Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді Квятковського М.С.

за участю секретаря Куденчук О.М.

прокурора Музичука Р.А.

захисника ОСОБА_1

потерпілої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сокиричі Ківерцівського району Волинської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, розлученого, працюючого слюсарем у ПП ОСОБА_11, мешканця АДРЕСА_1, в порядку: ст. 55 ч.1 п. 6 КК України /в редакції 1960 року/ та ст. 89 п.1 КК України /в редакції 2001 року/ несудимого,

за ст.ст. 296 ч.1; 121 ч.2 КК України (2341-14) ,

Підсудний ОСОБА_3, 14 серпня 2010 року, близько 03 год. 30 хв., знаходячись поблизу ринку по просп. Відродження 1а в м. Луцьку, після бійки, що виникла між ОСОБА_4 і раніше незнайомим йому ОСОБА_5, внаслідок якої останній при падінні отримав важку травму голови та лежав на землі, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість та винятковий цинізм безпричинно напав на потерпілого ОСОБА_5, і демонструючи зневажливе ставлення до загальновизнаних правил поведінки, моральності, добропристойності, умисно наніс по голові та тілу потерпілого ряд ударів руками ногами та підібраною на місці події дерев’яною палицею. В подальшому, ОСОБА_3, вперто, не припиняючи свої хуліганські дії, знаходячись на протилежній стороні проїзної частини просп. Відродження, бажаючи знову продемонструвати грубу силу та зневагу до оточуючих, повернувся до лежачого на землі ОСОБА_5, і дерев’яною палицею наніс йому ряд ударів по голові, не реагуючи на прохання очевидців припинити побиття та знущання над особою, яка перебувала у безпорадному стані, і в сукупності, умисно заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження у вигляді синців та саден обличчя, грудної клітки, кінцівок (плечей, ліктів, китиці, колін), та тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення і які 17 серпня 2010 року спричинили смерть потерпілого, у вигляді садна потиличної ділянки, дифузно-обмеженого зливного крововиливу на апоневрозі в потиличній ділянці зліва, вдавленого зламу потиличної кістки в даній ділянці, забою головного мозку із обмеженим субархноїдальним крововиливом в даній ділянці.

Допитаний в судовому засіданні, з приводу інкримінованих йому злочинів, підсудний ОСОБА_3 свою винуватість визнав частково.

Дав показання про те, що в нічний час з 13 на 14 серпня 2010 року, поблизу ринку по просп. Відродження 1а у м. Луцьку, у них з ОСОБА_4 виник конфлікт із раніше незнайомими їм ОСОБА_6 і ОСОБА_5, які перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, із оголеними торсами, накинулися на них із палицею і металевим еспандером. Під час бійки він дерев’яною битою вдарив ОСОБА_5 1 раз по тулубу і 1 раз туди ж ногою, коли останній лежав на землі. Побачивши, що потерпілий не реагує на удари, перестав його бити і більше ударів не наносив. Вважає, що тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, які йому інкримінуються досудовим слідством, не наносив. Під час бійки на місці події загубив ланцюжок та хрестик з білого металу, був одягнений у футболку червоного кольору.

Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав частково, його винуватість у вчиненні даних злочинів стверджується зібраними та дослідженими по справі доказами.

Так, потерпілі ОСОБА_2 і ОСОБА_7, відповідно сестра і матір ОСОБА_5, дали показання про те, що останній 17 серпня 2010 року помер у лікарні від спричинених йому в ніч з 13 на 14 серпня 2010 року тілесних ушкоджень. Із слів ОСОБА_6, який під час цих подій знаходився разом із ОСОБА_5, їм відомо, що потерпілого побили незнайомі хлопці, які напали на них поблизу ринку, що по просп. відродження 1а в м. Луцьку.

