ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"06" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/1073/16
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року,
встановив:
У серпні 2009 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі - УМВС України в Херсонській області) про визнання протиправними дій при нарахуванні грошового забезпечення та стягнення:
- недоплаченої надбавки за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю за період з січня по серпень 2008 року у розмірі 5765,11 грн;
- недоплаченої надбавки за оперативно-розшукову діяльність за період з січня по серпень 2008 року у розмірі 976,03 грн;
- різниці між розміром грошового забезпечення (без премії), нарахованого згідно з наказом МВС України № 499, у розмірі 532,24 грн;
- недоплаченої надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з січня по серпень 2008 року у розмірі 665,47 грн;
- не нарахованої премії у розмірі 1861,41 грн;
- невиплаченої допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячного грошового забезпечення за 2007 рік в сумі 29642,96 грн., за 2008 рік в сумі 18012,14 грн (з урахуванням уточнених позовних вимог у травні 2015 року ).
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення. Скаргу мотивує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві та в апеляційній скарзі. Вважає, що відповідачем неправильно розраховано грошове забезпечення позивача у спірний період та безпідставно не виплачено матеріальну допомогу за 2007 та 2008 роки.
У запереченні на касаційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вважає її доводи безпідставними, просить залишити в силі судові рішення судів попередніх інстанцій.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 працював в органах внутрішніх з грудня 1994 року, 06 серпня 2008 року звільнений з посади старшого уповноваженого в особливо важливих справах Новокаховського відділу по боротьбі з організованою злочинністю УБОЗ УМВС в Херсонській області у зв'язку з виходом на пенсію.
Протягом служби позивач отримував до грошового забезпечення надбавку за службу в спеціальних підрозділах, за оперативно-розшукову діяльність, за службу в умовах режимних обмежень.
Після ознайомлення із грошовим атестатом, довідкою про розрахунок суми надбавок для нарахування пенсії та документами щодо проходження служби позивач вияснив, що виплата його грошового забезпечення з січня по серпень 2008 року здійснювалась не у повному обсязі, а саме: не недоплачена надбавка за службу в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю за період з січня по серпень 2008 року, не доплачена надбавка за оперативно-розшукову діяльність за період з січня по серпень 2008 року, існує недоплачена різниця між розміром грошового забезпечення, недоплачена надбавка за службу в умовах режимних обмежень за період з січня по серпень 2008 року, не нарахована премія у розмірі 1861,41 грн та не виплачено допомогу на оздоровлення за 2007 та 2008 роки.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з наступного.
На підставі наказу МВС України від 18 жовтня 2006 року № 591 о/с позивачу установлено надбавку за особливі умови служби та виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків, надбавку за роботу в спецпідрозділах по боротьбі з організованою злочинністю в розмірі 50 відсотків.
Наказом УМВС України в Херсонській області від 09 травня 2008 року № 357 у зв'язку з обмеженим фінансуванням ОСОБА_4 призупинено виплату надбавки за оперативно-розшукову та за службу у спеціальних підрозділах з 01 травня 2008 року.
Далі, наказом УМВС України в Херсонській області від 27 червня 2008 року № 456 з 01 червня 2008 року позивачу встановлено розмір надбавок: за оперативно-розшукову діяльність - 22 відсотки, за службу у спеціальних підрозділах - 10 відсотків.
Позивач оскаржив накази № 357 та № 456 у судовому порядку, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі № 2а-2422/10/2170 у задоволенні позову ОСОБА_4 в частині скасування даних наказів відмовлено.
Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" (1294-2007-п) надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати, зокрема: надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби особам рядового і начальницького складу у розмірі до 50 відсотків посадового окладу, надбавку особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які провадять оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність в розмірі до 50 відсотків посадового окладу.
Згідно з пунктом 1.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 (z0205-08) (далі - Наказ № 499), грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до пункту 2.6.1 Наказу № 499 (z0205-08) особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які провадять оперативно-розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність, установлюється надбавка в розмірі до 50 відсотків посадового окладу.
В силу пункту 2.6.2 Наказу № 499 (z0205-08) розмір надбавок установлюється індивідуально особам середнього, старшого і вищого начальницького складу керівниками органів, підрозділів, закладів та установ органів внутрішніх справ на підставі мотивованого подання керівника структурних підрозділів та оголошується наказом.
Згідно пунктом 2.9.1 Наказу № 499 (z0205-08) особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які обіймають штатні посади в спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, виплачується надбавка в розмірі від 20 до 50 відсотків посадових окладів у межах затвердженого цим підрозділом фонду оплати праці.
Тобто, виплата надбавки за оперативно-розшукову та за службу у спеціальних підрозділах провадиться виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків.
Згідно з наказом УМВС України в Херсонській області від 09 травня 2008 року № 357 виплата даних надбавок була призупинена, а наказом від 27 червня 2008 року № 456 розмір надбавок встановлено в нижчих розмірах.
За результатами судового оскарження ці накази визнано законними, а тому суди правильно виходили з відсутності підстав для перерахування позивачу розмірів надбавок за роботу в спеціальних підрозділах та за оперативно-розшукову діяльність.
Стосовно стягнення з відповідача недоплаченої надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період з січня по серпень 2008 року у розмірі 665,47 грн суди виходили з наступного.
