Зарічний районний суд м. Суми у складі: головуючого - судді Янголь Є.В., при секретарях Дубініна Т.Ю. та Куц С.М., за участю прокурора Бондар О.П., захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Зарічному районному суді м. Суми кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, Бурятія, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, працює директором ТОВ "ОСОБА_3 Ті ОСОБА_4", військовозобов’язаний, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого

за ст.ст. 189 ч.3, 296 ч.1 КК України,-

В період часу з 18:00 год. 14.08.2000 року до ранку 15.08.2000 року, точної години не встановлено, ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5, засудженим вироком Зарічного районного суду м. Суми 05 вересня 2001 року за ст. 189 ч.3 КК України, а також з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, засудженими вироком Зарічного районного суду м. Суми 08.02.2001 року за ст. 144 ч.2 КК України в редакції 1960 року, перебуваючи в приміщенні складу на території бази "Сумиголовпостач" за адресою м. Суми, вул. Лінійна, 24, з корисних мотивів, із застосуванням насильства, небезпечного для здоров’я потерпілого, а саме прив’язали потерпілого ОСОБА_8 до дерев’яного піддону та били його пластмасовими пляшками з водою, незаконно вимагали у потерпілого ОСОБА_8 гроші в сумі 10000,00 грн., в результаті чого останньому були згідно висновку судово-медичної експертизи заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців голови, тулубу, правого ліктьового суглобу, передпліччя, зовнішніх статевих органів, садна правого ліктьового суглобу, правого передпліччя та кисті, рана і синець лівого передпліччя, закритий злам п’ятого ребра зліва без зміщення, які не були небезпечними для життя і кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Не зупинившись на скоєному, 19.07.2009 року, в період часу з 13:00 до 13:30 год., ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в під’їзді буд. № 20 по пр-ту М.Лушпи, м. Суми, а саме біля вхідних дверей квартири № 87 та намагаючись зайти до зазначеної квартири, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно, з хуліганських спонукань, діючи з особливою зухвалістю спричинив потерпілій ОСОБА_9 фізичного болю, завдавши їй один удар ногою в живіт, потерпілій ОСОБА_10 шляхом нанесення ударів руками та ногами спричинив згідно висновку судово-медичної експертизи легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу по зовнішній поверхні у верхній третині лівого плеча та крововиливу в середній третині правого та лівого стегна, потерпілій ОСОБА_11 шляхом нанесення ударів руками та ногами спричинив згідно висновку судово-медичної експертизи легкі тілесні ушкодження що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я у вигляді крововиливу по внутрішній поверхні у верхній третині правого плеча, крововиливу по внутрішній поверхні в нижній третині лівого стегна та гематоми передньої черевної стінки та лівої молочної залози.

Свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 189 ч. 3, 296 ч.1 КК України, ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав та пояснив, що злочинів не скоював, гроші у потерпілого ОСОБА_12 не вимагав та не спричиняв йому тілесних ушкоджень, пояснив що перебував на складі під час конфлікту потерпілого з ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, спілкувався з гр. ОСОБА_13 та участі в конфлікті не приймав, також пояснив що більше нікого на складі не було. З приводу вчинення хуліганських дій пояснив що помилився квартирою та сам отримав тілесні ушкодження.

Не зважаючи на такі покази підсудного судного його вина у вчиненні злочинів при зазначених вище обставинах підтверджується зібраними доказами по кримінальній справі.

З пояснень потерпілого ОСОБА_8, даних на досудовому слідстві 17.08.2000 року (т.1 а.с. 31-35) та оголошених в судовому засіданні вбачається, що 14.08.2000 року в 18:00 год. він приїхав на склад за адресою м. Суми, вул. Лінійна, 24 де його схопили ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та понесли в глибину складу де до нього підійшли також ОСОБА_6 з ОСОБА_2 та без розмов почали розтягувати руки і ноги та прив’язали до піддону. Потім сильно били його пляшками з водою від чого він втратив свідомість, через деякий час йому наділи на голову пакет і знову били пляшками з водою та вимагали передати їм кошти в сумі 10000,00 грн. На складі також був присутній ОСОБА_13 який участі в побитті не приймав.

