Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Зінченко О.М.

при секретарі Хрущова В.В.

з участю прокурорів Пасіка К.Г., Паєнко С.В., Красківський В.П.

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2

адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черкаси, не одруженого, освіта вища, працюючого ТОВ "Мерак"контролер-ревізор, раніше не судимого, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 365, ч.2 ст. 189 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Обухів, не одруженого, освіта вища, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,-

Проведеним по справі судовим слідство встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працюючи дільничними інспекторами сектору дільничних інспекторів міліції Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області, вчинили перевищення влади, що супроводжувалось насильством та болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, а також ОСОБА_5 у вчиненні вимагання з використанням свого службового становища. Так наказом начальника ГУ МВС України в Київській області №657 о/с від 10.09.2010 року на посаду дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області призначений ОСОБА_5, наказом начальника ГУ МВС України в Київській області №35/о/с від 27.12.07 на посаду дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області призначений ОСОБА_6. В своїй професійній діяльності вони повинні керуватися Законами та нормативними актами так, ст. 1 Закону України "Про міліцію" визначено, що міліція в Україні –державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров’я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Відповідно до статті 10 вказаного закону міліція відповідно до своїх завдань зобов’язана:

1) забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок;

2) виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством;

Працівник міліції на території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу в разі звернення до нього громадян або службових осіб з заявою чи повідомленням про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких, зобов’язаний вжити заходів до попередження і припинення правопорушень, рятування людей, подання допомоги особам, які її потребують, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, охорони місця події і повідомити про це в найближчий підрозділ міліції.

Згідно ст. 16 ЗУ "Про міліцію" особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Статтею 14 вказаного закону передбачено, що працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв’язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у таких випадках:

1) для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров’ю;

2) для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку;

3) для відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби, незалежно від їх належності, або їх звільнення у разі захоплення;

4) для затримання і доставки в міліцію або інше службове приміщення осіб, які вчинили правопорушення, а також для конвоювання і тримання осіб, затриманих і підданих арешту, взятих під варту, якщо зазначені вище особи чинять опір працівникам міліції або якщо є підстави вважати, що вони можуть вчинити втечу чи завдати шкоди оточуючим або собі;

5) для припинення масового захоплення землі та інших дій, що можуть призвести до зіткнення груп населення, а також діянь, які паралізують роботу транспорту, життєдіяльності населених пунктів, посягають на громадський спокій, життя і здоров’я людей;

6) для припинення опору працівникові міліції та іншим особам, які виконують службові або громадські обов'язки по охороні громадського порядку і боротьбі із злочинністю;

7) для звільнення заложників.

Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення і особи правопорушника.

Згідно Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Наказом МВС від 11.11.2010 №550 (z1219-10) (далі Положення), у своїй діяльності працівники служби дільничних інспекторів міліції керуються Конституцією України (254к/96-ВР) , законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Положенням.

Діяльність служби дільничних інспекторів міліції в системі МВС здійснюється відповідно до принципів законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням, незалежності від діяльності політичних партій та інших громадських об’єднань.

У п. 1.6 Положення визначено, що дільничний інспектор міліції – посадова особа органу внутрішніх справ, на яку покладено виконання завдань служби дільничних інспекторів міліції та яку наділено повноваженнями відповідно до законодавства.

