Баришівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лисюка О.Д.

при секретарі Ющенко Л.А.

захисника ОСОБА_1

захисника потерпілої ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одружений, має двох повнолітніх дітей, має на утриманні батька-пенсіонера, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонер, військовозобов'язаний, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,

в скоєні злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України., -

суд визнав доведеним, що 16 липня 2009 року близько 10 години 30 хвилин на території садового товариства "Березовий гай", яке знаходиться на території Лук'янівської сільської ради між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відбулася словесна лайка, яка переросла в бійку в ході якої, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_4 тілесні пошкодження у вигляді синця на спинці носа, забоїв, перелому кісток носу та інші ушкодження

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 576 від 01.10.2009 року, вказані пошкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров’я .

Висновки суду про винність ОСОБА_3 в скоєні даного злочину, ґрунтується на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та пояснив, що він з ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_5 знайомі з 1994 року, допомагаючи останньому влаштуватися в органи внутрішніх справ. Згодом, за допомогою голови профспілкового комітету Ватутінського РВ ГУ МВС України в м. Києві . допомогли взяти ОСОБА_5 земельну ділянку в садовому товаристві "Березовий гай", що розташоване на території Лук’янівської сільської ради Баришівського району Київської області.

В 2007 році ОСОБА_5 став головою правління і між ними все частіше почали виникати сварки по питанню користування земельними ділянками в ході яких, ОСОБА_5 провокував його до бійки. 16 липня 2009 року о 10 годині 30 хвилин він вийшов за територію своєї земельної ділянку і побачив, що ОСОБА_5 косить траву на його території. Оскільки сварки часто виникали з приводу незаконний дій ОСОБА_5 щодо самозахвату їхньої частини земельної ділянки, ОСОБА_3 звернувся до останнього з претензією на його незаконні дії. В цей час підійшла його дружина та попросила у ОСОБА_5 не чіпати їх та не влаштовувати скандали. На дане зауваження, дружина ОСОБА_5 – ОСОБА_4, яка була поруч, в грубій формі відповіла на зроблене зауваження та ударила його дружину по руці лопатою. Від нанесеного удару, в дружини з пальця пішла кров. Намагаючись захистити дружину, ОСОБА_3 схватився за лопату яку тримала ОСОБА_4 та почав виривати її з рук. Скориставшись моментом, ОСОБА_5 наніс йому удар рукою по обличчю, а ОСОБА_4 відбігши в сторону, упала на землю та почала кричати, що в неї заболіла печінка. Одночасно, ОСОБА_5 почав наносити йому серію ударів в область голови, при цьому розсікши брову повалив на землю. Намагаючись зупинити бійку, дружина ОСОБА_3 – ОСОБА_6 стала між ним та ОСОБА_5 який її декілька разів ударив кулаком по голові.

Оскільки ОСОБА_3 не мав наміру продовжувати бійку, він винайшов момент і разом із своєю дружиною пішли на свою земельну ділянку звідки зателефонував до Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області. Через деякий час приїхали працівники міліції, яким він розповів про обставини інциденту та взявши направлення, разом із дружиною поїхали на медичне освідування..

Не дивлячись на часткове визнання ОСОБА_3 своєї вини в скоєному злочині, його винність підтверджується зібраними по справі доказами. Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 16 липня 2009 року о 10 годині 30 хвилин, вона взявши лопату та два відра, вийшла за ворота свого садового будинку набрати щебня. Наповнивши відра, вона позвала свого чоловіка, щоб той підійшов та забрав відра. ОСОБА_7 з якими в них не досить добрі стосунки побачивши, що вони знаходяться за своєю присадибною земельною ділянкою підбігли до них та почали звинувачувати їх в тому, що вони забирають у них землю. ОСОБА_3 перебуваючи в збудженому стані вискочив на кучу щебня та накинувся на її чоловіка, при цьому порвав йому срібний ланцюжок та футболку. Поправивши на собі залишки футболки, чоловік став заспокоювати ОСОБА_3 заспокоїтися, але той, ухвативши за лопату, яку вона тримала в руках, потягнув її через кучу щебня. Її чоловік, побачивши це, ухватився за держак лопати, та почав його виривати, але в цей час підбігла дружина ОСОБА_3 та також взялася за держак лопати намагаючись її забрати. Зрозумівши, що можна отримати травму, ОСОБА_4 відпустила лопату і в цей момент, ОСОБА_3 ударив її кулаком прямо в обличчя в область носа. Почувши, що щось в носі хруснуло, але ще не відчуваючи болі, вона поза чоловіком намагалася збоку вдарити ОСОБА_3, але той ухилився. Коли повернулася, щоб відійти від них, оскільки з носа уже йшла кров, то ОСОБА_3 лівою ногою вдарив її в правий бік, від чого в неї перехватило дихання та вона впала на землю та почала кричати. Чоловік, який в цей час штовхалися з ОСОБА_3 почувши її крик підбіг, підвів її і вони пішли до свого садового будинку. По-дорозі, до них підійшла член садового товариства ОСОБА_8, яка почала розпитувати, що сталося. Побачивши, що із носа ОСОБА_4 йшла кров та в якому стані вона перебувала, порекомендувала їм їхати в лікарню. Разом із чоловіком, вони поїхали в Баришівську ЦРЛ де її поверхнево оглянув черговий лікар та порекомендував, щоб вони їхали в м. Київ на обстеження. Так як її дочка працює в госпіталі в хірургічному відділенні, вони зробили всі знімки носа і ребер та лікарі написали свій висновок, з яким поїхали до судово-медичного експерта.

Наведені показання потерпілої ОСОБА_4 об’єктивно узгоджуються з даними висновку спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи № 644/жд від 16.07.2009 року про виявлення у ОСОБА_4 синця на спинці носу в середній третині, блідо-фіалетового кольору, невизначеної форми, розмірами 2х1 см; болючість при пальпації правої реберної дуги по передньо-підпахвовій лінії.

Із довідки № 402, виданої Центральним госпіталем МВД України вбачається, що ОСОБА_4 зверталась 16.07.2009 року о 14 годині з діагнозом перелом 10-го ребра справа, забій, перелом кісток носу.

Як вбачається із висновку експерта № 576 від 20.11.2009 року, перелом кісток носу міг виникнути 16.07.2009 року. Під час звернення до хірурга 16.07.2009 року у громадянки ОСОБА_4 мався перелом кісток носу, набряк носа та переднісся.

Перелом кісток носа відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, яке потягло за собою короткочасний розлад здоров’я, а травматичний набряк м’яких тканин носа та переднісся відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Оглянутий в судовому засіданні відмовний матеріал по факту отримання ОСОБА_4 тілесних ушкоджень 16.07.2009 року підтверджує висновок суду про винуватість ОСОБА_3 в умисному заподіянні ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень.

Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд приходить до обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_3 в умисному заподіяні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, а тому, його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 125 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину, особу винного.

Обставинами, що пом’якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_3 судом не встановлені.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що міра покарання ОСОБА_3 повинна бути обрана в межах санкції вказаної статті.

Вирішуючи питання цивільного позову, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували обґрунтованість даних позовних вимог потерпіла суду не надала.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

Запобіжний захід обраний відносно засудженого ОСОБА_3 підписка про невиїзд - скасувати.

вирок може бути оскаржений на протязі 15 діб до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд Київської області, а засудженим ОСОБА_3, з часу отримання копії вироку.