З показів потерпілого ОСОБА_8, даних в судовому засіданні 29.07.2009 року вбачається (т.1 а.с. 244-251), що він зазначені покази підтримав але не пам’ятає щоб ОСОБА_2 його прив’язував.

Та обставина, що потерпілий не пам’ятає як його прив’язував ОСОБА_2 може пояснюватись тим, що пройшов тривалий час.

З пояснень потерпілого ОСОБА_8, даних на досудовому слідстві 18.02.2009 року та 12.05.2009 року (т.1 а.с. 36, 155-156) та оголошених в судовому засіданні вбачається, що він дав пояснення, аналогічні поясненням, які давав під час допиту 17.08.2000 року та 18.02.2009 року. Також пояснив, що били та вимагали у нього кошти всі, в тому числі і ОСОБА_2

З пояснень свідка ОСОБА_13, даних на досудовому слідстві під псевдонімом ОСОБА_3 (т.1 а.с.45-46) та оголошених в судовому засіданні вбачається, що 14.08.2000 року в вечірній час він був свідком того, як на складі за адресою м. Суми, вул. Лінійна, 24 у ОСОБА_8 вимагали гроші та били його пляшками з рідиною. Пояснив, що коло ОСОБА_8 в цей час знаходились ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, били всі крім ОСОБА_2, який стояв поряд і спостерігав. В цей час він ховався, пригинав голову не спостерігаючи за тим. що відбувається, повністю розмови не чув та не запам’ятав. Також в період часу з 22:30 до 23:30 в приміщенні складу було відсутнє світло і він лише чув удари по тілу, хто бив в цей період не бачив. Крім нього, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в приміщенні складу нікого не було.

З висновку судово-медичної експертизи (т. 1 а.с. 26-28) вбачається, що ОСОБА_8 були згідно висновку судово-медичної експертизи заподіяні тілесні ушкодження у вигляді синців голови, тулубу, правого ліктьового суглобу, передпліччя, зовнішніх статевих органів, садна правого ліктьового суглобу, правого передпліччя та кисті, рана і синець лівого передпліччя, закритий злам п’ятого ребра зліва без зміщення, які не були небезпечними для життя і кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження.

вироком Зарічного районного суду м. Суми 05 вересня 2001 року ОСОБА_5 був засуджений за ст. 189 ч.3 КК України (т.1 а.с. 83-84), з якого вбачається що він діяв за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та іншою особою, матеріали відносно якої були виділені в окреме провадження.

вироком Зарічного районного суду м. Суми 08.02.2001 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були засуджені за ст. 144 ч.2 КК України в редакції 1960 року (т.1 а.с. 80-82), з якого вбачається що вони діяли за попередньою змовою з двома іншими особами, матеріали відносно яких були виділені в окреме провадження.

Також вина ОСОБА_2 підтверджується оголошеними в судовому засіданні протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с. 38-41).

Пояснення потерпілого ОСОБА_8 та пояснення свідка ОСОБА_13 під псевдонімом ОСОБА_3, дані на досудовому слідстві, суд вважає необхідним покласти в основу вироку, оскільки вони є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими доказами, крім того потерпілим не змінювалися під час всього досудового слідства на протязі тривалого часу.

