Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бондаренко О.І.

при секретарі: Сидорчук О.П.

з участю прокурора: Гантімурової Н.В.

адвоката: ОСОБА_1

підсудного: ОСОБА_2

потерпілих: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Медвідка Літинського району Вінницької області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше несудимого;

за ст. 286 ч. 2 КК України, -

22.11.2009 року близько 18 год. 00 хв. водій ОСОБА_2, керуючи технічно-справним автомобілем марки "ВАЗ 2109"транзитний номер НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю понад 60 км./год. в напрямку м. Київ по вул. Київське шосе в смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, в районі перехрестя з вул. Олімпійською, в момент об’єктивної появи в полі зору пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які справа наліво переходили проїзну частину дороги, невчасно прийняв міри до зупинки керованого транспортного засобу та допустив наїзд на вказаних пішоходів.

Таким чином, водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.3 та п. 12.4 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , де вказано: п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 298 а "В дорожній ситуації, що склалася, водій автомобіля "ВАЗ –2109"ОСОБА_2 мав технічну можливість попередити наїзд на пішоходів шляхом виконання вимог Правил дорожнього руху.

В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля ВАЗ 2109 транз. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачається невідповідність вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , яка з технічної точки зору знаходиться в причинному зв’язку з виникненням події даної дорожньо - транспортної пригоди"

Внаслідок наїзду, який стався на лівій смузі руху в напрямку м. Київ, контактом передньої лівої частини автомобіля "ВАЗ 2109"із пішоходами, пішохід ОСОБА_5 від отриманих ушкоджень загинула на місці пригоди.

Відповідно до висновку судово - медичної експертизи №871 при судово –медичній експертизі група ОСОБА_5 виявлено тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, що стоять в причинному зв'язку зі смертю. Смерть ОСОБА_5 настала від сполучної травми тіла. Між сполучною травмою тіла і смертю ОСОБА_5 є причинний зв'язок. Порушення водієм ОСОБА_2 вимог Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) знаходиться в причинному зв'язку з наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та пояснив суду, що 22.11.2009 року близько 18 год. 00 хв. він рухався з Водоканалу на ОСОБА_6 із пасажиром, який попросив його підвезти. В смт. Стрижавка, за постом ДАІ з маршрутки вийшли люди. Їхала зустрічна машина, тому він ввімкнув ближнє світло фар, освітлення вулиці не було і не помітив відразу людей, які перебігали через дорогу, рухався на лівій смузі руху і тоді стався наїзд. Він бачив знак пішохідного переходу, подія сталася за пішохідним переходом. Власником автомобіля є інша особа, він керував автомобілем на підставі доручення. Швидкість руху була 60-80 км/год., точно не пам’ятає, він знайомився з матеріалами справи, не знає чому в висновку експерта вказана інша швидкість руху, із висновком не згоден, однак не оспорював його. Маршрутне таксі побачив за 50 метрів, рухаючись по лівому ряду, в правому ряду позаду нього рухався якийсь автомобіль. Розуміє, що мав би рухатись в правому ряду. Маршрутка стояла за 30-25 метрів за пішохідним переходом, він за 5-10 метрів перед пішохідним переходом перестроївся в лівий ряд. До задньої частини "буса"було 5 метрів коли побачив людей, почав гальмувати за 20 метрів від пішохідного переходу. У нього було ввімкнено ближнє світло, вважає, що правильно обрав швидкість руху з урахуванням видимості дороги, вуличного освітлення там не було. Шкоду потерпілим він не відшкодовував, так як не має звідки, визнає, що можливо було невелике перевищення швидкості, внаслідок чого і збив людей. Відтворення з ним не проводилося, лише приїхали на місце ДТП і слідчий на аркуші паперу відобразив дорогу, рулеткою зробив вимір і всі підписалися. Він також підписав схему, але не знав чи там все правильно.

