ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 554/2887/21

провадження № 51-1882км22

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

засудженого ОСОБА_7,

розглянув касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2022 року щодо

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Поділ Великобагачанського району Полтавської області, жителя

АДРЕСА_1 ), раніше не судимого на підставі ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК),

засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 5 жовтня 2021 року

ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього виконання певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК.

Вирішено питання щодо речових доказів і процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 30 січня 2021 року о 02:00, перебуваючи в розважальному закладі "Подіум" на вул. Гоголя, 38 у

м. Полтаві, на ґрунті раптово виниклого конфлікту з іноземними студентами, умисно завдав потерпілому ОСОБА_9 одного удару передпліччям правої руки в ділянку голови. Потерпілий упав і вдарився головою об кахлеву підлогу, внаслідок чого отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення, у виді: черепно-мозкової травми, забою головного мозку середнього ступеня з формуванням вогнища геморагічних забоїв лобних ділянок головного мозку, з розвитком субарахноїдального крововиливу, гематосинусу правої основної пазухи, перелому потиличної кістки справа з переходом на основу черепа, забійно-рваної рани м`яких тканин, підшкірної гематоми правої потиличної ділянки та гематоми м`яких тканин обличчя зліва.

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 29 березня 2022 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишив без зміни.

Вимоги та доводи, викладені у касаційній скарзі

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що виразилось у безпідставному застосуванні статей 66, 75 КК та потягло за собою призначення судом покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок м`якості. Зазначає, що суд, призначаючи засудженому покарання із застосуванням ст. 75 КК, безпідставно застосував приписи ст. 66 цього Кодексу. Вважає, що суд помилково врахував щире каяття засудженого, відшкодування потерпілому майнової і моральної шкоди, неправильно трактував позицію останнього щодо міри покарання, а також висновки органу пробації. Зазначає, що суд однобоко підійшов до оцінки тяжкості кримінального правопорушення, обставин його вчинення, характеру і способу та не врахував матеріалів, що характеризують засудженого, його поведінки й позиції під час розслідування та розгляду справи. Покликається на те, що на позицію потерпілого здійснював вплив його роботодавець, який діяв на прохання знайомих засудженого. Також указує, що засуджений не надав документів про покупку ліків, а розписка потерпілого не містить підпису й була підписана під диктовку. Крім цього, прокурор зазначає, що даючи показання засуджений визнав лише причетність до злочину, проте не визнав своєї винуватості, тому в даному кримінальному проваджені неможливо вважати пом`якшуючою покарання обставиною щире каяття. За твердженням касатора, суди не взяли до уваги, що засуджений у ході допиту викривався в брехні, перекладав вину на потерпілого, приховував факт володіння навичками єдиноборств, заперечував заподіяння навмисного сильного удару. Покликається, що характеристика засудженого долучена з порушеннями вимог Кримінального процесуального кодексу України (4651-17) (далі ? КПК (4651-17) ) після судових дебатів, а також на момент її подання ОСОБА_7 не працював. Крім того, долучив повідомлення від Полтавського РУП ГУНП та ВОПП УПД ГУНП в Полтавській області згідно якого ОСОБА_7 з 24 лютого по 24 червня 2022 року не був залучений до чергування на блокпостах, не брав участі в патрулюванні м. Полтави та не входив до складу добровольчого формування територіальної громади "Доброволець".

Крім цього, ставить інші вимоги, що стосуються фактичних обставин.

Захисник ОСОБА_6 подав заперечення, в якому касаційну скаргу просить залишити без задоволення, а судове рішення ? без зміни. Посилається на те, що суд узяв до уваги всі фактичні дані, надав належну оцінку доказам та прийняв обґрунтоване рішення. Також зазначив, що засуджений, з 1 березня 2022 року по теперішній час, є учасником громадського формулювання "Доброволець" та залучався до охорони громадського порядку.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні підтримала скаргу, просила скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Засуджений і захисник заперечували проти задоволення касаційної скарги та просили рішення апеляційної інстанції залишити без зміни.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку захисника і засудженого, перевіривши доводи, викладені в касаційній скарзі та запереченнях, матеріали кримінального провадження, Суд дійшов таких висновків.

