Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

у складі: судді Петрової О.Ф.,

при секретарі Сніжко І.М.,

за участі прокурора Єрьоменка О.В.,

захисника - адвоката ОСОБА_1 Є В..,

захисника ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрія кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з вищою юридичною освітою; маючого спеціальне звання – майор міліції, неодруженого, проживаючого та зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, несудимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 364, ч.2 ст. 368 КК України,

Підсудний ОСОБА_5, являючись працівником правоохоронного органу, вчинив зловживання владою та службовим становищем, а також одержання хабара службовою особою за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої їй влади та службового становища за таких обставин:

ОСОБА_5, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області, тобто являючись службовою особою та представником влади – працівником правоохоронного органу - державного озброєного органу виконавчої влади України – міліції, основними завданнями якого відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ (565-12) є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод та особистих інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, охорона і забезпечення громадського порядку, прийняття, реєстрація, облік і розгляд заяв та повідомлень про злочини, виявлення, припинення і розкриття злочинів, встановлення, затримання та розшук осіб, які їх вчинили, та інших, і будучи наділеним правом у межах своєї компетенції пред’являти вимоги, обов’язкові для виконання фізичними та юридичними особами, таким чином маючи владні повноваження, грубо порушуючи Присягу, діючи всупереч своїм обов’язкам, нехтуючи завданнями і функціями органів внутрішніх справ України, використав свою владу і своє службове становище з корисливих мотивів для одержання хабара всупереч інтересам служби, заподіявши істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам.

28 жовтня 2010 року мешканка сел.Приютівка Олександрійського району ОСОБА_6 звернулася до Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області із усною заявою про зґвалтування її громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, незаконне проникнення у її житло та пошкодження майна.

Помічник начальника Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області – оперативний черговий направив її до старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку ОСОБА_5, який у цей день ніс службу у добовому наряді, для проведення останнім подальшої перевірки по зверненню відповідно до чинного законодавства.

ОСОБА_5, використовуючи службове становище з власних корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, без вжиття заходів щодо звернення ОСОБА_6 до державних органів, передбачені ст. 40 Конституції України, та діючи в порушення вимог ст.ст. 95, 97 КПК України, ст. 10 Закону України "Про міліцію", Інструкції "Про порядок приймання, реєстрації, та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються", затвердженої наказом МВС України №400 від 14 квітня 2004 року (z0571-04) , наказу Міністра внутрішніх справ України від 4 жовтня 2003 р. № 1155 "Про вдосконалення реагування на повідомлення про злочини, інші правопорушення і події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України" (z0259-04) , Інструкції "Про єдиний облік злочинів" (v0021900-95) , не вживаючи з 28 жовтня 2010 року заходів по організації прийняття, процесуального оформлення та реєстрації заяви громадянки ОСОБА_6 щодо вчинення стосовно неї мешканцями сел.Приютівка Олександрійського району зґвалтування за попередньою змовою групою осіб, порушення недоторканості житла із застосуванням насильства, пошкодження майна, та її неупередженої, всебічної дослідчої перевірки шляхом відбирання пояснень, процесуального проведення оглядів місця події, фіксації обстановки та своєчасного вилучення слідів злочину, витребування необхідних документів, призначення судово-медичних обстежень і досліджень, вчинення інших процесуальних дій та їх документального оформлення, зловживаючи своєю владою, всупереч інтересам служби з корисливих мотивів для особистого збагачення вирішив встановити осіб, які вчинили злочин, та змусити їх передати ОСОБА_6 кошти, на частину яких він розраховував в якості хабара за нездійснення реєстрації заяви про злочин, непроведення в законному порядку перевірки і непритягнення їх до кримінальної відповідальності.

В той же день, перебуваючи в добовому наряді в складі оперативної групи Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області, ОСОБА_5 здійснив виїзд, оглянув місце події за місцем проживання заявника ОСОБА_6 та умисно, всупереч інтересам служби для здійснення свого злочинного наміру, направленого на особисте незаконне збагачення шляхом отримання хабара, в порушення вимог ст.ст. 97, 84, 85, 190, 191, 195 КПК України, ст. 10 Закону України "Про міліцію" та вимог вказаних наказів МВС України, не оформивши відповідні процесуальні документи щодо фіксації обстановки та слідів злочинів на місці події і своєчасного вилучення слідів злочину, після цього встановивши осіб, підозрюваних у вчиненні зґвалтування, порушення недоторканості житла і пошкодження майна – ОСОБА_3 і ОСОБА_4, на яких вказала ОСОБА_6, без оформлення будь-яких процесуальних документів, безпідставно отримавши особисті документи ОСОБА_3 і ОСОБА_4, близько 15.45 год. доставив останніх до Олександрійського РВ УМВС України в області, де утримував більше 3 годин.

Під час безпідставного утримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 15.45 год. до 21.05 год. в Олександрійському РВ УМВС України в Кіровоградській області, ОСОБА_5, у своєму службовому кабінеті № 22 в приміщенні райвідділу, нехтуючи конституційними правами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, передбаченими ст.ст. 59, 62 Конституції України, та переслідуючи мету незаконного збагачення шляхом отримання хабара, запропонував останнім вирішити питання з ОСОБА_6, зазначивши, що в протилежному випадку вони будуть затримані та притягнуті до кримінальної відповідальності. ОСОБА_6 визначила розмір суми, які ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають їй відшкодувати : 7 000 та 5000 гривень відповідно.