Права дільничного інспектора міліції передбачені п. 8 Положення і, зокрема, дільничний інспектор має право: вимагати від громадян і службових осіб, які порушують громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виносити на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати передбачені законодавством України заходи примусу; перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що засвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію; виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу, на підставі та в порядку, встановленому законодавством України, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки, зразок якого наведено у додатку 2 до Положення; викликати громадян і службових осіб за справами і матеріалами, які перебувають у його провадженні або в провадженні слідчого (за його дорученням). У випадках і в порядку, що передбачені КПК України (1001-05) і КУпАП (80731-10) , здійснювати привід громадян і посадових осіб, які без поважних причин ухиляються від явки за викликом; викликати осіб, які систематично вчиняють порушення громадського порядку та інші правопорушення, для винесення їм офіційного застереження про неприпустимість протиправної поведінки; доставляти до міськрайоргану і затримувати осіб, які вчинили адміністративне правопорушення, якщо вичерпані інші заходи впливу; складати протоколи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення на громадян, які вчинили адміністративні правопорушення, відповідно до КУпАП (80731-10) . Проводити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законодавством заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; входити безперешкодно в будь-який час доби: на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниці, та оглядати їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, при стихійному лихові та інших надзвичайних обставинах; до житла чи до іншого володіння особи, яка перебуває під адміністративним наглядом, з метою перевірки виконання встановлених судом обмежень; затримувати і доставляти до органів внутрішніх справ відповідно до ЗУ "Про міліцію" (565-12) осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на строк, встановлений судом, але не більше десяти діб; застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю в порядку, установленому ЗУ "Про міліцію" (565-12) ; направляти до органів державної влади та місцевого самоврядування, громадським організаціям, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання особи пропозиції щодо: усунення причин та умов, які призводять до вчинення правопорушень; ужиття заходів з метою попередження насильства в сім’ї, надання соціальної допомоги сім’ям, що опинилися в складних життєвих обставинах; призупинення (припинення) діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, які неналежним чином виконують свої обов’язки тощо.

Таким чином, дільничні інспектори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є особами, які постійно здійснюють функції представників влади та наділені владними повноваженнями, згідно з якими мають право висувати вимоги і приймати рішення, обов’язкові до виконання юридичними та фізичними особами, застосовувати примусові заходи впливу для забезпечення виконання цих вимог і притягнення до відповідальності осіб, які ухиляються від їх виконання, тобто є службовими особами.

