ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
20 жовтня 2016 року м. Київ К/800/18217/16
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Черпіцької Л.Т. Голяшкіна О.В. Мороза В.Ф.
провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 року у справі № 826/552/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 24.12.2015 № 81/15/10/26-25/2412/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підготовлена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 проектна документація на реконструкцію і обслуговування житлового будинку № 24 на вулиці Миру у Деснянському районі м. Києва розроблена у відповідності до вимог чинного законодавства України у сфері містобудівної діяльності, а тому постанова від 24.12.2015 № 81/15/10/26-25/2412/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
На постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення, про задоволення позовних вимог.
Справа: К/800/18217/16
Суддя-доповідач: Черпіцька Л.Т.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_4 розробила та передала замовнику проект "Реконструкція і обслуговування житлового будинку 24 на вулиці Миру у Деснянському районі м. Києва", без врахувань вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а саме, не виконала вимоги щодо необхідності проведення інженерних вишукувань, згідно з ДБН А.2.1-1-2014 "Інженерні вишукування для будівництва", що є порушенням ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво".
За наслідками перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.12.2015, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.12.2015, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.12.2015, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.12.2015 № 81/15/10/26-25/2412/02/2.
Постановою Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 24.12.2015 № 81/15/10/26-25/2412/02/2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 застосовано штраф у сумі 124 020,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_5 замовив позивачу розроблення розділу "Архітектура" проекту "Реконструкція і обслуговування житлового будинку по № 24 на вулиці Миру у Деснянському районі м. Києва", на підставі договору на виконання проектно-вишукувальних робіт від 05.05.2015 № 050515.
За результатами позапланової перевірки ОСОБА_5, на об'єкті будівництва, встановлені порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 розроблено та передано замовнику проект "Реконструкція і обслуговування житлового будинку № 24 на вулиці Миру у Деснянському районі м. Києва" без проведення інженерних вишукувань, згідно з ДБН А.2.1-1-2014 "Інженерні вишукування для будівництва". Таким чином, проект розроблений позивачем без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відхилення тверджень позивача про виконання вимог законодавства щодо здійснення інженерних вишукувань у зв'язку із укладенням договору на виконання комплексу інженерних вишукувань від 03.05.2015 № 03-05/15, згідно умов якого передбачено, що приватне підприємство "Компанія геосфера" взяло на себе зобов'язання із виконання інженерно-геологічних вишукувань по вулиці Миру у Деснянському районі м. Києва (виконання геологічних робіт 3-х свердловин, глибиною по 8 м.). Судами першої та апеляційної інстанцій з копії проекту ОСОБА_6, встановлено відсутність будь-яких посилань на технічний звіт зроблений приватним підприємством "Компанія геосфера", за договором на виконання комплексу інженерних вишукувань від 03.05.2015 № 03-05/15. Також судами встановлено, що під час перевірки позивача не надано інспектору договір на виконання комплексу інженерних вишукувань від 03.05.2015 № 03-05/15.
Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що проект розроблений позивачем без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів, порушує вимоги ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014, а постанова Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 24.12.2015 № 81/15/10/26-25/2412/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є обґрунтованою.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного. Згідно положень ч. 2 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність" архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані, в тому числі й додержуватися державних стандартів, норм і правил, вимог вихідних даних на проектування. У ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно вимог п. 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил. Не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.
Оскільки позивачем підготовлена проектна документація на реконструкцію і обслуговування житлового будинку № 24 на вулиці Миру у Деснянському районі м. Києва з порушенням вимог законодавства України у сфері містобудівної діяльності, а саме не виконано вимоги щодо необхідності проведення інженерних вишукувань, згідно з ДБН А.2.1-1-2014 "Інженерні вишукування для будівництва", що є порушенням ст. 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", ч. 2 ст. 26, ч. 1 ст. 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", відповідач при прийнятті постанови від 24.12.2015 № 81/15/10/26-25/2412/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, діяв в межах повноважень та підставі вимог чинного законодавства.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що при вирішенні справи судами першої та апеляційної інстанцій вірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З огляду на наведене, враховуючи вимоги ст. 220 КАС України, колегія суддів не приймає до уваги висновок експерта від 01.07.2016, поданий позивачем до суду касаційної інстанції, що не був предметом дослідження судів першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016 року у справі № 826/552/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236- 239-1 КАС України.