Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Скоріна А.В.,

при секретарі - Чоловської А.А., Кузьковій Т.Л., Іванові К.Ю., Прокопенко

Н.М.

з участю прокурора - Шаповалова В.Г., Марунича О.В.

захисника - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, гр-на України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_6, раніше не судимого,

у скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч.2, 309 ч.2 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Києва, українця, гр-на України, освіта середньо-спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_7, проживаючого в АДРЕСА_8, раніше судимого:

- згідно вироку Дарницького районного суду м.Києва від 02.06.2005р. за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 309 ч.1, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком на 3 роки, постановою Дарницького районного суду м.Києва від 22.11.2007р., іспитовий строк замінено на відбуття покарання строком на 5 років,

у скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.3, 309 ч.2 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Києва, українця, гр-на України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_9, раніше не судимого,

у скоєні злочину, передбаченому ст. 187 ч.3 КК України,

Під час судового слідства встановлено, що

ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4, 06.11.2006 року, на автомобілі марки "Деу Сенс", державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 приїхали в м.Яготин Київської області. Знаходячись біля будівельного майданчика, розташованого за залізничним вокзалом м.Яготин, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вирішили придбати у невстановленої слідством особи, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження наркотичний засіб – опій (ацетильований), вступивши таким чином в попередню змову.

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, 06.11.2006р., близько 22 години, біля будівельного майданчика, розташованого за залізничним вокзалом м.Яготин Київської області, у невстановленої слідством особи, кримінальна справа щодо якої виділена в окреме провадження, спільно незаконно придбали наркотичний засіб, а саме, ОСОБА_4 за 360 гривень 30 мл. рідини коричневого кольору, яка знаходилась у двох одноразових шприцах, місткістю 20 мл. і 10 мл., а ОСОБА_5 за 25 гривень 1,5 мл. рідини коричневого кольору, яка знаходилась у одноразовому шприці місткістю 10 мл., що являється наркотичним засобом - опій (ацетильований).

Продовжуючи свій злочинний зговір та незаконно зберігаючи наркотичний засіб за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розташувались в автомобілі і приховавши шприци з наркотичним засобом ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на автомобілі ДЕУ СЕНС, державний номер НОМЕР_1, з метою умисного переміщення наркотичного засобу з однієї території на іншу в межах України з порушенням порядку і правил, встановлених чинним законодавством, виїхали з м.Яготин до м.Києва.

При цьому, ОСОБА_5, перебуваючи в автомобілі ДЕУ СЕНС державний номер НОМЕР_1 на автодорозі "Київ-Харків", за допомогою голки, медичної склянки та ватного тампону шляхом внутрішньої ін’єкції ввів собі 1,5 мл. рідини коричневого кольору, яка являється наркотичним засобом - опієм (ацетильованим), яку він придбав в м.Яготин. ОСОБА_4 також перебуваючи в автомобілі ДЕУ СЕНС державний номер НОМЕР_1 на автодорозі "Київ-Харків", за допомогою голки, медичної склянки та ватного тампону шляхом внутрішньої ін’єкції ввів частину наркотичного засобу - опій (ацетильований), який він придбав в м.Яготин.

Близько 00 годин 10 хвилин, 07.11.2006 року автомобіль ДЕУ СЕНС, державний номер НОМЕР_1, який рухався по автодорозі Київ-Харків, безпосередньо біля дорожнього знаку 34 км. був зупинений працівниками міліції, які при огляді відсіку для речей (бардачку) вказаного автомобілю виявили та вилучили голку від медичного шприца, на кінчик якої було намотано шматок вати, яка була забруднена речовиною світло коричневого кольору. Також у вказаному відсіку для речей був виявлений та вилучений порожній медичний флакон.

У ОСОБА_4 при поверхневому огляді було виявлено і вилучено: на правій нозі під шкарпеткою - одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з одягнутою голкою та ковпачком, об’ємом 10 мл, який був заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 7 мл.; на лівій нозі під шкарпеткою - одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з одягнутою голкою та ковпачком, об’ємом 20 мл, який заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 20 мл.

Згідно висновку хімічної експертизи №203 від 28.11.2006 року подані на дослідження речовини, які знаходились у медичних шприцах містять особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (ацетильований), масою в перерахунку на суху речовину 0,916 та 0,416 грама відповідно (загальна маса становить 1,392 грама).

Поданий на дослідження медичний флакон з резиновою кришечкою та шматок вати, намотаний на кінчик медичної голки містять особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (ацетильований). Маса наркотичного засобу (опію ацетильованого) на шматку вати в перерахунку на суху речовину становить 0,012 грама. Ідентичний наркотичний засіб згідно висновку експерта знаходився і у вилученому у ОСОБА_4 шприці ємкістю 10 мл.

Згідно списку №1 "Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено ' Таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (770-2000-п) , опій (ацетильваний) є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого на території України заборонено.

Крім цього, ОСОБА_5, 15.11.2007 року, приблизно в 03 години 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_6, з проникненням у житло, в квартиру АДРЕСА_1, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я, а також із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров*я, скоїли розбійний напад на гр. ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном, яке належить останньому та заволоділи ним.

При цьому, ОСОБА_5, 14.11.2007 року, приблизно в 19 годин, знаходився по місцю свого тимчасового мешкання, а саме в квартирі АДРЕСА_2, де разом зі своїми знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_8 та своєю співмешканкою ОСОБА_9 вживали спиртні напої. В цей час на мобільний телефон ОСОБА_9 зателефонував її знайомий гр. ОСОБА_7, який попросив її зустрітись з ним цього ж дня, приблизно о 21 годині в приміщенні кафе "Пальміра", розташованого по вул. Г.Юри, 8 в м. Києві. На дану пропозицію ОСОБА_9 погодилась. Після цього ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на невстановленому слідством автомобілі приїхали до вищевказаного кафе, де ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 пішли в приміщення кафе, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 поїхали по своїх особистих справах. При цьому ОСОБА_5 домовився з ОСОБА_9 про те, щоб вона йому зателефонувала, коли необхідно буде їх забрати.

15.11.2007 року, приблизно в 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_5 зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_9, яка в ході телефонної розмови попросила, щоб він разом з ОСОБА_6 забрав її та ОСОБА_8 з кафе. На дану пропозицію ОСОБА_5 погодився та з ОСОБА_6 приїхав до кафе "Пальміра", розташованого по вул. Г.Юри, 8 в м. Києві. Коли ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 приїхав до кафе "Пальміра", то до них в салон автомобіля "Део-Ланос", яким на той час керував ОСОБА_5 сіла ОСОБА_8, яка повідомила, що ОСОБА_9 залишилась в приміщенні кафе. В цей час з кафе "Пальміра" разом з ОСОБА_7 вийшла ОСОБА_9, які прослідували до автомобіля "Лексус" д.з. НОМЕР_2, який належить останньому та поїхали до будинку АДРЕСА_1 де мешкав ОСОБА_7 Тоді ОСОБА_5, разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на невстановленому автомобілі під керуванням ОСОБА_5 поїхали слідом за ОСОБА_9 та ОСОБА_7 та також прибули до будинку АДРЕСА_1