Згідно з вимогами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

При цьому ст. 412 КПК передбачено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, касаційний суд не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, правильності установлення фактичних обставин кримінального провадження, а такождостовірності доказів, про що порушено питання в касаційній скарзі.

Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За статтею 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За приписами ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

Відповідно до позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України

від 21 січня 2016 року у справі № 5-249кс15, апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією в реалізації права особи на справедливий судовий розгляд, тому в апеляційній процедурі не допускаються будь-які спрощення, а стандарти доказування повинні бути найвищими.

За статтею 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Ухвала апеляційного суду - це рішення суду вищого рівня стосовно законності, обґрунтованості та вмотивованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку. Отже, ухвала апеляційного суду має відповідати вимогам статей 370, 419 КПК, у тому числі бути законною, обґрунтованою та мотивованою.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК України убачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями

368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, з наведенням відповідних мотивів на спростування викладених у ній доводів.

Проте указаних вимог закону під час розгляду цього кримінального провадження апеляційним судом дотримано не було.

Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що, не погодившись з вироком суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7, прокурор подав апеляційну скаргу на вказаний вирок, яка за доводами та вимогами аналогічна його касаційній скарзі.

Однак, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, суд апеляційної інстанції, хоча й зазначив в ухвалі суть її доводів, проте не перевірив їх з достатньою повнотою, не навів переконливих мотивів на їх спростування і не дав на них відповіді, не проаналізував та не оцінив доказів, на які посилався прокурор, а на більшість доводів не дав відповідей взагалі, обмежившись лише перерахуванням доказів, покладених в основу вироку, та загальними формулюваннями про доведеність винуватості

ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та безпідставність доводів, наведених в апеляційній скарзі прокурора. При цьому, погоджуючись з висновками, викладеними у вироку суду першої інстанції, апеляційний суд аргументованих відповідей на доводи апеляційної скарги прокурора не дав, власних висновків не сформулював, належним чином своє рішення не вмотивував та не зазначив в ухвалі обґрунтованих підстав, через які залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, а вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_7 - без зміни.

Так, без відповіді залишилися доводи прокурора про відсутність підстав для застосування до засудженого приписів статей 66, 75 КК. Зокрема, не перевірено доводів про те, що розписки потерпілого було відібрано під тиском, у них не відображено конкретного розміру відшкодованих збитків, одна з розписок без підпису, а друга надрукована. Крім цього, в матеріалах справи немає жодних квитанцій щодо оплати лікування, а потерпілий під час дачі пояснень у судовому засіданні заявив, що коштів не отримував.

Також, досліджуючи розписки та заяви потерпілого, необхідно дати оцінку тому, що вони написані кирилицею, без зазначення перекладача, хоча, як убачається із записів судових засідань, потерпілий користувався послугами перекладача, навіть даючи усні пояснення.

Також апеляційний суд не дав відповіді на доводи прокурора з приводу обставин злочину, його характеру та способу, поведінці ОСОБА_7 після вчинення злочину та про відсутність в його поведінці щирого каяття.

До того ж, необхідно врахувати інформацію, яка міститься в повідомленні Полтавського РУП ГУНП та ВОПП УПД ГУНП в Полтавській області, згідно з якою

ОСОБА_7 з 24 лютого по 24 червня 2022 року не був залучений до чергування на

блокпостах, не брав участі в патрулюванні м. Полтави, не входив до складу добровольчого формування територіальної громади "Доброволець" та усунути протиріччя між цією інформацією, яку надала сторона захисту.

Таким чином, апеляційний суд порушив вимоги статей 370, 419 КПК під час розгляду провадження в апеляційному порядку, що перешкодило постановленню законного та обґрунтованого судового рішення і відповідно до ч. 1 ст. 412, пунктами 1, 2 ч. 1

ст. 438 цього Кодексу є підставою для його скасування.

Оскільки, апеляційним судом належним чином не перевірено доводи прокурора, висновок про можливість звільнення ОСОБА_7 від відбування покарання з випробування та застосування приписів ст. 75 КК є передчасним.

Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції необхідно врахувати наведене, апеляційний розгляд здійснити відповідно до вимог кримінального процесуального закону і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

З цих підстав Суд ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від

29 березня 2022 року щодо ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 29 березня 2022 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3