1-31/11 Про розбій, поєднаний із спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, та приховування його скоєння - 30.06.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: вироком Нововолинського міського суду від 26.12.2002 року за ч.3 ст. 185 КК України на підставі ст. 71 КК України, до чотирьох років семи місяців позбавлення волі; вироком Раздольненського районного суду АР Крим від 05.12.2007 року за ст. 124 КК України до двох років обмеження волі, вироком Кузнецовського міського суду Рівненської області від 05.05.2009 року за ч.1 ст. 309 КК України до п’яти місяців арешту, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч.4, ч.2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_7, тимчасово проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше судимого вироком судової колегії в кримінальних справах Волинського обласного суду від 26 червня 2001 року за ст. ст. 69, 142 ч.3, 142 ч.2, 140 ч.3, 81 ч.3, 208, 222 ч.1 КК України, на підставі ст. 42 КК України, до десяти років позбавлення волі,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 396 КК України,-

Підсудний ОСОБА_3 16 квітня 2010 року, приблизно о 23 год. 50 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в під?їзді №1, будинку № 19 по вулиці Гагаріна в м.Нововолинську, в ході словесного конфлікту, що раптово виник під-час випадкової зустрічі з раніше незнайомим йому гр. ОСОБА_1, з метою умисного заподіяння фізичної шкоди здоров?ю останнього, наніс йому декілька ударів в різні частини тіла розкладним ножем, спричинивши проникаючу рану передньої черевної стінки з пошкодженням серозної оболонки висхідної кишки, сальника, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент їх спричинення і дев?ять непроникаючих ран попереку справа та зліва, черевної стінки, грудної клітки та правого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я.

17 квітня 2010 року, приблизно о 00 год. 30 хв., підсудний ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, достовірно знаючи, що підсудний ОСОБА_3 16 квітня 2010 року, близько 23 год.50 хв.. в підїзді № 1 будинку 19 по вул. Гагаріна в м.Нововолинську, умисно заподіяв ножові поранення незнайомому ОСОБА_1, з метою приховування слідів злочину, допоміг ОСОБА_3 позбутися пневматичної гвинтівки потерпілого марки "Кросман"з двома лазерними прицілами, яку останній підібрав на місці злочину, а будучи 18 квітня 2010 року опитаним у кримінальній справі по даному факту, умисно не повідомив працівникам міліції про особу, яка його вчинила, чим порушив нормальну діяльність органів досудового слідства, перешкоджаючи своєчасному виявленню, розкриттю та припиненню злочинів, викриттю винного і притягненню до кримінальної відповідальності.

Крім цього, 02 травня 2010 року, приблизно о 2 годині, ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою, в групі з раніше судимим за бандитизм і розбій ОСОБА_4, керуючись метою заволодіння чужим майном, знаходячись на території Нововолинського електромеханічного коледжу, що по вулиці Гагаріна, 17 в м.Нововолинську, напали на раніше незнайомого ОСОБА_5, і діючи узгоджено між собою, застосовуючи фізичне насильство, небезпечне для життя і здоров?я потерпілого, яке виразилося у нанесенні декількох ударів палицею та руками по голові, збили останнього з ніг, та обшукавши його одяг, відкрито викрали бувший у вжитку мобільний телефон марки "ОСОБА_6 S-500і", вартістю 784 грн. з сім-картою оператора мобільного зв’язку "Київстар"вартістю 25 грн., на рахунку якої було 20 грн., шкіряний гаманець вартістю 50 грн. з грішми в сумі 55 грн. та двома платіжними картками ПАТ КБ "Приватбанк", що не становлять для потерпілого матеріальної цінності, заволодівши майном ОСОБА_5 на загальну суму 934 грн.

Підсудний ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому злочинних дій щодо потерпілого ОСОБА_1, визнав себе винним частково та показав, що 16.04.2010 року, близько опівночі, він, маючи намір потрапити в квартиру до своєї знайомої ОСОБА_7, у якої цього ж вечора разом з ОСОБА_4 був в гостях, де разом вживали алкогольні напої, зайшов на перший поверх одного з під’їздів будинку № 19 по вулиці Гагаріна в м.Нововолинську, та зрозумівши, що помилився, направився до виходу . Коли виходив з підїзду, натрапив на особу, як тепер відомо гр. ОСОБА_1, який при зустрічі почав кричати, висловлюватися в його адресу образливими словами, звинувачуючи у переслідуванні, приставивши йому при цьому до грудей рушницю. Відчувши дуло рушниці, він, ОСОБА_3, однією рукою відвів її в сторону, а другою, діставши з кишені розкладного ножа, якого мав при собі, відмахуючись, наніс ним ОСОБА_1 декілька ударів по тілу. Не заперечує, що наносив удари потерпілому ножем, але стверджує, що діяв з метою самозахисту, перевищивши межі необхідної оборони. Категорично заперечив вчинення нападу на ОСОБА_1 з метою заволодіння майном останнього. Показав, що не мав наміру викрадати у нього рушницю, а тікаючи з місця злочину, забрав її з собою, та не знаючи що з нею робити, за порадою ОСОБА_4, якому розказав про вчинене, разом з останнім, цієї ж ночі викинув її неподалік новобудови церкви, що по вулиці Нововолинській в м.Нововолинську, закидавши будівельним сміттям. Цивільний позов Нововолинської ЦМЛ про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_1 визнав повністю.