З метою уникнення негативних наслідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, змушені були погодитись та під диктовку ОСОБА_5 написали розписки про зобов’язання сплатити ОСОБА_6С грошові кошти у сумі 5 тис. та 7 тис. грн., з яких за домовленістю із співмешканцем ОСОБА_6 – ОСОБА_7 ОСОБА_5 мав отримати половину суми. Близько 21.05 год. ОСОБА_5 відпустив ОСОБА_3 та ОСОБА_4 додому, залишивши у себе їх розписки.

В подальшому під час особистих зустрічей і розмов ОСОБА_7 з ОСОБА_5 та при їх телефонних розмовах ОСОБА_5, не полишаючи намір отримати хабар, рекомендував не зменшувати розмір суми, яку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зобов’язались сплатити, менш ніж 10000грн.. При цьому ОСОБА_5 обумовив безпечний для себе порядок передачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 хабара - не йому особисто, а виключно через ОСОБА_7

5 листопада 2010 року близько 19.40 год. ОСОБА_5 за попередньою телефонною домовленістю з ОСОБА_7, зустрівшись з останнім у службовому кабінеті № 22 Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області за адресою: м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 36, отримав від нього грошові кошти у сумі 6 тисяч гривень в якості хабара за невиконання в інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 дій, які міг виконати з використанням своєї влади та службового становища, а ОСОБА_7 залишив 4 тис. грн.

Одразу після цього ОСОБА_5 був викритий працівниками СБУ та МВС України в приміщенні чергової частини Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 визнав свою винність в пред’явленому обвинуваченні повністю та показав, що він займав посаду старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області. В кінці жовтня 2010 р. він знаходився у складі слідчо-оперативної групи райвідділу міліції. До складу групи, окрім нього, входили черговий ОСОБА_8, помічник чергового Підгайко, слідчий Бабіч, оперуповноважений сектору карного розшуку Миргородський чи ОСОБА_6, а також черговий водій. При зверненні громадян черговий відділу має зареєструвати заяву, але заява ОСОБА_6 не була зареєстрована. В той день з інспектором Дохно він виїжджав в с. Добра Надія у службових справах. По обіді повернувся до відділку. Побачив ОСОБА_6, яка просила поради. Під час спілкування вона розповіла, що декілька діб тому її зґвалтувало двоє осіб. Після пригоди вона поїхала до Кіровограда, помилася та попрала одяг, після чого повернулася до сел.Приютівка. Разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вони поїхали до місця пригоди. По дорозі до них приєднався співмешканець ОСОБА_6 – ОСОБА_7. На місці пригоди бачили вибиті двері, перерізаний кабель, на ліжку – плями бурого кольору, схожі на кров. ОСОБА_6 пояснила, що в нічний час двоє незнайомих чоловіків вибили двері, вдерлися в будинок і зґвалтували її: один – раз, другий – двічі, і вона може описати зовнішність чоловіків, які її зґвалтували. Шляхом оперативно - розшукових дій він встановив особи підозрюваних – ОСОБА_4 та ОСОБА_3. ОСОБА_6 їх обох впізнала по голосу та одягу. Всі повернулися до райвідділу. Потім він виїжджав на інше місце пригоди, а повернувся через 2-3 години. Звів усіх разом в один кабінет. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про щось домовлялись з ОСОБА_6, а згодом написали розписки, що зобов’язуються віддати ОСОБА_6 гроші: один - 7000 грн., другий – 5000грн. Ніхто не умовляв її не писати заяву про зґвалтування. Таке рішення ОСОБА_6 прийняла самостійно. Наступного дня до нього у відділок прийшов ОСОБА_7 та повідомив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дали йому 2 000 грн., які запропонував йому, але він відмовився, сказавши, щоб на ці гроші ОСОБА_7 лікував дружину. ОСОБА_10 час від часу повідомляв йому, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уникають його, щоб не платити гроші. 5 листопада 2010 р., коли він, ОСОБА_11, перебував на чергуванні, до нього прийшов ОСОБА_10, повідомивши, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розплатилися. Він отримав кошти 6000 грн., в тому числі 1000 грн. на придбання гумових скатів на службовий автомобіль. Ніяких розмов з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про хабар він не вів. Вони самі домовлялися з ОСОБА_6 та ОСОБА_10, в якому розмірі будуть відшкодовувати моральну шкоду. ОСОБА_10 двічі пропонував йому кошти, але він відмовлявся. Отримані від ОСОБА_10 кошти розцінює як винагороду : він вник у справу і провів відповідну роботу. Перспектив притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не бачив.

Окрім визнання підсудним своєї вини, вона підтверджується низкою досліджених в судовому засіданні доказів, зокрема:

заявою ОСОБА_7 від 2 листопада 2010 р. про притягнення до кримінальної відповідальності начальника СКР Олександрійського РВ УМВС України в області ОСОБА_5 про зловживання з боку останнього та примушування його вимагати у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 хабара, на підтвердження чого ОСОБА_7 надав компакт-диск "VIDEX" з файлами записів своїх розмов з ОСОБА_5 31.10.2010 року, які фіксував за допомогою свого диктофону. (т.1, а.с. 10-12);

заявами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 4 листопада 2010 року про притягнення до кримінальної відповідальності начальника СКР Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_5 за вимагання з них через ОСОБА_7 хабара у сумі 10 тис. грн. за не порушення стосовно них кримінальної справи по факту зґвалтування ОСОБА_6 т.1, а.с. 13, 14);

