку та забезпечувати повернення інкасових доручень ГУ ДФС у Сумській області без виконання на підставі п. 12.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунку платника, чим забезпечувати можливість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 направляти кошти на будь-які вказані ними рахунки, тобто використовувати кошти за власним розсудом, а не на погашення стягнутих за рішеннями суду сум боргу.

Так, діючи на виконання прохання ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 упродовж періоду з 20.10.2017 по 01.03.2018, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Суми, просп. Шевченка, 28, виконуючи роль пособника у невиконанні судових рішень шляхом надання засобів і усунення перешкод, надаючи відповідні вказівки працівникам відділення банку, зокрема, провідному економісту ОСОБА_9, забезпечила повернення усіх вищезазначених інкасових доручень ГУ ДФС у Сумській області без виконання на підставі п. 12.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунку платника, чим сприяла ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у невиконанні рішень судів про стягнення з ДП "Сумський облавтодор" заборгованості зі сплати податку на додану вартість в загальній сумі 4 066 612 грн. по деклараціям з ПДВ за червень та серпень 2017 року. Крім того, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завчасно повідомляли ОСОБА_7 про надходження до банку інкасових доручень та зарахування коштів на рахунок підприємства від його філій чи інших суб`єктів господарювання, що надавало змогу ОСОБА_7 та ОСОБА_6 своєчасно їх перерахувати на інші рахунки та не допускати їх списання в рахунок погашення податкового боргу відповідно до інкасових доручень.

Зокрема, упродовж періоду з 20.10.2017 по 01.03.2018, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Суми, просп. Шевченка, 28, виконуючи роль пособника у невиконанні судових рішень шляхом надання засобів і усунення перешкод, діючи на виконання вказівок керуючого відділенням "Сумське №1" ПАТ "Мегабанк" ОСОБА_8, провідний економіст ОСОБА_9 завчасно попереджала головного бухгалтера ДП "Сумський облавтодор" ОСОБА_7 про надходження інкасових доручень до банківської установи, надходження коштів на рахунок підприємства, надавала їй поради та консультації щодо порядку та строків оформлення безготівкових переказів і платежів, зокрема, у післяопераційний час, умисно зволікала з реєстрацією інкасових доручень з тим, щоб грошові кошти з рахунку ДП "Сумський облавтодор" не були зняті на їх виконання, чим забезпечила повернення інкасових доручень ГУ ДФС у Сумській області без виконання на підставі п. 12.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунку платника, таким чином сприяючи ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у невиконанні рішень судів про стягнення з ДП "Сумський облавтодор" заборгованості зі сплати податку на додану вартість в загальній сумі 4 066 612 грн. по деклараціям з ПДВ за червень та серпень 2017 року. При цьому, ОСОБА_9 усвідомлювала, що інкасові доручення виписані ГУ ДФС у Сумській області на підставі судових рішень, що набрали законної сили.

У свою чергу, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, використовуючи власне службове становище, діючи за попередньої змовою у групі осіб, зобов`язали керівників та бухгалтерів підпорядкованих структурних підрозділів ДП "Сумський облавтодор" перераховувати кошти на рахунок № НОМЕР_1 у відділенні "Сумське №1" ПАТ "Мегабанк" виключно після 16-ї години для того, щоб банківська установа не могла їх перераховувати в рахунок погашення податкового боргу на виконання судових рішень та винесених на їх підставі інкасових доручень ГУ ДФС у Сумській області.

При цьому, упродовж періоду з 19.10.2017 по 26.02.2018 р.р. на рахунок ДП "Сумський облавтодор" № НОМЕР_1 у відділенні "Сумське № 1" ПАТ "Мегабанк" надійшло 105 135 168 грн., з рахунку списано 105 061 526 грн.

