Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді: Резнік Ю.В.

при секретарі: Величко Т.О.

за участю прокурора: Печенюк Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умань Черкаської області кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки с. Бабанка Уманського району Черкаської області, яка проживає по АДРЕСА_1, українки, громадянки України, освіта вища, не працюючої, не одруженої, має на утриманні малолітню доньку - ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, раніше не судимої,

- в скоєні злочину, передбаченого ст. 197 КК України,-

ОСОБА_1 працюючи на посаді старшого контролера – касира філії № 225/028 ВАТ " Державного ощадного банку", яка розташована в с. Бабанка Уманського району Черкаської області, та являючись відповідальною за збереження ввірених їй коштів, достовірно знаючи, що згідно договору про повну індивідуальну та матеріальну відповідальність, що укладений між нею та Уманським відділенням №225 ВАТ " Державного ощадного банку" та "Положення про вимоги щодо технічного стану приміщень установ банків"( відповідно до якого Бабанська філія № 225/028 належить до другого класу опору) і максимальний ліміт залишку готівки в якій становить – 700 грн., зобов’язана була належно зберігати та охороняти ввірені її кошти. Однак вона неналежно виконала свої обов"язки, внаслідок недбалого до них ставлення, і не забезпечила безпеку зберігання ввірених їй грошових коштів в сумі 81 595, 20 грн., що призвело до того, що в ніч з 11 на 12 жовтня 2006 року в с. Бабанка Уманського району невстановлена особа, шляхом пошкодження вхідних дверей проникла в приміщення територіального без балансового відділення Уманської філії № 225/028 ВАТ " Державний ощадний банк", де за допомогою ріжучого інструменту, зламавши сейф – таємно викрала гроші в сумі 81 595,20 грн., заподіявши банку шкоду на вищевказану суму, що є тяжкими наслідками.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому злочині при обставинах встановлених судом не визнала і пояснила, що дійсно вона працювала касиром у філії № 225/028 в с. Бабанка Уманського району і була звільнена з роботи та в послідуючому з неї були по рішенню суду стягнуті кошти. Однак охорона приміщення до її обов’язків не входила. В той день майже цілий день було відключене світло і не працював телефон. Кошти вона замовила у зв"язку з тим, що клієнти мали намір знімати гроші і ще була заробітна плата. Повідомити в кінці дня про залишок коштів вона не могла, тому що не працював телефон і мобільного покриття теж не було. В кінці робочого дня вона зробила все що необхідно ( закрила сейф, включила сигналізацію). Значні суми коштів в залишку на кінець дня у неї іноді залишалися ( коли була виплата пенсій чи заробітної плати) і адміністрації банку про це було відомо, так само як і в той день, коли сталася крадіжка..

Не дивлячись на те, що підсудна ОСОБА_1 вину свою в споєнні даного злочину не визнала повністю, її вина у вчиненні даного злочину в судовому засіданні доведена показами свідків та матеріалами справи:

- відповідно до параграфу 2 наказу № 109-К " По особовому складу " від 03.09.2003 року за підписом керуючого Уманського відділення №225 ВАТ "Державний ощадний банк України" – ОСОБА_1 прийнято на роботу старшим контролером-касиром філії № 225/028 з 04.09.2003 року ( а.с. 11);

- з метою забезпечення зберігання матеріальних цінностей філії 225/028 Уманського відділення №225 ВАТ " Державний ощадний банк України" 30 травня 2005 року між адміністрацією та старшим контролером-касиром філії №225/028 укладено договір "Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність". Згідно з умовами вказаного договору працівник – ОСОБА_1 бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому установою банку цінностей( а.с. 9);

- з метою забезпечення зберігання матеріальних цінностей філії 225/028 Уманського відділення №225 ВАТ " Державний ощадний банк України" 02 вересня 2003 року між адміністрацією та старшим контролером-касиром філії №225/028 укладено договір "Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність". Згідно з умовами вказаного договору працівник – ОСОБА_1 бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених її установою банку цінностей( а.с. 9). З типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність вбачається, що контролер - касир ОСОБА_1, взяла на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження довірених її матеріальних цінностей;

- з посадової інструкції контролера-касира філії (операційної частини) ( а.с. 13-14) вбачається, що ОСОБА_1, як контролер-касир повинен знати нормативно-методичні матеріали щодо ведення касових операцій; форми касових і банківських документів, правила приймання, видачі, обліку і зберігання грошових сум і цінних паперів і т.д. та в тому числі знати ліміти залишків готівки в касі та правила забезпечення їх зберігання (1 "Загальна частина). В 2 частині інструкції "Завдання та обов"язки " в т.ч. вказано, що контролер-касир виконує операції із зберігання готівки та інших цінностей згідно з нормативно-методичними документами Ощадбанку. При цьому в своїх поясненнях в суді ОСОБА_1 підтвердила факт підписання нею відповідних документів, в тому числі посадової інструкції та договорів про повну матеріальну відповідальність.