заявою ОСОБА_6 від 5 листопада 2010 року про притягнення до кримінальної відповідальності начальника СКР Олександрійського РВ УМВС України в області ОСОБА_5 за відмову останнім в реєстрації її звернення щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за її зґвалтування(т.1, а.с. 100);

даними протоколів вручення спеціальних технічних засобів для здійснення аудіо - та відеозапису від 3, 4 та 5 листопада 2010 року ОСОБА_7А для фіксації подій і розмов з ОСОБА_5 на підставі ч.1 ст. та ч.2 ст. 8 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" ( т.1, а.с. 25, 34, 63);

даними протоколу огляду, маркування та вручення коштів від 4 листопада 2010 року, згідно яких в ході проведення оперативно-розшукових заходів при перевірці по заявам ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, працівниками УСБУ були оглянуто і ксерокопійовано грошові кошти у загальній сумі 2 тисячі гривень, та перелічені відповідні серії та номери купюр. Дані грошові кошти в процесі заходу вручені ОСОБА_3В і ОСОБА_4 для передачі ОСОБА_7 для подальшого використання при перевірці факту хабарництва ;

даними протоколу огляду маркування та вручення коштів від 5 листопада 2010 року, згідно яких в ході проведення оперативно-розшукових заходів при перевірці по заявам ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 працівниками УСБУ були оглянуті і ксерокопійовані грошові кошти у загальній сумі 3 тисячі гривень, передані ОСОБА_4 та ОСОБА_3, купюри мають відповідні серії і номери, які перелічені. В ході заходу дані грошові кошти (а також грошові кошти в сумі 2 тис. грн., отримані 4 листопада 2010 р.ОСОБА_7А.) помічені спеціальним хімічним препаратом "Промінь-1", з обох сторін купюр. При освітленні в ультрафіолетовому випроміненні сліди помітки на купюрах сяють жовто-зеленим кольором. Зразок порошку з вказаного препарату "Промінь-1" взятий на ватяний тампон, який упакований в конверт №1. Дані грошові купюри ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в ході заходу передані ОСОБА_7 для подальшого використання при перевірці з підтвердження фактичних даних про хабарництво;

даними протоколу огляду, маркування та вручення коштів від 5 листопада 2010 року, згідно яких в ході проведення оперативно-розшукових заходів при перевірці по заявам ОСОБА_7, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, працівниками УСБУ були оглянуті і ксерокопійовані грошові кошти на загальну суму 5 000 гривень, з зазначенням серій та номерів купюр. В ході заходу дані грошові кошти помічені спеціальним хімічним препаратом "Промінь-1", з обох сторін купюр. При освітленні лампою з ультрафіолетовим випроміненням на купюрах помітні сліди зеленого кольору. Зразок порошку з вказаного препарату "Промінь-1" взятий на ватяний тампон, який упакований в конверт. Дані грошові купюри в ході заходу вручені ОСОБА_4 та ОСОБА_3, якими після цього вказані грошові кошти передані ОСОБА_7 для подальшого використання при перевірці з підтвердження фактичних даних про хабарництво.

До вказаних протоколів працівниками УСБУ додані ксерокопії усіх вказаних грошових купюр ( т.1, а.с. 26-33, 35-45, 46-62 );

даними протоколу огляду місця події від 5 листопада 2010 року(з застосуванням відео зйомки) - приміщення кімнати-коридору між пультом чергового та службовими кімнатами у черговій частині в будівлі Олександрійського РВ УМВС України в області, відповідно до якого на момент огляду на підлозі знаходився ОСОБА_5Г, заблокований працівниками УСБУ в області. При огляді в ультрафіолетовому випромінюванні на пальцях і долонях обох рук ОСОБА_5, а також на зовнішніх поверхнях навкруги правої, лівої і задньої кишені його брюк, виявлені сліди спеціальних хімічних засобів у вигляді нашарування речовини, що сяє жовто-зеленим кольором. З пальців і долоней правої і лівої рук та з зовнішніх поверхонь брюк ОСОБА_5 навкруги правої, лівої і задньої кишень ОСОБА_5 зроблено змиви на сухі ватяні тампони, та тампони, змочені спиртовим розчином.

У лівій кишені брюк ОСОБА_5 виявлені грошові кошти – 60 грошових купюр, номіналом по 100 гривень кожна, на загальну суму 6 тисяч гривень, на лицьових та зовнішніх поверхнях яких при ультрафіолетовому випромінюванні виявлено сліди спеціальних хімічних поміток у вигляді нашарувань речовини, що сяє жовто-зеленим кольором на кожній купюрі і встановлені їх серії та номери (т.1, а.с. 64-67);

даними протоколу виїмки від 7 листопада 2010 року, згідно до якого у ОСОБА_7 вилучені грошові кошти в кількості 40 купюр номіналом по 100 гривень кожна на загальну суму 4000 гривень,з зазначенням їх серій та номерів ( т.1, а.с. 158); )

вказані грошові купюри і ватяні тампони зі змивами та контрольні зразки визнані і приєднані до справи в якості речових доказів ( т.1, а.с. 168-171);

висновком судово-криміналістичної експертизи від 18листопада 2010 року про те, що всі надані на дослідження грошові купюри номіналом по 100грн. кожна (вилучені у ОСОБА_5 та ОСОБА_7А.), що мають серії і номери, вказані у постанові про призначення експертизи, - виготовлені способами глибокого, офсетного і високого друку на підприємстві, що здійснює випуск державних грошових знаків і цінних паперів України, і є банкнотами Національного банку України .

