Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області
ВИРОК
Іменем України
01 листопада 2012 року
Справа № 1121/4567/12
( Додатково див. ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (rs33242185) )
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого-судді Гонтаренко Т.М., при секретарі Герко Т.М., за участю прокурорів Чичкаленко Н.М, Щербак Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Світловодська кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Подорожнє Світловодського райну Кіровоградської області, українця, громадянина України, з неповною-середньою освітою,не одруженого, інваліда другої групи, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, раніше судимого:
13.05.2010р. Світловодським міськрайонний судом по ст. 124 КК України (2341-14) до 2-х р. обмеження волі,вирок суду першої інстанції було змінено 07.09.2010р. апеляційним судом Кіровоградської області в частині призначеного покарання та призначено покарання у вигляді 6 місяців арешту, звільненого 10.06.2010 р. по відбуттю покарання;
14.07.2011р. тим же судом за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850.00 грн.,покарання у вигляді штрафу не відбув,-
за ч.3 ст. 185,ч.1 ст. 389 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин за наступних обставин:
В ніч на 10.07.2012р. він перебував у гостях у свого знайомого ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3, де сумісно з ОСОБА_3 вживав спиртні напої.
10.07.2012р. близько 06години 00 хвилин,ОСОБА_2 вийшов із квартири ОСОБА_3 в загальний коридор,побачив,що вхідні двері в квартиру №71/1-2 відкриті,а в кімнаті на підлозі спали мешканці цієї квартири- ОСОБА_5 та ОСОБА_4
Побачивши,що мешканці вказаної вище квартири сплять,а на пуфику знаходиться мобільний телефон,ОСОБА_2 вирішив таємно заволодіти ним,тобто скоїти крадіжку повторно та з проникненням у житло.
З цією метою підсудний ОСОБА_2 в зазначений час проник в житлове приміщення-квартиру АДРЕСА_4 і таємно повторно викрав мобільний телефон марки «Nokia» 6303і classic «,вартістю 935.00грн., в якому знаходились:флеш-карта,об»ємом 2гігабайта,маркиCD», вартістю 30.00грн. та sim-картка оператора мобільного зв»язку «Київстар», вартістю 10.00грн. З викраденим ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник. Викраденим розпорядився за своїм розсудом,чим потерпілому ОСОБА_5 завдав матеріальної шкоди на загальну суму 975.00грн.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину у скоєнні крадіжки чужого майна повторно та шляхом проникнення у житло визнав повністю і в судовому засіданні пояснив, що в кінці першої декади липня 2012р.,точної дати він вже не пам»ятає,у вечірній час він пішов в гості до свого приятеля на ім.»я ОСОБА_3, прізвище останнього він не знає. Приятель є його сусідом по будинку і живе на сьомому поверсі по АДРЕСА_3. Там вони разом вживали спиртні напої,після чого він залишився у нього ночувати. Приблизно о 06 годині ранку наступного дня він прокинувся та вийшов з квартири приятеля ОСОБА_3 і вирішив йти до свого житла. Знаходячись в загальному коридорі сьомого поверху він побачив,що двері в квартиру №71 відчинені, а також відчинені двері у її кімнатах. Як йому було відомо у зазначеній квартирі мешкали молоді люди -хлопець на ім.»я ОСОБА_5 та дівчина на ім.»я ОСОБА_4,прізвища їх він не знає. Спочатку він вирішив попросити у них цигарку та води,а коли побачив,що господарі сплять на підлозі,а на пуфику поруч з ними знаходиться мобільний телефон який був підключений до зарядного пристрою,то вирішив таємно викрасти вказане майно. Після цього, близько о 06годині 05хвилин того ж ранку через незачинені двері він зайшов в середину квартири,а саме в кімнату де спали ОСОБА_5 та ОСОБА_4 і від»єднавши телефон від зарядного пристрою, забрав його з собою. Викрадений ним телефон був марки okia» в корпусі чорного кольору . Sim-картку він витяг з телефону та викинув її,а телефон вирішив продати,оскільки мав гостру проблему з грошима. Своєму знайомому ОСОБА_6 він заборгував 260.00грн.,тому вирішив викрадений телефон у рахунок боргу віддати останньому. ОСОБА_6 погодився на його пропозицію. Вони зустрілися в районі Табурища неподалік бару» Меркурій», де ОСОБА_6 оглянув телефон і погодився забрати його в рахунок боргу,оцінивши його в 300.00грн., решту, тобто 40.00 грн. він погодився йому повернути. Про те,що телефон ним викрадений, він ОСОБА_6 не казав,а повідомив останнього,що даний мобільний телефон недавно придбав для себе. Щиросердно розкаюється і просить при вирішенні питання стосовно його покарання врахувати те,що на злочин він зважився тільки тому,що дуже потребував поліпшити своє матеріальне становище. Пенсії яку він отримує в 750.00грн. не вистачає на проживання,інших джерел існування у нього не має так як із-за інвалідності він позбавлений можливості працювати. Із пенсії він сплачує кредит,решту грошей витрачає на ліки. На харчі та одяг позичає у друзів та знайомих.
На підставі ч.3 ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного.