Щодо обвинувачення у розбійному нападі в групі з ОСОБА_4, на потерпілого ОСОБА_5, винним себе не визнає, мотивуючи тим, що протягом дня 01 травня та в ніч на 02 травня 2010 року разом з ОСОБА_4 знаходився в гостях у своїх знайомих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за адресою м.Нововолинськ, вул. Гагаріна,6, де в цей час познайомився з ОСОБА_10 Крістіною, та до третьої години ночі проводив там з нею свій вільний час. Нікуди не відлучався, в тому числі з ОСОБА_4, який пішов звідти приблизно о 23 годині 01 травня разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_11 до неї додому. Зазначив, що мобільний телефон марки "Соні Еріксон", який належить потерпілому ОСОБА_5, він придбав біля кафе "Юність", в м.Нововолинську у незнайомого чоловіка за 150 грн. і давав ним користуватися ОСОБА_8.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні категорично заперечив свою причетність до розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_5 в ніч з 01 на 02 травня 2010 року в групі з ОСОБА_3 Щодо обвинувачення у завідомо необіцяному приховуванні злочину, показав, що в день 16 квітня 2010 року разом з ОСОБА_3 були в гостях у ОСОБА_7 в одній з квартир будинку № 19 по вулиці Гагаріна, де вживали спиртне. Не, заперечив, що в ніч з 16 на 17 квітня 2010 року йому телефонував ОСОБА_3, при зустрічі з яким, останній розповів про те, як підрізав незнайомого чоловіка, що мав при собі рушницю. При цьому повідомив, що забрав з місця злочину рушницю, щоби нападник не вистрілив ззаду. Показав, що разом з ОСОБА_3 цієї ж ночі викинули рушницю на смітник біля новобудови церкви, неподалік школи № 2 м.Нововолинська.

Незважаючи на заперечення підсудного ОСОБА_3 його винуватість в умисному заподіяння потерпілому ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, доведена рядом зібраних досудовим слідством, досліджених в судовому засіданні наступних доказів.

Так, будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 показав, що пізно ввечері 16 квітня 2010 року, повернувся додому, припаркував автомобіль і зайшовши в під’їзд будинку № 19 по вулиці Гагаріна в м.Нововолнську, почув, що по сходах хтось йде донизу. Будучи настороженим, він, щоб уникнути непорозумінь, зупинився при вході, ставши обличчям до поштових ящиків. Зазначив, що в цей час у нього в руках були ключі, обладнання для кабельного телебачення, так звані "пачкорди"та під курткою захована пневматична гвинтівка, яку придбав напередодні і використовував для прострілу телевізійних кабелів РО "Львівська жінка", засновником якої він є. Зазначив, що невідома особа, направляючись до виходу, зачепила його, і в цей момент він відчув легкі торкання до спини. Коли повернувся обличчям до вказаної особи, тримаючи в руках тільки "пачкорди"та ключі, то злочинець продовжив наносити йому удари в передню частину тіла. Намагаючись втекти на поверх, відштовхнув зловмисника, від чого останній впав і лежачи продовжував наносити йому удари ножем в правий бік. Категорично заперечив твердження ОСОБА_3 щодо демонстрування рушниці чи погроз нею на адресу останнього. Зазначив, що ОСОБА_3 до початку нанесення тілесних ушкоджень із застосуванням ножа, перебуваючи в неосвітленому місці, не міг бачити у нього рушницю, оскільки він, ОСОБА_1, тримав її під курткою, не демонстрував, і а ж ніяк не міг погрожувати нею незнайомій особі, від якої зазнав тяжких тілесних ушкоджень. Показав, що рушниця випала на підлогу коли він намагався втекти від злочинця, зазнавши ножових ударів, а останній, покидаючи місце злочину, нагнувшись, підібрав її та вибіг з під?їзду. Вважає, що посягання на його життя пов’язане із професійною діяльністю, з метою подальшого заволодіння активами Нововолинської та Ковельської філії приватного підприємства радіоорганізація "Львівська жінка", засновником і власником якого є він.