Свідок ОСОБА_6 дав суду показання про те, що вночі 14 серпня 2010 року, коли вони, після розпиття спиртних напоїв із ОСОБА_5 пішли до нічного магазину, що по просп. Відродження у м. Луцьку, попередньо оголившись до пояса та взявши із собою для самозахисту дерев’яну палицю (биту) та спортивний еспандер, біля магазину у них виникла бійка із раніше незнайомими їм особами, в ході якої він втік. Наступного дня від сестри ОСОБА_5 йому стало відомо, що останній в тяжкому стані знаходиться у лікарні, а згодом, що той помер.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 дав показання про те, що в нічний час 14 серпня 2010 року був очевидцем бійки, в якій брали участь з однієї сторони раніше незнайомі йому ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які з оголеними торсами з палицями накинулися на ОСОБА_4, та якому на допомогу прийшла особа на ім’я ОСОБА_9 та раніше незнайомий йому ОСОБА_3, який був одягнений у червону футболку.

При цьому, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 билися із ОСОБА_6, а ОСОБА_4 із ОСОБА_5 коли ОСОБА_6 втік, ОСОБА_3 підбіг до напівлежачого ОСОБА_5, який знаходився у такому стані після сутички із ОСОБА_4, та наніс йому дерев’яною палицею ряд ударів по голові. Він почав кричати, що викличе працівників міліції, тоді всі розійшлися. ОСОБА_4, ОСОБА_9 забрали ОСОБА_3 і перейшли на протилежну сторону проїзної частини, а потерпілий залишився лежати, лише стогнав і хрипів. Він пішов набрати води для потерпілого, а коли повернувся то побачив, що ОСОБА_3 знову наносив удари палицею по голові лежачому на землі потерпілому ОСОБА_5 До нього підбігли ОСОБА_4, ОСОБА_9, незнайома жінка та почали відтягувати від потерпілого, а він пригрозив, що викличе міліцію, після чого хлопці розбіглися.

Потерпілого забрала карета швидкої допомоги, а він вранці на місці події знайшов металеву пружину, типу спортивного еспандеру, якою бився хлопець з оголеним торсом –раніше незнайомий ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_4 показав, що в ніч з 13 на 14 серпня 2010 року, коли він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_9, матір’ю та тіткою останнього поверталися з бару "Явір", де відпочивали, то він із ОСОБА_3 відійшли до нічного магазину "Продукти", що по просп. Відродження у м. Луцьку. В цей час до магазину підійшли два незнайомі їм хлопці з оголеними торсами, як згодом стало відомо ОСОБА_5 та ОСОБА_6, і між ними виник конфлікт, після чого вказані хлопці відбігли, а коли повернулися, то із палицями, які тримали в руках, накинулися на нього. В цей час до нього підбіг ОСОБА_3 та почав битися із раніше незнайомим йому ОСОБА_6 В той час, коли він бився із ОСОБА_5, йому вдалося вирвати із рук палицю та викинути її в сторону, після чого декілька раз вдарити ОСОБА_5 кулаками, внаслідок чого останній впав і залишився лежати. Коли він підбіг до ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_6, останній втік, а ОСОБА_3 підійшов із палицею в руках до ОСОБА_5, який продовжував напівлежати, та наніс йому декілька ударів в голову та плечі, після чого він забрав ОСОБА_3 і всі розійшлися. ОСОБА_3 в цю ніч був одягнений у червону футболку.

З показань свідка ОСОБА_13 вбачається, що вночі 14 серпня 2010 року, близько 03.00 год. ночі, прокинувшись від шуму, із балкону своєї квартири бачила, як хлопець, одягнений у червону футболку, наносив удари палицею іншій особі, яка лежала на землі. При цьому, інші особи, які знаходилися поряд, зокрема якась жінка, просили особу, яка наносила удари палицею, не бити потерпілого по голові.

Допитаний в суді свідок ОСОБА_14, який також проживає поруч місця події, ствердив, що найбільш агресивно під час бійки поводила себе особа, одягнена у червону футболку, яка ще раз, після того, як всі відійшли від потерпілого, повернулася до нього, і знову наносила йому удари. В цей же час ОСОБА_14 пояснив, що не може розмежувати дії інших осіб, які знаходились на місці бійки. Підтвердив такі свої показання свідок ОСОБА_14 і під час відтворення обстановки і обставин події.