27 травня 2011 року, близько 17 години неповнолітній ОСОБА_8, був затриманий та доставлений дільничними інспекторами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на службовому автомобілі ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував останній до Обухівського РВ ГУ МВС України в Київській області. На вказаному автомобілі вони заїхали на внутрішнє подвір’я райвідділу. Приїхавши на внутрішнє подвір’я райвідділу дільничні інспектори ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирішили застосувати незаконні заходи впливу до неповнолітнього ОСОБА_8 для отримання від нього інформації про розповсюдження наркотичних засобів, з цією метою ОСОБА_5 завів ОСОБА_8 до гаражу НОМЕР_2, який відкрив ОСОБА_6, при цьому ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_8 щоб він повідомив про особу, яка займається продажем наркотичних засобів і, в разі відмови надати таку інформацію, висловив погрозу, що притягне його як співучасника у розповсюдженні наркотиків. При цьому, ОСОБА_6, перевищуючи свої владні повноваження, вдарив ОСОБА_8 тонкою дерев’яною палицею в область грудей, але вирішивши, що її буде недостатньо дістав з службового автомобіля гумовий кійок, в той час як ОСОБА_5, діючи умисно та перевищуючи владні повноваження, наніс ОСОБА_8 декілька ударів руками в область голови та тулубу. У цей час до гаража повернувся ОСОБА_6 і, діючи умисно та перевищуючи владні повноваження, наказав ОСОБА_8 стати обличчям до стіни та обпертися на неї руками, після чого наніс три удари гумовим кийком по сідницях, вказавши, що буде бити його стільки скільки йому років, при цьому ОСОБА_8 почав просити ОСОБА_6 та ОСОБА_5, щоб вони припинили побиття і останній відповів, що не битимуть у разі, коли він повідомить про особу, яка збуває наркотичні засоби. Також ОСОБА_5, з метою залякування потерпілого показав йому бланк довідки про звернення за медичною допомогою та сказав, що вони зламають ОСОБА_8 руку і напишуть у ній, що він вже з такою травмою потрапив до райвідділу, після цього ОСОБА_5, застосовуючи моральний тиск та ображаючи особисту гідність потерпілого, наказав ОСОБА_8 присідати та віджиматись від підлоги спираючись на кулаки, що ОСОБА_8 також виконав. В подальшому ОСОБА_8 за наказом ОСОБА_5 став на коліна і тримав перед собою у руці недопалок сигарети останнього, а коли викинув його, то ОСОБА_5 наказав підняти та закопати його у купі піску поруч із гаражем, ОСОБА_8 виконав дану вимогу та руками вирив у піску яму в яку поклав недопалок та закопав. З метою подальшого залякування ОСОБА_8 та отримання від нього необхідних відомостей щодо збуту наркотичних засобів ОСОБА_5 також висловив погрозу, що вони засунуть йому гумовий кийок в анальний отвір і в такому стані відправлять додому. Продовжуючи залякувати неповнолітнього, перевищуючи свої владні повноваження, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завели ОСОБА_8 до гаражу НОМЕР_4, де погрожували одягти йому протигаз і перекрити доступ повітря, після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_6 завели його до гаражу НОМЕР_3, де був мішок із залишками трави, схожої на коноплю, ОСОБА_6 взяв з мішку жменю трави, перетер її в руках та пригрозив ОСОБА_9 покласти останньому до кишені, щоб в подальшому притягнути останнього до відповідальності за зберігання наркотиків. В подальшому дільничні інспектори ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перевищуючі владні повноваження та продовжуючи психологічний тиск на потерпілого сказали, щоб ОСОБА_8 подумав та зачинили його самого в гаражі, приблизно через 10-15 хвилин ОСОБА_6 відчинив ворота гаража і відвів ОСОБА_8 у гараж НОМЕР_2, де знову в присутності ОСОБА_5 поставив його обличчям до стіни, розсунув ноги на ширину плечей і наказав обпертися руками на стіну, після чого, перевищуючи владні повноваження, наніс гумовим кийком 2-3 удари по сідницях. Внаслідок завдання ОСОБА_10 ударів руками по голові та тулубу, а ОСОБА_6 палкою та гумовим кийком по сідницях і в область грудей ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми –струсу головного мозку, забою грудної клітини з підшкірним крововиливом, закритої травми живота та крововиливів в області сідниць, що згідно висновку судово – медичної експертизи № 30/1 від 29.08.2011 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я строком більше 6-ти, але менше 21-го дня.

Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посадили ОСОБА_8 до службового автомобіля ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, виїхали з внутрішнього двору Обухівського РВ, та зупинились на майданчику перед будівлею райвідділу, та завели ОСОБА_8 до кабінету №2 сектору дільничних інспекторів Обухівського РВ, де ОСОБА_5, діючи умисно та продовжуючи моральний тиск на потерпілого, перевищуючи надані йому владні повноваження, наказав ОСОБА_8 написати на аркуші паперу без тексту: "З моїх слів написано вірно, мною прочитано", а на іншому під диктовку ОСОБА_5 ОСОБА_11 написав розписку про співробітництво з міліцією та що зобов’язується повідомлятиме про відомі йому злочини, після написання ОСОБА_8 вказаних документів того ж дня приблизно о 17.30 годині, ОСОБА_5, перебуваючи у кабінеті №2 сектору дільничних інспекторів міліції Обухівського РВ, вирішив заволодіти коштами ОСОБА_8 шляхом вимагання. З цією метою ОСОБА_5, використовуючи владні повноваження і, зокрема те, що ОСОБА_8 був затриманий ним, як працівником міліції та доставлений до Обухівського РВ де безпідставно утримувався проти своєї волі, почав вимагати у ОСОБА_8 передати йому через 20 днів кошти у сумі 1000 грн., які він за вказаний проміжок часу заробить на підробітках вантажником у знайомого ОСОБА_8 –ОСОБА_12, в разі невиконання його вимоги, висловив погрозу "повісити"на нього убивство ОСОБА_13, дані погрози сприймались ОСОБА_8 як реальні, після чого, з метою отримання вказаної суми ОСОБА_5, вийшовши з кабінету та зателефонував ОСОБА_12, у якого потерпілий підробляв вантажником, та повідомив останнього, що ОСОБА_8 затримали працівники міліції за дії, пов’язані з незаконним обігом наркотичних засобів і для того, щоб його звільнили і не притягали до відповідальності за такі дії необхідно терміново привезти кошти у сумі 1000 грн., які неповнолітній потім відпрацює у ОСОБА_12. Після розмови з ОСОБА_12 ОСОБА_5 вирішив, що того ж дня не зможе отримати кошти від ОСОБА_8, у зв’язку з цим повернувшись до кабінету ОСОБА_5, продовжуючи вчиняти дії, спрямовані на заволодіння коштами потерпілого шляхом вимагання з використанням свого службового становища, сказав ОСОБА_8, що він винен йому 1000 грн., які повинен віддати протягом 20 днів, а у разі невиконання його вимоги ОСОБА_5 висловив погрозу повідомити за місцем навчання ОСОБА_8 про його затримання працівниками міліції і причетність до розповсюдження наркотиків, що потягне за собою відрахування з навчального закладу. Коли ОСОБА_8 погодився принести необхідні гроші в обумовлений термін, ОСОБА_5 віддав йому телефон, який вилучив у нього перед доставкою до райвідділу та дозволив залишити приміщення Обухівського РВ.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 винним себе у вчиненні указаних злочинів визнав повністю, заявив клопотання про обмежене дослідження доказів по справі, пояснив, що він не оспорює ні кваліфікацію його дій, ні правдивості даних у справі показів потерпілого та свідків, крім того пояснив, що до 27 травня 2011 року він перебуваючи на посаді ДІМ Обухівського РВ ГУ проводив перевірку по заявам на мікрорайоні "Лікарня"в м. Обухів, близько 17 години він затримав там неповнолітнього ОСОБА_8, якого запідозрив в вживанні наркотиків та повів до лікарні щоб освідчити його на вживання наркотиків але лікаря не було тому він це не зробив. Після цього він зателефонував своєму керівнику для того щоб направили до нього службовий автомобіль для доставки ОСОБА_8 до райвідділу. Через деякий час приїхав на службовому автомобілі ДІМ ОСОБА_6 і вони разом повезли ОСОБА_8 до райвідділу. Приїхавши в райвідділ вони разом заїхали до внутрішнього двору райвідділу до гаражів, де в гаражах застосовуючи незаконні методи та перевищуючи свої службові повноваження разом з ОСОБА_6 нанесли ОСОБА_8 тілесні ушкодження та чинили моральний тиск на останнього, шляхом залякування, а також заставивши останнього присідати, віджиматися та заривати в землі сигарету руками. Після чого відвели ОСОБА_8 до кабінету №2 райвідділу де продовжували чинити на останнього моральний тиск, крім цього він вимагав у ОСОБА_8 1000 грн. за не розголошення відомостей про його затримання. Заявлений потерпілим цивільний позов він визнає, в даний час він працює, просить суд суворо не карати його та не позбавляти волі оскільки він з ОСОБА_6 частково відшкодували збитки потерпілому, наміру в подальшому вчинювати злочини не має, щиро кається та просить вибачення у потерпілого.