ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 521/20498/20
провадження № 51-1254 км 22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_2.,суддівОСОБА_3., ОСОБА_4., за участю: секретаря судового засідання прокурора ОСОБА_5., ОСОБА_6.,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Одеського апеляційного суду від 24 січня 2022 року щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1
Оскаржені судові рішення
1. Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 164 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді 180 годин громадських робіт.
2. Суд визнав доведеним, що період з 23 грудня 2019 року по 01 листопада 2020 року він, маючи незняту і непогашену судимість за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 164 КК, ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання своєї дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Одеський апеляційний суд 24 січня 2022 року скасував вирок районного суду в частині призначеного покарання та своїм вироком призначив засудженому покарання у виді арешту на строк 3 місяці.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. Сторона обвинувачення, посилаючись на пункт 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК (4651-17) ), просить змінити вирок апеляційного суду, виключити посилання на вчинення кримінального правопорушення щодо особи з інвалідністю як на обставину, що обтяжує покарання.
5. Прокурор вважає, що визнання цієї обставини апеляційним судом такою, що обтяжує покарання, не узгоджується з положеннями статті 337 КПК, оскільки ця обставина не зазначалась в обвинувальному акті та не була встановлена судом першої інстанції.
Позиції учасників касаційного розгляду
6. Представник потерпілої надіслав до Суду письмові заперечення, у яких навів свої аргументи щодо необґрунтованості касаційних вимог сторони обвинувачення.
7. У судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційної скарги.
8. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про відкладення розгляду до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
9. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
10. Відповідно до статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
11. Прокурор у скарзі ставить вимогу про зміну судового рішення на підставі, передбаченій пункт 2 частини 1 статті 438 КПК, проте не конкретизує яку саме норму матеріального права неправильно застосував суд апеляційної інстанції.
12. Таким чином, Суд не вважає, що апеляційний суд неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, як про це йдеться у скарзі сторони обвинувачення.
13. Фактично доводи прокурора стосуються порушень вимог кримінального процесуального закону і пов`язані, головним чином, з правом обвинуваченого на захист. Як видно з матеріалів провадження в апеляційній скарзі, обґрунтовуючи явну несправедливість призначеного засудженому покарання, представник потерпілого просив апеляційний суд визнати обтяжуючими кілька обставин зазначених у частині 1 статті 67 КК, зокрема передбачених пунктами 6, 6-1 та 8.
14. Сторона захисту мала можливість і час, аби ознайомитись з доводами апеляційної скарги і подати відповідні заперечення та висловити свою позицію в суді.
15. Згідно з частинами 1 і 3 статті 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
16. У цьому провадженні сторона захисту не подавала касаційну скаргу, а отже не вважала, що апеляційний суд істотно обмежив спроможність засудженого та його адвоката будувати свою лінію захисту, у тому числі й щодо спростування наявності обтяжуючих обставин.
17. Також і прокурор у касаційній скарзі визнає, що заявлене ним порушення не перешкодило суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки просить залишити вирок апеляційного суду в частині призначеного покарання в силі.
18. Таким чином, Суд не вбачає у цьому провадженні істотних порушень вимог кримінального процесуального закону. Тому касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
.На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Одеського апеляційного суду від 24 січня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4