158/647/21 Про придбання та зберігання вибухових предметів та боєприпасів без передбаченого законом дозволу - 20.12.2022 Прийняття

за касаційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 4 жовтня 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 15 березня 2022 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 04 жовтня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 263 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.

Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він влітку 2020 року, точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, знайшов у лісовій місцевості поблизу с. Дубище Луцького району Волинської області, таким чином незаконно придбав, і зберігав за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 в тому ж населеному пункті предмети, зовні схожі на гранати, в кількості восьми штук, які згідно з висновками комплексних судових вибухотехнічних експертиз є: одним корпусом наступальної осколкової ручної гранати РГ-42, двома ручними гранатами "Zeitzunderhandgranate", трьома гранатами РГД-33, двома корпусами ручних гранат №15 зразка 1915 року, та належать до вибухових речовин. 31 жовтня 2020 року в період з 10:30 по 14:07 у ході санкціонованого обшуку, проведеного працівниками Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області на підставі ухвали слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 30 жовтня 2020 року було виявлено та вилучено вищезазначені вибухові речовини.

Волинський апеляційний суд ухвалою від 15 березня 2022 року вирок місцевого суду залишив без змін.

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення норм Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) (далі - КПК (4651-17) ), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення скасувати, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК.

На обґрунтування своїх вимог захисник зазначає:

- суди, проігнорувавши доводи сторони захисту, не встановили об`єктивної істини у справі, не сприяли повному й усебічному розгляду справи та ухвалили процесуальні рішення, неправильно застосувавши норми матеріального права та порушивши норми процесуального права;

- обвинувальний акт направлено до суду з порушенням двохмісячного строку, оскільки повідомлення про підозру обвинуваченого датовано 31 грудня 2020 року, а тому строк досудового розслідування кримінального провадження, на думку сторони захисту, закінчився 28 лютого 2021 року, що унеможливлює розгляд цього кримінального провадження в суді по суті та тягне за собою його закриття на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК;

- 31 грудня 2020 року ОСОБА_6 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК (незаконне придбання та зберігання шести гранат). Досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено 05 березня 2021 року, як це вбачається з повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05 травня 2021 року (незаконне придбання та зберігання восьми гранат);

- у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що досудове розслідування кримінального провадження було зупинено або продовжено;

- суд апеляційної інстанції не взяв до уваги того, що повідомлення про завершення досудового розслідування підозрюваному та його захиснику не вручалися, на пошту не надходили та будь-яким іншим чином у передбачений кримінальним процесуальним законом спосіб не доводилися до їх відома. Матеріали кримінального провадження, які було відкрито стороні захисту, не містять будь-яких доказів на підтвердження належного вручення чи направлення поштою або будь-яким іншим чином вищевказаних повідомлень;

- прокурор направив до суду обвинувальний акт після закінчення досудового розслідування поза межами строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК;

- суд апеляційної інстанції, зазначивши, що сторона захисту з 26 лютого до 5 березня 2021 року з матеріалами не ознайомлювалася, а використала це право лише 5 березня 2022 року, не взяв до уваги того, що слідчий не довів, що повідомив особу про закінчення досудового розслідування відповідно до вимог КПК (4651-17) , а жодних доказів того, що сторона захисту умисно зволікала з ознайомленням із матеріалами кримінального провадження, в ухвалі не зазначено.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти задоволення вимог касаційної скарги та просив приєднати до матеріалів кримінального провадження копію телефонограми від 26 лютого 2021 року і диск із записом телефонної розмови на підтвердження того, що сторона захисту була повідомлена про закінчення досудового слідства в телефонному режимі. 13 квітня 2021 року під час підготовчого засідання, прокурор пояснив, що повідомив сторону захисту про закінчення досудового розслідування, ніяких заперечень від захисника не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК, правильність кваліфікації його дій та відповідність призначеного йому покарання тяжкості злочину і особі засудженого, згідно зі ст. 433 КПК Суд не перевіряє, оскільки захисник не наводить доводів на оскарження судових рішень у цій частині.

Посилаючись у касаційній скарзі на те, що 31 грудня 2020 року ОСОБА_6 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК (незаконне придбання та зберігання шести гранат) і досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні було завершено 05 березня 2021 року як це вбачається з повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 05 травня 2021 року, (незаконне придбання та зберігання восьми гранат), захисник не зазначає, які норми кримінального процесуального закону було порушено, як це вплинуло на законність постановлених судових рішень у частині обґрунтованості засудження ОСОБА_6, й на правильність кваліфікації його дій та відповідність призначеного покарання тяжкості злочину й особі засудженого, при тому що, згідно з положеннями ст. 433 КПК суд касаційної інстанції не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні.