В цей час ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6, щоб помститись гр. ОСОБА_7 за те, що гр.. ОСОБА_9 поїхала до останнього додому, домовились між собою заволодіти чужим майном гр.ОСОБА_7 проникши до його помешкання, тим самим вступили між собою в попередню злочину змову. З метою виконання свого злочинного умислу та перебуваючи з стані алкогольного сп’яніння, ОСОБА_5 дістав з салону свого автомобіля розкладний ніж і разом з ОСОБА_6 піднявся на 12 поверх будинку АДРЕСА_1, де підійшли до вхідних дверей квартири № 45, в якій на той час знаходились ОСОБА_7 та ОСОБА_9 і подзвонили до квартири. Коли нічого не підозрюючий гр. ОСОБА_7 відчинив вхідні двері своєї квартири, то ОСОБА_5, утримуючи в своїй руці розкладний ніж і, погрожуючи ним гр.ОСОБА_7, разом з ОСОБА_6 зайшли в квартиру, в якій знаходилась гр.ОСОБА_9 Знаходячись у квартирі, ОСОБА_5 продовжуючи утримувати в своїй руці розкладний ніж наніс удар в область голови ОСОБА_7 кулаком своєї руки стиснутої в кулак. Після цього ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6, діючи узгоджено між собою, з погрозою застосування насильства небезпечного для життя чи здоров*я та із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я, по черзі стали наносити гр. ОСОБА_7 удари по обличчю та голові останнього, від чого ОСОБА_7 втратив рівновагу та впав на диван, який був розташований в коридорі квартири, після чого ОСОБА_5 насильно відвів останнього до кухні квартири. Продовжуючи далі перебувати в квартирі, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, яке належить гр. ОСОБА_7 стали ходити по квартирі, в ході чого, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, заволоділи чужим майном, яке належить гр. ОСОБА_7, а саме :

-грошима в сумі 3500 гривень, які знаходились в кишені брюк ОСОБА_7, які знаходились в кімнаті квартири;

- чоловічою дублянкою, ціною 1750 гривень, яка знаходилась в кімнаті квартири;

-ноутбуком, ціною 3000 гривень, який стояв на тумбочці в залі квартири;

- мобільним телефоном "Нокіа-6120",ціною 1500 гривень, який знаходився на кухні квартири;

- цифровою відеокамерою, ціною 1500 гривень, яка знаходилась в тумбочці кімнати квартири;

- золотими сережками, ціною 1000 гривень, які знаходились в тумбочці кімнати квартири;

- двома пляшками коньяку " Закарпатський", ціною по 43 гривні кожна, на загальну суму 86 гривень, які стояли в меблевій стінці кімнати кварти, а всього майном на загальну суму 12 тис. 336 гривень, чим завдали потерпілому матеріальну шкоду.

Заволодівши чужим майном, яке належало гр.ОСОБА_7, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 з місця скоєння злочину зникли та в подальшому викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

В ході розбійного нападу гр.ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді :

1. - одного синця, у формі "окулярів", розміром 6,5 см ( в самому широкому місці) х 17,7 см, який розташований на спинці носу з переходом на скати його, на повіки обох очей, в підочні, виличні ділянки, фіолетового кольору з зеленуватим забарвленням по периферії;

2. - одного синця овальної форми розміром 3,9 х 3,5 см, який розташований в лобній ділянці зліва, фіолетового кольору з зеленуватим забарвленням по периферії;

3. - садна переривчастого характеру, овальної форми розміром 3,5х 3,9 см, яке розташоване на ніжній повіці лівого ока з переходом у виличну ділянку, поверхня якого вкрита буруватою кірочкою, яка розташована вище рівня неушкодженої шкіри;

4. - двох саден подовженої форми, розмірами 0,6 х 0,4 х 0,1 см, які розташовані на слизовій верхньої ділянки губи в проекції 2 зуба зліва на верхній щелепі, поверхня їх вкрита білуватим нальотом;

5. - крововиливу слизової десни навколо шийок 1 і 2 зубів зліва на верхній щелепі, червоно-фіолетового кольору.

Локалізація, морфологічні особливості даних ушкоджень дозволяють стверджувати про те, що вони утворились від дії тупого ( тупих) предмета (предметів) (яким може бути китиця зібрана в кулак, взута нога), по давності утворення можуть відповідати терміну 15.11.2007р. до 05 годи 30 хвилин і кожне із зазначених ушкоджень згідно висновку судово-медичної експертизи №423 від 01.02.2008р. відноситься до легкого тілесного ушкодження.

У судовому засіданні ОСОБА_4, свою вину у скоєні злочину, передбаченому ст. 309 ч.2 КК України визнав повністю, та показав, що 06.11.2006р. йому потрібно було у своїх справах у м.Яготин і він зателефонував до ОСОБА_5, щоб він його відвіз. Біля торгівельного майданчика, він побачив наглядно знайомого цигана і вони підійшли до цигана, щоб купити наркотичний засіб. Він купив 30 мл. наркотичного засобу за 360 гривень, який знаходився у пляшечки, а ОСОБА_5 теж купив собі наркотичний засіб за свої гроші. Потім вони з ОСОБА_5 сіли в автомобіль, і коли виїхали за межі міста зупинились та вжили наркотичний засіб. Далі вони поїхали до м.Києва, де в м.Бориспіль їх зупинили працівники ДАІ і ВБНОН, які знайшли у нього наркотичний засіб, який він ховав у шкарпетці. Він не давав наркотичний засіб ОСОБА_5. Після того, як вони вжили наркотичний засіб, він свій шприц викинув. ОСОБА_5 вжив свій наркотичний засіб. Коли їх зупинили працівники міліції і запитали про наркотичні засоби, він повідомив їм, що є наркотики.

Також ОСОБА_4 доповнив, що він стояв поруч, коли ОСОБА_5 купував наркотичний засіб. Вони обопільно купували нароктичний засіб у цигана. Ніяких наркотиків він ОСОБА_5 не збував і не давав.

У судовому засіданні ОСОБА_5, свою вину у скоєні злочину, передбаченому ст. 309 ч.2 КК України визнав повністю, а за ст. 187 ч.3 КК України не визнав та показав, що станом на 06.11.2006р., був залежним від наркотичних засобів. В цей день йому зателефонував ОСОБА_4 і попросив відвезти його в м.Яготин. В м.Яготині вони підійшли до наглядно знайомого цигана у якого придбали наркотичні засоби. Він купив 1,5 мл. наркотичного засобу за 25 гривень. Скільки точно купив наркотичного засобу ОСОБА_4, він не знає. Потім вони сіли в автомобіль, виїхали за межі м.Яготина та вжили наркотичний засіб. Баночку у якій знаходився наркотичний засіб, він поклав до кишені дверей автомобіля і вони поїхали в сторону м.Києва. По дорозі біля м.Бориспіль їх затримали працівники міліції. У зв’язку з тим, що він відбував умовне покарання, то був згодний на все, тільки щоб не порушували відносно нього кримінальну справу. Працівники міліції сказали, йому, що він буде свідком по справі, після чого він підписав протокол не читаючи.

Також ОСОБА_5 доповнив, що вони з самого початку з ОСОБА_5 домовились поїхати в м.Яготин, щоб обопільно придбати наркотичний засіб. Він стояв поруч, коли ОСОБА_4 купував наркотичний засіб. ОСОБА_4 йому наркотики не збував і не давав. Він вжив свій наркотик, який власноручно купив. Свої попередні покази не підтримує, оскільки підписував їх не читаючи і намагався таким чином уникнути кримінальної відповідальності.