З показів потерпілого ОСОБА_8, даних в судовому засіданні 29.07.2009 року вбачається (т.1 а.с. 244-251), що ОСОБА_2 його не бив та кошти не вимагав а тільки був присутнім поряд, на час розгляду справи в нього не має ніяких претензій до ОСОБА_2

Суд вважає, що такі пояснення ОСОБА_8 та його заяви аналогічного змісту (т. 1 а.с. 184, 198, 227) не відповідають обставинам справи і спростовуються іншими доказами, зокрема його показами даними на досудовому слідстві та даними на досудовому слідстві поясненнями свідка ОСОБА_13 під псевдонімом ОСОБА_3

Що стосується пояснень потерпілого ОСОБА_8 щодо застосування до нього незаконних методів досудового слідства з боку заступника начальника СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області ОСОБА_14 та слідчого Бондаря В.О., то суд вважає їх безпідставними оскільки зазначені обставини були предметом перевірки прокуратурою Зарічного району м. Суми, за наслідками якої виносилися постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.08.2009 року (т.1 а.с. 226) та від 31.03.2011 року (т.3 а.с.168-169).

Також в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_2 не бив ОСОБА_8 До зазначених показів суд відноситься критично, оскільки ОСОБА_6 був раніше засудженим за вчинення зазначеного злочину та ці покази спростовуються іншими доказами по кримінальній справі.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що був на складі коли у ОСОБА_8 вимагали щоб він повернув кошти, крім нього та ОСОБА_8 на складі були ще ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, більше нікого на складі не було. Обставини справи пам’ятає погано. За цими обставинами він допитувався на досудовому слідстві під псевдонімом після чого допитувався в судовому засіданні під своїм ім’ям під час розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Які покази давав слідчому не пам’ятає, щоб били ОСОБА_8 також не пам’ятає. Пам’ятає, що ОСОБА_2 був поряд з ним і потерпілого не бив та не вимагав у нього кошти. Після ознайомлення з протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_3 пояснив що в цьому протоколі стоїть його підпис, чи давав він такі покази не пам’ятає.

Пояснення свідка ОСОБА_13 в частині, що він погано пам’ятає обставини справи, можуть пояснюватись тим, що пройшов тривалий час. Пояснення свідка ОСОБА_13 в частині, що ОСОБА_2 не бив потерпілого та не вимагав у нього кошти суд вважає такими, що не відповідають обставинам справи та спростовуються даними на досудовому слідстві його поясненнями під псевдонімом ОСОБА_3 та поясненнями потерпілого ОСОБА_8 Також зміна показів свідком ОСОБА_13 може пояснюватись сплином часу та тим що він частково забув обставини справи.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні хуліганських дій підтверджується наступними доказами.

Потерпіла ОСОБА_11М суду пояснила, що 19.07.2009 року в період часу з 13:00 до 13:30 год. разом з ОСОБА_10 знаходилися на кухні в кв. № 87 за адресою м. Суми, пр-т. ОСОБА_15, б. 20 та почули стук в квартиру та викрик щоб відкрили двері. По голосу вона не впізнала хто це та по голосу зрозуміла що особа, яка стукає в двері, перебуває в нетверезому стані та сказала ОСОБА_10 щоб та не відкривала двері. Потім вони почули звук, схожий коли особа падає, подумали що може чоловікові цьому погано і вирішили відчинити двері. Як тільки ОСОБА_10 відчинила двері, він схопив її за волосся та почав наносити удари руками та ногами, вона намагалася відірвати руку від доньки але він їй також почав наносити удари руками та ногами. Вона в цей час разом з ОСОБА_10 кричали та кликали на допомогу. Через деякий час вийшли сусіди ОСОБА_9 та ОСОБА_16, ОСОБА_9 впізнала цього чоловіка і сказала йому що він живе поверхом вище. Також підходила мати підсудного і запитувала, що трапилось однак підсудний відповів щоб вона йшла геть. Коли цей чоловік відволікся на сусідів, вони закрили двері. Пізніше від ОСОБА_9 дізналася, що підсудний її вдарив в живіт однак вона цього не бачила.

Потерпіла ОСОБА_10 дала пояснення, аналогічні поясненням ОСОБА_11 та пояснила, що ключ в двері ніхто не вставляв та після того як сусідка сказала підсудному що це не його квартира, він вдарив ногою сусідку в живіт та наніс їй удар. На її погляд підсудний був в нетверезому стані.