Внаслідок умисного невиконання директором ДП "Сумський облавтодор" ОСОБА_6 та головним бухгалтером вказаного підприємства ОСОБА_7, які є службовими особами, за попередньою змовою між собою та за пособництва керуючого відділенням "Сумське №1" ПАТ "Мегабанк" ОСОБА_8 і провідного економіста ОСОБА_9, судових рішень, які набрали законної сили, інтересам держави заподіяно шкоду у вигляді ненадходження до бюджету стягнутих за рішеннями суду коштів на загальну суму 4 066 612 грн., що є істотною шкодою.

Суд першої інстанції безпосередньо, всебічно дослідивши всі обставини кримінального провадження, та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про те, що досліджені докази не доводять поза розумним сумнівом вчинення обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 382 КК України; ОСОБА_8 та ОСОБА_9 злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 382 КК України.

Вироком Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 листопада 2021 року:

ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 382 КК України та виправдано за п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

ОСОБА_7 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 382 КК України та виправдано за п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

ОСОБА_8 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 382 КК України та виправдано за п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

ОСОБА_9 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні ч. 5 ст. 27, ч.3 ст. 382 КК України та виправдано за п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Вирішено питання про процесуальні витрати, речові докази та щодо скасування арешту майна у провадженні.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 04 травня 2022 року вищевказаний вирок залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вказує про те, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.

Зазначає, що суд апеляційної інстанції:

- безпідставно відхилив клопотання сторони обвинувачення про повторне дослідження доказів;

- не спростував доводи прокурора щодо безпідставності висновків суду першої інстанції про відсутність показань свідків, які б підтверджували винуватість ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у невиконанні судового рішення. Водночас, апеляційним судом в порушення вимог ч. 6 ст. 22 КПК України відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про допит свідка ОСОБА_11, показання якої повністю спростовували позицію обвинувачених саме в частині порядку виконання інкасових доручень, що і було способом невиконання судового рішення, але були проігноровані судом першої інстанції, хоча прямо вказували на винуватість обвинувачених у невиконанні судових рішень шляхом невиконання інкасових доручень, виписаних на їх підставі;

- не відповідають дійсності висновки апеляційного суду щодо визнання необґрунтованими доводів прокурора про неналежну оцінку судом наданих стороною обвинувачення протоколів негласних слідчих (розшукових) дій;

- не враховано, що факт набрання законної сили постанов Сумського окружного адміністративного суду доведений і не оспорювався в судовому засіданні суду першої інстанції;

- не надана оцінка тому факту, що постанови Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 № 818/1105/17 та від 04.10.2017 у справі № 818/1448/17 не були скасовані та підлягали обов'язковому виконанню.

Вказує про те, що факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 382 КК України, до ЄРДР після виконання судових рішень не може вказувати на відсутність події указаного злочину.

Стверджує, що саме у формі ухилення від виконання судового рішення обвинувачені ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за пособництва ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили кримінальне правопорушення. При цьому, вчинення даного злочину тривало упродовж 4 місяців, протягом яких грошові кошти підприємством спрямовувалися на будь-які інші цілі, окрім виконання судових рішень.

Окрім цього, зазначає, що через безпідставне виправдання особи не понесли справедливого кримінального покарання, що слід розцінювати як неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність - незастосування судом закону, який підлягає застосуванню (п.1 ч. 1 ст. 413 КПК України).

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав касаційну скаргу прокурора, просив її задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

За частиною 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Статтею 438 КПК України визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також достовірності фактичних обставин кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки судів першої та апеляційної інстанцій.

Зі змісту ст. 370 КПКУкраїни, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За приписами ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності винуватості особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі сталою практикою Верховного Суду під час оцінки доказів слід керуватися критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом.

За правилами ст. 91 КПКУкраїни доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено і обвинувачений є винним у його вчиненні.

Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів у вироку є виключною компетенцією суду, який постановив вирок.

Як видно з матеріалів кримінального провадження, місцевий суд згідно зі ст. 94 КПКУкраїни повно та всебічно дослідив усі докази, надані стороною обвинувачення, на підставі яких ОСОБА_6, ОСОБА_7 обвинувачувались у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 28, ч. 3 ст. 382 КК України, і ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 382 КК України, дав їм оцінку з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Свій висновок щодо недоведеності, що в діянні обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 наявний склад та подія інкримінованого кримінального правопорушення, суд зробив на підставі показань обвинувачених і свідків, аналізу фактичних даних, які містяться в письмових доказах.

