211/3323/17 Про порушення Правил дорожнього руху, неуважне керування автомобілем під час зміни напрямку руху та скоєння зіткнення на перехресті із мотоциклом, внаслідок чого водій цього мотоцикла отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинув - 01.02.2023 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року постановлені у кримінальному провадженні стосовно

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нововасилівка Софіївського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ),

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 2 роки.

Цивільний позов ОСОБА_8 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 27 749, 50 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 100 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Згідно з вироком 26 травня 2017 року, приблизно о 20 год 30 хв, тобто у світлий час доби, ОСОБА_7, керуючи технічно справним автомобілем "MERCEDES - BENZ SPRINTER 313 CDI", реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись по проїжджій частині вул. Дніпропетровське Шосе, що у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області з сторони пр. Гагаріна м. Кривого Рогу, доїхав до нерегульованого перехрестя з вул. Телевізійна, де мав намір виконати подальший рух по вищезазначеній вулиці з поворотом наліво.

Знаходячись на нерегульованому перехресті, ОСОБА_7, не зупиняючи автомобіль, продовжив рух в напрямку проїжджої частини вул. Телевізійна, здійснюючи маневр повороту ліворуч та не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, виїхав на зустрічну смугу проїжджої частини вул. Дніпропетровське Шосе, рухаючись у бік вул. Телевізійна, не надавши перевагу у русі технічно справному мотоциклу "KAWASAKI", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_9, який рухався по вул. Дніпропетровське Шосе в зустрічному напрямку, з перевищенням допустимої швидкості в населеному пункті, тобто вище ніж 60 км/год, який, в свою чергу, своїми діями не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

У ході подальшого зближення транспортних засобів поблизу електроопори № 127 по вул. Дніпропетровське Шосе м. Кривого Рогу, відбулось зіткнення правою бічною частиною мотоцикла "KAWASAKI", з правою задньою бічною поверхнею автомобіля "MERCEDES - BENZ SPRINTER 313 CDI". Своїми діями водій мотоциклу "KAWASAKI" ОСОБА_9 грубо порушив вимоги п.п. 12.4, 12.9 (б), Правил дорожнього руху України (далі ПДР (1306-2001-п) ): п. 12.4 "У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год"; п. 12.9 (б) "Перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4- 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 Правил дорожнього руху України". Порушення п.п. 12.4 та 12.9 (б) ПДР (1306-2001-п) ОСОБА_9 знаходиться у причинному зв`язку з характером настання дорожньо-транспортної події.

Своїми діями водій автомобіля "MERCEDES - BENZ SPRINTER 313 CDI" ОСОБА_7 грубо порушив вимоги п. 16.13 ПДР (1306-2001-п) (п. 16.13 "Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч"). Порушення п. 16.13 ПДР (1306-2001-п) водієм ОСОБА_7 знаходиться у причинному зв`язку з характером настання дорожньо-транспортної події.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла "KAWASAKI" ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого.

За ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2022 року щодо ОСОБА_7 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_7 - скасовано, призначено в цій частині новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В решті вирок залишено без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

На підтвердження своєї позиції захисник зазначає, що судом першої інстанції не встановлено причинного зв`язку між діяннями і наслідками, що настали, а, отже, винуватість ОСОБА_7 в інкримінованому йому злочині належним чином не доведена. Зокрема, судом першої інстанції не встановлено, хто з водіїв своїми діями першим створив небезпечну дорожню обстановку, а апеляційним судом не надано належної правової оцінки з приводу аварійної ситуації, що призвела до дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, адвокат у своїй касаційній скарзі посилається на неповноту дослідження висновків чотирьох судово-автотехнічних експертиз та на неналежну правову оцінку, що призвело до їх невідповідності іншим доказам у кримінальному провадженні.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_6 також зазначає, що суд першої інстанції не допитав експертів на вимогу сторони захисту для усунення суперечностей у висновках судово-автотехнічних експертиз, а, замість цього трактував експертизи на свій вибір, надавши їм неповного, вибіркового та необ`єктивного аналізу.

Апеляційний суд, на думку захисника, не спростував належним чином доводів апеляційної скарги, не усунув суперечностей щодо причинного зв`язку між порушенням правил безпеки дорожнього руху і суспільно небезпечними наслідками, що настали, необґрунтовано відмовив у повторному дослідженні висновків судово-автотехнічних експертиз, дав хибну оцінку доказам, які знаходяться у справі, необґрунтовано відкинув посилання сторони захисту на правові позиції Верховного Суду, не встановив дійсний механізм розвитку дорожньо-транспортної пригоди, не надав належну правову оцінку тому, що саме потерпілий створив аварійну ситуацію, внаслідок чого і сталася ДТП.