Таким чином,вина підсудного ОСОБА_2 за ознаками таємного викрадення чужого майна/крадіжка/,вчиненої повторно та поєднаної з проникненням у житло доведена повністю достовірними і узгодженими між собою доказами,а тому його дії суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України.
Крім того, досудовим слідством ОСОБА_2 обвинувачується в тому,що він 14.07.2011р. Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області засуджений за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу в сумі 850.00грн. і даний вирок набрав чинності,але ОСОБА_2 ухиляється від виконання вироку,у вигляді сплати штрафу,незважаючи на неодноразові попередження та проведену профілактичну роботу,тобто в скоєнні злочину,передбаченого ч.1 ст. 389 КК України.
ОСОБА_2 визнав,що він дійсно Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області 14.07.2011р. засуджений за ч.1ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850.00грн. і даний вирок набрав чинності. В суді йому було роз»яснино порядок та строки сплати штрафу. Даний вирок суду він визнає і мети ухилятися від його виконання він не мав і не має. Штраф не сплачував так як його доходами до існування являється тільки допомога Світловодського Управління праці та соціального захисту населення як інваліду другої групи. Із даної допомоги проводиться нарахування та утримання за його попередні борги. Він страждає тяжким недугом і для забезпечення свого існування майже всі отримані кошти використовує на придбання ліків. За станом здоров»я заробити кошти на погашення суми штрафу,тобто виконання вироку суду він не зміг. Частково накладений штраф він почав сплачувати і в подальшому забов»язується ліквідувати заборгованість.
Частина 1 ст. 389 КК України передбачена відповідальність за ухилення від сплати штрафу призначеного за вироком суду за що встановлена відповідальність у вигляді виправних робіт або обмеження волі.
Відповідальність за ухилення від виконання даного виду вироку може наступити тільки при наявності у винної особи прямого умислу.
ОСОБА_2 як на досудовому слідстві так і в судовому стверджує, що причиною невиконання вироку/сплата штрафу/ являється не його бажання ухилитись від виконання,а скрутне матеріальне становище та тяжкий стан здоров»я.
З виписки із акта огляду МСЕК/А.С.56/видно,що ОСОБА_2 являється інвалідом другої групи,страждає тяжким недугом і тому йому протипоказана важка фізична праця та робота в несприятливих мете умовах.
Із довідки про отримання допомоги/а.с.131/ видно,що ОСОБА_2 Світловодським управлінням праці та соціального захисту населення за останній рік нараховується щомісячна допомога в сумі 764-844.00грн. із якої утримується 152-168.00грн.
Із квитанції/а.с.178/видно,що ОСОБА_2 в рахунок погашення штрафу сплатив 100.00грн.
Відповідно до ст. 57 КК України покарання у вигляді виправних робіт встановлюється на строк від шести місяців до 2- років і відбувається за місцем роботи засудженого.
Відповідно до ст. 61 КК України покарання у вигляді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов»язковим залученням до праці.
ОСОБА_2 являється інвалідом другої групи і за станом здоров»я відбувати покарання,передбачене санкцією статті 389 ч.1 КК України не може.
Тому він не являється суб»єктом даного злочину.
Наведене свідчить,що в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину,передбаченого ч.1 ст. 389 КК України і по даному обвинуваченню він підлягає оправданню.
При призначенні покарання підсудному,суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу, та обставини,що пом»якшують та обтяжують покарання.
Так, підсудний ОСОБА_2 скоїв злочин,який за своєю класифікацією відноситься до тяжких,вину визнав та розкаявся у скоєному,страждає тяжким недугом,за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами,що пом»якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає щиросердне каяття,активне сприяння розкриттю злочину,стан здоров»я.
Обставин,які обтяжують покарання ОСОБА_2 суд не встановив.
Суд вважає доцільним призначити ОСОБА_2 покарання у межах санкції за скоєне, але з застосуванням ст.ст. 75- 76 КК України.
По справі цивільний позов не заявлявся.
Судові витрати по справі відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 81 КПК України.
Керуючись ст.ст. Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,суд,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину,передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 3-х років позбавлення волі
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та з покладанням відповідно до ст. 76 КК України обов»язку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи,повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з»являтися в ці органи для реєстрації.
У вчиненні злочину за ч.1 ст. 389 КК України ОСОБА_2 оправдати.
Міру запобіжного заходу відносно засудженого ОСОБА_2 на апеляційний період залишити підписку про невиїзд.
Цивільний позов та судові витрати по справі відсутні.
Речові докази- вилучений 11.07.2012р. під час виїмки в приміщенні кабінету слідчого відділення Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській області у ОСОБА_5 технічний паспорт на викрадений у нього 10.07.2012р. мобільний телефон марки «Nokia»6303і сlassic» і який зберігається у потерпілого/а.с.28-31/ залишити в користуванні власника.
Вилучені 20.07.2012р. під час огляду місця події в приміщенні кабінету №35 Світловодського МВ УМВС України в Кіровоградській області у ОСОБА_6 належні ОСОБА_5 мобільний телефон «Nokia 6303і сlassіс» з номером імеі НОМЕР_1,та флеш-картка пам»яті об»ємом 2 гігабайти марки «MICRO CD» і які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 залишити власнику.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя:
Т.М.Гонтаренко
01.11.2012