Відповідно до наказу № 165/1 " Про встановлення ліміту залишків готівкових коштів по ТВБВ філії - Уманського відділення №225 ВАТ "Ощадбанк" від 02 жовтня 2006 року, за підписом керуючого філії, встановлено підзвітним ТВБВ та операційні частині відділення, ліміт залишку готівкових коштів на четвертий квартал 2006 року згідно розрахунку, що наведений в додатку №1. У додатку № 1 для філії №225/028 ліміт залишків готівкових коштів встановлений в сумі 700 грн. Вказаний ліміт був доведений під розписку до відому ОСОБА_1, що підтверджується її підписом і в судовому засіданні факт ознайомлення з відповідним наказом вона не заперечувала. При цьому відповідно до Порядку організації касової роботи в установах ВАТ "Ощадбанк", що затверджений постановою правління ВАТ "Ощадбанк" від 29 січня 2004 року №11-1 ( розділ 3 пункт 3.9 підпункт 3.9.1. філія-відділення розраховує та доводить ліміт готівки до ТВБВ, які рахуються на її балансі і в підп. 3.9.2. вказано, що ліміт готівки розраховується з урахуванням стану збереження коштів та необхідності безперебійного обслуговування клієнтів ( а.с. 72). Одночасно в підп.5.3.10 розділу 5 вищевказаного Порядку вказано, що установам банку дозволяється залишати в сховищах цінностей на неробочий час в обсягах, що не перевищують встановленого ліміту, враховуючи визначений клас опору сейфів, забезпечуючи при цьому належне та надійне зберігання ( а.с. 78).

Відповідно до рішення апеляційного суду Черкаської області від 03 квітня 2007 року було задоволено позов ВАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та стягнуто з неї на користь банку суму викрадених коштів в ніч з 11 на 12 жовтня 2006 року. У рішенні вказано, що ОСОБА_1 в касі зобов’язана зберігати кошти, не більше встановленого ліміту та " ... Доказів про те, що відповідачка зверталася до позивачів про перевищення ліміту та відсутність світла та, відповідно, сигналізації в приміщенні каси, суду не надала." (а.с. 125-126). Вказане рішення оскаржувалося ОСОБА_1, в касаційному порядку до Верховного Суду України. За результатом розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 26 листопада 2008 року колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України винесено ухвалу, відповідно до якої касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено і рішення апеляційного суду Черкаської області від 03 квітня 2007 року залишено без змін ( а.с. 127-128).

У відношенні філії-Уманського відділення №225 ВАТ "Державний ощадний банк України" від 12 жовтня 2006 року № 1548, вказано, що в ніч з 11 на 12 жовтня 2006 року невстановленими особами скоєна крадіжка грошових коштів з сейфа ТВБВ №225/028 в с. Бабанка Уманського району, чим нанесені значні збитки філії – Уманського відділення №225 ВАТ "Ощадбанк". По факту крадіжки в СУ УМВС України в Черкаській області було порушено кримінальну справу № 1800600188, яка згідно до постанови слідчого СУ УМВС України в Черкаській області В.О. Орищака 04.05.2007 року зупинена на підставі ст. 206 п. 3 КПК України у зв"язку з не встановленням осіб, що вчинили злочин.

Згідно даних вказаних в довідці Уманських ЕМ від 06.11.2009 року № 49/1459 : "" ... 11.10.2006 року у зв"язку з ремонтом ПЛ- 35 кВ "Собківка - Бабанка" та ремонтом ел. обладнання ТП-524, ТП-119 на період перемикань з 06. год. 10 хв. до 09. год. 00 хв. 11.10.2006 року та ремонтом ел. обладнання ТП-119 з 10 год. 52 хв. 11.10.2006 року до 16 год. 05 хв. 11.10.2006 року було призупинено ел. постачання ел. енергії споживачів с. Бабанка." (а.с. 161).

Відповідно даних довідки № 01/07-641 від 14.06.2010 року інформація про функціонування телефонного зв’язку в смт. Бабанка Уманського району станом на 2006 рік відсутня ( закінчився термін зберігання відповідної документації). Крім того, по даній АТС встановлені акумулятори, які дають можливість працювати до десяти годин при відсутності електроенергії. При відновленні подачі електроенергії в зону розташування АТС в той же час включається і станція.

Винність підсудної ОСОБА_1 доводиться також показами свідка ОСОБА_2.( працівника сільської пошти, яка розташована в одному приміщенні з ТВБВ №225/028 ), яка в своїх показах вказала, що дійсно в той день світло пропадало на довго. Не стало світла приблизно в 10 год. на початку 11 години, інкасатори, які привезли гроші, приїжджали приблизно в період часу з 12.00 до 13. 00, а світло з’явилося десь в 16.00 чи на початку п’ятої години. Вона в своїх показах підтвердила, що якщо світло пропадає, то телефонний зв’язок теж відключається. Чи телефонувала ОСОБА_1 з приводу перевищення ліміту коштів в банк в м. Умань її не відомо.