Під час слухання справи в суді підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, просив вибачення у потерпілих за скоєне ним, також пояснив, що ним частково відшкодована матеріальна шкода, заподіяна злочином, просив суд його суворо не карати, не позбавляючи волі, дати можливість відшкодовувати потерпілим решту суми матеріальної та моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що 22.11.2009 року вона з мамою, десь після 17 год. 00 хв. їхали автобусом "Богдан"до тітки в смт. Стрижавка на день народження. Автобус зупинився за пішохідним переходом, вони вийшли з задніх дверей автобуса і пішли до пішохідного переходу, щоб перейти дорогу. Коли переходили дорогу, біля розподільчої смуги їх збив автомобіль, і вона втратила свідомість. Дорогу вони переходили по пішохідному переходу, це підтвердив також експерт, врахувавши осип скла. Вона була одягнута в лаковану дублянку із світлим хутром, мати була одягнута в пальто баклажанового кольору. До газону вони дійшли по пішохідному переходу, а далі вже нічого не пам’ятає, так як втратила свідомість. Батько казав їй, що є свідки ДТП. Чи горіли тоді ліхтарі, вона не може згадати, оскільки на вулиці вже було сіро. Кошти, витрачені на її лікування в МКЛ № 2, зазначені в позові, вартість пошкоджених речей, підтверджено чеками. Вона просить стягнути з підсудного моральну шкоду в розмірі 110 тисяч гривен, з яких 100 тисяч гривень за втрату матері і 10 тисяч їй за перенесені страждання. З нею проводилися відтворення, вона показувала яким темпом вони з матір’ю йшли, встановлювалась видимість пішохода, вона сиділа в автомобілі, це все відтворювалося в темну пору доби, автомобіль був із ввімкненим ближнім світлом. В подальшому просила стягнути з підсудного з врахуванням частково відшкодованої шкоди 31388 гривень матеріальної шкоди та 100 000 гривень моральної шкоди, а також просила суд покарати підсудного дуже суворо.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 22 листопада 2009 року, близько 20 год. 30 хв. вечора до неї зателефонував батько і повідомив, що маму із сестрою збив автомобіль, і що мати загинула, а Віка знаходиться в реанімації. Вона ж одразу з Житомира поїхала до Вінниці. По дорозі зупинилась на місці пригоди, позбирала недозбирані речі: подарунок, шапку, косметику. Про обставини події знає зі слів ОСОБА_3, яка говорила їй, що дорогу вони із матір’ю переходили на пішохідному переході. Просить стягнути з підсудного 64280 грн. матеріальної шкоди, 100 тисяч моральної шкоди. Матеріальна шкода підтверджується чеками в матеріалах справи. Вартість пам’ятника 17993 грн. Щодо вартості обіду в кафе "Пума"в матеріалах справи наявна довідка. Накладну на труну їм виписував приватний підприємець, який займається збутом, про що є відповідний чек. Всі матеріальні збитки підтверджуються чеками. Вікторія лікувалась в лікарні 22 дні з 22.11.2009 року. В день ДТП вона була на місці пригоди, було темно, освітлення не було, вона приймала участь у відтворенні на місці ДТП. Під час відтворення було темно, похмуро, вечоріло. Вікторія вказувала звідки вони з матір’ю йшли, яким кроком, робились відповідні заміри. В автомобілі сиділи поняті, водій і ОСОБА_3. Автомобіль був аналогічний тому, яким керував підсудний. Які фари були в автомобіля не пам’ятає. В подальшому просила стягнути з підсудного з врахуванням частково відшкодованої шкоди 13391 грн. 50 коп. матеріальної шкоди та 100 000 гривень моральної шкоди, а також просила суд покарати підсудного дуже суворо.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 22.11.2009 року ввечері йому зателефонували з лікарні, і повідомили що там перебуває його дочка, яку збив автомобіль. Він відразу ж виїхав в м. Вінницю. Коли виїжджав із смт. Стрижавка, бачив, що там якесь ДТП сталося, але не зрозумів, що це саме те ДТП, в якому постраждала його дочка і загинула колишня дружина. Він подзвонив також дочці ОСОБА_8 і брату покійної, повідомив їм, що сталося. Під час досудового слідства він також знайшов двох свідків, з якими зв’язався по телефону, і які погодились дати свідчення, але слідчий їх не допитав. Свідків він знайшов, опросивши пасажирів маршрутного таксі. Говорив слідчому, що є свідки, треба їх допитати, але він відмовився. Він був присутній коли слідчий робив заміри під час відтворення. Була присутня його сестра, в неї є автомобіль другої марки "Жигулі". Понятих запрошував слідчий, він попросив двох сусідів бути понятими, це жінка –40 років і чоловік –60 років. Автомобіль, який використовували під час відтворення, належить його сестрі. Із загиблою вони були розлучені вже на протязі 15-16 років, тому позову він не подавав.