Підсудний ОСОБА_5 щодо обвинувачення за ч.3 ст. 187 КК України показав, що 15.11.2007р., запросив до себе в гості ОСОБА_6 і його подругу ОСОБА_8 Ближче до вечора, він зустрів ОСОБА_6 і ОСОБА_8 біля універмагу Україна і вони прийшли до нього додому, де була його співмешканка ОСОБА_9 Вони вживали алкогольні напої і спілкувались. ОСОБА_9 зателефонував її друг ОСОБА_7 і запросив її в кафе. Він не був проти, оскільки знав, що вони дружать. Він разом з ОСОБА_6 привіз ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до кафе і вони домовились, що дівчата зателефонують коли їх забрати. Через деякий час зателефонувала ОСОБА_9 і попросила їх забрати. Він разом із ОСОБА_6 під’їхав до кафе. Згодом вийшла ОСОБА_8, яка сказала що ОСОБА_9 зараз прийде. Потім він побачив, що ОСОБА_9 стояла та розмовляла з ОСОБА_7. Коли ОСОБА_9 хотіла піти, ОСОБА_7 її зупинив і вони продовжили розмовляти. Потім він побачив, як ОСОБА_9 сіла до автомобіля ОСОБА_7 і вони поїхали. Він поїхав за ними і на пр.Корольова їх загубив. Далі побачив, що машина ОСОБА_7 стоїть біля якогось будинку і там уже нікого немає. Приблизно 30-40 хвилин він стукав по колесам автомобіля, але на крик сигналізації так ніхто не вийшов. Потім він нашкрябав на капоті автомобіля ОСОБА_7 нецензурне слово. Він побачив, що у будинку горить світло лише у деяких квартирах і вирішив її знайти. Спочатку він піднявся на один поверх, а потім на інший, де в коридорі стояв диван. Він притулив вухо до дверей і почув плач ОСОБА_9. Розуміючи, що йому вночі двері ніхто не відкриє, він пішов до машини і попросив ОСОБА_8, щоб вона піднялась з ним у квартиру ОСОБА_7 і подзвонила у двері. ОСОБА_6 теж пішов з ними. ОСОБА_8 подзвонила у двері і коли ОСОБА_7 почав їх відкривати, він відштовхнув ОСОБА_8, сам відкрив двері і відразу вдарив ОСОБА_7, який від цього впав. Потім він підняв ОСОБА_7 і запитав у нього, чому він бив ОСОБА_9? Той сказав, що її не бив. Після цього він декілька разів запитував ОСОБА_7, за що він бив ОСОБА_9, і коли той відповідав, що не бив її, знову наносив йому удари. Поітм він завів ОСОБА_7 на кухню, вони сіли за стіл і почали розмовляти. ОСОБА_9 стояла збоку, а де був ОСОБА_6 та ОСОБА_8, він не бачив. Він почав запитувати ОСОБА_7 про його відносини з ОСОБА_9. Потім, коли вони виходили з квартири, ОСОБА_6 дав йому якийсь пакунок. Він розумів звідки той пакунок, але в той час він був у шоковому стані. У нього не було мети забрати якісь речі у ОСОБА_7. Потім він завіз ОСОБА_8 і ОСОБА_6 додому, а сам із ОСОБА_9 поїхав у райвідділ, для того, щоб вона написала заяву. Там їм сказали, щоб вони приїжджали коли ОСОБА_9 буде твереза. Вони приїхали з ОСОБА_9 додому і вона заснула. Він поїхав із дому, тому що не міг знаходитись поряд. Речі ОСОБА_7, які залишив йому ОСОБА_6, він зберігав у своїй квартирі на АДРЕСА_2. Потім він вживав спиртні напої, а коли закінчились гроші, зателефонував ОСОБА_9. Він забрав у неї телефон і ноутбук, який належав ОСОБА_7 та взнав, що їх розшукує міліція.

Також ОСОБА_5 показав, що взяв ніж із собою для самозахисту. Він вдарив ОСОБА_7 приблизно 10 разів. Коли він вдарив ОСОБА_7 вперше, той упав, після чого він наніс йому ще кілька ударів. Коли вони сиділи на кухні за столом він ще один раз ударив ОСОБА_7. ОСОБА_7 спочатку намагався оборонятись. Коли він забіг у квартиру ОСОБА_7 ніж був у нього в руці. Він не бачив чи оглядав хтось квартиру ОСОБА_7. Коли він розмовляв з ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 вийшли із кухні. З квартири вони вийшли через 40 хвилин, після того, як вийшли із кухні. ОСОБА_7 не намагався вийти з кухні. Він не знав, що знаходилось у пакунку, який дав йому ОСОБА_6. Він не бачив, чи було щось у руках ОСОБА_6, коли вони виходили з квартири. Вони спускались на ліфті без ОСОБА_8. Речі ОСОБА_7, він поклав у багажник свого автомобіля. Речі ОСОБА_7 ніхто не ділив. ОСОБА_6 взяв щось собі, а решту речей залишив мені. Ноутбук, телефон і дублянку, які належать ОСОБА_7, він зберігав у себе в квартирі. ОСОБА_9 не знала про ці речі, він сказав, що речі його. Він нічого у потерпілого не вимагав. Речі ОСОБА_7, які були у нього, він продав. Він розумів, що ОСОБА_6 викрав речі ОСОБА_7.

У судовому засіданні ОСОБА_6, свою вину у скоєні злочину, передбаченому ст. 187 ч.3 КК України не визнав та показав, що у грудні 2007р. разом зі своєю дівчиною ОСОБА_8 поїхав в гості до свого знайомого ОСОБА_5, який проживав разом із ОСОБА_9. По дорозі вони купили дві пляшки коньяку і пили їх у ОСОБА_5 дома. Приблизно в 20 годин ОСОБА_9 зателефонував потерпілий і запросив в кафе. Вони хотіли з ОСОБА_5 залишитись на самоті та поспілкуватись і відпустили дівчат в кафе. Вони відвезли дівчат в кафе і домовились з ними, що ті зателефонують, коли їх забрати. Через деякий час дівчата зателефонували і сказали, щоб їх забрали. Вони приїхали до кафе і ОСОБА_8 відразу вийшла, а ОСОБА_9 не виходила. Потім вони побачили, як ОСОБА_9 разом із потерпілим вийшли з кафе, сіли в машину потерпілого і кудись поїхали. Вони поїхали за ними, але загубили машину. Потім вони побачили машину потерпілого біля будинку і коли під’їхали, то там уже нікого не було. Вони пробували зателефонувати до ОСОБА_9, але не змогли додзвонитись. Він з ОСОБА_8 посварився, а ОСОБА_5 кудись пішов, і його не було приблизно годину. Потім він повернувся і попросив, щоб ОСОБА_8 піднялась із ним до квартири потерпілого та подзвонила в двері. ОСОБА_8 погодилась та пішла з ОСОБА_5, а він пішов слідом. ОСОБА_8 подзвонила і коли потерпілий відкрив двері, ОСОБА_5 відштовхнув ОСОБА_8 і наніс удар потерпілому в обличчя кулаком. Він і ОСОБА_8 теж зайшли до квартири. Він намагався розборонити ОСОБА_5 та потерпілого, але не зміг. Через деякий час вони всі разом пішли на кухню. ОСОБА_8 попросилась додому і він вивів її в загальний коридор і посадив на диван. Сам він зайшов у квартиру та побачив мобільний телефон, який поклав собі в кишеню. Потім він побачив, що вони розмовляють на кухні і пішов нишпорити по квартирі. Він знайшов гроші, ноутбук, золото, дублянку. Знайдені речі він виніс на площадку і хотів, щоб це ніхто не бачив. Він знав, що зранку він не зможе забрати викрадені речі і попросив ОСОБА_5, щоб він допоміг йому донести пакунки з викраденими речами до машини. ОСОБА_5 його і ОСОБА_8 завіз додому. У дворі він поділив викрадені речі. Собі він забрав гроші, золото, коньяк, мобільний телефон і камеру. ОСОБА_5 залишив дублянку і ноутбук. ОСОБА_8 не бачила у нього викрадений речей. Вона на той момент була вагітна і якщо б взнала, то була б сварка. Вона про все взнала коли приїхали працівники міліції.