Показами свідка ОСОБА_3, яка в своїх показах вказувала, що яку саме суму коштів замовляти вирішує касир. Якщо була замовлена значна сума коштів, то не дивлячись на відсутність світла, касир повинна була видати замовлені кошти в ручному режимі. Якщо ж замовлена сума не видана на кінець робочого дня і залишок коштів, перевищує ліміт, який встановлений для даного ТВБВ, то працівник ТВБВ повинна була повідомити про вказаний факт та вжити заходів, як особа відповідальна за зберігання коштів, для того щоб інкасаторами гроші були забрані. Яка сума на початок і кінець робочого дня у касі ТВБВ в селах, банк в м. Умань може прослідкувати лише через три дні, коли отримує поштою письмовій звіт або вказаний звіт передається через інкасаторів.

Показами свідка ОСОБА_4 – селищного голови смт. Бабанка Уманського району, який в своїх показах підтвердив, що дійсно в жовтні 2006 року ( точної дати він не пам"ятає) було пограбування філію банку. При цьому він пояснив, що звертався до керівництва банку з проханням змінити графік завезення коштів інкасаторами, оскільки вони привозились запізно і також звертав увагу на необхідність посилення охорони. Сільська рада розташована неподалік ( приблизно 20-22 метри) від пошти і філії банку, які знаходяться в одному приміщенні. Він підтвердив, що дійсно після відключення електрики пропадає в селищі і телефонний зв’язок. Коли з’являється світло, то зразу і з’являється і телефонний зв’язок. Чи в той день був телефонний зв’язок він не пам"ятає.

Підсудна ОСОБА_1 вину свою в скоєнні даного злочину не визнала і просила справу провадженням закрити, оскільки в її діях відсутній склад злочину, передбачений ст. 197 КК України, так як вищевказані порушення від неї не залежали, про перевищення ліміту залишків готівкових коштів в ТВБВ №225/028 в смт. Бабанка, вона не могла повідомити в банк м. Умань, оскільки був відсутній телефонний зв’язок у селі і покриття мобільного зв"язку в той день в смт. Бабанка не було та вона не є суб’єктом вказаного злочину. Все що потрібно було ( опечатати сейф і включити сигналізацію ("ревун") ) – вона згідно з вимогами посадових інструкцій зробила, тому винною себе не вважає і просить суд виправдати її. Одначе ці твердження підсудної спростовуються матеріалами кримінальної справи, показами свідків і тому позиція з невизнання вини підсудною ОСОБА_1 суд оцінює, як обраний нею спосіб захисту від пред’явленого обвинувачення. Із матеріалів справи вбачається, і вказаний факт був підтверджений підсудною ОСОБА_1 в судовому засіданні, що її було відомо ( доведено до відому під розписку) про затверджені ліміти залишку готівкових коштів по ТВБВ №№225/028 в смт. Бабанка в сумі 700 грн. на четвертий квартал 2006 року . Однак при наявності значного перевищення ліміту, станом на кінець робочого дня 11 жовтня 2006 року, підсудна ОСОБА_1, будучи матеріально відповідальною особою за забезпечення збереження довірених її матеріальних коштів, на підставі договору "Про повну індивідуальну матеріальну відповідальність" від 02.09.2003 року ( факт підписання якого вона підтвердила в судовому засіданні), не повідомила в філію - Уманського відділення № 225 ВАТ "Державний ощадний банк України" або правоохоронним органам чи органам місцевого самоврядування в особі сільського голови смт. Бабанка, - про значне перевищення ліміту коштів, мотивуючи це відсутністю телефонного зв"язку, що спростовано в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_2, ОСОБА_4 та не прийняла міри для забезпечення збереження довірених її матеріальних коштів.

Таким чином вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину доведена повністю.

Суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_1 за ст. 197 КК України, як неналежне виконання особою, якій доручено зберігання чужого майна, своїх обов’язків, що спричинило тяжкі наслідки для власника майна.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_1 суд враховує тяжкість вчиненого нею злочину, особу винної, яка за місцем проживання характеризується позитивно та обставини, які пом’якшують і обтяжують покарання підсудної .

В якості обставин, які пом’якшують покарання підсудної суд враховує те, що на утриманні ОСОБА_1 є малолітня дитина.

Обставин, які обтяжують покарання підсудної суд по справі не вбачає.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що підсудній ОСОБА_1 необхідно призначити покарання, у вигляді громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_1 попередню – підписка про невиїзд.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули строки давності: у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яке передбачене покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі – три роки.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Згідно з вимогами ст. 12 КК України, злочин передбачений ст. 197 КК України відноситься до злочинів невеликою тяжкості.

Відповідно до ч.1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України підсудна ОСОБА_1 підлягає звільненню від призначеного судом покарання у зв’язку із закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судових витрат по справі немає.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винною в скоєні злочину передбаченого ст. 197 КК України та призначити її покарання 150 годин громадських робіт .

На підставі ст. ст. 49, 74 КК України ОСОБА_1 звільнити від покарання у зв’язку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити попередню – підписка про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.