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 22.11.2009 року, ввечері, він йшов на кінцеву зупинку автобуса в районі Кемпінгу. Не доходячи 50 метрів до зупинки повз нього швидко проїхала машина, перед цим проїхав автобус і з нього виходили люди. На дворі сутиніло. Одна партія людей пройшла через дорогу, автобус вже від’їжджав, і тоді він почув як заскреготали гальма, було чути звук удару, машину кинуло в ліву сторону від центра дороги. Одна людина лежала на дорозі, іншу машина на капоті відштовхала далі. Він не міг затримуватись, тому залишив людям телефон і сказав, що йому можна подзвонити, якщо будуть шукати свідків. Він бачив як машина вивернулась, оскільки був позаду, тому сам факт наїзду не дуже добре бачив. Аварія сталася на пішохідному переході. Жінку відтягнуло на метрів 40 вперед. Частина людей за центром дороги вже йшли, а потерпілі йшли від центру дороги на ліву сторону. Наїзд стався після того як від’їхала маршрутка. Він був на відстані 50 метрів позаду машини. Коли автомобіль повз нього проїхав, люди перейшли через дорогу, на другу смугу руху. За 50 метрів "зебру"вже було видно. Маршрутка завжди зупиняється в тому місці. Там є знак зупинка. Він стверджує, що пішоходи були саме на пішохідному переході. Він не звертався до слідчого і на 102 не телефонував, йому подзвонили люди, а саме ОСОБА_7 телефонував вже після аварії в минулому році.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що в минулому році восени він їхав в сторону Калинівки. Звернув увагу на дорогу, коли водій "вісімки" засигналив. "Вісімка"рухалась по лівій стороні. Маршрутка виходила за горизонт, поруч був знак пішохідного переходу. Машина рухалась швидко, більше ніж 60 км/год. Водій посигналив і поморгав пішоходам, після чого вони почали рухатись. Потім відбувся удар, "полетіли"люди. Жінку відкинуло далі, вона йшла першою, дивилася в бік машини. Він їхав на велосипеді і був на відстані 50 метрів від ДТП, коли воно сталося. Наїзд на пішоходів стався під знаком "пішохідний перехід", чи були точно на "зебрі"пішоходи, він не бачив. Автомобіль проїхав повз нього, коли люди вже стояли на проїжджій частині з правої сторони. Позаду ще були жінки, циганок також бачив. Наїзд стався на лівій смузі руху. Люди рухалися в режимі очікування. Автомобіль посигналив і люди зупинилися, але потім він померехтів фарами і вони пішли. Зрозуміло було, що вони на проїжджій частині очікували, коли їм дали знак фарами. Після ДТП він зупинився, почув як дівчина говорила "мама"і зрозумів, що жінка загинула. Автомобіль точно рухався зі швидкістю біля 90 км/год., задню частину автомобіля аж підняло, коли він гальмував. Водій так нервував, що навіть закричав від емоцій. Жінка, що загинула, була одягнута в темну одежу. В неї під час зіткнення злетіли окуляри. В чому була одягнута дівчина не пам’ятає.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що працює експертом НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області і по роду служби був присутнім під час огляду місця події в листопаді місяці минулого року. Пам’ятає, що була темна пора доби, сухий асфальт. Не виключено, що міг бути туман, але чи точно був, не пам’ятає. На фото з місця пригоди видно сліди гальмування, якби асфальт був мокрий, то слідів гальмування не було б видно. Судячи по слідам "юза", швидкість автомобіля, яким керував підсудний була значно більшою за 60 км/год., приблизно 86-89 км/год. Не пам’ятає чи горіли вуличні ліхтарі, оскільки часто виїжджає на ДТП, всіх подробиць якогось конкретного запам’ятати не може. В даному випадку був автомобіль "ВАЗ", 8 чи 9 моделі. Він робив висновок на основі постанови про призначення експертизи, по вказаним в ній вихідним даним і витягу з протоколу огляду. Якщо виникає перешкода, то згідно п.1.10 ПДР (1306-2001-п) водію необхідно знизити швидкість руху. В даному випадку ОСОБА_2 міг попередити наїзд, але в порушення п.12.4 ПДР (1306-2001-п) перевищив швидкість. Згідно слідової інформації можливо стверджувати, що наїзд стався поза межами пішохідного переходу. Під час відтворення обстановки та обставин події погодні умови мають бути максимально наближеними до тих, що під час ДТП, якщо учасники