Такі твердження потерпілого ОСОБА_1 підтвердила в судовому засіданні допитана як свідок директор Нововолинської філії ПП РО "Львівська жінка" ОСОБА_12В, яка з 2009 року проживає разом з ним у квартирі АДРЕСА_1. Вона також зазначила, що на тілі ОСОБА_1 було близько 15 ножових ран, одна з яких сильно кровоточила. До приїзду карети швидкої медичної допомоги, ОСОБА_1 був у свідомості. Показала, що під-час нападу, ОСОБА_1 мав при собі немалу суму, приблизно 5000 грн. готівкових коштів, дорогий годинник, мобільний телефон та ключі. Із зазначеного майна, нічого не пропало, а ключі, серед яких і був ключ від замка запалювання автомобіля, що стояв поряд з будинком, лежали на підлозі в під?ізді у місці злочину, де їх, підсвічуючи ліхтариком, побачив лікар швидкої допомоги, що приїздив на виклик.

Свідок ОСОБА_13 в суді показав, що він, як лікар швидкої медичної допомоги разом з фельдшером ОСОБА_14 вночі виїздив на терміновий виклик в зв’язку із отриманням ножових поранень, як тепер відомо гр. ОСОБА_1 Зазначив, що стан потерпілого був важким, але останній був при свідомості і ще зміг вийти до карети швидкої допомоги, та по дорозі підняв з підлоги в під?їзді будинку, належні йому ключі.

Свідок ОСОБА_14 показала, що у потерпілого ОСОБА_1 були наявні поранення у живіт та бедро, він знаходився в квартирі і був закривавлений.

З висновку судово-медичної експертизи № 162 від 22.04.2010 року вбачається, що у потерпілого ОСОБА_1 виявлені: одна проникаюча рана передньої черевної стінки з пошкодженням серозної оболонки висхідної кишки, сальника, яка відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпечності для життя як в момент їх спричинення, так і подальшому їх протіканні; дев?ять непроникаючих ран попереку справа та зліва, черевної стінки, грудної клітки, правого стегна, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я. (т.1, а.с.167-170).

В судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_15, роз'яснюючи даний висновок, зазначив, що він, проводячи вказану судово-медичну експертизу відносно потерпілого ОСОБА_1, двічі оглядав його на предмет локалізації, кількості, механізму спричинення останньому тілесних ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження, в т.ч. одне проникаюче, що віднесено до тяжких, та дев'ять непроникаючих ножових поранень, чітко відобразив на схемі, що є додатком до висновку судово-медичної експертизи. Не виключив можливості спричинення вказаних тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 за обставин, вказаних у постанові про призначення експертизи. Щодо зазначеної ним кількості виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень, роз’яснив, що при освідуванні потерпілого, акцентував увагу на наявному проникаючому та дев?яти не проникаючих ножових пораненнях, не вказуючи про незначні подряпини. Ствердив, що наявність ножових поранень на різних частинах тіла потерпілого, в тому числі на спині, передній черевній стінці, в області грудної клітки, правого стегна, свідчить про перебування потерпілого в момент спричинення йому тілесних ушкоджень в русі, що і не заперечив в суді ОСОБА_1, підтвердивши обставини спричинення йому 16 квітня 2010 року ножових поранень, особою, схожою на підсудного ОСОБА_3

Деталізував власні показання про обставини вчинення щодо нього вказаного злочину потерпілий ОСОБА_1 і під-час проведення за його участю 07.05.2010 року відтворення обстановки і обставин події (т.1 а.с.306-314).

Як зазначено у протоколі пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням того кого впізнають від 24.04.2010 року, потерпілий ОСОБА_1, серед пред’явлених йому для впізнання трьох осіб, вказав на ОСОБА_3 як на особу ( по віку, статурі, зовнішності), схожу на чоловіка, який вчинив на нього напад 16.04.2010 року в під'їзді № 1 будинку № 19 по вулиці Гагаріна в м.Нововолинську. ( т.1 а.с.46-49).

Поряд з цим, в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 неодноразово висловлював сумніви щодо ОСОБА_3, як особи, що заподіяла йому 16 квітня 2010 року численні ножові поранення, мотивуючи тим, що останній відрізняється від справжнього зловмисника по формі носа.

Такі твердження потерпілого ОСОБА_1 суперечать встановленим досудовим слідством обставинам та перевіреним на їх підтвердження в судовому засіданні доказам, в тому числі особистим зізнанням підсудного ОСОБА_3 у причетності до заподіяння тілесних ушкоджень раніше невідомій особі, в під?їзді будинку № 19 по вулиці Гагаріна в м.Нововолинську, (а.с.186, т.2). Про обставини заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 за допомогою розкладного ножа, якого він також детально описав, підсудний ОСОБА_3 пояснював як на досудовому слідстві так і в суді.