На усіх вказаних купюрах виявлено люмінесцентні свічення невідомого походження барвною речовиною жовто-зеленуватого кольору (т.2, а.с. 83-118 );

висновком судово-криміналістичної хімічної експертизи №4701/31 від 25 листопада 2010 року, який свідчить про те, що на ватяних тампонах (крім тампону, змоченого спиртовим розчином, зі змивами з правої руки ОСОБА_5 та тампону, змоченого спиртовим розчином, зі змивами з задньої кишені брюк ОСОБА_5Г.), в наявності спеціальний фарбник – люмінесцентний порошок, який має спільну родову приналежність з люмінесцентним порошком, який виявлений на вилучених у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 грошових банкнотах номіналом по 100 грн. ( т.2, а.с. 126-129);

розписками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вчинення ними зґвалтування ОСОБА_6 та про зобов’язання виплатити їй відповідно 7000 та 5000грн.(т.1, а.с.164, 165);

висновками почеркознавчих експертиз від 19 листопада 2010 р та 23 листопада 2010 р. про те, що текст розписки від імені ОСОБА_3 виконано самим ОСОБА_3, а текст розписки від імені ОСОБА_12 – самим ОСОБА_4 Рукописний текст: "Розписку получила 28.10.10" та підпис внизу розписок вчинено ОСОБА_6С.(т.2, а.с. 255-260, 267-272);

даними протоколу про результати проведення оперативно-технічних заходів від 21.12.2010 з застосуванням спеціальних технічних засобів отримання інформації – телефонних розмов ОСОБА_5 з ОСОБА_7 5 листопада 2010 р., які здійснювалися в установленому законом порядку (т.3, а.с. 40-41);

даними протоколу огляду та прослуховування носія аудіо інформації із записами оперативно-технічного контролю за телефонними переговорами ОСОБА_5 з ОСОБА_7 5 листопада 2010 р.- компакт-диску "BENQ", серійний № 1 081ВС16474, реєстровий №49, на просторі якого розміщена папка "БИЧОК", в якій містяться 4 файли звукозаписів (т.3, а.с. 42-45);

даними протоколу пред’явлення аудіо записів ОСОБА_7А від 13 січня 2011 року, який, прослухавши аудіо записи на компакт-диску "BENQ" (№ 1081ВС16474) №49, заявив, що він впізнав свій голос і голос ОСОБА_5 та підтвердив справжність записів ( т.3, а.с. 50 );

даними протоколу пред’явлення аудіозаписів ОСОБА_5 від 14 січня 2011 року, який прослухавши аудіозаписи на компакт-диску "BENQ", теж не заперечив автентичність записів ( т.3, а.с. 53 );

даними протоколу (з додатками – стенограмами та носіями) про результати проведення оперативно-технічних заходів від 11січня 2011 року із застосуванням спеціальних технічних засобів отримання інформації – негласного візуального та слухового контролю стосовно ОСОБА_5, дозвіл на який отримано в порядку, передбаченому законом, під час яких зафіксовано зустрічі та перемовини ОСОБА_7 та ОСОБА_5 3 листопада, 4 листопада та 5 листопада 2010 р. щодо шляхів передачі грошових коштів ОСОБА_5, дати, місця їх одержання та розподілу, які легалізовані та передані слідству( т.3, а.с. 56-61);

даними протоколу перегляду та прослуховування аудіо-відео носія інформації - компакт-диску "Maximus", серійний № RFD80M-79928, реєстровий №68, на просторі якого розміщені 4 файли звуко- та відеозаписів (т.3, а.с. 62-70), справжність запису на яких підтвердив ОСОБА_7 ( т.3, а.с.75) ОСОБА_5 ( т.3,а.с.83);

даними протоколу огляду вилучених під час огляду місця події від 5 листопада 2010 р. "Журналу нарядів" Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області (на 148 прошнурованих та пронумерованих аркушах) та "Журналу обліку громадян, що перебували протягом робочого дня і в нічний час в Олександрійському РВ УМВС України в Кіровоградській області" (на 50 прошнурованих та пронумерованих аркушах), відповідно до яких ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 перебували у відділі міліції 28 жовтня 2010 р. з 15.45 та 15.50 до 17.00 та 21.05 за викликом ОСОБА_5 Останній ніс службу у добовому наряді з 8.00 год. 28.10.10 до 8.00 год. 29.10.10, проводив його інструктаж та був відповідальним по відділу ( т.3,а.с. 31- 36);

посадовою інструкцією старшого оперуповноваженого Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області, відповідно до якої на підсудного було покладено обов’язки здійснювати комплекс оперативно - розшукових заходів із залученням можливостей спеціалізованих підрозділів у взаємодії з іншими силовими структурами, при цьому дотримуватися принципів законності, дисципліни, прав і свобод громадян, та за розпорядженням керівництва надано право очолювати оперативну групу( т. 3, а.с.144);

показаннями потерпілого ОСОБА_3 про те, що 26 жовтня 2010 р. у вечірній час він разом з Тарасенком відпочивав в пивній палатці "Десант" в сел.Приютівка. Там вони познайомилися з Івановим, який приїхав до знайомої ОСОБА_6, а вона, з його слів, відмовляється з ним розмовляти. Відпочинок продовжили в кафе "Лагуна". По дорозі запросили й ОСОБА_4. В кафе перебували з 1 год. до 2 год. Іванов залишився в кафе, а він разом з ОСОБА_4 пішов до свого дому, де вони заночували.

