583/1283/20 Про закриття кримінального провадження з підстав направлення обвинувального акту щодо підозрюваного до суду поза межами строку досудового розслідування - 12.05.2022 Прийняття

Іменем України

12 травня 2022 року

справа № 583/1283/20

провадження № 51-6154 км 21

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Маринича В.К.,

суддів Короля В.В., Марчук Н.О.,

секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,

прокурора Чабанюк Т.В.,

особи, провадження щодо якої закрито,

в режимі відеоконференції ОСОБА_1,

захисника в режимі відеоконференції Собини П.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора Волохатих К.С., потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Тютюнника В.В. на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 жовтня 2020 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року у кримінальному провадженні № 12020200060000017 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 жовтня 2020 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України, після повідомлення про підозру.

Ухвалою Сумського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року апеляційні скарги прокурора Волохатих К.С. та захисника Собини П.М. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 жовтня 2020 року - без зміни.

Вимоги, викладені у касаційних скаргах, та узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі прокурор Волохатих К.С., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, ставить питання про скасування ухвали місцевого суду та ухвали апеляційного суду і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор вказує, що, закриваючи кримінальне провадження, місцевий суд дійшов неправильного висновку про те, що прокурор направив обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 до суду поза межами строку досудового розслідування, оскільки такі висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Зокрема, прокурор наголошує, що вказана процесуальна дія проведена на 55 день із 60 днів строку досудового розслідування. Вказує, що місцевим судом не досліджувалися повідомлення від 25 березня 2020 року про відкриття захиснику Собині П.М. матеріалів, отриманих під час досудового розслідування, та протокол надання захисником Собиною П.М. доступу прокурору до матеріалів кримінального провадження. Апеляційний суд долучив такі документи до матеріалів провадження в порядку часткового задоволення клопотання прокурора про повторне дослідження доказів, однак не дослідив їх, а лише вивчив. Наголошує, що після письмового зауваження захисника від 25 березня 2020 року про неналежне його ознайомлення слідчим з матеріалами кримінального провадження, прокурор розцінив таке зауваження як факт не завершення процедури ознайомлення. Тобто, виходячи зі змісту зауваження захисника, вбачається, що слідчим було допущено неналежне виконання доручення прокурора про надання стороні захисту доступу до зібраних матеріалів досудового розслідування. Після того, як прокурор не отримав від сторони захисту письмового підтвердження про ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, як того вимагає ч. 9 ст. 290 КПК України, зазначені обставини підлягали перевірці, оскільки могли вказувати про порушення права на захист, а у разі їх підтвердження - унеможливили б використання прокурором у суді в подальшому таких матеріалів у якості доказів, через що прокурор невідкладно вжив заходів, спрямованих на з`ясування цих обставин. При цьому, надаючи вимогу від 25 березня 2020 року, прокурор забезпечував практичну реалізацію ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а враховуючи, що сторона захисту вправі подати свої докази до закінчення такого ознайомлення, то дії прокурора були виправданими та правомірними. Стверджує, що вищевказані дії прокурора є формою реалізації принципу верховенства права, спрямовані на виконання прокурором своїх обов`язків, та вчинені в межах строку ознайомлення із матеріалами досудового розслідування. Звертає увагу, що вимогу прокурора захисник Собина П.