відтворення з чимось не згідні, вони про це наголошують. Транспортні засоби необхідно використовувати аналогічні, або пропонується водію подивитись, щоб було приблизно таке ж світло фар, і посадка водія. Якщо водій погоджується, то можливо використовувати схожий транспортний засіб. При відтворенні має бути присутній водій. Якщо відтворення проводиться із водієм, то із ним погоджується питання видимості. В висновку експерта, якщо ставиться питання слідчим, вказуються пункти ПДР (1306-2001-п) . Відтворення проводиться для встановлення конкретної видимості. Згідно вихідних даних за 8 метрів від осипу скла зафіксовані сліди гальмування. Швидкість вираховується по слідам юзу. Швидкість вираховується згідно формули, взятої із методичної літератури. Якщо відокремлюється бруд, то він майже завжди опадає в місці наїзду, фара в формі еліпса розлітається. Він в повному об’ємі підтримує висновок. При вказаних технічних параметрах підсудний мав можливість уникнути зіткнення.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що працює слідчим СУ ГУМС України у Вінницькій області і в його провадженні перебувала кримінальна справа відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України. Він особисто виїжджав на місце пригоди, проводив відтворення та інші слідчі дії по даній кримінальній справі. Він ставився критично до показів підсудного, тому і не брав їх до уваги під час відтворення. Дорожнє покриття було сухе, вже не пам’ятає, яке було освітлення. Призначалась авто-технічна експертиза, надавались дані згідно відтворення за участю обвинуваченого, покази якого були технічно недостовірні. Момент виникнення небезпеки встановлювався після відтворення з участю потерпілої. Під час відтворення для видимості не відігравало ролі, де стався наїзд, чи на пішохідному переході, чи за 2 метри за ним. Не пам’ятає чи ставилось питання, щодо порушень ПДР (1306-2001-п) з боку пішоходів. Експертом досліджувалося де саме стався наїзд. Що потерпілі є працівниками УМВС, він не знав, йому про це стало відомо пізніше. Він проводив відтворення для встановлення видимості з потерпілими. З обвинуваченим неможливо було цього зробити, тому що він вказував явно неправдиві відомості. Якщо при відтворенні обвинувачений зазначає швидкість, то він не може примусити його говорити інакше. Світло фар вказувала потерпіла. На даному проміжку дороги хороша видимість. Методичні рекомендації носять рекомендуючий характер, а він керувався Кримінально-процесуальним кодексом (1001-05) . Відтворення проводилось із використанням автомобіля ВАЗ-2102, який належить знайомій свідка ОСОБА_7 Погодні умови під час огляду і під час відтворення були однакові.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що після того як в Стрижавці збили жінку, він був присутній при відтворенні обстановки та обставин події. Було темно, ввечері до нього в будинок подзвонили і попросили вийти на дорогу, бути присутнім в якості понятого. Там була також його сусідка зі своєю машиною. Він тримав рулетку коли його просили і потім посвідчив складений протокол. В його сусідки є автомобіль "Жигулі", здається "трійка", машина світлого кольору. Освітлення тоді на вулиці не було. При відтворенні були люди в цивільному і міліціонери. Йому казали де стати потримати рулетку, а потім він підписався під протоколом. Не пам’ятає чи слідчий зачитував протокол. Разом з ним тримала рулетку сусідка ОСОБА_14, а інша сусідка, ОСОБА_15, світила автомобілем, її прізвище, здається ОСОБА_15 по-чоловіку. На протоколі значиться його підпис і він не заперечує цього.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що пам’ятає про те, що в листопаді 2009 року в Стрижавці сталося ДТП, де загинула людина. Тоді вона чула звук сильного удару, вибігла на дорогу, побачила, що двоє людей лежать на дорозі, вона особисто викликала "швидку". Там є пішохідний перехід. Є також знак, потерпілі були за даним переходом по середині проїжджої частини. Коли вона чула звук удару, то також було чути звук тормозів, так як він був дуже сильним, тому вважає, що швидкість водія, який збив людей була великою. Після того вже вона бачила на проїжджій частині чорні сліди –гальмівний шлях. Згодом слідчий попросив її бути присутньою при замірі дороги, там стояли працівники ДАІ, було перекрито рух, світили фарами, але якого автомобіля, вона не знає. При ДТП тоді ще фонаря не було. Вона розписувалася на протоколі.