Апеляційний суд, переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційною скаргою представника публічного обвинувачення, дійшов обґрунтованого висновку, що наведені у апеляційній скарзі доводи про незаконність вироку суду є безпідставними, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За правилами ст. 419 КПКУкраїни в ухвалі апеляційного суду, крім іншого, має бути зазначено: короткий зміст вимог, викладених у апеляційних скаргах, та зміст судового рішення суду першої інстанції; узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, й узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження; обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, з посиланням на докази; мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними та мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив, постановляючи ухвалу, а також положення закону, яким він керувався.

Частина 2 цієї статті передбачає, що при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Як убачається з матеріалів справи, вказаних вимог процесуального закону апеляційний суд дотримався.

Доводи касаційної скарги прокурора щодо істотного порушення апеляційним судом вимог КПК України (4651-17) , який усупереч ч. 3 ст. 404 КПК України повторно не дослідив обставин справи та наявних доказів, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Згідно з ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

За змістом цієї норми процесуального закону учасник судового провадження повинен не лише формально заявити клопотання про повторне дослідження обставин або доказів, а й навести, які конкретно обставини (докази) потрібно дослідити та обґрунтувати, чому вони досліджені судом першої інстанції неповністю або з порушеннями чи взагалі не досліджені.

Проте, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та аудіозапису судового засідання від 04 травня 2022 року, стороною обвинувачення не наведено обставин, які б свідчили про дослідження доказів судом першої інстанції не повністю або з порушеннями. Тому апеляційний суд вмотивовано відмовив в їх дослідженні. З таким висновком погоджується суд касаційної інстанції. Отже, порушень вимог ч. 3 ст. 404 КПК України з боку апеляційного суду не вбачається.

Апеляційний суд надав належну оцінку доводам апеляційної скарги прокурора щодо, на його думку, неналежної оцінки судом показань свідків, зокрема ОСОБА_11, які визнав безпідставними, так як суд першої інстанції оцінив показання свідків та, на думку колегії суддів, прийшов до правильного висновку, що їх показання, зокрема і свідка ОСОБА_11, будь-яким чином не підтверджують винуватість ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 у вчиненні умисного невиконання судового рішення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у пособництві у вчинені даного злочину.

Колегія суддів касаційного суду погоджується із висновком суду першої та апеляційної інстанцій про те, що надані стороною обвинувачення докази не доводять наявність у обвинувачених умислу на ухилення від сплати податків.

Виходячи з диспозиції ч. 3 ст. 382 КК України кримінальна відповідальність за вказаною статтею настає лише у випадках невиконання чи перешкоджання виконанню службовою особою законного і правосудного рішення, або якщо вони заподіяли істотну шкоду державним інтересам.

Відповідно, об`єктом злочину, передбаченого ст. 382 КК України, є порядок діяльності суду як органу правосуддя, який є можливим за умови точного і своєчасного виконання його рішень.

Предметом злочину за ч. 1-3 ст. 382 КК України є судовий акт органів правосуддя (рішення, вирок, ухвала, постанова), який постановлений судом будь-якої юрисдикції, будь-якої інстанції з будь-якої категорії судових справ за умови, що такий акт набрав законної сили.

При цьому суб`єктом злочину, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України виступають: службові особи, які займають відповідальне чи особливо відповідальне становище.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України полягає в одному із таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: а) невиконання (ухилення від виконання) вироку, рішення ухвали, постанови суду або б) перешкоджання їх виконанню.

Тобто, за частиною 3 ст. 382 КК України склад злочину є формальним, бо його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльності (невиконання), і саме з цього моменту злочин визнається закінченим та набуває триваючого характеру.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (1403-19) .

