Турійський районний суд Волинської області

під головуванням судді Шмідта С.А

за участю секретаря Веремчук Л.Ю,

прокурора Трофімука О.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійськ Волинської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки, громадянки України, уродженки та жительки с.Овлочин Турійського району Волинської області, непрацюючої, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженої, має на утриманні неповнолітню дитину, засудженої 30 грудня 2010 року Турійським районним судом Волинської області за ч.2 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі із застосуванням 2-х річного іспитового терміну, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

14 квітня 2011 року біля 15 години 30 хвилин підсудна ОСОБА_1, будучи засудженою 30 грудня 2010 року Турійським районним судом Волинської області за ч.2 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до 3-х років позбавлення волі із застосуванням 2-х річного іспитового терміну, перебуваючи в одній із житлових кімнат будинку своєї матері ОСОБА_2, що в с.Овлочин Турійського району Волинської області, повторно вчинила новий злочин, а саме з корисливих спонукань таємно викрала із жіночої сумочки, яка належить ОСОБА_3, гроші в сумі 700.00 грн., які теж належать ОСОБА_3, чим спричинила потерпілій майнову шкоду на вказану суму.

Будучи допитаною в судовому засіданні, підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих їй діях визнала повністю та показала суду, що вона дійсно засуджена 30 грудня 2010 року Турійським районним судом Волинської області за ч.2 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі із застосуванням 2-х річного іспитового терміну. Підсудна показала, що вона 14 квітня 2011 року біля 15 години 30 хвилин, перебуваючи разом з потерпілою ОСОБА_3 в будинку своєї матері ОСОБА_2, що в с.Овлочин Турійського району Волинської області, скориставшись тимчасовою відсутністю потерпілої, викрала з жіночої сумочки останньої гроші в сумі 700.00 грн., які згодом використала на свої потреби.

Підсудна щиро розкаюється у вчиненому, прохає суворо її не карати, цивільний позов, пред"явлений до неї, визнає повністю та обіцяє відшкодувати потерпілій спричинену їй шкоду.

Потерпіла ОСОБА_3 у поданій суду письмовій заяві ствердила, що вона повністю підтверджує покази, надані нею на досудовому слідстві, та просить задовольнити пред"явлений нею до підсудної цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди.

Таким чином показання підсудної та потерпілої узгоджуються між собою і повністю відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються. А тому, не маючи підстав сумніватися в істинності та добровільності позиції, а також показань підсудної, суд відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України за згодою всіх учасників судового розгляду визнає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюються учасниками судового розгляду.

Таким чином суд, всесторонньо, об"єктивно аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та матеріали даної кримінальної справи, приходить до висновку, що злочинні дії підсудної слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, оскільки підсудна ОСОБА_1, не відбувши покарання за вчинений нею корисливий злочин, повторно таємно викрала чуже майно.

При обранні міри покарання підсудній суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу підсудної; обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

До пом"якшуючих покарання обставин суд відносить підсудній щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину, а також вчинення злочину нею у стані вагітності.

Обтяжуючих покарання обставин суд в даному випадку не вбачає.

Також суд враховує і те, що підсудна ОСОБА_1 вчинила злочини середньої тяжкості, негативно характеризується за місцем проживання, має на утриманні грудну дитину.

З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудної ОСОБА_1 в даному випадку можливе без ізоляції її від суспільства і щодо неї слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким вона повинна нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Заявлений потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов підлягає повному задоволенню, а тому суд стягує з підсудної ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 450.00 грн. майнової шкоди.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Запобіжний захід підсудній ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили суд залишає без змін – підписку про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за даним вироком, частково невідбутого покарання за вироком Турійського районного суду Волинської області від 30 грудня 2010 року – 2 (два) роки позбавлення волі, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п"ять) років.

На підставі ст.ст. 75- 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання, якщо вона протягом 3 (трьох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи, періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 450.00 (чотириста п"ятдесят гривень 00 копійок) майнової шкоди.

На підставі ч.1 ст. 81 КПК України речові докази у справі, а саме гроші в сумі 250.00 грн., які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3, повернути їй, як законному володільцю.

До набрання вироком законної сили залишити без змін раніше обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.