М. отримав 27 березня 2020 року, однак у п`ятиденний строк на таку вимогу не відреагував, що прокурором розцінено, як зловживання своїм правом. Наголошує, що поза увагою суду залишилось й те, що до строку досудового розслідування не входить не лише строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, але також і строк ознайомлення прокурора з матеріалами, що відкриті стороною захисту. Повідомляє, що 25 березня 2020 року під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, захисник Собина П.М. вказав про те, що збирається надати прокурору для ознайомлення відповідь ТСЦ №5943 від 29 лютого 2020 року та протокол допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Однак вказані матеріали прокурору надані лише 08 квітня 2020 року. Після завершення ознайомлення із вказаними матеріалами, наданими захисником, 10 квітня 2020 року прокурором затверджений обвинувальний акт від 07 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 передано супровідним листом до Охтирського міськрайонного суду Сумської області. А тому вважає, що саме 10 квітня 2020 року закінчився строк досудового розслідування, а не 13 квітня 2020 року (день фактичного отримання обвинувального акту судом). Зазначає, що до 10 квітня 2020 року включно тривала процедура ознайомлення прокурора з матеріалами кримінального провадження, відкритими стороною захисту в порядку ст. 290 КПК України, при цьому стороною захисту не вживались заходи щодо встановлення прокурору строків ознайомлення з матеріалами, до яких йому надано доступ, ухвала слідчого судді з даного приводу не постановлювалася. Крім того, стверджує, що місцевий суд не мав передбачених законом повноважень закрити кримінальне провадження з підстав п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки такими повноваження суд наділений лише на стадії підготовчого судового засідання. У свою чергу, апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора, безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про повторне дослідження документів, на підставі яких було постановлено оскаржувану ухвалу місцевого суду, та дійшов неправильного висновку про законність та обґрунтованість такої ухвали.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 та його представник - адвокат Тютюнник В.В. просять скасувати ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог вказують, що сторона захисту, зловживаючи своїм правом, зволікала із ознайомленням із матеріалами досудового розслідування, у зв`язку із чим ухвалою слідчого судді було встановлено строк для ознайомлення із такими матеріалами. При цьому, ознайомившись 25 березня 2020 року із матеріалами кримінального провадження, захисник Собина П.М. вказав, що має намір надати на ознайомлення прокурору матеріали, зібрані стороною захисту, однак такі матеріали фактично були надані лише 08 квітня 2020 року. З огляду на викладене вважають, що місцевим і апеляційним судами зроблені помилкові висновки про те, що обвинувальний акт направлено до суду поза межами строку досудового розслідування, оскільки час, протягом якого захисник надавав матеріали прокурору на ознайомлення, не включається у строк досудового розслідування. Таким чином вважають, що місцевий та апеляційний суди не надали належної правової оцінки зазначеним обставинам, що призвело до істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, а тому оскаржувані судові рішення є неправомірними та такими, що дозволяють ОСОБА_1 уникнути можливої відповідальності за вчинене ним правопорушення та позбавляють потерпілого права на судовий розгляд та отримання справедливої сатисфакції. Крім того, стверджують, що місцевий суд не мав передбачених законом повноважень закрити кримінальне провадження з підстав п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки такими повноваження, як визначено п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд наділений лише на стадії підготовчого судового засідання.