28 жовтня 2010 р., коли він був на роботі, до нього зателефонував ОСОБА_4 й сказав, що їм терміново треба зустрітися. Вони домовились про зустріч. Близько 15 год. 20 хв. на територію підприємства, де він працює, приїхав, як пізніше стало відомо, начальник карного розшуку ОСОБА_5 Останній запитав його прізвище й запропонував забрати свої речі й сісти в автомобіль. В автомобілі знаходилися ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6. Близько 16 год. приїхали до районного відділу міліції. ОСОБА_5 відвів його до актової зали, де він пробув до 20 год., а ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 завів до свого кабінету. Потім ОСОБА_7 покликав його до кабінету ОСОБА_5, де сиділи ОСОБА_6 та ОСОБА_4. ОСОБА_5 запитав, чи визнає він та ОСОБА_4 свою вину у зґвалтуванні ОСОБА_6. Вони відповіли, що ні. ОСОБА_11 сказав, що буде утримувати їх в СІЗО, а вони мабуть розуміють, як там ставляться до ґвалтівників. В іншому випадку – його вб’ють ОСОБА_7 та друзі останнього. Тому вони мають вирішувати питання з потерпілою і сплатити необхідну суму коштів. Він та ОСОБА_4 довго не погоджувалися, а в решті – решт погодилися. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виходили з кабінету в коридор і про щось шепотіли. Коли повернулись, ОСОБА_11 сказав: "Вирішуйте, чи будете відкуплятись. Домовляйтесь, мене тут немає". ОСОБА_7 щось нашіптував ОСОБА_6, потім щось написав їй на папері. Після цього сказали, що він має віддати 7000 грн., а ОСОБА_4 - 5000 грн. ОСОБА_11 сказав, щоб вони передали гроші через ОСОБА_7, після чого запропонував їм написати розписки про те, що вони зґвалтували ОСОБА_6 і повинні віддати гроші. Вони під диктовку ОСОБА_5 написали розписки.

ОСОБА_5 забрав розписки і їх документи й поклав до свого столу, а їм сказав, що вони мають принести гроші наступного дня о 9 год. Коли вони попросили відстрочити сплату коштів, ОСОБА_11 погодився перенести дату та час – на 12 год. наступного дня.

29 жовтня 2010 р. він та ОСОБА_4 зустрілися з ОСОБА_7 та ОСОБА_5 біля районного відділу міліції та домовилися про перенесення сплати грошей на наступний день, оскільки не змогли вчасно зібрати кошти. Отримали відстрочку до 1 листопада 2010 р., але й тоді не змогли віддати кошти. Знову отримали відстрочку до 3 листопада 2010 р.

3 листопада 2010 р. вони зустрілися з ОСОБА_7 і повідомили, що назбирали лише 2000 грн. та батьки обіцяли їм в цьому допомогти. Попросили ОСОБА_7 зменшити суму до 8000 грн., але той сказав, що на нього тисне ОСОБА_11, і дозволив зменшити суму лише до 10 000 грн.

ОСОБА_7 призначив їм зустріч на 4 листопада 2010 р. та наказав, щоб вони принесли ту суму, яку назбирали, - 2000 грн.

4 листопада 2010 він разом з ОСОБА_4 звернулися до СБУ з заявою про вимагання хабара ОСОБА_5. Там зустрілися з ОСОБА_7, який повідомив, що теж звернувся із заявою.

5 листопада 2010 р. дізналися, що ОСОБА_5 затримано.

показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що 26 жовтня 2010 р. увечері він перебував в компанії ОСОБА_3, Тарасенка та Іванова. Заночував у ОСОБА_3, оскільки був п’яним та не хотів повертатися додому в такому стані. Зранку пішов додому і продовжував спати. О 10 год. пішов до сестри. 28 жовтня 2010 р. близько 15 год., коли він перебував на стадіоні в сел.Приютівка, йому зателефонував вітчим та наказав терміново йти додому. Там вже знаходився ОСОБА_11, він наказав йти з ним, запитавши, чи знає він ОСОБА_6. Поїхали до відділку міліції. Прибувши на місце, ОСОБА_11 повів його до свого кабінету, де він пробув з 16 год. до 20 год. Там знаходилися ще ОСОБА_6 та ОСОБА_7. ОСОБА_5 відлучився, а коли повернувся, то запитував, чи визнає він вину у зґвалтуванні ОСОБА_6, і пропонував вирішити з нею питання, погрожуючи утриманням в СІЗО та розправою друзів ОСОБА_7. Останній разом з ОСОБА_5 виходив в коридор, і вони про щось домовлялись. Коли повернулися до кабінету, ОСОБА_11 запропонував йому та ОСОБА_3 написати розписки про зобов’язання сплатити кошти. Домовилися про дату сплати коштів. ОСОБА_5 забрав у нього паспорт, повернувши мобільний телефон.

29 жовтня 2010 р. біля райвідділу міліції він та ОСОБА_3 зустрілися з ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Потім підійшов ОСОБА_11. Вони просили ОСОБА_5 перенести дату сплати грошей на 1 листопада 2010 р., а потім за домовленістю з ОСОБА_7 переносили дату на 3 листопада та 4 листопада 2010 р.

