766/5341/18 Про неодноразове таємне викрадення чужого майна, скоєне з проникненням до житлового приміщення - 31.05.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Тільненка В. В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 20 травня 2021 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018230020000562, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 20 травня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за:

- ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вирішено цивільний позов у провадженні.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 12 лютого 2018 року приблизно о 15 год, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, таємно викрав належне ОСОБА_2 майно на загальну суму 16917, 93 грн.

Крім того, ОСОБА_1 продовжуючи свій злочинний умисел, 28 червня 2018 року приблизно о 09 год, проникнувши через вікно до приміщення будинку АДРЕСА_3, повторно, таємно викрав належне ОСОБА_3 майно на загальну суму 1099, 66 грн.

Крім того, ОСОБА_1, 03 липня 2018 року приблизно о 09 год, проникнувши через вікно знову до приміщення будинку АДРЕСА_3, повторно, таємно викрав належне ОСОБА_3 майно на загальну суму 9133, 33 грн.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Тільненко В. В. просить змінити судові рішення щодо засудженого ОСОБА_1 з підстав невідповідності призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого в частині призначеного покарання та визначити йому покарання із застуванням ст. 69 КК України, звільнивши останнього на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання із випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. Вважає, що судами ані першої ані апеляційної інстанцій, не враховано належним чином всіх даних про особу засудженого, обставин, які пом`якшують покарання, відсутність претензій у потерпілого ОСОБА_3 та призначено засудженому покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок суворості.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор вважав за необхідне касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Винуватість ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, доведеність цього обвинувачення та кваліфікація діянь за ч. 1 та ч. 3 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як убачається з вироку місцевого суду, при призначенні ОСОБА_1 покарання було враховано ступінь тяжкості вчинених останнім кримінальних правопорушень, дані про особу винного, обставини, які пом`якшують покарання, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання і, з урахуванням всього наведеного, прийнято рішення про призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Апеляційний суд, переглядаючи справу за апеляційною скаргою захисника, який подав апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання, констатував, що призначаючи засудженому покарання за сукупністю злочинів, суд першої інстанції правильно призначив остаточне покарання, яке відповідає вимогам кримінального закону.

З наведеними висновками суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів, в зв`язку з чим, твердження в касаційній скарзі захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і особі засудженого, з огляду на наявні в справі дані про особу останнього, які до того ж були враховані судом при обранні виду та мінімального розміру, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, заходу примусу, є непереконливими.

Зважаючи ж на враховані судом обставини, насамперед, з огляду на конкретні обставини вчинення злочинів, їх характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, наявність кваліфікуючих ознак, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання за своїм видом і розміром відповідає вимогам статей 50, 65 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що з часу вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (12 лютого 2018 року) минуло три роки, проте засуджений не підлягає звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки ОСОБА_1 ухилився від суду та був оголошений у розшук і в цьому випадкуперебіг давності буде становити 5 років з часу вчинення кримінального проступку.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставою для скасування судових рішень чи їх зміну, не встановлено.

За таких обставин, касаційна скарга захисника Тільненка В. В., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

Вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 20 травня 2021 року та ухвалу Херсонського апеляційного суду від 07 вересня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника Тільненка В. В. - без задоволення.