Також ОСОБА_6 показав, що коли ОСОБА_5 бив потерпілого, ніхто нічого не вимагав. Він не повідомляв ОСОБА_5, що хоче скоїти крадіжку. Украдені речі він виніс на площадку самостійно і поскладав у шафу. Він не бачив у ОСОБА_5 ножа. ОСОБА_5 піднімав потерпілого, наносив йому удар і той падав. Так було декілька раз. ОСОБА_9 кричала у просила ОСОБА_5 заспокоїтись. Коли були на кухні, то ОСОБА_5 ударив потерпілого один раз. Потерпілий мав можливість вийти з кухні. Він почав складати речі потерпілого, приблизно через 15 хвилин після того, як вони всі разом зайшли до кухні. Він виходив з квартири разом з ОСОБА_5 і ОСОБА_9. Можливо ОСОБА_9 бачила, як він і ОСОБА_5 виносили речі. Ноутбук і дублянку були у багажнику, а решта речей були при ньому. Викрадені речі: камеру, телефон і золото, він продав.

Крім цього ОСОБА_6 показав, що відмовляється від своїх показів, які давав як підозрюваний 21.11.2007р. і не підтримує ті покази, що у ОСОБА_5 був ніж.

Крім показів підсудних їх вина у скоєні вищевказаних злочинів підтверджується показами потерпілих та свідків, а також об’єктивними матеріалами справи.

По епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_7 15.11.2007р. за адресою АДРЕСА_1

Так, потерпілий ОСОБА_7, у судовому засіданні показав, що 14.11.2007р. до нього зателефонувала ОСОБА_9 і він запросив її в кафе. Вона погодилась і прийшла зі своєю подружкою. Вони всі разом сиділи в кафе, а потім подруга ОСОБА_9 поїхала додому, а вони поїхали до нього додому на його автомобілі. У нього дома в ОСОБА_9 весь час дзвонив мобільний телефон. Потім хтось подзвонив у двері і він побачив, що це подруга ОСОБА_9. Він подумав, що ОСОБА_9 запросила її в гості і відкрив двері. Відкривши двері він побачив, що біля шафи стоїть ОСОБА_5 з ножем, який відразу ударив його. Він упав і його почали бити ногами. Приблизно через 5 хвилин ОСОБА_5 і ОСОБА_9 забрали його на кухню. Він точно не пам’ятає, втрачав він свідомість, коли його били. Коли він разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 були на кухні, то чув у квартирі якийсь рух. Він чув як відкривались і закривались двері шафи. Приблизно в 01 годині 45 хвилин прийшов ОСОБА_6 зі своєю дівчиною і теж сіли з ними на кухні. Потім усі пішли і він залишився на кухні з ОСОБА_6. Далі ОСОБА_6 встав, вибачився і пішов, а він втратив свідомість. Коли він отямився, то намагався знайти телефон, але його не було. Потім він взяв машину та поїхав до друзів, які викликали швидку допомогу і міліцію. Позов він підтримує в повному обсязі. Також ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_5 зайшов у квартиру з ножем і він сприймав це як погрозу. Коли вони сиділи на кухні, ОСОБА_5 один раз виходив з кухні. У нього з ОСОБА_9 було інтимні відносини. Він не знав, що у ОСОБА_9 є чоловік. Він не бачив, як ОСОБА_6 зайшов в квартиру. Потерпілий підтримав свої покази, які давав у ході досудового слідства. Коли він упав, то відчував удари з усіх сторін, тому вважає, що його били кілька чоловіків. Він відігнав для ремонту автомобіль через місяць і не може пояснити, чому в довідці про ремонт, стоїть дата 15.11.2007р. Коли вони сиділи на кухні, йому не давав можливості звідти вийти ОСОБА_5, оскільки сидів з ножем. ОСОБА_6 заходив на кухню два рази. Він не бачив, як хтось виходив з квартири з речами. Коли він сидів на кухні, то не чув, як вхідні двері квартири відкривались або закривались. Він не бив ОСОБА_9.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що 14.11.2007р. її разом з ОСОБА_6 запросили до себе в гості ОСОБА_5 і ОСОБА_9. Вони приїхали в гості, випили і у ОСОБА_9 виникла ідея поїхати в кафе. Хлопці їх туди завезли. В кафе сиділи вона з ОСОБА_9 та декілька іноземців. Коли хлопці приїхали їх забирати, то вона вийшла з кафе і сіла в автомобіль. ОСОБА_9 вийшла з потерпілим, сіла в його автомобіль і вони поїхали. ОСОБА_5 був шокований і поїхав за ними. Вони приїхали під будинок потерпілого і ОСОБА_5 кудись пішов. Потім він повернувся і попросив, щоб вона піднялась з ним до квартири потерпілого для того, щоб подзвонити у двері і забрати ОСОБА_9. Вона погодилась і подзвонила. Їй відкрив двері потерпілий у трусах. ОСОБА_5 забіг у квартиру, ударив потерпілого і той упав. ОСОБА_9 почала кричати, що ОСОБА_7 намагався її зґвалтувати. ОСОБА_6 намагався розборонити ОСОБА_5 та потерпілого. Потім ОСОБА_5 з потерпілим пішли на кухню. ОСОБА_9 дістала горілку і вони вирішили пити, а вона відмовилась. Вона почала просити ОСОБА_5 йти додому, але він її вивів в коридор і посадив на диван, а також сказав, що забере всіх і вони поїдуть додому. Вона сиділа довго і чекала, а потім вийшов ОСОБА_6 і сказав спускатись до автомобіля. Через деякий час спустились ОСОБА_6, ОСОБА_9 і ОСОБА_5, на якому була дублянка і ніс він в руках ноутбук. Всі ці речі він поклав у багажник. Потім ОСОБА_5 завіз її та ОСОБА_6 додому, дав пляшку коньяку і вони пішли додому. Також ОСОБА_8 показала, що підтримує свої покази, що бачила у ОСОБА_5 ніж та покази, які були оголошені в судовому засіданні. Коли вони сиділи в кафе, вживали багато напоїв. Вона і ОСОБА_9 випили приблизно по пляшці коньяку. Вона не бачила, як ОСОБА_6 виносив речі. Потім свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні змінила покази і показала, що в протоколі її допиту від 25.11.2007р. частина показів, це домисли слідчої і ножа у ОСОБА_5 вона взагалі не бачила.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні показав, що є керівником СПД "Діловець Сергій Олександрович". Ремонт автомобіля LEXUS GS 300 він не проводив. До нього звернувся клієнт і вони зробили рахунок-фактуру, але сплати не було. Заказ-наряд, це договір наміру, що особа має намір робити ремонт автомобіля. Власником автомобіля є ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показала, що у них в гостях були ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і вони вживали алкогольні напої. Їй зателефонував ОСОБА_7 та запросив в кафе разом з ОСОБА_8. ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відвезли їх в кафе, а самі поїхали. Потім вони приїхали за ними. ОСОБА_8 вийшла, а ОСОБА_7 не пускав її. Вона не хотіла, щоб ОСОБА_5 взнав про їх відношення і поїхала з ОСОБА_7. Вони піднялись в квартиру до ОСОБА_7 і той почав приставати до неї, але вона не хотіла вступати в інтимні відносини. ОСОБА_7 її вдарив. Потім пролунав дзвінок в двері і коли ОСОБА_7 відкрив двері, то вірвався ОСОБА_5 і почав бити ОСОБА_7. ОСОБА_6 скоріше розтягував бійку. ОСОБА_5 завів ОСОБА_7 на кухню і став питати про їх відношення. Де були ОСОБА_6 та ОСОБА_8, не пам’ятає. Потім вони вийшли з квартири. Наступного дня їй зателефонувала мати і сказала, що її шукає міліція. ОСОБА_9 показала, що з ОСОБА_7 у неї були інтимні відносини і вони були знайомі протягом 3 років. Вона була в стані сп’яніння, але пам’ятає події. ОСОБА_6 був десь в квартирі, але не на кухні. Щодо ножа, то на даний час вона вже не пам’ятає, чи він був чи ні. З квартири виходили втрьох, а ОСОБА_8 була в коридорі. В ОСОБА_6 в руках був пакет, але який саме, не звертала уваги. Про крадіжку вона взнала наступного дня від матері. ОСОБА_5 казав, що крадіжки не було і ноутбук не ОСОБА_7. ОСОБА_6 наступного дня сказав, що скоїв крадіжку і казав, що відеокамеру ломбард не приймає.