Від учасників судового провадження заперечень на зазначені касаційні скарги не надходило.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор Чабанюк Т.В. частково підтримала касаційні скарги, при цьому просила ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. ОСОБА_1 та його захисник Собина П.М. заперечували щодо задоволення касаційних скарг, просили оскаржувані судові рішення залишити без зміни.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційних скаргах доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Мотиви Суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

У касаційних скаргах прокурор, потерпілий та його представник вказують, що місцевий суд, з чим погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов необґрунтованого висновку про те, що сторона обвинувачення направила обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 до суду поза межами строку досудового розслідування, та, як наслідок, безпідставно закрив зазначене кримінальне провадження.

При цьому наголошують, що судами обох інстанцій не враховано, що у строк досудового розслідування не входить строк ознайомлення сторін кримінального провадження із матеріалами, зібраними під час досудового розслідування. Також без відповідного реагування судів залишився факт зловживання захисником своїм правом на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, передбаченого ст. 290 КПК України.

До того ж стверджують, щомісцевий суд не мав передбачених законом повноважень закрити кримінальне провадження з підстав п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України під час судового розгляду кримінального провадження, оскільки такими повноваження, як визначено п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд наділений лише на стадії підготовчого судового засідання.

Однак з такими доводами касаційних скарг прокурора, потерпілого та його представника колегія суддів погодитися не може з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДРі закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Глава 24 КПК України (4651-17) регулює питання щодо закінчення досудового розслідування, а також порядок та підстави продовження строку досудового розслідування. Зокрема, параграф 1 згаданої Глави регламентує форми закінчення досудового розслідування.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (за виключенням повідомлення про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину).

При цьому у ч. 5 ст. 219 КПК України зазначено, що строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Як передбачено п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

З матеріалів кримінального провадження, а також зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що 07 січня 2020 року Охтирським ВП ГУНП України в Сумській області на підставі заяви ОСОБА_2 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України, до ЄРДР за № 12020200060000017.

09 січня 2020 року слідчим Охтирського ВП ГУНП України в Сумській області Ставицьким Є.О. повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

03 березня 2020 року ОСОБА_1 та його захиснику Собині П.М. повідомлено про завершення досудового розслідування, та відповідно до вимог ст. 290 КПК України надано доступ до ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Зазначене повідомлення ОСОБА_1 та його захисником Собиною П.М. отримано 04 березня 2020 року.

У подальшому ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 березня 2020 року задоволено клопотання слідчого Охтирського ВП ГУНП України в Сумській області Ставицького Є.О. та встановлено підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику Собині П.М. графік ознайомлення із матеріалами кримінального провадження протягом п`яти робочих днів, починаючи з 23 березня 2020 року.

Відповідно до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 25 березня 2020 року ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами досудового розслідування у повному обсязі, тоді як захисником Собиною П.М. зазначено, що він ознайомлений із матеріалами неналежним чином, про що заявить у суді на стадії судового розгляду.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020200060000017 прокурором затверджено 07 квітня 2020 року, а 10 квітня 2020 року направлено до Охтирського міськрайонного суду Сумської області для розгляду по суті.

Проаналізувавши зазначені відомості, місцевий суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 219 КПК України до строку досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні не включаються строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження, а саме період з 04 березня 2020 року по 27 березня 2020 року включно.

При цьому, вирішуючи питання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, місцевий суд встановив, що з моменту оголошення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні не тяжкого злочину і до направлення обвинувального акта до суду минуло більше двох місяців, строк досудового розслідування у встановленому законом порядку продовжений не був і не зупинявся.

У зв`язку з цим місцевий суд задовольнив клопотання захисника Собини П.М. та закрив кримінальне провадження № 12020200060000017 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Мотивуючи своє рішення, місцевий суд також зазначив, що не бере до уваги посилання прокурора про направлення 25 березня 2020 року вимоги до захисника Собини П.М., оскільки встановлення інших строків досудового розслідування ніж ті, які закріплені у ст. 219 КПК України, не допускається.

Тобто, зі змісту ухвали суду першої інстанції вбачається, що місцевий суд, констатуючи факт закінчення строку досудового розслідування, ретельно перевірив зазначені обставини та доводи сторін кримінального провадження з цього приводу, проаналізував їх, та належним чином мотивував постановлене рішення.

Перевіряючи ухвалу місцевого суду в апеляційному порядку, апеляційний суд погодився із такими висновками місцевого суду.

При цьому апеляційний суд, спростовуючи доводи прокурора, зазначив про безпідставність направлення вимоги до захисника, враховуючи, що після закінчення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, встановленого рішенням слідчого судді, сторона захисту вважалась такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів, як того вимагають положення ст. 290 КПК України, а тому повідомлення захисником про намір відкрити прокурору той чи інших доказ не свідчить про продовження строку ознайомлення із матеріалами справи та не зупиняє його.

До того ж апеляційний суд окремо звернув увагу, що ознайомлення прокурором з матеріалами, наданими захисником, відбулось 08 квітня 2020 року, тобто вже після затвердження обвинувального акту 07 квітня 2020 року.