Під час судового розгляду сторона обвинувачення доводила перед судом те, що з 20.10.2017 року (часу набрання рішенням у справі № 818/1448/17 законної сили) до 01.03.2018 року (як зазначено в обвинувальному акті) судові рішення адміністративного суду обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за пособництвом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 умисно не виконувались.

Аналізуючи надані стороною обвинувачення докази, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що дане кримінальне провадження за ч.3 ст. 382 КК України було зареєстроване в ЄРДР 06.06.2018 року на підставі рапорту прокурора прокуратури Сумської області, разом з тим, на час внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, судові рішення - постанови Сумського окружного адміністративного суду були виконані в повному обсязі, що підтверджується наданою стороною обвинувачення належним чином завіреною копією інкасового доручення № 71 від 27.02.2018 року про сплату податкового боргу по ПДВ в сумі 2474332,00 грн. на виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 04.10.2017 року по справі № 818/1448/17 - 05.03.2018 р., яку було надано головним бухгалтером ДП "Сумський облавтодор" ОСОБА_7 06.03.2018 року.

Крім того, і зі сторони захисту надані належним чином посвідчені реєстр документів, де з розрахункового рахунку ДП "Сумський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" № НОМЕР_1, відкритому у відділенні "Сумське № 1" ПАТ "Мегабанк" з 24.10.2017 року частково списані кошти на виконання рішення суду за № 818/1105/17, та додані меморіальні ордери про виконання рішень по справі № 8118/1105/17, де перераховано до бюджету 405583,67 грн., а по справі № 818/1448/17 - 2 493 993,20 грн.

Вказані докази підтверджують, що рішення судів були виконані, задовго до того, як були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України. Та як вірно зазначила колегія суддів апеляційного суду, відхиляючи доводи апеляційної скарги прокурора, суд першої інстанції зазначену обставину визнав як обставину, яка вказує на добровільне виконання судового рішення, і як наслідок, про відсутність у обвинувачених умислу на невиконання судового рішення.

Також, для встановлення факту умисного невиконання судового рішення має важливе значення з`ясування питання про наявність реальної можливості його виконання.

Під час судового розгляду, досліджений висновок судово-економічної експертизи, наданий стороною захисту, в якому встановлено та документально підтверджено, що показники платоспроможності ДП "Сумський облавтодор" підтверджують його неспроможність виконати після настання встановленого строку зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), в тому числі податкові зобов`язання з ПДВ за період з січня 2014 по січень 2018 року, що свідчить про відсутність реальної можливості вчинення дій по виконанню рішення суду.

В той же час списання грошових коштів на виконання рішень суду за поданими податковим органом до банку інкасовими дорученнями відбувалося неодноразово. Такі дії свідчать про виконання (хоча й часткове, а межах реальної можливості) вищевказаних рішень суду.

Як вбачається із вироку суду, стороною захисту надана належним чином завірена копія постанови Верховного Суду від 10.09.2019 року, якою визнано, що ДПІ здійснювала списання коштів в рахунок погашення штрафів, що забороняється. Непогашення податкового боргу, зокрема зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені, дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому, такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагається частиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлено критерій поведінки державного органу у сфері публічних відносин. Вказана постанова Верховного Суду охоплювала період з 2015 по 2018 р.р., тобто рішення судів, які набрали законної сили, повідомлення про застосування штрафних санкцій ДПІ були визнані протиправними і скасовані, тобто скасувала обов`язковість виконання раніше постановлених судових рішень. Слід зазначити, що для даного кримінального провадження таке судове рішення, яке скасовує боргові зобов`язання ДП "Сумський облавтодор", набуває форми преюдиційності.

Під час розгляду кримінального провадження прокурор на підставі ст. 338 КПК України змінив обвинувачення та надав суду обвинувальний акт від 31.08.2021 року, в якому залишив обвинувачення за ч.3 ст. 382 КК України.