/Т. 2 а.с. 63 –67/

З показань свідка ОСОБА_10, оголошених показань свідка ОСОБА_15 вбачається, що вони разом із ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_3 вночі 14 серпня 2010 року відпочивали у барі "Явір". Коли поверталися додому, на ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які відійшли через дорогу у нічний магазин, напали двоє незнайомих осіб, які почали їх бити палицями. Більш детальніше про обставини бійки їм нічого не відомо. При цьому, ОСОБА_10, в ході досудового слідства пояснював, що ОСОБА_3 у ніч на 14 серпня 2010 року був одягнений у червону футболку.

/Т.2 а.с. 74 –76/

/Т.1 а.с. 85 –86/.

Ту обставину, що на час вчинення злочину ОСОБА_3 був одягнений у червону футболку підтвердив і підсудний. 22 серпня 2010 року вказана футболка була вилучена за місцем проживання сестри підсудного –свідка ОСОБА_17, про що і в суді підтвердила остання.

/Т.1 а.с. 114/

/Т.2 а.с. 169 –170/.

Місце події, де відбулася бійка і де були виявлені сліди речовини бурого кольору, схожі на кров, та вилучені рекламний щит, спортивний еспандер, які використовувались 14 серпня 2010 року учасниками бійки, було оглянуто в ході досудового слідства.

/Т.1 а.с. 4 –14/

/Т.1 а.с. 213 –214/

/Т.2 а.с. 175 –177/.

Як ствердила свідок ОСОБА_18, вранці 14 серпня 2010 року, вона, на зупинці громадського транспорту по просп. Відродження у м. Луцьку, знайшла ланцюжок та хрестик з металу білого кольору. Вказані хрестик і ланцюжок, в ході досудового слідства у свідка було вилучено працівниками міліції, їх впізнав, як належні йому, ОСОБА_3, та оглянуті в якості речових доказів.

/Т.1 а.с. 28/

/Т.2 а.с. 114 –115/

/Т.2 а.с. 105 –106/.

Крім того, в ході досудового слідства ОСОБА_8, серед інших осіб, впізнав ОСОБА_3 як особу, яка наносила удари палицю по голові лежачому на землі потерпілому ОСОБА_5,

/Т.2 а.с. 82 –85/

підтвердив він такі свої показання і під час очної ставки із останнім;

/Т.2 а.с. 86 –89/.

а також під час відтворення обстановки та обставин події /Т.2 а.с. 31 –51/.

Крім того, свідок ОСОБА_8 впізнав і ОСОБА_4 як особу, яка брала участь у бійці, і на яку напали двоє осіб, із палицями в руках, розпочавши бійку;

/Т.2 а.с. 90 –93/

/Т.2 а.с. 94 –97/

підтвердив він свої показання і під час очної ставки.

Під час очних ставок між ОСОБА_4 і ОСОБА_14; між ОСОБА_4 і ОСОБА_6; між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, під час відтворення обстановки та обставин події із ОСОБА_4 – підсудний ОСОБА_3, свідки ОСОБА_4, ОСОБА_6 давали протиречиві показання про обставини подій, що мали місце в нічний час 14 серпня 2010 року, а саме про роль і участь кожного з них у бійці, при цьому ці показання потирічать не тільки один одному, іншим доказам по справі, а й тим показанням які давали дані особи в ході розслідування справи.