Також ОСОБА_9 показала, що повністю підтримує свої покази, які давала під час досудового слідства, а саме, що ОСОБА_6 також бив ОСОБА_7, і що в руках ОСОБА_5 був ніж і він погрожував їм потерпілому.

Оголошеними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_9, згідно яких встановлено, що на протязі 2-х останніх років вона знайома з ОСОБА_7, який мешкає в квартирі АДРЕСА_1 Між нею та ОСОБА_7 на протязі тривалого часу були інтимні стосунки. Коли вона почала співмешкати з ОСОБА_5, то продовжувала підтримувати стосунки інтимного характеру з ОСОБА_7 14.11.2007 року, приблизно в 17 годин, вона разом з ОСОБА_5, ОСОБА_8 та її співмешканцем ОСОБА_6 знаходилась по місцю свого тимчасового проживання, а саме в квартирі АДРЕСА_2, де вживали спиртні напої. Приблизно в 20 годин їй на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_7 і запропонував зустрітись з ним в кафе "Пальміра", що розташоване по вул. Г.Юри в м. Києві. На цю пропозицію вона погодилась, але сказала, що приїде з подругою, тобто ОСОБА_8 Спочатку ОСОБА_5 не погодився з тим, що вона поїде до ОСОБА_7, а потім дав на це свою згоду. ОСОБА_5 знав, що у неї є знайомий на ім"я ОСОБА_7, але він не знав які між ними існують відносини. ОСОБА_5 на автомобілі, який на той час взяв в оренду відвіз її разом з ОСОБА_8 до кафе, а сам разом з ОСОБА_6 поїхав по своїх справах. Вона домовилась з ОСОБА_5 про те, що вона йому передзвонить коли звільниться. Приблизно о 01 годині вже 15.11.2007 року вона подзвонила на мобільний телефон ОСОБА_5 і сказала, щоб він забрав її та ОСОБА_8 Через деякий час в приміщення кафе зайшов ОСОБА_6 і забрав звідти ОСОБА_8, а вона в цей час підійшла до ОСОБА_7, щоб попрощатися з ним, але ОСОБА_7 її не відпускав, а запропонував поїхати до нього додому. На це вона погодилась і на автомобілі "Лексус" вони поїхали до ОСОБА_7 додому. Про те, що ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 їдуть за ними вона не знала. Коли вони приїхали до ОСОБА_7 додому, то їй на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_5, який запитав, чому вона поїхала з ОСОБА_7, на що вона відповіла, що вийде через 10 хвилин і все пояснить. В квартирі, ОСОБА_7 почав до неї залицятися та хотів щоб вона йому надала інтимні послуги, але вона не хотіла цього тому, що здогадалась про те, що ОСОБА_5 знаходиться біля будинку ОСОБА_7 В цей час вона вирішила подзвонити ОСОБА_5 і попросити, щоб він її забрав, але на рахунку її мобільного телефону не було грошей. Тоді вона взяла мобільний телефон ОСОБА_7, який знаходився на столі в кухні і набрала номер телефону ОСОБА_5 та попросила, щоб він її забрав. В цей час ОСОБА_7 забрав з її рук мобільний телефон, але куди він його поклав вона не бачила. Через деякий час у вхідні двері квартири подзвонили і ОСОБА_7 їх відчинив. В цей час вона побачила, що в квартиру забігли ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а за ними зайшла ОСОБА_8 При цьому ОСОБА_5 відразу накинувся на ОСОБА_7 і почав наносити удари кулаками по обличчю та по голові ОСОБА_7 ОСОБА_6 також бив ОСОБА_7 Коли ОСОБА_7 почав кричати, то вона побачила в руці у ОСОБА_5 розкладний ніж, який той підставив до шиї ОСОБА_7 і яким почав йому погрожувати. Вона в цей час знаходилась поруч з ОСОБА_7, а ОСОБА_8 стояла поруч з нею. Після цього, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 К, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 зайшли на кухню квартири, де разом почали вживати спиртні напої. Знаходячись на кухні квартири, ОСОБА_5 знову почав розпитувати у ОСОБА_7 про її з ним відносини, на що ОСОБА_7 сказав, що вона з ним перебувала в інтимних стосунках. На це вона дуже розлютившись, взяла зі стола пляшку горілки "Хортиця", якою намагалась вдарити ОСОБА_7 по голові, однак промахнулась. При цьому ОСОБА_7 ніякого опору не чинив, тому що перебував в стані алкогольного сп’яніння. Потім вона разом з ОСОБА_5 вийшли з квартири, а за нами з квартири вийшли ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Коли вони вийшли з під’їзду, то сіли в автомобіль ОСОБА_5 і поїхали додому. Коли вони приїхали додому, то полягали спати. Наступного дня їй подзвонила мати і повідомила про те, що її розшукує міліція. Вона здогадалась, що це пов’язано з ОСОБА_7 і передзвонила йому на мобільний телефон. В ході телефонної розмови ОСОБА_7 їй повідомив про те, що його пограбували, тобто викрали гроші, відеокамеру та пошкодили авто. В той час коли їй на мобільний телефон подзвонила мати та повідомила, що її шукають, то ОСОБА_5 вийшов з квартири і сказав, що піде до крамниці, але його довго не було. Оскільки машина біля будинку також не було, то вона здогадалась, що ОСОБА_5 кудись поїхав. Цього ж дня, коли вона складала диван, то в дивані знайшла ноутбук чорного кольору. Вона здогадалась, що цей ноутбук належить ОСОБА_7, оскільки раніше не бачила його по місцю свого проживання. Злякавшись за себе та ОСОБА_5, вона взяла цей ноутбук, поклала його в пакет та поїхала до свого знайомого ОСОБА_16, який проживає в Чернігівській області, де пробула до слідуючого дня. Весь цей час вона періодично дзвонила ОСОБА_5, але телефон був вимкнутий. Коли вона під’їхала до м. Києва, то їй на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_5, який сказав, що йому необхідно з нею зустрітись. 16.11.2007 року, коли вона зустрілась з ОСОБА_5 біля ст. метро "Чернігівська" в м. Києві, то вона почала здогадуватись про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не тільки побили ОСОБА_7, а й ще щось забрали з квартири. При цьому вона здогадалась, що ОСОБА_5 забрав звідти ноутбук, якого раніше по місцю їх мешкання не було. На її запитання ОСОБА_5 навіщо той забрав ноутбук у ОСОБА_7, він її заспокоїв і сказав, що це інший ноутбук і він ОСОБА_7 не належить. ОСОБА_5 також сказав, що з квартири ОСОБА_7 він нічого крім мобільного телефону, який лежав на столі в кухні не забирав, але його вже у нього не має. Крім цього 15.11.2007 року їй на мобільний телефон подзвонив ОСОБА_6, який повідомив, що він разом з ОСОБА_8 ховаються. На її запитання до ОСОБА_6 навіщо вони пограбували квартиру ОСОБА_7, оскільки зі слів останнього зізналась, що у нього зникли гроші в сумі 3500 гривень, дублянка та цифрова камера, а також був пошкоджений його автомобіль, на що ОСОБА_6 відповів, що вони були п’яні, а також сказав що цифрова камера стара і її ніхто не хоче купувати. Також він сказав, що з кишені одягу ОСОБА_7 він особисто забрав 250 гривень, з яких 150 гривень віддав ОСОБА_5

