1-45/2010 Про одержання хабара, зловживання владою та замах на заволодіння чужим майном шляхом обману скоєні помічником оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції - 16.03.2010 Прийняття

Наприкінці липня 2009 року, перебуваючи на посаді помічника оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області і не маючи службових повноважень на прийняття процесуальних рішень, пов'язаних з вирішенням питань про порушення кримінальної справи, відмови в порушенні кримінальної справи чи закриття кримінальної справи, підсудний ОСОБА_2 в службовому кабінеті оперуповноваженого ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами кримінальної справи № 13-4079, яка була порушена по факту крадіжки товарно-матеріальних цінностей з магазину туристичної бази "Лісова пісня" с. Оникієве Маловисківського району Кіровоградської області і в якій знаходився протокол допиту від 17 грудня 1998 року в якості свідка громадянина ОСОБА_4 про вчиненням ним крадіжки товарів з цього магазину в 1998 році.

21 серпня 2009 року підсудний ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, доставив в приміщення Маловисківського РВ УМВС України потерпілого ОСОБА_4 і запропонував передати гроші в сумі 4000 гривень в обмін на непритягнення до кримінальної відповідальності за фактом крадіжки товарно-матеріальних цінностей з магазину туристичної бази "Лісова пісня" с. Оникієве Маловисківського району Кіровоградської області.

Того ж дня ОСОБА_2 отримав від потерпілого ОСОБА_4 першу частину коштів в сумі 1500 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

30 вересня 2009 року в с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області підсудний ОСОБА_2 отримав від потерпілого ОСОБА_4 другу частину коштів в сумі 100 доларів США, які передав громадянину ОСОБА_5 в рахунок погашення боргу.

3 жовтня 2009 року в с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області підсудний ОСОБА_2 отримав від потерпілого ОСОБА_4 третю частину коштів в сумі 1600 гривень, але розпорядитись отриманими коштами не зміг з причин, що не залежали від його волі, тому, що був затриманий працівниками Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області на місці скоєння злочину.

Підсудний ОСОБА_2 свою винність у пред'явленому обвинуваченні визнав частково, пояснивши, що дійсно вчинив шахрайство відносно потерпілого ОСОБА_4

Винність підсудного у скоєнні замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману підтверджується наступними доказами:

показаннями потерпілого ОСОБА_4, відповідно яким 20 серпня 2009 року близько 10.00 – 11.00 в с. Плетений Ташлик приїхав ОСОБА_2 та ще один чоловік, які насильно доставили його в райвідділ м. Мала Виска для уточнення деталей написання явки з повинною, яку він написав в колонії під час відбування покарання; в службовому кабінеті ОСОБА_6 разом з іншим чоловіком та слідчим задавали запитання по явці з повинною і погрожували, що можуть затримати і посадити за скоєний злочин; ОСОБА_2 при допиті наніс два удари в область спини, а потім ОСОБА_2 при розмові з ним на одинці запропонував заплатити гроші в сумі 4000 гривень і справу закриють; він ( потерпілий ) не бажав, щоб його затримали і погодився на пропозицію ОСОБА_2, але сказав, що такої суми в нього немає, а є певна сума на картковому рахунку дружини; в той день вони з ОСОБА_2 поїхали в с. Плетений Ташлик, забрали дружину, яка в м. Мала Виска, в банкоматі, зняла з рахунку гроші в сумі 1500 гривень і він передав їх ОСОБА_2; ОСОБА_2 після отримання грошей відпустив їх але слідкував за ними; через знайомих він дізнався про телефон довіри органу внутрішньої безпеки Управління по боротьбі з організованою злочинністю в Кіровоградській області і подав заяву; оперативники промаркували гроші в сумі 100 доларів США та 1600 гривень, які він вручив ОСОБА_2;

показаннями свідка ОСОБА_7, відповідно яким в 20-х числах серпня 2009 року в с. Плетений Ташлик приїхав працівник міліції ОСОБА_2, який раніше був дільничним і після розмови з ним чоловік повідомив, що їде з ОСОБА_2 в м. Мала Виска; приблизно через 3 – 4 години чоловік зателефонував та запитав, чи є в неї гроші на банківському рахунку, тому, що гроші вимагає ОСОБА_2; приблизно через 40 хвилин на автомобілі приїхали ОСОБА_2 з чоловіком і вони разом поїхали в м. Мала Виска, де вона зняла гроші в сумі 1500 гривень, передала їх чоловіку і побачила, як чоловік передав ці гроші в автомобілі ОСОБА_2;

