591/1909/20 Про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків проведення досудового розслідування - 07.12.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 13 січня 2022 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 20 червня 2022 року в кримінальному провадженні № 12019200440002954 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 13 січня 2022 року задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_7 та кримінальне провадження № 12019200440002954 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України.

Прокурор оскаржив зазначене рішення в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 20 червня 2022 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без зміни.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень та про призначення нового розгляду в суді першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що обвинувальний акт був переданий у строк, згідно з положеннями ст. 116 КПК України, кур`єру дільниці кур`єрської доставки "ДКД-Суми" АТ "Укрпошта", що підтверджується, зокрема, копією чеку, а тому посилання апеляційного суду на передачу обвинувального акту кур`єру "КСД-Суми" є безпідставним. Зазначається про неправильний висновок суду першої інстанції, що моментом звернення до суду з обвинувальним актом є саме його надходження безпосередньо до суду.

У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, зазначає, що про передачу обвинувального акту саме кур`єру "КСД-Суми" зазначав прокурор в апеляційній скарзі і не заперечував цей факт в судовому засіданні.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримала касаційну скаргу, просила її задовольнити.

Захисник заперечувала проти задоволення касаційної скарги.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412- 414 КПК України.

Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 1 ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження та встановлено судом першої інстанції, 09 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

05 березня 2020 року, тобто за 4 дні до закінчення передбачених ст. 219 КПК України строків, прокурор повідомив сторони кримінального провадження про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Враховуючи, що сторона захисту закінчила ознайомлення з матеріалами провадження 24 березня 2020 року, то днем закінчення досудового розслідування є 28 березня 2020 року.

Оскільки до суду обвинувальний акт надійшов 31 березня 2020 року, то суд першої інстанції дійшов висновку про порушення прокурором строку досудового розслідування.

В подальшому суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо порушення строку досудового розслідування.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що хоча строк досудового розслідування закінчується 28 березня 2020 року, проте цей день є неробочим, а тому, враховуючи приписи ч. 7 ст. 115 КПК України, останнім днем цього строку є 30 березня 2020 року. Незважаючи на те, що 30 березня 2020 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 був переданий кур`єру ТОВ "КСД-Суми" для доставки в суд, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність вчинення прокурором процесуальних дій у встановлені законом строки, оскільки ТОВ "КСД-Суми" не зареєстроване згідно з вимогами чинного законодавства та не наділене відповідними повноваженнями з надання послуг поштового зв`язку, а тому обвинувальний акт направлений до суду через неповноваженого оператора поштового зв`язку.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали кримінального провадження, Верховний Суд не може погодитися з наведеними висновками як суду першої інстанції, так і апеляційного суду.

Що стосується ухвали суду першої інстанції, то Верховний Суд зазначає, що місцевий суд, обґрунтовуючи своє рішення щодо закриття кримінального провадження, хоча і послався на практику Верховного Суду щодо застосування положень ст. 219 КПК України, однак при цьому залишив поза увагою положення ч. 7 ст. 115 КПК України і не врахував що 28 березня 2020 року припадає на вихідний день, а тому останнім днем строку досудового розслідування є 30 березня 2020 року.

Також поза увагою суду першої інстанції залишились положення ст. 116 КПК України, за змістом яких строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

В матеріалах провадження (а. пр. 13) міститься конверт, в якому було направлено обвинувальний акт до суду. Зазначений конверт містить дані про те, що обвинувальний акт був переданий оператору поштового зв`язку 30 березня 2020 року, тобто в межах строку, передбаченого ст. 219 КПК України.

Що стосується ухвали апеляційного суду, то Верховний Суд зауважує, що хоча суд апеляційної інстанції і дійшов правильного висновку, що останнім днем строку досудового розслідування є 30 березня 2020 року, однак інший його висновок - про неповноважного оператора поштового зв`язку не є слушним.

Згаданий вище поштовий конверт містить дані про те, що доставку обвинувального акту здійснювало не ТОВ "КСД-Суми", а Дільниця кур`єрської доставки АТ "Укрпошта", що спростовує висновки апеляційного суду щодо неповноважного оператора поштового зв`язку і свідчить про те, що суд апеляційної інстанції залишив вказаний конверт поза увагою, як і чек, що був наданий прокурором в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, який, у свою чергу, підтверджує те, що оператором поштового зв`язку, яке здійснювало доставку кореспонденції, було АТ "Укрпошта".

За таких обставин, Верховний Суд вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та суперечать матеріалам провадження.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 433, 434, 436- 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

З цих підстав Верховний Суд постановив:

Касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 13 січня 2022 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 20 червня 2022 року в кримінальному провадженні № 12019200440002954 за обвинуваченням ОСОБА_1 - скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.