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 винним себе у вчиненні указаного злочину визнав повністю, заявив клопотання про обмежене дослідження доказів по справі, пояснив, що він не оспорює ні кваліфікацію його дій, ні правдивості даних у справі показів потерпілого та свідків, крім того пояснив, що до 27 травня 2011 року він перебуваючи на посаді ДІМ Обухівського РВ ГУ та знаходився в райвідділі. Приблизно о 17 годині до нього в кабінет зайшов керівник його сектору та направив в район "Лікарні", щоб допомогти ДІМ ОСОБА_5 доставити до райвідділу затриманого. Він на службовому автомобілі поїхав до "Лікарні" та в установленому місці забрав ОСОБА_5 та молодого хлопця, як потім йому стало відомо це був ОСОБА_8, вони всі разом поїхали до райвідділу. Приїхавши в райвідділ вони разом заїхали до внутрішнього двору райвідділу до гаражів, де в гаражах застосовуючи незаконні методи та перевищуючи свої службові повноваження разом з ОСОБА_10 нанесли ОСОБА_8 тілесні ушкодження та чинили моральний тиск на останнього, шляхом залякування, а також заставивши останнього присідати, віджиматися та заривати в землі сигарету руками. Після чого відвели ОСОБА_8 до кабінету №2 райвідділу де продовжували чинити на останнього моральний тиск. Чи вимагав ОСОБА_5 кошти в ОСОБА_8 він не знає так, як цього не чув. Заявлений потерпілим цивільний позов він визнає хоча просить взяти до уваги те що ним відшкодовано частково завдані збитки потерпілому, просить суд суворо не карати його та не позбавляти волі, наміру в подальшому вчинювати злочини не має, щиро кається та просить вибачення у потерпілого.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, з’ясувавши правильність розуміння підсудними обставин справи, добровільність та істинність їх позицій, вважає за можливе обмежити дослідження доказів по справі допитом підсудних, потерпілого, законного представника потерпілого, дослідженням характеризуючих даних підсудних, оскільки самими підсудними не оспорюється кваліфікація їх дій та доведеність їх вини.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що 27 травня 2011 року він разом із своїм другом ОСОБА_14 та ще трьома дівчатами близько 16 години дня повертались із озера, яке розташоване у лісі біля с. Нещерів. Коли вони виходили з лісу біля мікрорайону "Лікарня"зустрів ОСОБА_15, якого він знає як дільничного інспектора міліції, в цей час він був не в форменому одязі. ОСОБА_5 взяв його за руку та сказав, що вони йдуть на експертизу та повів його до Обухівської ЦРЛ для виявлення, як він зрозумів, чи перебуває він під впливом наркотиків, оскільки конкретно ОСОБА_5 йому нічого не повідомив. Прийшли до Обухівської лікарні, ОСОБА_5 повів його до приймального відділення Обухівської ЦРЛ, але у приймальному відділені як він почув, ОСОБА_5 відмовили у експертизі, оскільки була потрібна довідка з міліції на проведення. Після того, як ОСОБА_5 відмовили у проведенні експертизи вони пішли на зупинку де ОСОБА_5 сказав, що зателефонує своєму напарнику і він приїде та забере їх. Через деякий час приїхав автомобіль світло-синього кольору із синіми номерами марки "Жигулі", за кермом автомобіля сидів чоловік, який був не у форменому одязі, як потім йому стало відомо то був ДІМ ОСОБА_6, після чого його повезли до Обухівського РВ. Приїхавши до РВ вони на автомобілі через ворота заїхали до внутрішнього двору Обухівського РВ. На внутрішньому дворі Обухівського РВ вони повернули праворуч і під’їхали до гаражу, де ОСОБА_5 сказав, що уразі, якщо той не здасть когось хто торгує наркотиками, то він його посадить. У гаражі ОСОБА_6 узяв тонку дерев’яну палку та вдарив його у область грудей, потім він сказав, що так діло не піде і пішов до машини, від якої повернувся з гумовим кийком. ОСОБА_5 у цей час почав бити його руками у голову та тулуб, а ОСОБА_6 наніс йому три удари по сідницях та запитав його, скільки йому років на що він відповів, що 16. Тоді ОСОБА_6 сказав "що буде бити його 16 разів"на що він просив не бити його. Також ОСОБА_5 говорив, що вони зараз поламають руку та напишуть у довідці, що він такий до них і прийшов. Потім ОСОБА_5 сказав, щоб він присідав і він присів приблизно 10 разів. Після присідань ОСОБА_5 наказав йому віджиматись на кулаках, а також сісти на коліна та тримати у руках його недопалок від сигарети, що той і робив. Після цього ОСОБА_5 наказав підняти недопалок сигарети йому та "поховати"недопалок у купі піску, що була розташована поруч із гаражем. Потім, його перевели до іншого гаражу, та сказали, що зараз вдягнуть протигаз але він відмовився і його повели до третього гаражу де знаходились мішки з якоюсь травою, коли вони зайшли до вказаного гаражу ОСОБА_6 взяв у жменю трохи трави з мішку і перетер її, та хотів засипати йому в карман, але він сказав, що не треба йому сипати і він висипав вказану траву назад. Після цього, вони вийшли з гаража і сіли до автомобіля на якому приїхали із внутрішнього двору Обухівського РВ та через боковий вхід зайшли до Обухівського РВ до якогось кабінету. Після того, як вони зайшли, ОСОБА_5 дав йому листок паперу і в кінці аркушу наказав написати: "З моїх слів написано вірно, мною прочитано", а на другому листку він під диктовку ОСОБА_5 написав, що згоден співпрацювати із міліцією та буде повідомляти про відомі йому злочини. Після цього у тому ж кабінеті ОСОБА_5 вимагав в нього принести 1000 гривень через 20 днів, і якщо він не принесе ці гроші, то ОСОБА_5 повісить на нього вбивство ОСОБА_13. Пізніше йому стало відомо від ОСОБА_12, у якого він підробляє по вихідних, що ОСОБА_5 телефонував йому та казав, що необхідно за нього дати 1000 гривень, оскільки начебто його затримав "Беркут". Після цього його відпустили до дому. Про все що з ним сталося він розповів батькам, також йому відомо що батькам частково відшкодовані завдані йому збитки.