Від потерпілого до Суду надійшли заперечення на касаційну скаргу захисника засудженого, в яких він зазначає про її необґрунтованість та просить залишити без зміни вирок Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31 січня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 вересня 2022 року.

Позиції учасників судового провадження

Захисник засудженого ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав касаційну скаргу та просив задовольнити з підстав, зазначених у ній.

Прокурор у судовому засіданні, надавши відповідні пояснення, заперечив проти задоволення касаційної скарги захисника та просив залишити оскаржені судові рішення без змін.

Від засудженого ОСОБА_7 до Суду надійшло клопотання про розгляд касаційної скарги без його участі.

Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Статтею 370 КПКвизначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення. Так, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК (4651-17) ; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального правопорушення, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності та всі докази у сукупності з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, обґрунтовано встановив винуватість ОСОБА_7 у порушенні ПДР (1306-2001-п) , що перебуває у прямому причинному зв`язку з наслідками ДТП у вигляді смерті потерпілого та повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Так, в основу обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 суд поклав показання потерпілого ОСОБА_8, свідка ОСОБА_10, свідка ОСОБА_11, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фототаблицею до нього від 26.05.2017 року, висновок експерта № 6/10.2/495 від 29.06.2017 року, висновок експерта № 6/10.2/487 від 29.06.2017 року, висновок експерта № 6/10.4/491 від 06.07.2017 року, протокол огляду трупа ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, від 27.05.2017 року з фототаблицею до нього, копію лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_9 № 923 від 29.05.2017 року, висновок експерта № 923 від 15.06.2017 року разом зі схемами тілесних ушкоджень до нього, висновок експерта № 923/1 від 16.06.2017 року, протокол огляду CD-RW компакт-диску "VIDEX" від 19.06.2017 року, протокол огляду автомобіля разом з фототаблицею до нього від 24.06.2017 року, протокол огляду мотоциклу разом з фототаблицею до нього від 24.06.2017 року, протокол огляду CD-R компакт-диску "VIDEX" від 27.06.2017 року, висновок експерта № 6/6.1/10.1/574/575 від 04.07.2017 року разом з фототаблицею до нього, висновок експерта № 10.1-10.4/014 від 14.03.2018 року, висновок експертів № 8150/19-52/26353/19-52 від 31.10.2019 року, висновок експерта № 2545/10325 від 29.05.2020 року.

Проте, на думку захисника ОСОБА_6, всі досліджені судом докази свідчать лише про саму подію кримінального правопорушення та його наслідки, але не є беззаперечними доказами винуватості ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення, тому що судом не встановлено причинного зв`язку між діянням ОСОБА_7 і наслідками ДТП.

Зазначений довід сторони захисту не знаходить свого підтвердження. Так, при дослідженні зазначених вище доказів у їх сукупності та взаємозв`язку судом першої інстанції встановлено, що при необмеженій оглядовості учасників ДТП один одного та при фактичній швидкості мотоцикла "Kawasaki", засуджений ОСОБА_7 міг запобігти ДТП, якби відмовився від маневру повороту. Тобто, якби ОСОБА_7, у відповідності до вимог п. 10.1 ПДР (1306-2001-п) , переконався в безпечності свого маневру та, у відповідності до вимог п. 16.13 ПДР (1306-2001-п) , перед поворотом ліворуч надав би дорогу водію мотоцикла ОСОБА_9, що рухався по рівнозначній дорозі у зустрічному напрямку, зіткнення між автомобілем "Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI" та мотоциклом "Kawasaki" виключалось.

Крім того, з огляду на встановлену під час судового розгляду дорожню обстановку та обставини, що склалися на ділянці дороги на час, коли відбулась ДТП, а саме, що потерпілий ОСОБА_9 мав перевагу у русі, та саме для нього, відповідно до висновків експертів, через дії водія ОСОБА_7 виникла небезпека для руху, внаслідок чого ОСОБА_9 мав діяти відповідно до п.12.3,12.4,12.9 б) ПДР (1306-2001-п) , тоді як водій ОСОБА_7 зобов`язаний був перед поворотом ліворуч надати дорогу транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку, і ці обов`язки не втрачають своєї сили самим лише правом розрахувати на належну поведінку інших учасників, оскільки за вказаними висновками у засудженого були відсутні перешкоди технічного характеру для виконання вимог ПДР (1306-2001-п) , й, відповідно, ОСОБА_7 мав змогу відмовитися від виконання небезпечного маневру та не виїжджати на смугу зустрічного руху, по якій рухався транспортний засіб під керуванням потерпілого ОСОБА_9 .