Його показання щодо ймовірності спричинення тілесних ушкоджень саме за допомогою розкладного ножа підтверджуються висновком судової медико –криміналістичної експертизи № 32-МК від 20.09.2010 року, згідно якого, на представлених на дослідження куртці та футболці ОСОБА_1. виявлені множинні колото-різані і різані пошкодження, на штанах потерпілого, виявлені колото-різані пошкодження. Вказано, що дані пошкодження утворилися від дії плоского колюче-ріжучого предмета типу клинка ножа з лезом і обушком. М-подібний кінець основних пошкоджень вказує на те, що обух на рівні діючої частини мав добре виражені ребра у яких наявна ріжуча дія і ширина їх на цьому рівні була не менше 1.5 см. Не повністю пересічена кінцева нитка свідчить про дію гостро заточеного леза. При цьому відмічено, що пошкодження на куртці та футболці дещо не співпадають на передній поверхні, як і не співпадає і їх кількість, що свідчить про зміщення одягу по висоті та ширині. (а.с.230-246, т.1)

Допитаний в суді щодо пред’явленого йому обвинувачення у завідомо не обіцяному приховуванні злочинну, підсудний ОСОБА_4 також ствердив, що відразу ж після описаних вище подій, він на прохання ОСОБА_3 зустрівся з ним і останній розповів йому про обставини вчинення цього злочину, вказавши про спричинення ножових поранень незнайомому, що погрожував рушницею, яку він ОСОБА_3 забрав з місця події.

Підсудний ОСОБА_4 повністю визнаючи себе винним у завідомо необіцяному приховуванні злочину, вчиненого ОСОБА_3 16.04.2010 року, і про обставини якого йому було достовірно відомо зі слів останнього, ствердив, що разом з ОСОБА_16 в ніч на 17.04.2010 року викинув рушницю на смітник в напрямку школи № 2 м.Нововолинська, де знаходяться будівельні відходи.

Аналіз роздруківок оператора мобільного зв’язку "Київстар"про телефонні з’єднання абонентів стільникового зв’язку підтверджує, що ОСОБА_3, який 16-17 квітня 2010 року користувався мобільним телефоном з абонентським номером НОМЕР_1, вночі, після вчинення злочину відносно потерпілого ОСОБА_1, спілкувався з абонентським номером НОМЕР_2, яким користувався ОСОБА_4 (а.с.30-31,а.с.71-73,т.2)

У протоколі огляду місця події від 26.07.2010 року ( з фото таблицями до нього) вказано, що в ході проведеного огляду із залученням спецтехніки, на території будівельного майданчика по вулиці Шухевича, 1А в місті Нововолинську, був оглянутий котлован смітника, де під купою обгорілого сміття виявлений та вилучений металевий предмет, схожий на ствол рушниці зі спусковим механізмом. (а.с.252-252, т.2)

Вилучені під час вказаного огляду місця події частини пневматичної пружинно-поршневої гвинтівки з двома прицілювальними пристроями, оглянуті як речові докази і приєднані до справи. (а.с. 123-124,т.4)

Висновком судово балістичної експертизи № 435 від 14.09.2010 року встановлено, що представлений на дослідження металевий предмет, який був виявлений та вилучений 26.08.2010 року на смітнику території будівництва по вулиці Шухевича,1-А в м. Нововолинську, вогнепальною зброєю не являється, а є пневматичною пружинно-поршневою гвинтівкою іноземного виробництва, калібру 4.5 мм., в якій на момент дослідження відсутнє ложе; На момент дослідження, рушниця для стрільби не придатна, слідів саморобної переробки не виявлено. ОСОБА_17 і модель пневматичної гвинтівки не встановлена, в зв’язку з корозією поверхонь і відсутністю ілюстративно –довідкової літератури по пневматичних гвинтівках іноземного виробництва. (а.с.10-13,т.4)

Під - час огляду в суді вказаних речових доказів, потерпілий ОСОБА_1 підтвердив свої показання дані під час додаткового допиту (а.с.129-131,т.4) щодо однотипності пред’явленого йому предмета і з пневматичною гвинтівкою марки "Кросман", яку він придбав 04.03.2010 року (товарний чек на а.с. 37,т.4) та мав під курткою 16.04.2010 року під - час заподіяння йому ножових поранень.

Аналіз пояснень потерпілого ОСОБА_1 щодо його розташування, а саме обличчям до поштових ящиків і спиною до злочинця в момент його виявлення підсудним ОСОБА_3, які суд бере до уваги, спростовує обвинувачення останнього у вчиненні нападу на ОСОБА_1 з метою заволодіння майном, зокрема пневматичною гвинтівкою останнього, яку підсудний до нападу не бачив і не міг бачити, з огляду на те, що вона знаходилася під курткою у потерпілого і він її не демонстрував. Не здобуто під час досудового слідства у справі та в судовому засіданні доказів на підтвердження наявності умислу у ОСОБА_3 на заволодіння тим чи іншим способом "пачкордами"(обладнання для кабельного телебачення), які тримав під час конфлікту в руках потерпілий ОСОБА_1

Про відсутність у підсудного ОСОБА_3 під - час заподіяння шкоди здоров?ю ОСОБА_1, такої обов’язкової для вчинення насильства при розбої мети, як заволодіння майном потерпілого, свідчать також наведені вище достовірні дані про залишення на місці події ключів потерпілого, його автомобіля, що стояв біля будинку, а також наявності при ньому після злочину грошей в сумі 5000 грн., цінного годинника та мобільного телефону.