/Т.1 а.с. 82; 83 –84/

/Т.1 а.с. 88 –95; 99/

Наведене свідчить про те, що показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які є не заінтересованими особами у справі, і які були очевидцями нанесення ОСОБА_3 ударів по голові потерпілому ОСОБА_5 в момент перебування потерпілого у безпорадному стані, після припинення бійки, є об’єктивними і таким, що підтверджуються і іншими наведеними по справі доказами.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи за №296 від 19 вересня 2010 року та додаткової судово-медичної експертизи за №296 а від 17 листопада 2010 року, які підтвердив в суді судмедексперт ОСОБА_22, причиною смерті потерпілого ОСОБА_5 є в тому числі тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент спричинення, у вигляді садна потиличної ділянки, дифузно-обмеженого зливного крововиливу на апоневрозі в потиличній ділянці зліва, вдавлений злам потиличної кістки в даній ділянці, забій головного мозку із обмеженим субархноїдальним крововиливом в даній ділянці, і які виникли від ударної дії тупого твердого предмета із обмеженою контактуючою поверхнею за 2 –3 доби до моменту смерті потерпілого. Малоймовірне їх виникнення внаслідок падіння з висоти власного зросту на площину як з прискоренням так і без, оскільки в даному конкретному випадку, дана ділянка не може контактувати з площиною, також виключається можливість їх заподіяння рукою чи ногою.

/Т.1а.с. 49 –56; Т.2 а.с. 131 –136/.

Такі висновки експертиз вказують на те, що зазначені тілесні ушкодження потерпілому завдав саме ОСОБА_3, оскільки саме він, як вбачається із наведених у вироці доказів, неодноразово наносив потерпілому ОСОБА_5 удари битою по голові. Будь-яких доказів про те, що такі удари наносили і інші особи, по справі відсутні. Крім того, як вбачається із висновків експертиз, тілесні ушкодження у вигляді синців та саден обличчя, грудної клітки, кінцівок потерпілий отримав від контактів із тупими твердими предметами, цілком можливо від ударної дії рук ніг при обставинах та в строки зазначеними в обвинуваченні. Із наведених у вироці доказів, слідує, що дані тілесні ушкодження потерпілому були спричинені саме ОСОБА_3

Разом із тим, з висновків судмедекспертиз вбачається, що інші тяжкі тілесні ушкодження, як садна скроневої ділянки зліва, дифузно-обмежений крововилив під апоневроз в лівій скроневій ділянці, епідуральний крововилив в даній ділянці, обмежений субархноїдальний крововилив в даній ділянці, лінійний злам з переходом на основу та склепіння черепа, півкулевий субархноїдальний крововилив справа, субдуральний крововилив в даній ділянці, потерпілий отримав імовірно від падіння з висоти власного зросту з попередньо-наданим прискоренням.

Такі обставини отримання потерпілим даних тілесних ушкоджень повністю відповідають зібраним по справі доказам, а саме показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про те, що після бійки останнього із потерпілим, ОСОБА_5 впав і залишився напівлежати аж до моменту, коли до нього підійшов підсудний ОСОБА_3 та наніс дерев’яною битою удари по голові. Про дану обставину, тобто про таке положення потерпілого в момент підходу до нього ствердив і підсудний.

У зв’язку із підтвердженням факту вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 групового озброєного нападу на ОСОБА_4 на стадії досудового слідства дії останнього були визнані необхідною обороною і кримінальна справа порушена відносно нього за ст. 121 ч.2 КК України закрита на підставі ст. 36 КК України та ст. 6 п.2 КПК України.

/Т.2 а.с. 225 –229/.

В той же час, по даному факту відносно ОСОБА_5 в порушенні кримінальної справи за ст. 296 ч.4 КК України відмовлено на підставі ст. 6 п.8 КПК України, а відносно ОСОБА_6 порушена кримінальна справа за ст. 296 ч.4 КК України.

/Т.2 а.с. 208 –209/

/Т.2 а.с. 206 –207/.

На підставі наведених доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, що виразились у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 296 ч.1 КК України.

Крім того, своїми умисними діями, направленими на спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ст. 121 ч.2 КК України.

Кваліфікуючи таким чином дії підсудного, суд враховує, що вони були направлені проти особи, яка безпосередньо не вчиняла напад на ОСОБА_3, і в момент, коли така потреба у них була відсутня –потерпілий у лежачому положенні не становив жодної небезпеки для підсудного, що для всіх було очевидно, і навпаки потребував допомоги, оскільки знаходився у безпорадному стані в зв’язку з отриманням ним тілесних ушкоджень при падінні раніше.