Т.1 а.с.192-198.

Оголошеними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_16, згідно яких встановлено, що 15.11.2007р. по місцю його мешкання в приватний будинок №1 по вул.Бурих с.Сираї Козелець кого району Чернігівської області приїхала ОСОБА_9, з якою він підтримує дружні стосунки. При цьому у ОСОБА_9 при собі був ноутбук. На його запитання, кому належить цей ноутбук, ОСОБА_9 відповіла, що їй, але сказала при цьому, що у неї проблеми, однак які саме не розповідала. Наступного дня, тобто 16.11.2007р. ОСОБА_9 від нього поїхала.

Т.1 а.с.211-214.

Крім показів потерпілого та свідків вина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у скоєні злочину, передбаченому ст. 187 ч.3 КК України об’єктивно підтверджується наступним.

- протоколом огляду місця події від 15.11.2007 року, згідно якого оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_1 та фототаблицями до нього;

Т.1 а.с. 15-25.

- протоколом вилучення від 21.11.2007 року, згідно якого у ОСОБА_5 вилучений ніж, яким він погрожував потерпілому ОСОБА_7;

Т.1 а.с.39.

- протоколом огляду предметів від 29.11.2007 року, згідно якого оглянуто ніж, яким ОСОБА_5 погрожував потерпілому ОСОБА_7 15.11.2007 року під час скоєння злочину;

Т.1 а.с.40-41.

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27.11.2007 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_7, згідно якого останній показав як саме було скоєно відносно нього злочин;

Т.1 а.с.91-95.

- протоколом виїмки та огляду від 27.11.2007 року, згідно якого у потерпілого ОСОБА_7 вилучено та оглянуто свідоцтво по експлуатації комп’ютера НР "Соmраd", який був 15.11.2007 року викрадений, з квартири АДРЕСА_1;

Т.1 а.с.97-98.

- постановами про визнання та прилучення до справи речових доказів від 27.11.2007р.

Т.1 а.с.42, 99.

- протоколом очної ставки від 22.11.2007 року проведеної між потерпілим

ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_5, в ході якої потерпілий

підтвердив свої покази, дані ним в ході досудового слідства;

Т.1 а.с.215-224.

- протоколом очної ставки від 22.11.2007 року проведеної між потерпілим ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_6, в ході якої потерпілий підтвердив свої покази, дані ним в ході досудового слідства;

Т.1 а.с.225-235.

- протоколом очної ставки від 29.11.2007 року проведеної між свідком ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_5 в ході якої свідок підтвердила свої покази, дані нею в ході досудового слідства;

Т.1 а.с. 236-248.

- протоколом очної ставки від 29.11.2007 року проведеної між свідком ОСОБА_9 та підозрюваним ОСОБА_6 в ході якої свідок підтвердила свої покази, дані нею в ході досудового слідства;

Т.1 249-256.

- висновком судово-медичної експертизи № 423 від 01.02.2008 року, згідно якого потерпілому ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді :

- одного синця, у формі "окулярів", розміром 6,5 см ( в самому широкому місці) х 17,7 см, який розташований на спинці носу з переходом на скати його, на повіки обох очей, в підочні, виличні ділянки, фіолетового кольору з зеленуватим забарвленням по периферії. ;

- одного синця овальної форми розміром 3,9 х 3,5 см, який розташований в лобній ділянці зліва, фіолетового кольору з зеленуватим забарвленням по периферії;

- садна переривчастого характеру, овальної форми розміром 3,5х 3,9 см, яке розташоване на ніжній повіці лівого ока з переходом у виличну ділянку, поверхня якого вкрита буруватою кірочкою, яка розташована вище рівня неушкодженої шкіри;

- двох саден подовженої форми, розмірами 0,6 х 0,4 х 0,1 см, які розташовані на слизовій верхньої ділянки губи в проекції 2 зуба зліва на верхній щелепі, поверхня їх вкрита білуватим нальотом;

- крововиливу слизової десни навколо шийок 1 і 2 зубів зліва на верхній шелепі, червоно-фіолетового кольору.

Локалізація, морфологічні особливості даних ушкоджень дозволяють стверджувати про те, що вони утворились від дії тупого (тупих) предмета (предметів) (яким може бути китиця зібрана в кулак, взута нога), по давності утворення можуть відповідати терміну 15.11.2007 року до 05 годин 30 хвилин і кожне із зазначених ушкоджень відноситься до легкого тілесного ушкодження.

Т.2 а.с.4-6.

По епізоду придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, за попередньою змовою групою осіб 06.11.2006р.