Відповідно до пунктів 2.8.3, 2.8.4 Наказу №499 (z0205-08) виплата надбавки особам рядового і начальницького складу за службу в умовах режимних обмежень здійснюється на підставі затверджених керівниками органів, підрозділів, закладів та установ органів внутрішніх справ номенклатури посад осіб рядового і начальницького складу, які підлягають оформленню на допуск до державної таємниці. Надбавка за службу в умовах режимних обмежень установлюється особам рядового і начальницького складу за займаною посадою наказом про особовий склад на підставі мотивованих рапортів керівників структурних підрозділів, погоджених з режимно-секретним підрозділом.
Згідно з пунктом 2.8.7 Наказу № 499 (z0205-08) надбавка за службу в умовах режимних обмежень виплачується особі рядового чи начальницького складу з дня призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад, що підлягають оформленню на допуск до державної таємниці, але не раніше дня оформлення допуску до державної таємниці.
Тобто, виплата надбавки особам начальницького складу за службу в умовах режимних обмежень здійснюється за умови, якщо займана особою посада віднесена до номенклатури посад, які підлягають оформленню на допуск до державної таємниці, на підставі наказу по особовому складу у разі подання керівником структурного підрозділу погодженого із секретним підрозділом рапорту, і виплата вказаної надбавки можлива тільки з дня оформлення допуску до державної таємниці.
Суди встановили, що відповідний наказ УМВС прийнято 05 березня 2008 року, і з березня по липень 2008 року включно позивачу нараховано надбавку за службу в умовах режимних обмежень (за таємність), у з'язку з чим у відповідача не було підстав нараховувати цю надбавку з січня по березень 2008 року.
Вирішуючи питання щодо стягнення недонарахованої премії у розмірі 1861,41 грн, суди виходили з того, що донарахування суми премії позивач пов'язує із розмірами наведених вище недоплачених надбавок, які, за висновком суду, виплачувались правомірно.
Такі висновки судів колегія суддів вважає правильними та такими, що ґрунтуються на законі.
Стосовно стягнення з відповідача різниці між розміром грошового забезпечення (без премії), нарахованого згідно Наказу № 499 (z0205-08) , у сумі 532,24 грн., суди виходили з наступного.
Згідно з пунктом 5 Наказу № 499 (z0205-08) у разі зменшення у зв'язку з прийняттям постанови розміру грошового забезпечення (без премії) в окремих осіб рядового і начальницького складу на період їх служби на займаній посаді та в осіб рядового і начальницького складу, яким передбачено збереження умов грошового забезпечення за попередньою посадою, установлюється щомісячна доплата, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення (без премії), установленим до набрання чинності постановою, і грошовим забезпеченням, установленим за новими умовами.
Тобто, у разі зменшення чи скасування надбавок у березні, травні, червні, липні 2008 року відповідач повинен зробити щомісячну доплату до грошового забезпечення з урахування отриманого грошового забезпечення у грудні, тобто до прийняття наказу № 499 (z0205-08) .
Суди послались на те, що розмір грошового забезпечення ОСОБА_4 у грудні 2007 року становив 3620,96 грн., в тому числі премія 904,56 грн., розмір грошового забезпечення без премії становив 2716,40 грн. У січні 2008 року позивачу нараховано 2871,00 грн., у лютому - 2871,00 грн., у березні - 2757,61 грн., у квітні 3013,50 грн., у травні 2329,50 грн., у червні 2658,09 грн. та у липні 2678,93 грн.
Однак суди не перевірили, чи грошове забезпечення позивача без премії у період січня-липня 2008 року нараховано у розмірі, що дійсно перевищує розмір грошового забезпечення (без премії) у грудні 2007 року (тобто, є більшим ніж 2716,40 грн).
Стосовно стягнення невиплаченої допомоги на оздоровлення, суди встановили, що відповідачем не виплачено матеріальну допомогу для оздоровлення при наданні позивачу чергових відпусток у 2007 та 2008 роках.
Згідно з пунктами 2.16.1 - 2.16.5 Наказу № 499 (z0205-08) особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Допомога для оздоровлення особам рядового і начальницького складу надається в разі вибуття в чергову відпустку. Указані виплати здійснюються на підставі наказу про особовий склад, за яким особа рядового чи начальницького складу вибуває в чергову відпустку. Фактичні витрати на матеріальну допомогу відповідно до вимог бюджетного законодавства проводяться тільки в межах затвердженого кошторисом фонду грошового забезпечення.
Суди виходили з того, що згідно з довідкою ВФЗБО УМВС України в Херсонській області від 25 травня 2015 року № 10/539 кошторисом УМВС України в Херсонській області на 2007 рік було передбачено 79,4 % фінансування від потреби, а у 2008 році лише 55,2 %.
Разом з тим такий висновок є передчасним, оскільки суди не дослідили кошторис та план асигнувань Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на 2007-2008 року на предмет того, чи були передбачені в них кошти на виплату матеріальної допомоги на оздоровлення за ці роки та чи фактично виплачувалась така допомога іншим особам.
Зважаючи на те, що ухвалені у справі судові рішення не ґрунтуються у повній мірі на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, повно і всебічно встановлених обставинах справи, їх належній правовій оцінці, вони підлягають скасуванню в частині з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції в цій частині.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року скасувати в частині вирішення позовних вимог про стягнення різниці між розміром грошового забезпечення (без премії) та стягнення невиплаченої допомоги на оздоровлення за 2007 та 2008 роки, і направити справу в цій частині до суду першої інстанції на новий розгляд.
В решті судові рішення залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:
Черпак Ю.К.
Загородній А.Ф.
Заїка М.М.