При вчиненні розбою, що є найбільш небезпечним злочином проти власності, життя чи здоров?я потерпілого виступає обов’язковим додатковим об’єктом.

Дослідженими в судовому засіданні, зібраними досудовим слідством доказами, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого підсудним ОСОБА_3 16.04.2010 року злочину, враховуючи спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер, локалізацію поранень, спричинених потерпілому ОСОБА_1, обставини, за яких пневматична гвинтівка вийшла з його володіння, поведінку ОСОБА_3 після скоєння злочину, в тому числі намір якнайшвидше позбутися майна з метою приховати сліди злочину вчиненого проти особи, суд дійшов висновку, що умисел підсудного ОСОБА_16 був спрямований виключно на заподіяння шкоди здоров?ю потерпілого ОСОБА_1, шляхом спричинення останньому умисних тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння і виник в ході словесного конфлікту, що раптово відбувся при несподіваній зустрічі з потерпілим у підїзді №1 в будинку 19 по вулиці Гагаріна в м.Нововолинську, куди підсудний ОСОБА_3 потрапив помилково. Цю обставину, що потерпілий ОСОБА_1 зауваживши невідомого молодого чоловіка висловився в його адресу образливими словами, встановлено в суді поясненнями останнього.

Враховуючи наведене, суд кваліфікує умисні дії підсудного ОСОБА_16 по вказаному епізоду за ч.1 ст. 121 КК України і не вбачає підстав для визнання його винуватим за ч.4 ст. 187 КК України, оскільки таке обвинувачення досудового слідства не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Підсудний ОСОБА_3, як на досудовому слідстві так і в суді, не заперечив, що спричинив ножові поранення раніше незнайомому ОСОБА_1, але ствердив, що такі його дії викликані неправомірною поведінкою потерпілого, який погрожував гвинтівкою, тримаючи її наставленою в область його грудей. Твердження підсудного ОСОБА_3 про те, що тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_18 він заподіяв 16.04.2010 року при перевищенні меж необхідної оборони, спростовані послідовними, детальними, а тому і такими, що відповідають дійсності, показаннями потерпілого ОСОБА_1, а також зазначеними вище доказами, зокрема висновком судово-медичної експертизи останнього, з роз’ясненнями експерта ОСОБА_15 даними в суді, та дослідженим в судовому засіданні висновком медико –криміналістичної експертизи, з яких вбачається, що потерпілому були спричинені численні ножові поранення у різні частини тіла, а перші з них у область спини, що підтверджує показання потерпілого ОСОБА_18 стосовно його розташування у під?їзді в момент зустрічі із злочинцем, як встановлено підсудним ОСОБА_3

В ході розслідування справи та її розгляду судом, в тому числі шляхом допиту свідків та витребування інформації з правоохоронних органів за клопотанням потерпілого ОСОБА_1, не здобуто жодних доказів на підтвердження версії останнього про вчинення щодо нього злочину на замовлення з метою перешкоджанню професійній діяльності чи з метою заволодіння майном належного йому ПП РО "Львівська жінка".

Як встановлено слідством, що і підтверджено в суді, до 16.04.2010 року, підсудний ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_1 знайомі не були, ніколи не раніше з жодних приводів не зустрічалися, підсудному не було відомо про діяльність ОСОБА_1, чи належність йому на праві власності будь-якого майна. Сам підсудний ОСОБА_3 заперечив вчинення ним злочину на замовлення, і ці його заперечення не спростовані зібраними у справі досудовим слідством перевіреними і дослідженими в судовому засіданні доказами.

Поряд з цим, незважаючи на заперечення своєї причетності обома підсудними до вчинення інкримінованого їм злочину, винуватість підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров?я ОСОБА_5, вчиненого за попередньою змовою, групою осіб і стосовно підсудного ОСОБА_19 особою, яка раніше вчинила розбій та бандитизм, доведена рядом зібраних і дослідженим судом доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_5, будучи допитаним в судовому засіданні, показав, що біля 2 години ночі 2 травня 2010 року, він повертався додому з м.Нововолинська в село Будятичі Іваничівського району. Коли зайшов на території корпусу Нововолинського електромеханічного коледжу, що по вулиці Гагаріна, в м.Нововолинську, то побачив, що із за рогу вийшли двоє хлопців, і відчув удар, якого не очікував. Зазначив, що першим йому удар наніс ОСОБА_4, від якого він впав, а коли намагався підвестися, то знову отримав ще 2-3 удари. Ствердив, що кишені його одягу під - час нападу, перевіряв ОСОБА_3 Бачив, як нападники втікали з місця злочину в сторону перехрестя вулиць Гагаріна-Маяковського. Він піднявся, відчув, що в нього з голови тече кров, і з кишені пропав мобільний телефон марки "Соні Еріксон" та гаманець. Самостійно добрався додому, і відразу звернувся до Нововолинської ЦМЛ, де отримав першу медичну допомогу. В зв’язку з оотриманими 02.05.2010 року тілесними ушкодженнями, перебував на амбулаторному лікуванні до 08 травня 2010 року. Оскільки викрадений підсудними мобільний телефон, йому повернуто, то ніяких претензій до них немає, а щодо покарання. то покладається на розсуд суду.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 323 від 29 червня 2010 року, у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді осаднення лоба, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, забитої рани лоба, яка за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я. (а.с.27-28,т.3)

У судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_20 роз’яснив свій висновок щодо можливого механізму спричинення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_5 на підставі даних, зафіксованих у медичних документах останнього лікарями спеціалістами протягом лікування потерпілого. Не виключив можливість утворення ушкоджень за обставин зазначених потерпілим. Роз’яснив, що локалізація тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_5, не виключає можливості їх утворення від ударної травмувальної дії тупого предмета без індивідуальних ознак, в т.ч. палки, та нанесення такого удару нападником, що знаходиться обличчям до обличчя потерпілого.

Під - час відтворення обстановки і обставин події, що проводилось за участю ОСОБА_5 29.06.2010 року (а.с.91-109,т.3), потерпілий на місці вчинення злочину, яке оглянуто протоколом від 02.05.2010 року з фото таблицями до нього (ас.3-10, т.3), деталізував та підтвердив свої показання про обставини вчинення відносно нього розбійного нападу цього числа, як тепер відомо, підсудними ОСОБА_4 та ОСОБА_3, вказавши конкретно хто з них і які протиправні дії вчиняв. (а.с. 91-109, т.3)

Підтвердив свої показання потерпілий ОСОБА_5 і під-час проведення між ним та ОСОБА_4 26.06.2010 року ставки віч – на - віч, вказавши, що саме раніше незнайомий йому ОСОБА_4 02.05.2010 року, під-час вчинення групового нападу з метою заволодіння майном, застосував відносно нього фізичне насильство, зокрема наніс удар палицею по голові, внаслідок чого він, ОСОБА_5, впав, а в подальшому наносив удари кулаком в обличчя, не даючи змоги підвестися на ноги. (а.с.71,т.3)

Під-час ставки віч –на –віч проведеної між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, потерпілий показав що саме раніше незнайомий ОСОБА_3 02.05.2010 року під-час вчинення нападу групою осіб, з метою заволодіння майном, обшукував його одяг і заволодів мобільним телефоном та гаманцем. (а.с. 72-73, т.3)

Потерпілий ОСОБА_5 також вказав на ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як на осіб, які вчинили на нього розбійний напад 02.05.2010 року, про що зазначено у протоколах пред’явлення особи для впізнання (а.с.41-43, а.с.44-45, т.3)

На підтвердження своєї непричетності до вчинення злочину відносно ОСОБА_5 02 05.2010 року, підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стверджують, що протягом цілого дня 01 травня 2010 року перебували в гостях у своїх знайомих ОСОБА_9 та ОСОБА_8, в квартирі по вулиці Гагаріна 6 в м.Нововолинську, звідки ОСОБА_4цього дня о 23 годині пішов із своєю тодішньою співмешканкою ОСОБА_11 додому, а ОСОБА_3 познайомившись там 01.05.2010 року із ОСОБА_10 Крістіною, залишився з нею, де перебував до третьої години ночі 02.05.2010 року.

При цьому посилаються на показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 показала, що вона познайомилася з ОСОБА_3 4 травня 2010 року на спільній кухні, куди він зайшов в гості до її сусідів. Мобільний телефон марки "Соні Еріксон", який дав ОСОБА_3 у тимчасове користування їх спільній знайомій ОСОБА_8, вона у останньої забрала і давала його на підзарядку ОСОБА_21 Категорично заперечила ту обставину, що з ОСОБА_3 познайомилася 01.05.2010 року і що останній відпочивав з нею до 03 години 02.05.2010 року. Щодо показань даних нею на досудовому слідстві у справі, то зазначила, що вони є неправдивими, за що вона притягнута до кримінальної відповідальності.

З вироку Нововолинського міського суду від 07.06.2011 року, який набрав законної сили, вбачається, що ОСОБА_10 визнана винною у заздалегідь необіцяному приховуванні тяжкого злочину та завідомо неправдивому показанні нею, як свідком під - час провадження досудового слідства, поєднані зі штучним створенням доказів захисту та засуджена за ч.1 ст. 396, ч.2ст. 384 КК України до трьох років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України та встановленням двох річного іспитового строку.

