Постанова
Іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 753/20168/21
Провадження № 51-2468 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі ОСОБА_5,
за участю прокурора ОСОБА_6,
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12021100020002756 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, міста Магадан, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17 листопада 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України та призначено покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року вищевказаний вирок залишено без змін.
За вироком суду, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 21.09.2021 року у невстановлений досудовим слідством час та спосіб у заздалегідь зазначеному місці придбав невстановлену досудовим розслідуванням кількість особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонений - PVP (1- феніл-2піролідин-1-іл-пентан-1-он) та психотропної речовини, обіг якої обмежений - амфетамін, з метою подальшого збуту, шляхом здійснення "закладок", тобто схованок.
Так, 21.09.2021, у денний час доби, ОСОБА_1, зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. М. Бажана, неподалік ст.м. "Вирлиця", за координатами: 50.400942, 30.668775 здійснив схованку ("закладку") з психотропною речовиною.
Надалі, 21.09.2021 слідчими Дарницького УП ГУНП у м. Києві в період часу з 21:43 год. по 21:45 год. в ході огляду місця події за координатами: 50.400942, 30.668775 виявлено та вилучено згорток клейкої стрічки синього кольору в середині із поліетиленовим пакетом з порошкоподібною речовиною масою 0,450 г, яка в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,320 г, яку ОСОБА_1, умисно, незаконно, придбав та зберігав, з метою збуту.
Крім того, 21.09.2021, у денний час доби, ОСОБА_1, зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. М. Бажана, неподалік ст.м. "Вирлиця", за координатами: 50.400554, 30.668051 здійснив схованку ("закладку") з психотропною речовиною.
Надалі, 21.09.2021 слідчими Дарницького УП ГУНП у м. Києві в період часу з 21:50 год. по 21:53 год. в ході огляду місця події за координатами: 50.400554, 30.668051, виявлено та вилучено згорток клейкої стрічки жовтого кольору в середині із поліетиленовим пакетом з порошкоподібною речовиною масою 1,001 г, яка в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,731 г, яку ОСОБА_1, умисно, незаконно, повторно, придбав та зберігав, з метою збуту.
Крім того, 21.09.2021, у денний час доби, ОСОБА_1, зберігаючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. М. Бажана, неподалік ст.м. "Вирлиця", за координатами: 50.401040, 30.6660720 здійснив схованку ("закладку") з психотропною речовиною.
Надалі, 21.09.2021 слідчими Дарницького УП ГУНП у м. Києві в період часу з 22:15 год. по 22:17 год. в ході огляду місця події за координатами: 50.401040, 30.6660720, виявлено та вилучено згорток клейкої стрічки синього кольору в середині із поліетиленовим пакетом з порошкоподібною речовиною масою 0,441 г, яка в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0, 309 г, яку ОСОБА_1, умисно, незаконно, повторно, придбав та зберігав, з метою збуту.
Крім того, 21.09.2021, у денний час доби, ОСОБА_1, зберігаючи при собі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. М. Бажана, неподалік ст.м. "Вирлиця", за координатами: 50.400334, 30.657598 здійснив схованку ("закладку") з психотропною речовиною.
Надалі, 21.09.2021 слідчими Дарницького УП ГУНП у м. Києві в період часу з 22:27 год. по 22:30 год. в ході огляду місця події за координатами: 50.400942, 30.668775, виявлено та вилучено згорток клейкої стрічки жовто-зеленого кольору в середині із поліетиленовим пакетом з порошкоподібною речовиною масою 0,821 г, яка в своєму складі містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,320 г, яку ОСОБА_1, умисно, незаконно, повторно, придбав та зберігав, з метою збуту.
У подальшому, 21.09.2021 о 18 години 47 хвилин за адресою: м. Київ, пр.-т. Бажана, неподалік озера "Вирлиця", під час здійснення "закладок" затримано ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у якого під час особистого обшуку виявлено та вилучено один згорток обмотаний клейкою стрічкою зеленого кольору, в якому знаходяться поліетиленовий пакетик з порошкоподібною речовиною білого кольору, що в своєму складі містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP (1 -феніл-2піролідин-1 -іл- пентан-1-он), масою 0,826 г, яку ОСОБА_1, умисно, незаконно, повторно, протиправно, з корисливих мотивів, всупереч вимогам Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори" від 15.02.1995 (60/95-ВР)
, "Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом", затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009 (589-2009-п)
, придбав та зберігав, з метою подальшого збуту.
Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями повторно вчинив незаконне придбання та зберігання психотропної речовини та особливо небезпечної психотропної речовини з метою подальшого збуту, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_1 та юридичну кваліфікацію дій останнього, вважає, що ухвала апеляційного суду є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 69 КК України, та до невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що апеляційний суд не надав належну оцінку доводам апеляційної скарги прокурора про безпідставне застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України.
Вказує про недотримання апеляційним судом вимог ч. 2 ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримав касаційну скаргу прокурора, просив її задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Засуджений просив залишити оскаржуване судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікація його дій в касаційній скарзі прокурора не оспорюються.
При розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обстави, які ніким не оспорюються.
Щодо доводів прокурора, викладених у його касаційній скарзі, про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м`якості, то колегія судів дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Згідно зі ст. 414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.
Термін "явно несправедливе покарання" означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття "судова дискреція" (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.
За змістом ст. 69 КК України призначення основного покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення з урахуванням особи винного.
У кожному випадку застосування ст. 69 КК України суд зобов`язаний у своєму рішенні зазначити, які саме обставини справи або дані про особу винного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і впливають на пом`якшення покарання.
Як убачається з вироку, при призначенні ОСОБА_1 покарання місцевий суд врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є тяжкими, дані про особу винного, його молодий вік, стан здоров`я, та те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, усвідомлює протиправність своєї поведінки, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, критичне ставлення до вчиненого злочину, та відсутність обставин, які його обтяжують.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що зазначені вище обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину та вважав за необхідне призначити йому основне покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, нижче від найнижчої межі, встановленої ч. 2 ст. 307 КК України з конфіскацією майна.
Переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою прокурора, в якій він ставив питання про його скасування та ухвалення нового, у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого через застосування положень ст. 69 КК України, апеляційний суд надав переконливі відповіді на всі її доводи, та залишив вирок без змін.
При цьому, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано врахувала показання обвинуваченого, який пояснив під час апеляційного розгляду, що він був затриманий працівниками поліції в м. Київ по пр.-ту Бажана, неподалік озера "Вирлиця". Під час затримання він добровільно розказав працівникам поліції про те, що ним були здійснені "закладки" психотропних речовин та показав місця вказаних "закладок", в яких в подальшому працівниками поліції була вилучена психотропна речовина. Вказані обставини, на думку колегії суддів, свідчать про активне сприяння обвинуваченого розкриттю вказаного кримінального правопорушення, його щире каяття у вчиненому та безумовно істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, що є обов`язковим для застосування положень ст. 69 КК України.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із мотивами, викладеними в ухвалі апеляційного суду про те, що призначене ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України відповідає засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є достатнім і необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд з дотриманням вимог закону, розглянувши провадження за апеляційною скаргою прокурора, належно проаналізував доводи його апеляційної скарги та залишив вирок місцевого суду без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статті 419 КПК України.
Таких порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність чи невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість, які були б підставами, передбаченими ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення у справі не встановлено, а тому в задоволенні касаційної скарги прокурора слід відмовити.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4