4 листопада 2010 разом з ОСОБА_3 звернувся до відділу СБУ, оскільки не змогли знайти грошей;

показаннями свідка ОСОБА_6 про те, що 26 жовтня 2010 р. її зґвалтували ОСОБА_3 та ОСОБА_4. 28 жовтня 2010 р. вона звернулася до чергового райвідділу міліції і повідомила усно про її зґвалтування. Черговий сказав їй, що приїде начальник тоді і прийме заяву. Коли приїхав до відділу ОСОБА_11, виїхали на місце пригоди. Працівники міліції ОСОБА_11 та ОСОБА_9 оглянули її будинок, в якому виявлено сліди злочину, але протокол не складався. Вона впізнала тих, хто її зґвалтував, - ОСОБА_3 та ОСОБА_4,але вони заперечували свою винність. ОСОБА_5 сказав їй, що доказів замало, оскільки вона скупалася та попрала білизну, і запропонував отримати від них гроші. Зрозумівши, що доказів немає, вона погодилася. ОСОБА_5 надав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 час, щоб вони з’ясували з нею питання щодо матеріальної винагороди. Вони не погоджувалися, тоді ОСОБА_11 запитав, чи знають вони, як поводяться на зоні з ґвалтівниками. Один запропонував їй 1000 грн., а другий – 3000 грн. Вона відмовилася. Які суми мають сплатити, їй підказав ОСОБА_7 : ОСОБА_4 – 5000 грн, а ОСОБА_3 - 7000 грн., оскільки останній ґвалтував її двічі. Пізніше ОСОБА_7 зізнався, що суми визначав ОСОБА_11, частину з яких отримала б вона, а частину - ОСОБА_11. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 написали розписки, що визнають, що зґвалтували її. ОСОБА_3 мав віддати їй 7 000грн., а ОСОБА_4 – 5000 грн. до 1 листопада 2010 р. Гроші вони зібрати не змогли. ОСОБА_11 переніс дату передачі коштів на наступний день. Більше вона з ними не спілкувалася й в міліцію не приходила.

показаннями свідка ОСОБА_7 про те, що 28 жовтня 2010 р. дізнався, що його співмешканку ОСОБА_6 зґвалтували і вона пішла до міліції писати заяву. Біля відділу РАЦС він сів до автомобіля і разом з працівниками міліції поїхав в сел.Приютівка. Там побачили вибиті двері будинку. перерізаний провід. ОСОБА_5 запропонував пошукати ОСОБА_4, на якого вказала ОСОБА_6. Його до будинку привіз друг. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сіли в автомобіль, а потім всі поїхали на цукровий завод за ОСОБА_3. Після цього рушили до райвідділу міліції. ОСОБА_3 відвели на ІІІ поверх, а решта осіб залишилася на ІІ поверсі, чекаючи ОСОБА_5 із завдання. Коли повернувся ОСОБА_11, він, ОСОБА_7, погукав ОСОБА_3. ОСОБА_5 запитав, що вирішили, й запропонував йому, ОСОБА_7, взяти гроші, пояснивши при цьому, що буде важко довести зґвалтування. Визначив суму: 12000 грн., половину з яких мав би отримати він, ОСОБА_11. Про цю пропозицію він, ОСОБА_7, повідомив ОСОБА_7. Та погодилася отримати гроші. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 написали розписки. Наступного дня він зустрівся з ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Вони просили перенести зустріч, так як не можуть знайти гроші. Поки хлопці шукали гроші, він звернувся до СБУ з заявою, бо боявся того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поскаржаться на нього, а також притягнення до кримінальної відповідальності. Працівники СБУ сказали, як діяти далі. При передачі коштів відрахував ОСОБА_5 5000 грн. і ще 1000 грн. на скати, а він повернув йому розписки.

показаннями свідка ОСОБА_9, старшого оперуповноваженого у справах дітей, про те, що в жовтні 2010 р. вона їздила разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до сел.Приютівка. Мету поїздки ОСОБА_11 їй не повідомляв. По дорозі в машину сів співмешканець ОСОБА_6 – ОСОБА_7. Прибувши до сел.Приютівка, зупинились біля одного із будинків. ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пішли до будинку. Згодом пішла подивитись й вона. Бачила перерізані кабелі та вибиті двері. Через деякий час прийшов якийсь хлопець, в якому ОСОБА_6 впізнала одного з ґвалтівників. Потім поїхали до райвідділу. По дорозі заїхали на цукрозавод й забрали ще одного хлопця. У відділку ОСОБА_11 одного з хлопців повів поверхом вище, а її попросив посидіти у його кабінеті разом з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_4, а сам поїхав на якийсь черговий виклик. Повернувся о 20 год., і тоді вона пішла додому;

показаннями свідка ОСОБА_13 про те, що він як начальник Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області з підсудним підтримував службові відносини. ОСОБА_5 тривалий час працював на посаді старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку. З вересня 2010 р. він почав виконувати обов’язки першого заступника начальника райвідділу, але наказ про призначення його на цю посаду не видавався. Про звернення ОСОБА_6 до відділу міліції з приводу зґвалтування йому не було відомо. Черговий не зафіксував повідомлення про зґвалтування в журналі реєстрації заяв. З цього приводу було проведено службову перевірку. Винні особи понесли дисциплінарну відповідальність. 5 листопада 2010 р. о 20 год. йому стало відомо, що ОСОБА_5 затримано за одержання хабара. ОСОБА_5 за період роботи в міліції мав заохочення, приймав участь у затриманні злочинців, і 10 років тому при затриманні злочинця отримав травму;