Потерпіла ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 19.07.2009 року була вдома за адресою АДРЕСА_1 та в обідній час почула крики про допомогу від сусідів. Коли відкрила двері то побачила ОСОБА_2 якого добре знає та знає його сім’ю. Останній наносив удари ногами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 Вона сказала ОСОБА_2 що він живе поверхом вище і запропонувала провести його на що він вдарив її ногою в живіт. Вона покликала свого чоловіка та вони разом виштовхали ОСОБА_2 з тамбуру. Коли виштовхували ОСОБА_2 з квартири, то побачили що в під’їзді стоїть його матір. Її чоловік попрохав останню щоб вона забрала свого сина на що та відповіда, що нічого зробити не може. На погляд потерпілої ОСОБА_9 підсудний був в стані алкогольного сп’яніння, в звичайному стані він спокійний. Потім вони з чоловіком зайшли до себе в квартиру а ОСОБА_2 продовжував стукати в двері. Пізніше приїхав наряд міліції. Також бачила кров як на потерпілих так і на підсудному, крім того кров була на полу та на стінах.

Свідок ОСОБА_16 дав пояснення аналогічні поясненням потерпілої ОСОБА_9

З пояснень свідка ОСОБА_17, даних на досудовому слідстві (т.2 а.с.67) та оголошених в судовому засіданні вбачається, що вона давала пояснення, аналогічні поясненням потерпілих.

Свідок ОСОБА_18 пояснила що під час конфлікту також знаходилася в квартирі разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_11, але була в дальній кімнаті і конфлікт бачила не спочатку. Підтвердила що бачила як підсудний тягав ОСОБА_10 за волосся та наносив удари їй та ОСОБА_11, потім бачила у ОСОБА_10 та ОСОБА_11М синці.

Свідок ОСОБА_19 дав пояснення аналогічні поясненням потерпілих та пояснив, що початок конфлікту не бачив.

Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що є працівником міліції та приїзджав на місце пригоди за викликом по лінії "02". Коли приїхали на місце пригоди то підсудний стукав в двері, на їх зауваження принити зазначені дії не реагував. Він та інший працівник міліції взяли підсудного під руки, наділи наручники та возили в наркодиспансер. Пояснив також що у підсудного були царапини та ссадини на обличчі, від нього був чутий слабкий запах алкоголю, мова не чітка.

З пояснень свідка ОСОБА_20, даних на досудовому слідстві та оголошених в судовому засіданні (т.2 а.с. 66) вбачається що він вважав, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп’яніння, так як рухався він нерівно, мова не чітка, неадекватно реагував на те що відбувалося.

Свідок ОСОБА_21 дав пояснення аналогічні поясненням свідка ОСОБА_20 та пояснив, що підсудний був в стані алкогольного сп’яніння, виражався нецензурно та від нього було чути запах алкоголю.

Свідик ОСОБА_22 та ОСОБА_6 суду пояснили, що бачили підсудного після конфлікту з сусідами та бачив у нього пошкодження на обличчі.

Та обставина, що у ОСОБА_2 були тілесні ушкодження може пояснюватись тим що ці тілесні ушкодження могли утворитися від дій потерпілих коли вони намагалися припинити хуліганські дії підсудного та також ці тілесні ушкодження підсудний міг отримати ще до конфлікту.

З протоколу медичного огляду на стан сп’яніння (т.2 а.с. 15) вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проведення огляду на стан сп’яніння.

Суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_23, даних під час проведення очної ставки з ОСОБА_9 (т.2 а.с. 148-149) оскільки вона є близьким родичем підсудному та крім того її покази спростовуються іншими доказами по справі, зокрема показами потерпілих.

Факт отримання зазначених у обвинуваченні тілесних ушкоджень потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтверджується висновками судово-медичних експертиз (т.2 а.с. 25-26, 31).