З оголошених в судовому засіданні показань допитаної із застосуванням заходів безпеки в суді свідка ОСОБА_17, вбачається, що їй було відомо про те, що ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 побили невідомого мужчину в районі колишнього садочка № 16 м.Нововолинська і відібрали в нього мобільний телефон, який був у ОСОБА_10 Крістіни і вона його мала викинути, але цього не зробила. (а.с.135,т.5)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що дійсно мав місце такий випадок, коли ОСОБА_3, ОСОБА_4 були в неї в гостях, вживали спиртне. Була також ОСОБА_10, ОСОБА_11, але якого числа це було точно, не знає. Не заперечила, що бачила у ОСОБА_3 мобільний телефон, яким він давав їй покористуватись, а згодом, коли ОСОБА_3 вже був затриманий, то ОСОБА_10 Крістіна забрала у неї вказаний телефон. Про походження цього телефону їй нічого невідомо.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що 01 травня 2010 року у нього з ОСОБА_8 в гостях були ОСОБА_3 ОСОБА_4. Також на спільну кухню заходила сусідка ОСОБА_10, але чи сиділа вона з ними чи ні і до якої години, сказати не може. Про мобільний телефон ОСОБА_3 йому нічого не відомо, зазначив, що бачив якийсь телефон у ОСОБА_8 типу слайдер, марки "Соні Еріксон", і остання сказала, що його подарував їй ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що 21 червня 2010 року ОСОБА_10 Крістіна дала їй мобільний телефон марки "Соні Еріксон"для підзарядки. Вона, ОСОБА_21, вставляла в цей телефон свою сім-карту, щоб подивитися і від працівників міліції їй стало відомо, що цей телефон є речовим доказом у кримінальній справі.

Під - час огляду місця події 23.07.2010 року за місцем проживання ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_9, працівниками міліції був виявлений та вилучений мобільний телефон марки "ОСОБА_6 S-500 i", що належить потерпілому ОСОБА_5 (а.с.164-165,т.3)

Ринкова вартість вказаного мобільного телефону, згідно висновку товарознавчої експертизи № 74 від 01.09.2010 року, з врахуванням зносу становить 784 грн. (а.с.193-197,т.3)

Як зазначено у довідці Нововолинського госпрозрахункового ринку від 27.06.2010 року, вартість стартового пакету оператора мобільного зв’язку "КиівСтар"станом на 02.05.2010 року складає 25 грн., а шкіряного гаманця відповідно 50-100 грн. ( а.с.82,т.3).

14.05.2010 року у ОСОБА_3 протоколом огляду місця події від цього числа, вилучено сім-карту оператора мобільного зв’язку "Київстар"з номером НОМЕР_3 (а.с.19,т.3)

У ОСОБА_4 протоколом огляду місця події від 24.06.2010 року, вилучено мобільний телефон марки "Нокіа", у якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв’язку "МТС"з № НОМЕР_2 (а.с.55,т.3)

Аналіз роздруківок операторів мобільного зв’язку "Київстар"та "МТС"підтверджує, що в період часу з 02.05.2010 року по 16.05.2010 року ОСОБА_3 користувався мобільним телефоном марки "ОСОБА_6 S-500-i"у який вставляв сім картки операторів мобільного зв’язку "Київстар"з № НОМЕР_4, № НОМЕР_3, та сім картою оператора мобільного зв’язку "МТС"з № НОМЕР_2.(а.с.87-88 т.3, а.с.54-58,т.4).

Протоколом огляду предметів від 24.07.2010 року, мобільний телефон марки "ОСОБА_6 Еріксон-S-500-i", належний потерпілому ОСОБА_5, що вилучений у ОСОБА_22 23.07.2010 року, сім карта оператора мобільного зв’язку "Київстар"з № НОМЕР_3, вилучена у ОСОБА_3 14.05.2010 року, яка активізувалась 03.05.2010 року у мобільному телефоні марки "Соні-Еріксон S-500-I", мобільний телефон "Нокіа", у якому була сім-карта оператора мобільного зв’язку "МТС", з № НОМЕР_2, вилучені у ОСОБА_4 24.06.2010 року, яка активізувалась 13.05.2010 року в мобільному телефоні "ОСОБА_6 -i", визнані речовими доказами у даній кримінальній справі.

Зібрані з дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства досудовим слідством та досліджені в судовому засіданні проаналізовані вище докази, суд покладає в основу обвинувачення підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та вважає доведеною їх винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

Твердження підсудних, захисника про недопустимість доказів досудового слідства з огляду на порушення при їх зібранні норм кримінально процесуального закону, суд вважає надуманими і до уваги їх не приймає.

Враховуючи, що суд кваліфікує умисні дії ОСОБА_3 стосовно потерпілого ОСОБА_1 не за ч.4 ст. 187 КК України, за якою йому пред’явлене обвинувачення, що не знайшло свого підтвердження під - час судового розгляду справи, а за ч.1 ст. 121 КК України, як вчинення злочину проти особи, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 таку кваліфікуючу ознаку вказаного злочину, як вчинення розбою особою, що раніше вчинила розбій або бандитизм.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_4- напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров?я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій чи бандитизм за ч.2 ст. 187 КК України є правильною.

