678/536/21 Про незаконне зайняття рибним промислом, скоєне за допомогою забороненого знаряддя лову - 31.05.2022 Прийняття

головуючогоБущенка А.П.,суддівАнтонюк Н.О., Шевченко Т.В.,за участю: секретаря судового засідання Манацької І.А.,прокурораЧабанюк Т.В.,розглянув у судовому засіданні касаційні скарги засуджених на вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 16 липня 2021 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 249 Кримінального кодексу України (далі - КК);

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ковеля Волинської області та жителя АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 249 КК.

Обставини справи

1. Летичівський районний суд Хмельницької області вироком від 16 липня 2021 року засудив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за частиною 1 статті 249 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі статті 75 КК суд звільнив засуджених від відбування покарання з випробування, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік. Також суд задовольнив цивільний позов та стягнув на користь держави в особі Державного агентства рибного господарства у Хмельницькій області 144 500 грн шкоди, завданої рибним запасам.

2. Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 6 серпня 2020 року з використанням заборонених знарядь лову в річці Південний Буг у смт Летичеві Хмельницької області здійснили незаконний вилов риби виду тарань (плітка) в кількості 1700 штук загальною вартістю 144 500 грн, вирахуваної згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 "Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів" (1209-2011-п) , чим заподіяли істотну шкоду рибному господарству України.

3. Хмельницький апеляційний суд ухвалою від 23 вересня 2021 року залишив вирок суду першої інстанції без змін.

Вимоги і доводи касаційної скарги

4. В ідентичних за змістом касаційних скаргах, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

5. Засуджені стверджують, що:

- їх показання у якості свідків були використані для отримання доказів та доведення їх винуватості;

- що при врученні повідомлення про підозру та роз`яснення прав підозрюваних були допущені істотні порушення вимог КПК (4651-17) ;

- у матеріалах кримінального провадження відсутня постанова про призначення групи прокурорів, що зумовлює недопустимість усіх зібраних доказів;

- суддя, головуючий у першій інстанції, порушив порядок ведення судового засідання, а також не з`ясував у обвинувачених чи зрозумілі їм права та обов`язки.

6. Посилаючись на правову позицію, висловлену в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у справі № 420/1667/18 (провадження № 51-10433 кмо 18), сторона захисту стверджує, що суд першої інстанції не врахував, що відповідальність за кримінальне правопорушення, передбачене статтею 249 КК, настає лише за умови заподіяння істотної шкоди діями винної особи, а така шкода може доводитися лише висновком експертизи, а не розрахунком, наданим стороною обвинувачення.

7. Суд апеляційної інстанції під час розгляду апеляційних скарг сторони захисту зазначених порушень кримінального процесуального закону не виправив.

Позиції учасників розгляду

8. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

9. У судовому засіданні прокурор Чабанюк Т.В. вважала, що оскаржені судові рішення належить залишити без зміни, а касаційні скарги засуджених - без задоволення.

Оцінка Суду

10. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що у задоволенні касаційних скарг належить відмовити.

Щодо визначення істотної шкоди

11. Сторона захисту стверджує, що наявність однієї з ознак об`єктивної сторони інкримінованого злочину не доведено належним доказом, яким відповідно до пункту 6 частини 2 статті 242 КПКможе бути лише висновок експертизи.

12. Суд не погоджується з цим доводом сторони захисту.

13. Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 242 КПК слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру матеріальних збитків, якщо потерпілий не може їх визначити та не надав документ, що підтверджує розмір такої шкоди, розміру шкоди немайнового характеру, шкоди довкіллю, заподіяного кримінальним правопорушенням.

14. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 25 листопада 2019 року у справі № 420/1667/18 пункт 6 частини 2 статті 242 КПК не означає, що розмір збитків, завданих кримінальним правопорушенням, може доводитися лише висновком експерта. Проведення експертизи не вимагається, якщо такий розмір можливо достовірно встановити без спеціальних знань, і для його визначення достатньо загальновідомих та загальнодоступних знань, проведення простих арифметичних розрахунків для оцінки даних, отриманих за допомогою інших джерел доказування[1].

15. На підтвердження розміру завданої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шкоди сторона обвинувачення послалась на розрахунок № 138 від 10 серпня 2020 року (том 2, а.с. 14) та лист Інституту рибного господарства НААН України від 19 травня 2021 року (том 2, а.с. 84-86). Згідно з цими документами розрахунок розміру шкоди, заподіяної рибному господарству України внаслідок дій засуджених, здійснено відповідно до Такс обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених постановою КМУ № 1209 від 21 листопада 2011 року (1209-2011-п) , неоподатковуваний мінімум доходів громадян визначався на підставі пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (2755-17) . При цьому було враховано вид водних біоресурсів плітка, кількість (1700 штук), розмір шкоди за 1 екземпляр 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та зроблено висновок, що шкода рибному господарству України, завдана злочином, становить 8500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 144 500 грн, що є істотною шкодою.

16. Суд вважає, що згадані Такси є інтегрованим вираженням шкоди, що завдається незаконним видобування водних біоресурсів. Ця шкода вирахувана для кожного виду біоресурсів і в перерахунку на визначену його кількість, і Суд вважає ці норми чітко і ясно сформульованими. Нормативний акт, яким затверджено ці такси, і самі Такси опубліковані і доступні кожній особі. Їх чіткість і доступність дозволяє будь-якій особі передбачати юридичні наслідки незаконного вилову риби, у тому числі і розмір істотної шкоди довкіллю.

17. Таким чином, розмір заподіяної шкоди було встановлено за допомогою проведення простих арифметичних розрахунків, в основу яких покладені визначені нормативними актами числові вираження та встановлена кількість незаконно виловленої риби.

18. Сторона захисту не вказала в касаційній скарзі, які обставини, крім тих, на підставі яких були проведені розрахунки і які не вимагали спеціальних знань, вимагали експертного дослідження.

19. Враховуючи наведене, доводи про відсутність доказів на підтвердження розміру завданої істотної шкоди кримінальним правопорушенням та, як наслідок, відсутності однієї з ознак об`єктивної сторони злочину, передбаченого частиною 1 статті 249 КК, є необґрунтованими.

Щодо інших доводів

20. Суд відхиляє доводи захисту щодо використання досудових показань засуджених, наданих ними у якості свідків, адже вказані показання не були використані при постановленні вироку. До уваги бралися лише показання засуджених, надані під час розгляду справи в суді першої інстанції.

21. Копії постанов від 10 жовтня 2020 року про призначення групи прокурорів у кримінальних провадженнях № 12020245180000038 та №12020245180000039, а також копія постанови від 12 жовтня 2020 року про призначення групи прокурорів в об`єднаному кримінальному провадженні № 12020245180000038 були долучені прокурором під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та містяться в матеріалах кримінального провадження (том 1, а.с. 96-98). Тому Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо здійснення нагляду та процесуального керівництва у кримінальному провадженні прокурорами без законних повноважень.

22. У своїй ухвалі апеляційний суд дав вичерпні відповіді щодо інших доводів касаційної скарги, зокрема, щодо істотних порушень вимог КПК (4651-17) при здійсненні повідомлення про підозру, а також під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції.

23. Апеляційний суд провів судовий розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і погодився з висновками суду першої інстанції щодо доведеності винуватості засуджених у вчиненні злочину, надавши вмотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту, які переважно повторюються в касаційних скаргах. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.

24. Таким чином, Суд не встановив істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були б підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень, а тому вважає, що касаційні скарги засуджених належить залишити без задоволення.