показаннями свідка ОСОБА_8, відповідно яким дати вона не пам'ятає, але це було годин в 10 – 11 дня, в с. Плетений Ташлик приїхав ОСОБА_2 з іншим чоловіком, вони були одягнені не в формений одяг, приїхали на автомашині білого кольору і повідомили, що забирають сина до слідчого в м. Мала Виска; через деякий час ОСОБА_2 з сином повернулись в села і забрали невістку в м. Мала Виска; Люба ( невістка) з банківського рахунку зняла гроші і віддала для передачі ОСОБА_2;

показаннями свідка ОСОБА_3 відповідно яким в минулому році проводилась інвентаризація кримінальних справ по нерозкритим злочинам і від начальника слідчого відділення ОСОБА_9 він отримав доручення щодо перевірки явки з повинною громадянина ОСОБА_4, мешканця с. Плетений Ташлик; у помічника оперуповноваженого ОСОБА_2 він з'ясував, що ОСОБА_4 після повернення з місць позбавлення волі проживає в с. Плетений Ташлик; приблизно в липні-серпні 2009 року ОСОБА_2 повідомив йому, що ОСОБА_4 знаходиться в селі і вони на автомобілі ОСОБА_2 поїхали до ОСОБА_4, забрали його в райвідділ, де відібрали пояснення з приводу зізнання в колонії про крадіжку з магазину-бару с. Оникієве; ОСОБА_4 в крадіжці не зізнався, повідомив, що пояснення в колонії він давав під тиском оперативних працівників, тому він повернув справу в слідче відділення; ОСОБА_2, як помічник оперуповноваженого, не мав права вирішувати питання щодо порушення чи закриття кримінальної справи, він виконував доручення оперуповноваженого та начальника сектору карного розшуку; з потерпілого ОСОБА_4 він гроші не вимагав; про те, що ОСОБА_4 передавав ОСОБА_2 гроші, він дізнався після затримання ОСОБА_2 працівниками служби безпеки;

показаннями свідка ОСОБА_9, відповідно яким в 2009 році вона проводила інвентаризацію нерозкритих кримінальних справ і виявила справу про крадіжку товарно-матеріальних цінностей з бару-магазину с. Оникієве, в якій був протокол допиту ОСОБА_4 із зізнанням в скоєнні цього злочину; вона передала цю справу оперуповноваженому ОСОБА_3 для перевірки показань ОСОБА_4; через деякий час ОСОБА_3 повернув справу та повідомив, що ОСОБА_4 дав показання про те, що зізнався в злочині під тиском оперативників колонії, де відбував покарання; про те, що ОСОБА_2 вимагав з ОСОБА_4 гроші вона дізналась після затримання ОСОБА_2;

показаннями свідка ОСОБА_10, відповідно яким за посадовими обов'язками ОСОБА_2, як помічник оперуповноваженого, мав право збирати інформацію за вказівкою оперуповноваженого, проводити оперативно-розшукові заходи, але не мав повноважень виносити постанови про порушення чи закриття кримінальних справ; ці питання були в компетенції оперуповноваженого;

протоколом огляду від 1 жовтня 2009 року однієї грошової купюри номіналом 100 доларів США, номером та серією НС 50360400А С3 ( а.с.16-18);

протоколом огляду, маркування та вручення коштів від 2 жовтня 2009 року, відповідно якого потерпілому ОСОБА_4 для передачі помічникові оперуповноваженого Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 вручені марковані наступні грошові купюри: номіналом 200 гривень – АС 0680068; АБ 0340696; АС 4777681; АЛ 9509969; номіналом 100 гривень – АБ 2504955; ВЖ 6795777; ВЛ 3232995; БР 4689793; ВД 6668864; БН 0824715; ВБ 8141360; номіналом 50 гривень – АЦ 8616615; ИН 526 3602 ( а.с.19-28);

протоколом огляду місця події від 3 жовтня 2009 року, відповідно якого оглянута ділянка місцевості в с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області по вул. Дімітрова, де затримано громадянина, який назвався ОСОБА_2, при огляді рук якого за допомогою лампи ультрафіолетового освітлення виявлено частки речовини світло-зеленого кольору від маркування грошових купюр, які були вручені оперативними працівниками УСБУ в Кіровоградській області громадянину ОСОБА_4; під час огляду місця події вилучено зразки змивів спеціальної хімічної речовини з рук громадянина ОСОБА_2, а в домоволодінні по вул. Дімітрова, 172 виявлено та вилучено марковані грошові купюри на суму 1600 гривень ( а.с. 29-34);

протоколом добровільної видачі грошової купюри від 3 жовтня 2009 року, відповідно якого громадянин ОСОБА_5 добровільно видав працівникові Маловисківської прокуратури одну купюру номіналом 100 доларів США серією та номером НС 50360400 А С3, яку він отримав від ОСОБА_2 в рахунок погашення боргу ( а.с.41);

протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу по оперативно-розшуковій справі № 1433 від 13 листопада 2009 року, відповідно якого отримано наступні записи телефонного мобільного зв'язку: 1 жовтня 2009 року запис розмови тривалістю 12 хвилин між ОСОБА_4 та ОСОБА_2; 3 жовтня 2009 року запис розмови в 7 хвилин 30 секунд між ОСОБА_4 та ОСОБА_2А.( а.с.91-94);

протоколом за результатами проведення оперативно-технічного заходу по оперативно-розшуковій справі № 1433 від 13 листопада 2009 року, відповідно якого отримано запис розмови в 42 секунди між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ( а.с.95-96);

висновком криміналістичної експертизи маркованих грошових купюр від 25 листопада 2009 року, відповідно якого на вилучених купюрах під час огляду місця події від 3 жовтня 2009 року виявлено спеціальну хімічну речовину ( а.с.147-152);

висновком експертизи спеціальних хімічних речовин від 27 листопада 2009 року, відповідно якого на грошових купюрах і ватних тампонах із зразками змивів рук громадянина ОСОБА_2, які були вилучені під час огляду місця події від 3 жовтня 2009 року та були об'єктом дослідження, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини, люмінесцентної в ультрафіолетових променях жовто-зеленим кольором

і є однорідними по хімічному складу ( а.с.158-159);

витягом з наказу від 30 листопада 2004 року № 334 о/с про призначення ОСОБА_2 на посаду помічника дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області з 21 листопада 2004 року ( а.с.178 ) ;

послужним списком працівника міліції ОСОБА_2 ( а.с. 173-177);

витягом з наказу від 28 вересня 2009 року про звільнення ОСОБА_2 з органів МВС ( а.с.179);

витягом з банківського рахунку громадянки ОСОБА_11, відповідно якого 21 серпня 2009 року відображена операція про зняття готівки в сумі 1500 гривень ( а.с.181).

Наведені докази є послідовними, не суперечать один одному, тому суд приймає ці докази в основу обвинувального вироку.

Дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, суд дійшов до висновку про те, що пред'явлене обвинувачення доведено частково.

Дії підсудного невірно кваліфіковано за ч.3 ст. 364 КК України, як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб, використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, вчинені працівником правоохоронного органу та ч.2 ст. 368 КК України, як одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара, враховуючи, що підсудний ОСОБА_2 до 28 вересня 2009 року обіймав посаду помічника оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області і не мав службових повноважень на прийняття процесуальних рішень, пов'язаних з вирішенням питань про порушення кримінальної справи, відмови в порушенні кримінальної справи чи закриття кримінальної справи.

По справі відсутні докази діяння підсудного ОСОБА_2 за попередньою змовою з службовими особами Маловисківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, які уповноважені законом здійснювати функції представників влади, пов'язані з вирішенням питань про притягнення винних до кримінальної відповідальності.

Тому, дії підсудного необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 190 КК України, як замах на заволодіння чужим майном шляхом обману ( шахрайство ), враховуючи, що підсудний ОСОБА_2 мав умисел на заволодіння грішми потерпілого ОСОБА_4 в сумі 4000 гривень, намагався ними заволодіти шляхом обману, тому, що як помічник оперуповноваженого сектору карного розшуку, не мав службових повноважень для вирішення питань про притягнення чи непритягнення потерпілого до кримінальної відповідальності, але не довів злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, тому, що був затриманий працівниками правоохоронного органу під час отримання від потерпілого третьої частини коштів в сумі 1600 гривень.

Призначаючи покарання, суд враховує: ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного та обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.

Злочин за ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України віднесено законом до злочинів невеликої тяжкості.

Підсудний ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується позитивно, не працює.

Тому, підсудному необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі, яке відповідає тяжкості скоєного злочину, є справедливим і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Визначаючи міру покарання, судом не встановлено обставин, які обтяжуються покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання, суд враховує: добровільне відшкодування шкоди потерпілому та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

При призначенні покарання у виді обмеження волі, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість виправлення підсудного ОСОБА_2 без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

Судові витрати слід віднести за рахунок підсудного.

Речові докази, гроші в сумі 1600 гривень та 100 доларів США необхідно повернути власнику – потерпілому ОСОБА_4, відеокасети залишити в справі, а тампони із зразками змивів з рук підсудного – знищити.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, -

ОСОБА_2 – визнати винним за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 190 КК України і призначити покарання:

3 ( три ) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України, засудженого звільнити від відбування покарання з іспитовим терміном 1 ( один ) рік.

Зобов'язати засудженого: 1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого ОСОБА_4; 2) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 3) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; 4) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.