751/120/17 Про визнання осіб невинуватими у скоєнні злочинів, та виправдання за відсутністю в їх діях складу злочинів - 12.07.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 06 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270000000334, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України.

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. За вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано невинуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, та виправдано за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

2. Оскарженою ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 06 серпня

2021 рокузазначений вирок залишенобез змін.

3. Органом досудового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачувалися у тому, що вони, працюючи кожний на посаді інспектора Управління патрульної поліції у місті Чернігові, маючи спеціальне звання лейтенанта поліції, постійно виконуючи функції представника виконавчої влади, згідно з ч. 1 примітки до ст. 364 КК України будучи службовимиособами та працівниками правоохоронного органу, діючи в групі, без попередньої змови між собою, 01 вересня 2016 року близько 22:50, при здійсненні патрулювання в районі вулиць Гагаріна та Ріпкинської в м. Чернігові, перебуваючи при виконанні своїх службових обов`язків, умисно вчинили дії, які явно виходять за межі наданих їм прав та повноважень, що завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам громадянина ОСОБА_3, супроводжувались стосовно нього насильством, були болісними для потерпілого і такими, що ображали його особисту гідність, діями, за відсутності ознак катування. Внаслідок незаконного застосування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 непропорційних та неефективних поліцейських заходів, вчинених ними як працівниками правоохоронного органу за умов явного перевищення службових повноважень, ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у виді синців лівого плеча та садна попереку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності.

4. Виправдовуючи ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції у вироку вказав, що їх дії під час застосування до ОСОБА_3 заходів фізичного впливу та спецзасобів не виходили за межі наданих їм Законом України "Про Національну поліцію" (580-19) прав і повноважень, були необхідними, пропорційними та ефективними у конкретній обстановці, що склалася.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

5. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд безпідставно ототожнив обвинувачення, на яке посилався прокурор в апеляційній скарзі, з обвинуваченням, пред`явленим ОСОБА_1 та ОСОБА_2, необґрунтовано пославшись на нього як на підставу відмови у задоволенні апеляційної скарги прокурора, та при цьому проігнорував зміст обвинувачення, яке містилося в обвинувальному акті. Також зазначає, що у ході розгляду апеляційної скарги апеляційним судом було досліджено в повному обсязі докази у справі, але жодному з них не надано оцінку в ухвалі, та усупереч вимогам ст. 370, частин 1 і 2 ст. 419 КПК України не наведено у ній мотивів відхилення викладених у скарзі доводів.

Позиції інших учасників судового провадження

6. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор не підтримав касаційну скаргу.

Мотиви суду

7. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

8. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

9. Згідно з ч. 3 ст. 439 КПК України при новому розгляді у суді першої чи апеляційної інстанції застосування суворішого покарання або закону про більш тяжке кримінальне правопорушення допускається тільки за умови, що вирок було скасовано у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника, а також якщо при новому розгляді буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжке кримінальне правопорушення, або якщо збільшився обсяг обвинувачення.

10. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ст. 370 КПК України).

11. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2018 року

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано невинуватими та виправдано у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України за відсутності в діянні складу інкримінованого кримінального правопорушення.

12. На вказаний вирок прокурором було подано апеляційну скаргу, в якій він просив зазначений вирок скасувати і постановити новий обвинувальний вирок, яким визнати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, і призначити їм покарання. Прокурор вважав, що у справі зібрано достатньо доказів, які доводять винуватість обвинувачених у вчиненні інкримінованого злочину, а висновок суду про обов`язковість вираження шкоди, спричиненої даним кримінальним правопорушенням потерпілому, у матеріальному вигляді для кваліфікації дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за вказаною нормою, є помилковим.

13. За результатами апеляційного розгляду ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 15 січня 2019 року апеляційну скаргу прокурора задоволено частково, вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2018 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасовано на підставі ст. 412 КПК України та призначено новий розгляд у суді першої інстанції лише через неправильне тлумачення судом першої інстанції постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 301/2178/13-к, згідно з якою не являється обов`язковою ознакою злочину, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, істотна шкода у розумінні пункту третього примітки до статті 364 цього Кодексу. При цьому з приводу доводів сторони обвинувачення щодо необґрунтованого виправдання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційний суд нічого не зазначив і не послався на цю обставину як на підставу скасування виправдувального вироку, а також не вказав у своїй ухвалі на необхідність перевірки цих обставин під час нового розгляду справи судом першої інстанції.

14. У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду від

23 вересня 2019 року (провадження № 51-7543кмо18, справа № 728/2724/16-к) сформульовано висновок щодо застосування норм права, згідно з яким у разі встановлення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є підставами для скасування вироку чи ухвали суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, відповідно до вимог статей 370, 419, 416 КПК України, він не може залишити поза увагою доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора чи потерпілого щодо необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, оскільки в протилежному випадку це призведене до неможливості застосування такого закону під час нового розгляду в суді першої інстанції.

15. Перевіривши обґрунтованість відповідних доводів прокурора чи потерпілого в апеляційних скаргах, апеляційний суд, крім випадку, якщо знайде їх неспроможними, під час скасування оскарженого судового рішення з підстав істотних порушень кримінального процесуального закону і призначення нового розгляду в суді першої інстанції повинен також указати на неправильність чи передчасність висновків суду в судовому рішенні, яке скасовується, про застосування чи незастосування того чи іншого закону про кримінальну відповідальність чи призначення того чи іншого покарання, як на додаткову підставу для скасування судового рішення.

16. Зі змісту ст. 421 КПК України вбачається, що погіршення становища обвинуваченого можливе виключно за умови, якщо з цих підстав подали апеляційну скаргу прокурор, потерпілий чи його представник, а відповідно до ст. 416 КПК України таке погіршення може мати місце тільки, якщо вирок було скасовано з цих підстав (або також із цих підстав).

17. Засудження особи під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку є крайнім за тяжкістю випадком погіршення становища особи в кримінальному провадженні.

18. Системний аналіз вказаних вище норм кримінального процесуального законодавства дозволяє зробити висновок, що вони мають в однаковій мірі застосовуватися як під час нового розгляду після скасування вироку за необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, так і під час нового розгляду після скасування виправдувального вироку.

19. З огляду на вищенаведене апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 серпня 2020 року, ухваленого за наслідками нового розгляду справи в суді першої інстанції після скасування апеляційним судом попереднього виправдувального вироку від 25 січня 2018 року стосовно

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у цьому кримінальному провадженні, зважаючи на підстави його скасування, дійшов обґрунтованого висновку про те, що, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 416, ст. 421 КПК України, він позбавлений процесуальної можливості ухвалити стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувальний вирок.