Показами свідка ОСОБА_17, які він дав у судовому засіданні, а саме, що 07.11.2006р. була отримана інформація про те, що з м.Яготина в м.Київ на автомобілі "ДЕО-СЕНС" д.н.з.НОМЕР_1 синього кольору, особи перевозять наркотичні речовини. Автомобіль зупинили з двома особами. При огляді в бардачку чи в дверях, було знайдено наркотичну речовину. Як потім пояснив ОСОБА_5, наркотики були придбані в м.Яготин. Також у ОСОБА_4 було знайдено в носках шприці. Затримані були перевезені в Бориспільське РУ. Наркотичні засоби були вилучені. Слідчий кваліфікував діяння, він лише вилучив наркотики. Ніякої домовленості між ним та підсудним ОСОБА_5, не було. Він не обіцяв його відпустити. Прокуратура була проти затримання.

Свідок ОСОБА_20 у судовому засіданні показав, що 07.11.2006р. була отримана інформація про те, що з м.Яготина в м.Київ на автомобілі "ДЕО-СЕНС" д.н.з.НОМЕР_1 синього кольору, особи перевозять наркотичні речовини. Автомобіль зупинили з двома особами. При огляді в бардачку чи в дверях, було знайдено наркотичну речовину. Як потім пояснив ОСОБА_5, наркотики були придбані в м.Яготин. Також у ОСОБА_4 було знайдено в носках шприці. Затримані були перевезені в Бориспільське РУ. Освідування ОСОБА_5 та ОСОБА_4, щодо вживання наркотичних засобів не проводилось. Вони не перевіряли відомості щодо ОСОБА_5. Куди пішов ОСОБА_5, після того, як його відпустили, йому невідомо. Матеріали передавались слідчому і він приймав рішення.

Оголошеними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_21, згідно яких встановлено, що 07.11.2006 року, приблизно в 24 годин, коли він повертався додому, то на 34-му км. авто дороги "Київ - Харків", його разом з іншим чоловіком було запрошено працівниками міліції бути присутнім як понятим. Після цього в його присутності та присутності іншого понятого працівники міліції біля дорожнього знаку зупинили автомобіль марки "ДЕУ-СЕНС" д.н. НОМЕР_1 синього кольору, в салоні якого знаходилось двоє молодих хлопців. На запитання працівників міліції "Як їх звати та чи є у них при собі заборонені законом речі, зброя чи наркотики?", хлопець що сидів на передньому сидінні біля водія назвався ОСОБА_4, 1980 р.н. (нині ОСОБА_4), а також сказав, що в нього в шкарпетках знаходяться медичні шприци з наркотичним засобом - опієм (ацетильованим). Перед початком огляду йому та іншим учасникам були роз’яснені їх права та обов’язки.

При поверхневому огляді ОСОБА_4 (нині ОСОБА_4) працівниками міліції було виявлено та вилучено: на правій нозі під шкарпеткою - одноразовий медичний шприц з полімерного матеріалу з одягнутою голкою та ковпачком об’ємом 20 мл., який був заповнений рідиною коричневого кольору до позначки 20 мл. При цьому він пояснив, що це наркотичний засіб, який належить йому, і що він придбав його для власного вживання.

Хлопець, який перебував за кермом автомобіля марки "ДЕУ-СЕНС", дл. НОМЕР_1 синього кольору, на запитання працівників міліції назвався ОСОБА_5 і пояснив, що він керує даним автомобілем за довіреністю. Після цього ОСОБА_5 добровільно написав заяву, в якій він дозволив провести працівникам міліції огляд свого автомобілю. При огляді вказаного автомобіля у відсіці для речей (бардачку) працівниками міліції була виявлена та вилучена голка від медичного шприца, на кінчик якої було намотано шматочок вати, яка була забруднена речовиною світло-коричневого кольору. Також у вказаному відсіці був виявлений і вилучений порожній медичний флакон. Як пояснив ОСОБА_5 дані предмети належать йому і за допомогою їх він вживав наркотичні засоби.

Вилучені у ОСОБА_5 та ОСОБА_4(ОСОБА_4) предмети працівники міліції упакували в поліетиленовий пакет, який зав’язали ниткою, кінці якої обклеїли бирками з його підписом та підписом іншого понятого. При цьому працівниками міліції було складено протокол, який був зачитаний вголос і який засвідчив своїм підписом він та другий понятий .

Т.3 а.с.39-40.

Оголошеними у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_22, які аналогічні показам ОСОБА_21

Т.3 а.с.208-211.

Крім показів свідків, вина ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у скоєні злочину, передбаченому ст. 309 ч.2 КК України підтверджується:

- висновком хімічної експертизи № 203 від 28.11.2006 року, згідно якого подані на дослідження речовини, які знаходились у медичних шприцах містять особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (ацетильований), массою в перерахунку на суху речовину 0,916 та 0,476 грама відповідно (загальна маса становить 1,392 грама).

Поданий на дослідження медичний флакон з резиновою кришечкою та шматок вати, намотаний на кінчик медичної голки містять особливо небезпечний наркотичний засіб - опій (ацетильований). Масса наркотичного засобу (опію ацетильованого) на шматку вати в перерахунку на суху речовину становить 0,012 грама. Ідентичний наркотичний засіб згідно висновку експерта знаходився і у вилученому у ОСОБА_4 шприці ємкістю 10 мл.

Згідно списку №1 "Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено ' Таблиці №1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 (770-2000-п) , опій (ацетильваний) є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого на території України заборонено.

Т.3 а.с.15-16, 44-47.

Актом судово-наркологічної експертизи №40 від 31.01.2007р., згідно якого ОСОБА_4 (нині ОСОБА_4) страждає на опійну наркоманію і потребує застосування медичних заходів, передбачених кримінальним кодексом України – обов"язкового лікування від наркоманії і таке лікування йому не протипоказане.

Т.3 а.с.186.

- постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 30.11.2006р.

Т.3 а.с.50-51.

Актом судово-психіатричної експертизи №482 від 16.05.2007р., згідно якого ОСОБА_5 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав і в тимчасовому хворобливому стані не знаходився, тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведення обстеження, ознак психічного захворювання у нього також не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму у ОСОБА_5 не виявлено. ОСОБА_5 страждає на опійну наркоманію, про що свідчать відомості про систематичний характер та тривалий період вживання опіатів, ознаки психічної та фізичної залежності від них, а також морально-етичне зниження особистості. На даний час у нього спостерігається стан нестійкої ремісії, тому він не потребує обов"язкового лікування з приводу цього захворювання.

Т.3 а.с.260-261.

Аналізуючи покази підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які вони дали в судовому засіданні то суд до цих показів ставиться критично і вважає, що підсудні намагаються ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинене.

Їх покази повністю спростовуються показами самих підсудних, які вони давали на досудовому слідстві, так у своєму поясненні від 21.11.2007р. Т.1 а.с.32-38, ОСОБА_5 вказує, що ОСОБА_6 також наніс удар потерпілому, коли вони зайшли в квартиру. Їх показами спростовуються показами потерпілого ОСОБА_7, який у судовому засіданні показав, що коли впав, то відчував удари з усіх сторін, тому вважає, що його били декілька чоловік. Також він показав, що коли сидів на кухні, то йому не давали можливості звідти вийти ОСОБА_5, який сидів з ножем. В цей час він чув, що хтось ходить по квартирі.