Доводи адвоката з приводу того, що судом першої інстанції не встановлено, хто з водіїв своїми діями першим створив небезпечну дорожню обстановку, а апеляційним судом не надано належної правової оцінки з приводу аварійної ситуації, що призвела до дорожньо-транспортної пригоди теж не відповідають дійсності.

Так, відповідно до частини 1 статті 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Судами було встановлено факт порушення відповідних пунктів ПДР (1306-2001-п) обома учасниками ДТП. Проте, в ухвалі суду апеляційної інстанції з цього приводу зазначено, що доводи про те, що судом не встановлено, хто з водіїв першим створив небезпечну дорожню обстановку та аварійну ситуацію, а також те, що судом не враховано, що засуджений розраховував на належну поведінку інших учасників дорожнього руху, й, окрім того, в діях потерпілого ОСОБА_9 маються порушення вимог ПДР (1306-2001-п) , на думку колегії суддів є такими, що не впливають на висновки суду щодо винуватості ОСОБА_7, оскільки у випадку виникнення ДТП за участю декількох водіїв висновок щодо наявності чи відсутності в їх діях складу злочину потребує встановлення причинного зв`язку між діянням (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, тобто з`ясування ступеня участі кожного з них у спричиненні злочинного наслідку. Таким чином, порушення одним із учасників дорожнього руху правил саме по собі не виключає винуватість іншого учасника руху. Із такою позицією погоджується і суд касаційної інстанції. Крім того, Суд неодноразово зазначав, що протиправна поведінка іншого учасника ДТП є умовою спричинення відповідних наслідків, та не впливає на підставу кримінальної відповідальності особи, у діях якої встановлено причинний зв`язок з наслідками, що настали.

Посилання адвоката ОСОБА_6 на неповноту дослідження висновків чотирьох судово-автотехнічних експертиз та на неналежну правову оцінку, що призвело до їх невідповідності іншим доказам у кримінальному провадженні Суд не бере до уваги, адже, згідно з приписами статті 438 КПК, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповнота судового розгляду не можуть бути підставою для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.

Як уже зазначалося вище, згідно з вимогами статті 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах касаційної скарги і не має права досліджувати докази, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. З урахуванням зазначеного колегія суддів позбавлена процесуальної можливості надавати оцінку доводам захисника ОСОБА_6 в частині встановлених судом фактичних обставин провадження та надавати власну оцінку наявним у провадженні доказам, й, зокрема, висновкам судово-автотехнічних експертиз, які, на думку захисника, ставлять під сумнів наявність об`єктивної сторони інкримінованого злочину.

У цьому випадку Суд, перевіривши оскаржені судові рішення, не вбачає підстав ставити під сумнів висновки судів попередніх інстанцій щодо встановлених ними обставин справи.

Довід сторони захисту щодо недопустимості висновку судово-автотехнічної експертизи № 6/6.1/10.1./574/575/ від 04.07.2017 року з приводу відсутності у ньому жодних посилань на конкретні докази, на підставі яких зроблено висновки, було розглянуто апеляційним судом та встановлено, що з вказаного висновку вбачається, що він ґрунтується на відомостях, які стали йому відомі під час дослідження матеріалів, що були надані для проведення цього дослідження, при цьому, відповідно до статті 102 КПК, у висновку зазначено опис отриманих експертом матеріалів та які матеріали були використані експертом.

Інші посилання захисника з приводу істотних порушень вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції також не знаходять свого підтвердження у матеріалах кримінального провадження. Так, положеннями кримінального процесуального закону передбачено, що рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні.

Як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, вказані вимоги під час перегляду кримінального провадження апеляційний суд виконав, клопотання сторони захисту про повторне дослідження висновків судових експертиз розглянув у судовому засіданні, а доводи касаційної скарги про порушення вимог частини 3 статті 404 КПК убачаються колегії суддів безпідставними. Відповідно до приписів частини 3 статті 404 КПК повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, за наявності клопотання допускається лише за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями. У даній справі такої умови апеляційний суд не встановив. Сам по собі факт непогодження сторони з висновками суду не є підставою для повторного дослідження доказів.

За наведених обставин колегія суддів Верховного Суду не встановила істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які перешкодили чи могли перешкодити судам першої та апеляційної інстанцій ухвалити законні та обґрунтовані рішення, а тому не убачає підстав для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_6 .