Як встановив суд першої інстанції, підстава виконання судового рішення існувала до моменту остаточного її скасування, тобто до прийняття постанови Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у справі № 1840/3549/18 (хоча рішення були виконані в березні 2018 року). Тому сам факт скасування податкових боргів та ухвалення вищезазначеної постанови Верховним Судом, який скасував попередні судові рішення, вказує на те, що суспільно небезпечність невиконання такого попереднього судового рішення усунуто через "юридичну нікчемність" скасованих рішень, відсутність предмета у вигляді наявного необхідного для виконання судового рішення для притягнення до відповідальності осіб за їх невиконання.

На час зміни обвинувачення у суді відсутній також і об`єкт кримінального правопорушення - суспільні відносини в сфері забезпечення здійснення правосуддя, який залишився таким, що не постраждав. Тобто відсутня і підстава кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення, оскільки відсутнє судове рішення, яке було не виконано, а інтереси держави залишилися цілісними та такими, що не постраждали. Це означає, що відсутнє не тільки суспільно небезпечне діяння у формі бездіяльності (невиконання судового рішення), предмет та об`єкт складу кримінального правопорушення, а відсутня і сама подія кримінального правопорушення.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла правильного висновку про те, що негласні слідчі дії були проведені при розслідуванні кримінального провадження за ст. 212 КК України, тобто до внесення відомостей про вчинення злочину, передбаченого ст. 382 КК України, і під час досудового розслідування прокурор не звертався до слідчого судді апеляційного суду в порядку ст. ст. 256, 257 КПК України щодо використання інформації, отриманої під час проведення досудового розслідування одного кримінального правопорушення, як доказу в іншому кримінальному провадженні.

Також визнані неспроможними доводи прокурора про безпідставність, на його думку, не взяття судом до уваги постанов Сумського окружного адміністративного суду, так як суд першої інстанції дослідивши копії постанов Сумського окружного адміністративного суду встановив, що на наявних постановах адміністративного суду маються написи, завірені печаткою суду, про те, що дані постанови не набрали законної сили. Крім того, матеріали кримінального провадження не містять оригіналів чи завірених належним чином копій постанов Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 року та від 04.10.2017 року про стягнення боргу з ДП "Сумський облавтодор", у зв`язку з чим суд першої інстанції не мав можливості їх дослідити. Наявність судових рішень у загальнодоступній інформаційній системі, зокрема в Єдиному державному реєстрі судових рішень, не свідчить про набрання цими рішеннями законної сили.

Вказані судові рішення Головне управління ДФС у Сумській області упродовж періоду з 20.10.2017 по 27.12.2017 та з 15.01.2018 по 14.02 2018 р. самостійно направляло до відділення "Сумське № 1" ПАТ "Мегабанк" для виконання (списання коштів з рахунку ДП "Сумське облавтодор" на рахунок ГУДКСУ у Сумській області) 21 інкасове доручення про стягнення 1 592 280 грн. податкового боргу та 29 інкасових доручень про стягнення 2 474 332 грн. податкового боргу.

Разом з тим, як було встановлено судом, в обвинувальному акті зазначено, що у ході примусового виконання зведеного виконавчого провадження ВП 39309743 про стягнення з ДП "Сумський облавтодор" на користь стягувачів боргу в загальній сумі 11 414 885, 54 грн., постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області віл 13.10.2017 року накладено арешт на кошти ДП "Сумський облавтодор", що міститься на всіх рахунках підприємства у банківських установах, але стороною обвинувачення не доведено в судовому засіданні та не надані відповідні письмові докази того, що рішення - постанови Сумського окружного адміністративного суду від 02.08.2017 р. та 04.10.2017 року перебувають на примусовому виконанні у виконавчій службі, по ним відкрито виконавче провадження та вони входять в об`єднане у зведене виконавче провадження ВП 39309743.

Апеляційний суд, переглянувши в апеляційному порядку кримінальне провадження, належним чином перевірив викладені доводи апеляційної скарги та прийняв аргументоване рішення про недоведення поза розумним сумнівом показаннями свідків та письмовими доказами винуватості ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які би були підставою для скасування ухвали суду апеляційної інстанції, за результатами перевірки кримінального провадження не встановлено.