Також покази підсудних спростовуються показами свідка ОСОБА_9 та показами свідка ОСОБА_8, які вони дали під час досудового слідства.

Покази потерпілого та свідків не викликають у суду сумніву в їx достовірності у встановлених судом діянь підсудних, оскільки вони послідовні, не протирічні i підтверджуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказами.

Стосовно показів ОСОБА_8, які вона змінювала під час судового слідства, то суд до них ставиться критично, і вважає, що свідок таким чином намагалась допомогти ОСОБА_6 ухилитись від кримінальної відповідальності.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені в судовому засіданні, суд знаходить винність підсудних доведеною повністю.

Дії підсудного ОСОБА_5 кваліфіковані за ст.ст. 187 ч.3, 309 ч.2 КК України правильно, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров"я (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, а також незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії підсудного ОСОБА_6 кваліфіковані за ст. 187 ч.3 КК України правильно, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров"я (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло,

Дії підсудного ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 309 ч.2 КК України правильно, як незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Державний обвинувач вважає повністю доведеною винність ОСОБА_4 у скоєні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України.

Однак під час судового слідства, допиту свідків, а також при дослідженні матеріалів кримінальної справи було встановлено, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ст. 307 ч.2 КК України.

Так, в обвинувальному висновку Т.6 а.с.79-123, органами досудового слідства не наведено ні одного доказу вини ОСОБА_4 у скоєні злочину, передбаченому ст. 307 ч.2 КК України. Прокурор у судовому засіданні, який згідно ст. 16-1 КПК України здійснює державне обвинувачення у суді, додаткових доказів вини ОСОБА_4, не надав.

Покази свідків ОСОБА_20, ОСОБА_17, ОСОБА_21, ОСОБА_22, висновки хімічної експертизи, підтверджують вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 309 ч.2 КК України.

Суд, дослідивши покази ОСОБА_5, які він дав на досудовому слідстві, ставиться до них критично, оскільки в судовому засіданні підсудний від своїх показів відмовився, пояснивши, що таким чином намагався уникнути кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні ОСОБА_5 і ОСОБА_4 показали, що обопільно купували наркотичні засоби в наглядно знайомого чоловіка в м.Яготин.

Органами досудового слідства і прокурором в судовому засіданні ОСОБА_5 та ОСОБА_4 інкримінують незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26.04.2002р. "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" (v0004700-02) п.4 Обопільне введення ін"єкцій наркотичного засобу, психотропної речовини чи їх аналогу особами, які їх придбали за спільні кошти, збуту не утворюють.

Таким чином, якщо органами досудового слідства, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 інкримінують, що вони незаконно придбали наркотичні засоби за попередньою змовою групою осіб, то в діях ОСОБА_4 відсутній незаконний збут наркотичних засобів тобто склад злочину, передбачений ст. 307 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який раніше судимий, має постійне місце проживання, характеризується посередньо, не одружений, не працюючий, обставин, що пом’якшують вину, не встановлено, обставиною, що обтяжує вину – скоєння злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Приймаючи до уваги, що вироком Дарницького районного суду м.Києва від 02.06.2005р. ОСОБА_5 засуджений за ст.ст. 185 ч.3, 185 ч.2, 309 ч.1 КК України до 5 років позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком на 3 роки, згідно постанови Дарницького районного суду м.Києва від 22.11.2007р. іспитовий строк замінено на відбуття покарання строком на 5 років, суд на підставі ст. 71 КК України вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком, частково приєднати не відбуте покарання.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудного, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, не одружений, не працює, обставини, що пом’якшують вину, не встановлені, обставиною, що обтяжує вину - скоєння злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп’яніння і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи питання про вид покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини, що пом’якшують вину - щире каяття в скоєному, обставин, що обтяжують вину, не встановлено і вважає за необхідне обрати йому міру покарання у виді позбавлення волі.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особи підсудного, який раніше не судимий, не одружений, має постійне місце проживання, не працює, характеризується негативно, знаходить за можливе його виправлення і перевиховання без ізоляції від суспільства, обравши йому міру покарання не пов’язану з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі згідно ст. 75 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7, задовольнити частково на суму 12 тисяч 336 гривень. Стосовно 4 950 гривень, які зі слів потерпілого ОСОБА_7, він потратив на відновлення пошкодженого капоту автомобіля "Лексус" д.н. НОМЕР_2, то в судовому засіданні під час допиту свідка ОСОБА_14 та дослідженні заказа-наряда №2 від 15.11.2007р. було встановлено, що ремонт вищевказаного автомобіля не проводився, а заказ-наряд №2 є договором про наміри. Крім цього було встановлено, що власником автомобіля "Лексус" д.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_15, а не ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судові витрати, а саме за проведення криміналістичної та дактилоскопічної експертизи.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судові витрати, а саме за проведення хімічної експертизи.

Речові докази по справі, вирішити у відповідності до вимог ст.ст. 81, 330 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323- 324 КПК України, суд

ОСОБА_5 визнати винним у скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 187 ч.3, 309 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

- - за ст. 187 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього особистого майна;

- - за ст. 309 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 70 КК України покарання ОСОБА_5 призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього особистого майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання згідно вироку Дарницького районного суду м.Києва від 02.06.2005р. у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік і остаточне покарання ОСОБА_5 призначити у виді позбавлення волі строком на 9 (дев’ять) років з конфіскацією всього особистого майна.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього особистого майна

ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочину, передбаченому ст. 309 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_4 по пред‘явленому обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України, визнати невинним та виправдати в зв‘язку з відсутністю в його діях складу злочину.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов’язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО №13 Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Строк відбуття покарання засудженим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обчислювати з 21.11.2007 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 змінити з тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 ДДУ з питань виконання покарань на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його негайно з під варти у залі судового засідання.

Цивільні позов потерпілого задовольнити частково, стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7, у відшкодування завданої матеріальної шкоди, кошти у розмірі 12 336 гривень.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судові витрати за проведення криміналістичної та дактилоскопічної експертиз, на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві УДК у Київській області р/р №35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, у дольовому порядку, кошти у розмірі 365 гривень 08 копійок, з кожного.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судові витрати за проведення хімічної експертизи, на користь НДЕКЦ МВС України, УДК у Київській області р/р №35220100105021 код ЗКПО 25574713, МФО 821018, у дольовому порядку, кошти у розмірі 69 гривень 45 копійок, з кожного.

Речові докази по справі: одноразовий медичний шприц із полімерного матеріалу місткістю 20 мл. з ацетильованим опієм об’ємом 20 мл., одноразовий медичний шприц із полімерного матеріалу місткістю 10 мл. з ацетильованим опієм об’ємом 7 мл., порожній медичний флакон, голку від медичного шприца, на кінчик якої намотано шматок вати, які знаходяться в камері збереження речових доказів Бориспільського МРВ ГУ МВС України в Київській області, складний ніж, вилучений у ОСОБА_5, який знаходиться у камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м.Києві – знищити. Керівництво по експлуатації переносного комп’ютера, замовлення наряд №2, що залучені до матеріалів справи – зберігати при матеріалах справи.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через районний суд до Апеляційного суду м.Києва, а засудженим-в той же строк з моменту вручення їм копій вироку.