Допитавши підсудного, потерпілих, свідків, дослідивши матеріали кримінальної справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що не дивлячись на часткове визнання своєї вини підсудним, а згодом і повне визнання власної вини, його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла свою доведеність в ході судового слідства. Вина ОСОБА_2 доводиться частково його власними показами, показами потерпілих, свідків, допитаних судом, а також:

- протоколом огляду місця пригоди (в частині часу та місця вчинення злочину, зокрема того, що в місці ДТП наявне перехрестя, дорожній знак "пішохідний перехід", дорожня розмітка "пішохідний перехід", відстані, яку подолали пішоходи, того, що на місці пригоди залишились сліди тертя коліс автомобіля, що підтверджує технічну справність гальмівної системи автомобіля та інших обставин злочину) (а.с. 4-7);

- протоколом огляду транспортного засобу (в частині наявності на автомобілі пошкоджень, утворення яких характерне при ДТП та технічної справності автомобіля) (а.с. 20);

- висновком автотехнічної експертизи № 280 а (в частині того, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався в населеному пункті зі швидкістю понад 86,2 - 89,8 км./год.) (а.с. 29 - 32);

- інформацією УДАІ ( в частині того, що водій ОСОБА_2 схильний до порушення вимог ПДР України (1306-2001-п) , оскільки неодноразово, а саме: тричі, протягом 2009 р. порушував вимоги даних Правил) (а.с. 67);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_2 (в частині того, що покази ОСОБА_2 в частині місця наїзду не відповідають обставинам справи та того, що дорожній знак "пішохідний перехід", який наявний в місці ДТП, видно на відстані понад 100 м.) (а.с. 37-40);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_3 ( в частині обставин події, видимості пішоходів) (а.с. 47 - 50);

- висновком автотехнічної експертизи № 298 а (в частині того, що покази водія ОСОБА_2 в частині місця наїзду технічно недостовірні; в частині того, що покази водія в частині відстані, на якій він виявив пішоходів, технічно недостовірні; в частині того, що порушення водієм ОСОБА_2 вимог ПДР України (1306-2001-п) перебуває у причинному зв'язку з ДТП) (а.с. 52-63);

- висновком судово - медичної експертизи трупа (в частині того, що на трупі ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження, утворення яких характерне при ДТП та того, що смерть останньої настала від даних ушкоджень) (а.с. 106-108);

- висновком судово - медичної експертизи № 3893 (в частині виявлення у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, утворення яких характерне при ДТП) (а.с. 90 -91);

- характеристикою підсудного ОСОБА_2 (а.с. 71);

- довідкою Літинської ЦРЛ, про те, що ОСОБА_2 на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 68-69).

Покази потерпілих та свідків, допитаних в ході судового слідства, не спростовують вини підсудного у вчиненні злочину.

За сукупністю доказів доведеності вини підсудного ОСОБА_2, суд приходить до висновку про необхідність та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинило смерть ОСОБА_5

При призначені виду та розміру покарання підсудному суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України даний злочин є тяжким, однак згідно ст. 25 КК України є необережним. Також суд враховує особу винного, зокрема, що ОСОБА_2 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та колишньої роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, часткове відшкодування потерпілим матеріальної шкоди, відсутність щирого каяття у вчиненні злочину та його відношення до скоєного, думку потерпілих щодо суворої міри покарання підсудному, а саме: наполягання на позбавленні волі ОСОБА_2

Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом’якшують покарання підсудного, суд визнає визнання вини та часткове добровільне відшкодування завданої шкоди.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

Сукупність даних про обставини вчинення злочину, особу винного та його відношення до скоєного дають суду підстави вважати, що ОСОБА_2 представляє підвищену суспільну небезпеку і його виправлення та перевиховання можливе при ізоляції від суспільства, при призначенні покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення. До ОСОБА_2 суд вважає за необхідне застосовувати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

При цьому також суд враховує, що відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.

Цивільні позови ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення відповідно до доведеності їх належними доказами (а.с. №112 - 128). Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 понесли і продовжують терпіти моральні страждання, завдані злочином, оскільки втратили рідну матір, а людське життя є безцінним.

Питання про речові докази слід вирішити згідно ст. 330 КПК України.

З підсудного підлягають до стягнення судові витрати за проведення автотехнічних експертиз.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту виконання вироку.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволити частково, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 17718 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 50 000 грн. компенсації за спричинену моральну шкоду, а всього 67 718 грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволити частково, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 8521 грн. 50 коп. заподіяної матеріальної шкоди та 50 000 гривень компенсації за спричинену моральну шкоду, а всього 58521 грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення автотехнічних експертиз в розмірі 676 грн. 56 коп.

Речовий доказ: автомобіль "ВАЗ 2109", транзитний номер НОМЕР_1, який знаходиться на штрафмайданчику Вінницького РВ ГУМВС України у Вінницькій області - повернути його власнику ОСОБА_17.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.

вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.