За правилами п. 10 ч.1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 219 КПК передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК (у редакції, яка діяла на момент закінчення досудового слідства у провадженні щодо ОСОБА_6 ) строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК, не включався у строки, визначені цією статтею.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому гл. 11 КПК (4651-17) , за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Статтею 136 КПК (гл. 11 КПК (4651-17) ) належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 посилається на те, що відповідне повідомлення про закінчення досудового розслідування ані йому, ані підозрюваному не було вручено чи направлено, тому, на його думку, строк досудового розслідування закінчився 28 лютого 2021 року, а прокурор направив обвинувальний акт поза межами строків досудового розслідування. Аналогічні доводи захисник висував у судах попередніх інстанцій.

Так, зокрема, на спростування цих тверджень захисника, заявлених у підготовчому засіданні в порядку ч. 2 ст. 303 КПК, місцевий суд в ухвалі від 22 квітня 2021 року зазначив, що в телефонному режимі адвокат ОСОБА_7 26 лютого 2021 року повідомив, що до 5 березня 2021 року він перебуває у відрядженні та 5 березня 2021 року прибуде з підзахисним ОСОБА_6 до органу досудового розслідування для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Надалі в судах першої та апеляційної інстанцій також були предметом дослідження аналогічні доводи захисника про неповідомлення сторону захисту щодо закінчення досудового розслідування та про порушення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 .

Так, суд першої інстанції у вироку зазначив, що стороні захисту було відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення 26 лютого 2021 року, тобто за два дні до спливу строку досудового розслідування.

Суд першої інстанції також указав, що з копії повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12020030100000628 вбачається, що підозрюваний ОСОБА_6 і його захисник - адвокат ОСОБА_7 повідомлені про цю процесуальну дію в межах кримінального провадження. Однак сторона захисту в зазначений період, а саме з 26 лютого до 5 березня 2021 року з матеріалами досудового розслідування не ознайомлювала, а використала це право лише 5 березня 2021 року.

З такими висновками місцевого суду погодився і суд апеляційної інстанції, який, крім іншого, зазначив, що, оскільки сторона захисту з 26 лютого до 5 березня 2021 року з матеріалами досудового розслідування не ознайомлювалася, то указаний термін відповідно до положень ч. 5 ст. 219 КПК не було включено у строк досудового розслідування. Надалі постановою старшого слідчого СВ ВП № 1 (м. Ківерці) Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_8 від 5 березня 2021 року досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні було відновлено, про що внесено відомості до ЄРДР про рух кримінального провадження. Обвинувальний акт було складено, підписано та затверджено 5 березня 2021року прокурором Маневицької місцевої прокуратури ОСОБА_9, а також відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК вручено підозрюваному і його захиснику під розписку в межах строку досудового розслідування. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020030100000628 щодо ОСОБА_6 отримано канцелярією суду 9 березня 2021 року (дні з 6 по 8 березня 2021 року включно були вихідними.

Як убачається з матеріалів провадження та цього не заперечує сам захисник у касаційній скарзі, саме 05 березня 2021 року він та його підзахисний ОСОБА_6 ознайомилися з матеріалами кримінального провадження, отримали примірники обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування. Разом з тим захисник у касаційній скарзі, посилаючись на неповідомлення його про закінчення строків досудового розслідування, не зазначає, у який спосіб він дізнався про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Враховуючи вищенаведене, а також положення ст. 136 КПК, згідно з якиминалежним підтвердженням отримання особою повідомлення є і будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення його особі або ознайомлення з його змістом, у Суду немає підстав вважати, що сторона захисту не була повідомлена про закінчення досудового розслідування у передбачений законом термін, а обвинувальний акт надійшов до суду поза межами строку досудового розслідування, визначеного ч. 1 ст. 219 КПК.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що даних про те, що суди першої та апеляційної інстанцій допустили таке істотне порушення кримінального процесуального закону, яке вплинуло чи могло вплинути на законність прийнятого судового рішення, чи неправильно застосували закон України про кримінальну відповідальність, не встановлено.

Виходячи з наведеного, відсутні обґрунтовані підстави для задоволення вимог касаційної скарги.

Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

Вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 04 жовтня 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 15 березня 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.