показаннями свідка ОСОБА_14 про те, що він 5 листопада 2010 р. перебував у складі слідчо-оперативної групи Олександрійського РВ УМВС Близько 20 год. в приміщення чергової частини зайшов ОСОБА_11, а за ним забігли працівники ВВБ та СБУ. З кишені брюк ОСОБА_5 вилучили гроші – купюрами по 100 грн. на суму 6000 грн.. При детальному огляді з допомогою ультрафіолетової лампи навколо кишені його брюк спостерігалося свічення порошку;

показаннями свідка ОСОБА_8 про те, що він був черговим по райвідділу міліції, коли ОСОБА_6 звернулася з приводу зґвалтування. Про це він дізнався пізніше від слідчого, який вів цю справу. До нього особисто вона не зверталася. Обов’язки прийому та реєстрації заяв покладено на чергового. Йому не доповідали, що хтось самостійно їздив на місце пригоди. На ствердження ОСОБА_6 про те, що саме до нього вона зверталася з приводу зґвалтування, заперечив;

показаннями свідка ОСОБА_15 про те,що восени 2010 р., коли ОСОБА_6 зверталася до міліції з приводу зґвалтування, він виконував обов’язки помічника начальника оперативної групи. Особисто до нього ОСОБА_6 не зверталась. Був присутній під час затримання ОСОБА_5, у якого начебто вилучили 4 000 грн., але він вже деталі події не пам’ятає. Після оголошення його показань на досудовому слідстві, він, свідок підтвердив їх правильність;

показаннями свідка ОСОБА_16 про те, що ОСОБА_4 є його пасинком. В один із днів осені 2010 р. до нього додому прийшов ОСОБА_11 разом з ОСОБА_7. ОСОБА_5 відрекомендувався, запитав, де знаходиться ОСОБА_4, повідомив, що той підозрюється у зґвалтуванні. ОСОБА_5 забрав ОСОБА_4 і поїхав. Пізніше він, свідок, запитував у ОСОБА_4, чи винен той, але ОСОБА_4 заперечив. З сімейного бюджету виділялися кошти, як він вважає, на хабар ОСОБА_5, ОСОБА_7 і дівчині останнього.

Отже, вказані докази переконливо свідчать про винність підсудного, а його дії правильно кваліфіковано та ч.3 ст. 364 КК України - як зловживання владою та службовим становищем, тобто умисне, з корисних мотивів, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам, вчинене працівником правоохоронного органу, оскільки підсудний, будучи наділений владними повноваженнями та організаційно розпорядчими обов’язками, будучи працівником правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище з корисливих мотивів – отримання незаконної матеріальної вигоди, діючи всупереч інтересам служби, тобто всупереч цілям і завданням, заради яких існує правоохоронний орган, завдав істотної шкоди правам та інтересам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо проведення неупередженої перевірки повідомлення про вчинені злочини в порядку ст. 97 КПК України та наявності правових підстав для порушення щодо них кримінальної справи притягнення до кримінальної відповідальності, а також державним інтересам, підірвавши авторитет та престиж правоохоронного органу.

Разом з тим, дії підсудного з ч. 2 ст. 368 КК України необхідно перекваліфікувати на ч.1 ст. 368 КК України як одержання службовою особою за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, оскільки підсудний, являючись старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку, використовуючи владні повноваження та службове становище щодо не вчинення дослідчої перевірки для встановлення підстав для порушення кримінальної справи та притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, одержав хабар у сумі 6 000 грн., тобто незаконну винагороду матеріального характеру.

При цьому з обвинувачення підсудного мають бути виключені кваліфікуючі ознаки складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України, -одержання хабара службовою особою, яка займає відповідальне становище, та вимагання хабара, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 за наказом начальника УМВС України в Кіровоградській області від 18 вересня 2007 р. виконував обов’язки старшого уповноваженого сектору карного розшуку Олександрійського МВ УМВС України, про що свідчить сам наказ та показання свідка – начальника Олександрійського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_13

Наказ про призначення підсудного начальником сектору карного розшуку та першим заступником начальника Олександрійського РВ УМВС уповноваженою на це особою не видавався.

Перелік службових осіб, які займають відповідальне становище, зазначений в п.2 примітки до ст. 368 КК України. Цей перелік є вичерпним і поширювальному тлумаченню не підлягає.

Підсудний, виходячи з юридично закріплених за ним повноважень та вказаного переліку, не являвся службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Крім того, в діях підсудного не вбачається вимагання хабара, оскільки ОСОБА_6, порадившись з ОСОБА_7, прийняла сама остаточне рішення отримати кошти й визначила суму відшкодування з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в подальшому підсудний спілкувався лише з посередником ОСОБА_7, а останній, в свою чергу, з ними, доповідаючи про зміст розмов з ОСОБА_5 На момент складання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розписок законність інтересів останніх та шкідливість наслідків дій ОСОБА_5 щодо них була під сумнівом. Останні мали право наполягати на проведенні неупередженої перевірки щодо факту зґвалтування, натомість обрали шлях, який не відповідає закону.

Суд також вважає, що одержанням хабара слід визнати суму в розмірі не 10 000 грн., а 6 000 грн., яку підсудний реально отримав на свою користь в якості незаконної матеріальної винагороди.

Призначаючи підсудному покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, та враховує наступне:

Підсудний вчинив умисні злочини, один з яких – тяжкий, другий – середньої тяжкості.

Підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, тривалий час працював в правоохоронних органах, вже звільнений з посади, яку він обіймав в правоохоронному органі, заохочувався за сумлінне ставлення до службових обов’язків та професіоналізм і проявлену мужність під час затримання злочинця, має батьків-пенсіонерів, сім’ю, у складі якої троє малолітніх дітей, яких він виховує та утримує. За місцем проживання підтримує добросусідські відносини з жителями вулиці та відгукується на прохання про допомогу, про що свідчить відповідна характеристика.

