338/370/20 Про умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, скоєне на ґрунті виниклих неприязних відносин - 07.07.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020090120000050, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Нивочин, жительки АДРЕСА_1 ), такої, що не має судимостей,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК.

Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини

За вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК, і призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Вирішено цивільний позов у кримінальному провадженні.

Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 26 березня 2021 року апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_1 на вищезазначений вирок повернув особі, яка її подала, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю клопотання про його поновлення.

Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 вересня 2021 року касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 задоволено, ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Верховний Суд зобов`язав апеляційний суд розглянути клопотання засудженої про поновлення строку, яке надійшло після подачі нею апеляційної скарги.

Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 11 жовтня 2021 року відмовив ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає про те, що суд не з`ясував, чи був вручений їй судовий виклик і здійснив розгляд провадження за її відсутності. Таким чином, вважає, що було порушено її право на участь у розгляді справи апеляційним судом. Крім того, вказує на те, що усупереч вимогам ч. 2 ст. 439 КПК апеляційний суд не виконав вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор вважає касаційну скаргу необґрунтованою та просить її залишити без задоволення.

Мотиви Суду

Згідно з приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК (4651-17) . Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, суд прийняв рішення про відмову обвинуваченій ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку, керуючись тим, що переконливих причин поважності для поновлення такого строку ОСОБА_1 у клопотанні не навела, а обставини, на які вона посилалася, спростовані матеріалами справи.

З таким рішенням суду апеляційної інстанції погоджується і касаційний суд.

Положеннями ч. 2 ст. 395 КПК передбачено, що апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а згідно з ч. 3 цієї статті, для особи яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде для його поновлення.

При цьому ч. 1 ст. 117 КПК встановлено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише у тому випадку, якщо він пропущений із поважних причин.

Суд звертає увагу, що під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.

Вказане узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності; див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine) від 3 квітня 2008 року, заява № 3236/03, п. 41, рішення у справі "Устименко проти України" (Ustimenko v. Ukraine) від 29 жовтня 2015 року, заява № 32053/13, п. 47).

Як убачається з матеріалів провадження, ОСОБА_1, не погоджуючись із вироком місцевого суду від 6 жовтня 2020 року, 12 березня 2021 року подала апеляційну скаргу та 17 березня 2021 надіслала клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження цього вироку.

Відмовляючи ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження вказаного вироку, апеляційний суд дійшов висновку, що підстави для його поновлення відсутні. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 та її захисник приймали участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції та були присутні під час проголошення вироку 6 жовтня 2020 року. Копію вироку ОСОБА_1 отримала 7 жовтня 2020 року в суді (а.п. 151, т. 1). Після проголошення вироку 6 жовтня 2020 року ОСОБА_1 зверталася до місцевого суду з приводу оскарження ухвали Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 3 грудня 2020 року про стягнення з неї 9500 грн процесуальних витрат (особисто ознайомлювалася з матеріалами справи № 338/370/20 (а. п. 171, т. 1), подавала до канцелярії суду заперечення на заяву потерпілої (а. п. 172-174, т. 1), через систему "Електронний суд" подавала заяви, апеляційні скарги на оскарження ухвали місцевого суду від 3 грудня 2020 року (а. п. 179-181, 184-186, 188-193, т. 1).

Тобто обвинувачена мала всі можливості своєчасно оскаржити вирок і реалізувати право на подання апеляційної скарги, але не вважала за необхідне це зробити, керуючись своїми мотивами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для поновлення засудженій строку на апеляційне оскарження вироку місцевого суду щодо неї.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про те, що було порушено її право на участь у розгляді справи апеляційним судом, оскільки суд не з`ясував, чи був вручений їй судовий виклик і здійснив розгляд провадження за її відсутності, є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 КК особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

З матеріалів провадження вбачається, що розгляд клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2020 року був призначений на 10:30 29 вересня 2021 року, про що були повідомлені всі учасники судового розгляду (а. п. 48, т. 2). Однак у цей день розгляд не відбувся у зв`язку з неявкою обвинуваченої ОСОБА_1 та був відкладений на 10:00 11 жовтня 2021 року. Про дату та час розгляду клопотання ОСОБА_1 та інші учасники судового розгляду були повідомлені 29 вересня 2021 року телефонограмою (а. п. 51, т. 2). З технічного запису судового засідання вбачається, що 11 жовтня 2021 року головуючий на початку розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку повідомив, що у судове засідання не з`явилася ОСОБА_1, яка була повідомлена про розгляд телефонограмою. Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд постановив розгляд клопотання проводити за відсутності ОСОБА_1, яка була належним чином повідомлена.

Тому порушення права на захист ОСОБА_1 відсутні.

Доводи ОСОБА_1 щодо порушення вимог ст. 439 КПК у зв`язку з невиконанням вказівок суду касаційної інстанції колегія суддів вважає безпідставними, так як під час розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку апеляційний суд розглянув його відповідно до вимог КПК (4651-17) .

Ухвала Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року вмотивована та відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Обґрунтованих доводів на спростування висновків апеляційного суду щодо відсутності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження касаційна скарга не містить.

Отже апеляційним судом ст. 439 КПК не порушено.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, що тягнуть скасування оскаржуваного судового рішення, не встановлено.

За таких обставин касаційна скарга засудженої ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2021 року про відмову в поновлені строку на апеляційне оскарження вироку Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 6 жовтня 2020 рокущодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 - без задоволення.