З такими висновками судів першої і апеляційної інстанції погоджується й колегія суддів, та вважає, що місцевий суд, закриваючи кримінальне провадження, діяв у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.

Так, з матеріалів кримінального провадження та змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що досудове розслідування завершено 03 березня 2020 року, тобто за шість днів до закінчення строку досудового розслідування, передбаченого ст. 219 КПК України, подальший відлік яких почався після завершення строку ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, визначеного ухвалою слідчого судді, тобто після 27 березня 2020 року.

Таким чином, з урахуванням зазначених обставин, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні фактично закінчився 02 квітня 2020 року, тоді як обвинувальний акт прокурором направлений до Охтирського міськрайонного суду лише 10 квітня 2020 року.

За таких обставин, колегія суддів не може погодитися із доводами касаційних скарг прокурора, потерпілого та його представника про те, що місцевий суд безпідставно закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 219 КПК України, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду.

Твердження прокурора про те, що вчасне ненадання стороною захисту доказів для ознайомлення прокурору є фактичним продовженням строку ознайомлення, передбаченого ст. 219 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що строк такого ознайомлення стороні захисту визначено графіком слідчого судді. При цьому повідомлення захисника про намір надати для ознайомлення прокурору власні докази, у будь якому разі не може вважатись продовженням строку ознайомлення, так як у подальшому захисник, виходячи із обраної стратегії захисту, може не скористатись своїм правом щодо використання такого доказу, а у разі не відкриття стороні обвинувачення такого доказу у порядку ст. 290 КПК України, буде позбавлений процесуальної можливості використати такий доказ під час розгляду кримінального провадження в суді (ч. 12 ст. 290 КПК України).

Крім того, на безпідставність таких доводів прокурора вказує також і те, що прокурор, всупереч своїм же доводам, що викладені у касаційній скарзі, не дочекавшись фактичного відкриття захисником доказів, затвердив обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні.

При цьому посилання прокурора про те, що апеляційний суд не дослідив докази, надані прокурором під час апеляційного розгляду, на думку колегії суддів є неспроможними, оскільки вказані обставини спростовуються матеріалами кримінального провадження.

Зокрема, зі змісту ухвали апеляційного суду та протоколу судового засідання від 13 жовтня 2021 року вбачається, що апеляційний суд частково задовольнив клопотання прокурора про повторне дослідження доказів у справі, дослідив повідомлення від 25 березня 2020 року про відкриття захиснику Собині П.М. матеріалів, отриманих під час досудового розслідування, та протокол надання захисником Собиною П.М. доступу прокурору до матеріалів кримінального провадження, та надав відповідну правову оцінку з точки зору належності та допустимості у сукупності з іншими доказами.

Порушень вимог ч. 3 ст. 404 КПК України під час розгляду апеляційним судом клопотання прокурора про повторне дослідження доказів у справі колегією суддів не встановлено.

Необґрунтованими колегія суддів вважає також доводи касаційних скарг про те, що місцевий суд не мав передбачених законом повноважень закрити кримінальне провадження з підстав п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України під час судового розгляду кримінального провадження.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що вимоги кримінального процесуального закону не містять заборон щодо прийняття такого рішення у разі виявлення зазначених підстав під час розгляду кримінального провадження по суті.

Таким чином зазначені обставини не можуть вважатись порушенням у розумінні ст. 412 КПК України, а тому не вказують про незаконність ухвал місцевого та апеляційного судів.

Оскільки істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б вказували про незаконність та необґрунтованість оскаржуваних судових рішень, не встановлено, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги прокурора, потерпілого та його представника залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду та ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд

Касаційні скарги прокурора Волохатих Костянтина Сергійовича, потерпілого ОСОБА_2 та його представника - адвоката Тютюнника Вячеслава Володимировича залишити без задоволення.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 жовтня 2020 року та ухвалу Сумського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

В.К. Маринич В.В. Король Н.О. Марчук