В якості обставини, що пом’якшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання, не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування покарання в межах санкцій ч. 3 ст. 364 та ч.1 ст. 368 КК України, за сукупністю злочинів, та можливість виправлення підсудного без відбування основного покарання, з застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права займати посади в правоохоронних органах, пов’язаними з владними повноваженнями.

Оскільки суд обирає підсудному покарання без його відбування з випробуванням, то відповідно до ст. 77 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке передбачене санкцією ч. 3 ст. 364 КК України, не застосовує.

Враховуючи, що підсудний вчинив тяжкий злочин з використанням прав та повноважень, яким наділений працівник міліції, чим дискредитував правоохоронний орган, відповідно до ст. 54 КК України суд вважає доцільним позбавити підсудного спеціального звання – майор міліції.

Судові витрати за проведення судово-технічної експертизи документів, судово-криміналістичної (хімічної) та судово-почеркознавчих експертиз мають бути відшкодовані підсудним державі на загальну суму 6769 грн. 40 коп.

Речові докази :

грошові кошти на суму 10 000 грн., які знаходяться на зберіганні у слідчому відділі прокуратури Кіровоградської області, підлягають поверненню за належністю: 2000 грн. - ОСОБА_3, 3000 грн. – ОСОБА_4, оскільки зазначені особи передали власні кошти з метою викриття факту хабарництва, а 5000 грн. –відділу УСБУ в Кіровоградській області;

ватяні тампони із змивами з долонь рук та одягу ОСОБА_5 та ватяні тампони з контрольними зразками хімічного препарату "Промінь-1", які знаходяться там же, необхідно знищити;

мобільний телефон "Samsung СGH-С110" з поєднанням чорного та сріблястого кольорів з сім-карткою, який знаходиться при справі, необхідно повернути за належністю ОСОБА_5;

журнал нарядів та журнал обліку громадян, що перебували в Олександрійському РВ УМВС України в Кіровоградській області, розписки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають зберігатися при справі як докази;

компакт-диск "VIDEX" №03160 LA01706 з файлами звукозаписів "VN350062" та "VN350064"; компакт-диск BENQ" серійний №1081ВС16474, реєстровий №49, який місти чотири файли звукозаписів; компакт-диск "Maximus", серійний №RFD80M-79928, реєстровий №68, на якому розміщені чотири файли звуко- та відеозаписів; п’ять відеокасет формату "Mini DV" із записами огляду місця події від 5.11.2010р., як носії інформації мають зберігатися при справі

Оскільки цивільні позови не заявлені, а конфіскація майна не застосовується, арешт, накладений на майно підсудного, підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321 - 324 КПК України, суд -

ОСОБА_5 визнати винним та призначити покарання:

за ч.3 ст. 364 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язаними з владними повноваженнями, на строк 2 роки;

за ч.1 ст. 368 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язаними з владними повноваженнями, на строк 1 рік.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 5(п’яти) років позбавлення волі без конфіскації майна з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов’язаними з владними повноваженнями, на строк 2 роки.

На підставі ст. 54 КК України позбавити ОСОБА_5 спеціального звання – майор міліції.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засудженого звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 роки та поклавши на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з’являтися для реєстрації в кримінально - виконавчу інспекцію.

Зарахувати в строк відбування покарання засудженим термін попереднього ув’язнення, починаючи з 6 листопада 2010 р. до дня ухвалення вироку, тобто 6 місяців 29 днів.

Судові витрати за проведення експертиз стягнути з засудженого на користь держави на суму 6769 грн. 40 коп.

Речові докази : грошові кошти на суму 10 000 грн., які знаходяться на зберіганні у слідчому відділі прокуратури Кіровоградської області, повернути за належністю: 2000 грн. - ОСОБА_3, 3000 грн. – ОСОБА_4, 5000 грн. –відділу УСБУ в Кіровоградській області;

ватяні тампони із змивами з долонь рук та одягу ОСОБА_5, ватяні тампони з контрольними зразками хімічного препарату "Промінь-1", які знаходяться там же, - знищити;

мобільний телефон "Samsung СGH-С110" з поєднанням чорного та сріблястого кольорів разом з сім-карткою, який знаходиться при справі, повернути за належністю ОСОБА_5;

журнал нарядів та журнал обліку громадян, що перебували в Олександрійському РВ УМВС України в Кіровоградській області, розписки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зберігати при справі;

компакт - диск "VIDEX" №03160 LA01706 з файлами звукозаписів "VN350062" та "VN350064"; компакт-диск BENQ" серійний №1081ВС16474, реєстровий №49, який містить чотири файли звукозаписів; компакт-диск "Maximus", серійний №RFD80M-79928, реєстровий №68, на якому розміщенні чотири файли звуко- та відеозаписів, та п’ять відеокасет формату "Mini DV" з записами процесуальних дій зберігати при справі.

Арешт, накладений на майно підсудного: грошові кошти на суму 352 грн. 30 коп., мобільний телефон "Nokia 1208", які зберігаються в прокуратурі Кіровоградської області, телевізор "Rainford", музичний центр "Samsung", пилосмок "Samsung", які знаходяться на зберіганні ОСОБА_2, скасувати.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно засудженого змінити на підписку про невиїзд, звільнивши його з – під варти в залі суду.

Апеляцію на вирок може бути подано до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.