Злочин, передбачений ч.1 ст. 121 КК України, згідно ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, а тому суд, вважаючи доведеною винуватість підсудного ОСОБА_4 у вчиненні заздалегідь необіцяного приховування тяжкого злочину, вчиненого ОСОБА_3 16.04.2010 року, кваліфікує ці дії підсудного ОСОБА_4 за ч.1 ст. 396 КК України.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_3, суд не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, суд відносить рецидив злочинів, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, дані про його особу –раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, будучи фізично здоровим, не працював, і вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів, необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі.

Визначаючи строк такого виду покарання в межах санкції статей, за якими судом кваліфіковано умисні протиправні дії ОСОБА_16, суд бере до уваги його молодий вік, бажання в майбутньому стати на шлях виправлення, створити сім'ю, а також враховує думку потерпілих.

Обставин, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_4 суд не вбачає.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, рецидив злочинів.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4. суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, дані про його особу –раніше притягувався до кримінальної відповідальності, відбував покарання у місцях у виправній установі, де характеризується негативно, будучи фізично здоровим, не працював, і вважає, що для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів, йому необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі.

Визначаючи строк такого виду покарання в межах санкції статей обвинувачення, визнаного доведеним, суд бере до уваги молодий вік ОСОБА_4, його бажання виправитися в майбутньому та створити сім?ю, а також враховує думку потерпілого ОСОБА_5, відсутність будь-яких претензій до підсудного.

Суд задовольняє цивільний позов Нововолинської ЦМЛ до ОСОБА_3 про стягнення витрат на лікування потерпілого від злочину гр. ОСОБА_1, що становлять 1194, 84 грн. (а.с.187, т.4).

Суд стягує з підсудного ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВСУ у Волинській області судові витрати за проведені у справі дактилоскопічні експертизи на суму 2433,80 грн., з підсудного ОСОБА_4 в користь держави за проведення наркологічної експертизи 155, 88 грн., за проведення психіатричної експертизи з ОСОБА_16 в доход держави суд стягує 312, 16 грн. за наркологічну експертизу з ОСОБА_3 в доход держави суд стягує 233,82 грн. та з обох підсудних в рівних частках на користь НДЕКЦ при УМВСУ у Волинській області за проведення дактилоскопічної експертизи по 243,38 грн. з кожного, за проведення товарознавчої експертизи по 150,24 грн. з кожного, за проведення балістичної експертизи –по 112,68 грн. з кожного.

Питання щодо речових доказів, суд вирішує в порядку ст. 81 КПК України.

Підсудний ОСОБА_3 утримується під вартою у даній справі з 24 червня 2010 року (а.с.62,т.3)

Підсудний ОСОБА_4 утримується під вартою по даній справі з 24 червня 2010 року (а.с.81,т.3)

Керуючись ст. 323,ст. 324 КПК України, суд,-

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 187 КК України –сім років шість місяців позбавлення волі із конфіскацією майна;

- за ч.1 ст. 121 КК України –шість років позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу, залишити засудженому ОСОБА_16 тримання під вартою.

Початок строку відбування покарання обчислювати ОСОБА_3 з 24 червня 2010 року.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 396 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 187 КК України –сім років шість місяців позбавлення волі із конфіскацією майна;

- за ч.1 ст. 396 КК України –два роки позбавлення волі;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді семи років шести місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу –тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити засудженому ОСОБА_4 без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 24 червня 2010 року .

Стягнути з ОСОБА_16 на користь Нововолинської ЦМЛ 1194, 84 грн. (одна тисяча сто дев’яносто чотири гривні, 84 копійки).

Стягнути з підсудного ОСОБА_16 на користь НДЕКЦ при УМВСУ у Волинській області судові витрати за проведені у справі дактилоскопічні експертизи на суму 2433,80 грн.

Стягнути з підсудного ОСОБА_4 в користь держави за проведення наркологічної експертизи 155, 88 грн.,

Стягнути з ОСОБА_16 за проведення психіатричної експертизи в доход держави 312, 16 грн. за наркологічну експертизу 233,82 грн.

Стягнути з ОСОБА_16, та ОСОБА_4 в рівних частках на користь НДЕКЦ при УМВСУ у Волинській області за проведення дактилоскопічної експертизи по 243,38 грн. з кожного, за проведення товарознавчої експертизи по 150,24 грн. з кожного, за проведення балістичної експертизи –по 112,68 грн. з кожного.

Речові докази –куртку, футболку, штани –повернути ОСОБА_1

Частини пневматичної пружинно поршневої гвинтівки та два прицілю вальні пристрої –знищити, мобільний телефон марки "Соні Еріксон"залишити у власності ОСОБА_5 сім карти вилучені у ОСОБА_16 та ОСОБА_4 –їм повернути, три диски на яких міститься інформація про з?єднання абонентів стільникового зв’язку та один диск з записом розмови ОСОБА_1 та ОСОБА_23, товарний чек від 04.03.2010 року а.с.37,т.4 –залишити при справі.