Пояснення підсудного в частині невизнання своєї вини суд розцінює як один із способів уникнути відповідальності, до його пояснень суд відноситься критично оскільки його покази суперечать іншим доказам по справі, підстав не довіряти зібраним і проаналізованим у судовому засіданні доказам у суду не має.

Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_2 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ст. 189 ч.3 КК України, оскільки він, діючи за попередньою змовою групою осіб з застосуванням насильства небезпечного для здоров’я потерпілого вимагав передачі чужого майна та за ст. 296 ч.1 КК України, оскільки він діючи з особливою зухвалістю грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства.

Суд вважає необхідним виключити з обвинувачення ОСОБА_2 за ст. 189 ч.3 КК України посилання на те, що вимагання коштів у потерпілого було вчинено з застосуванням насильства небезпечного для його життя, оскільки будь-які докази на підтвердження цього в матеріалах кримінальної справи відсутні. Крім того з висновку судово-медичної експертизи вбачається, що спричинені тілесні ушкодження потерпілому не були небезпечні для його життя.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості та обставини вчиненого злочину, дані про його особу, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

За місцем роботи ОСОБА_2 характеризується позитивно (т.1 а.с. 99), за місцем проживання характеризується позитивно (т.1 а.с. 123) проживає разом з матір’ю, яка є особою пенсійного віку (т.1 а.с.105-107).

Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_2, суд вважає наявність на утриманні неповнолітніх дітей (т. 1 а.с. 101-102). Крім того обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_2 за ст. 189 ч.3 КК України є те, що він примирився з потерпілим ОСОБА_12

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 за ст. 189 ч.3 КК України, суд вважає вчинення злочину з особливою жорстокістю.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_2 за ст. 296 ч.1 КК України, суд вважає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

На підставі вище викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, обставини справи, суд вважає необхідним призначити покарання за ст. 189 ч.3 КК України на підставі ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі нижче від нижчої межі без призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна та за ст. 296 КК України у вигляді арешту так як це покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення.

Потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 заявлені в справі цивільні позови до підсудного ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди в розмірі по 5000 грн. кожна.

В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 позови підтримали.

Заявлені позови потерпілих підсудний ОСОБА_2 не визнав.

Суд вважає, що позови потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 1167 ЦК України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями іншої особи відшкодовується цією особою. Суд вважає, що потерпілим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 неправомірними діями ОСОБА_2 була заподіяна моральна шкода, яка полягає в душевних стражданнях у зв’язку з неправомірною поведінкою відносно них та в зв’язку з спричиненням їм тілесних ушкоджень.

З врахуванням зазначених обставин суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_10 складає 2500 грн. а розмір моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_11 складає 2000,00 грн. В той же час в судовому засіданні встановлено, що потерпіла ОСОБА_10 вже отримала 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в розмірі по 2000 грн. кожній.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд,-

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 189 ч.3 та 296 ч.1 КК України та призначити йому покарання:

- за ст. 189 ч.3 КК України на підставі ст. 69 КК України у вигляді 2-х (двох) років позбавлення волі без призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна;

- за ст. 296 ч.1 КК України у вигляді 6 (шести) місяців арешту.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі строком 2 (два) роки без призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Запобіжний захід ОСОБА_2 змінити на взяття під варту, взявши під варту з залу суду.

Строк відбування покарання рахувати з 29.06.2011 року.

Цивільний позов ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_11 задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Майно ОСОБА_2: 2 телевізори, програвач, холодильник та пральну машину (т.1 а.с. 115) а також транспортні засоби "Ява 350" д.н. НОМЕР_1 та "ВАЗ 21043" д.н. НОМЕР_2 (а.с.122-123) залишити під арештом для забезпечення цивільних позовів ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Зняти арешт з квартири № 91 за адресою м. Суми, пр. М. Лушпи, б. 20 (а.с. 118).

вирок суду може бути оскарженим до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми на протязі 15 діб з часу його проголошення, а засудженим до позбавлення волі з часу вручення копії вироку суду.