Допитана в судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_1 показала, що про всі обставини скоєння відносно її сина неправомірних дій працівниками міліції вона дізналася від сина, заявлений нею цивільний позов вона підтримує повністю та просить його задовольнити, оскільки її сім’ї завдані матеріальні та моральні збитки, також вона підтвердила факт того що батьками ОСОБА_6 було надано їм 10000 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків та переданий скутер в якості відшкодування моральної шкоди. Відносно покарання, яке повинні понести підсудні вона вважає на розсуд суду.

Оцінивши досліджені докази суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_5 вірно кваліфіковані по ч.2 ст. 365 КК України, як умисні дії вчиненні службовою особою, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що супроводжувались насильством, болісними і таким, що ображають особисту гідність потерпілого, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним правам та інтересам потерпілого ОСОБА_8, та по ч. 2 ст. 189 КК України, як умисні дії, що виразились у вимозі передачі майна з погрозою насильства над потерпілим, обмеження його прав, свобод та законних інтересів, а також розголошення відомостей, які потерпілий бажав зберегти у таємниці, вчиненими службовою особою з використанням свого службового становища.

Дії підсудного ОСОБА_6 вірно кваліфіковані по ч.2 ст. 365 КК України, як умисні дії вчиненні службовою особою, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що супроводжувались насильством, болісними і таким, що ображають особисту гідність потерпілого, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним правам та інтересам потерпілого ОСОБА_8.

Призначаючи підсудним покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд вважає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивна характеристика за місцем проживання, а для ОСОБА_5 і позитивна характеристика за місцем роботи, часткове добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд не вбачає.

Враховуючи особи підсудних, те що вони позитивно характеризується, раніше не судимі, як пом’якшуючу обставину, розкаяння у вчиненні злочинів, часткове добровільне відшкодування шкоди потерпілому, думку прокурора який просить не позбавляти волі підсудних, суд вважає, що вони заслуговують покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України та з позбавленням права займати певні посади.

Вирішуючи заявлений по справі цивільний позов ОСОБА_1, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що відшкодуванню підлягає матеріальна шкода з підсудного ОСОБА_5 в розмірі 950 грн., оскільки вона обґрунтована та підтверджується матеріалами справи, а також з обох підсудних моральна шкода, але лише в сумі 15 000 грн., яка виразилась в тому, що діями підсудних потерпілому, який є неповнолітньою особою було спричинено моральних страждань, пов’язаних з нанесенням тілесних ушкоджень, принижені особистої гідності, перенесеному психологічному тиску, що викликало суттєві зміни в його життєдіяльності та завдало психологічної травми. Також при визначенні розміру моральних збитків суд враховує обставини при яких був скоєний злочин та часткове її відшкодування . Часткове задоволення позову також відповідає положенням ст. 23 ЦК України та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (v0004700-95) .

Підстав для зміни запобіжного заходу підсудним суд не вбачає.

Судові витрати по справі відсутні.

Накладений арешт на майно підсудного ОСОБА_5 слід зняти.

Речові докази по справі, а саме недопалок сигарети, протигаз, биту, шарф, гумовий кийок, бланки довідок про звернення за медичною допомогою, стріла та частина більярдного кия слід знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 365 ч.2, 189 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- по ст. 365 ч.2 КК України, у виді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах строком на три роки :

- по ст. 189 ч.2 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі.

Згідно ст. 70 КК України остаточно призначити покарання за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначивши ОСОБА_5 остаточне покарання у виді п’яти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах строком на три роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції .

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 365 ч.2 КК України та призначити йому покарання, у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в правоохоронних органах строком на три роки :

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового терміну – два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції .

Контроль за поведінкою засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередній підписку про не виїзд.

Арешт накладений на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтв про власність –скасувати, після вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 950 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди, стягнути солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 15000 грн. 00 коп., в якості на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

Речові докази по справі, а саме недопалок сигарети, протигаз, биту, шарф, гумовий кийок, бланки довідок про звернення за медичною допомогою, стріла та частина більярдного кия, які зберігаються в кімнаті речових доказів прокуратури Обухівського району - знищити.

На цей вирок суду може бути подано апеляцію до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі 15 діб.