Заперечення підсудного ОСОБА_3 про те, що не вчиняв інкримінованих йому злочинів, спростовується наведеними у вироці доказами, а тому судом не приймається до уваги і розцінює як намагання пом’якшити свою відповідальність.

Разом з тим, в обвинуваченні не наведено жодних доказів того, що підсудний вчинив злочин перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, а тому дану обставину, що обтяжує покарання, слід виключити.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що попередні судимості ОСОБА_3 погашені відповідно до ст. 55 ч.1 п.6 КК України /в редакції 1960 р./, та ст. 89 КК України / в редакції 2001 р./, а тому таку обставину що обтяжує покарання як рецидив злочинів, ОСОБА_3 з обвинувачення слід виключити.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання відносно ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відносяться до категорії невеликої тяжкості та тяжких, дані про його особу.

Обставиною, яка пом’якшує покарання, являється вчинення підсудним злочину, відповідно до висновків амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи за №485 від 22.11.2010 року, у стані вираженого емоційного збудження, що не сягало рівня фізіологічного афекту, проте суттєво вплинуло на його свідомість і поведінку, знизило можливість прогнозувати ситуацію та співвідносити свої дії з вимогами прийнятих в суспільстві норм.

/Т.1 а.с. 185 –186/.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, суд відносить вчинення ним злочину щодо особи, що перебувала у безпорадному стані.

При таких обставинах, враховуючи дані про особу підсудного ОСОБА_3, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, характер, обставини, та наслідки вчинених злочинів, суд вважає, що покарання підсудному ОСОБА_3 слід обрати у виді позбавлення волі в межах санкції закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності.

Разом з тим, визначаючи строк покарання ближче до нижчої межі, встановленої санкцією закону, суд враховує протиправну поведінку потерпілого, що передувала злочину, наведену у вироку обставину, що пом’якшує покарання.

Цивільний позов прокурора Волинської області до ОСОБА_3 про стягнення 914 грн. на користь держави в особі комунального закладу "Луцька міська клінічна лікарня"- понесених витрат на лікування потерпілого, підлягає до задоволення в повному об’ємі.

Позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення 9 242 грн., понесених на лікування та поховання потерпілого ОСОБА_5, підлягає до задоволення в повному об’ємі, оскільки підтверджується наданими позивачкою документами про витрати. Підлягає до задоволення і позовна заява про стягнення з підсудного 40 000 грн. моральної шкоди виходячи з того, що позивачці були спричинені підсудним моральні страждання внаслідок утрати брата від вчиненого підсудним злочину.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.1; 121 ч.2 КК України (2341-14) та призначити покарання: за ст. 296 ч.1 КК України у виді 3-х років обмеження волі; за ст. 121 ч.2 КК України –7-м років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю вчинених злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, де одному дню позбавлення волі відповідають, на підставі ст. 72 КК України два дні обмеження волі, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді 7-ми років 3-х місяців позбавлення волі /семи років трьох місяців/.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3, до вступу вироку в закону силу, залишити тримання під вартою, строк відбуття покарання рахувати з 22 серпня 2010 року.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 9 242 грн. матеріальної шкоди та 40 000 грн. моральної шкоди, а всього 49 242 грн. /сорок дев’ять тисяч двісті сорок дві гривні/.

Стягнути із ОСОБА_3 на корить держави в особі Комунального закладу "Луцька міська клінічна лікарня"1914 грн. /тисячу дев’ятсот чотирнадцять гривень/.

Речові докази по справі: спортивний еспандер, рекламний щит –знищити, футболку, ланцюжок з хрестиком повернути ОСОБА_3.

Стягнути із ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати в сумі 360 грн. 45 коп. /триста шістдесят гривень сорок п’ять копійок/.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку суду.