756/3057/21 Про замах на таємне викрадення чужого майна, скоєне шляхом вільного доступу до товару у торгівельній залі супермаркету - 03.05.2022 Прийняття

розглянув касаційну скаргу касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирокКиївського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 рокув кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020105050000120від 10 липня 2020 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Теплівка Полтавської області, громадянина України, мешканця м. Києва, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 01 березня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

Відповідно до частини 4 статті 70 КК ОСОБА_1 призначено покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, яке призначено йому за цим вироком, та покарання, призначеного за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року, остаточно призначивши до відбуття покарання у виді обмеженні волі строком на 1 рік 3 місяці.

На підставі статті 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю в 1 рік 6 місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирався.

Як установлено судом та детально викладено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

09 липня 2020 року о 19:35 ОСОБА_1 знаходився у приміщенні супермаркету "Сільпо", що розташований за адресою: м. Київ, пр. Г. Сталінграда, 27-Б, де у нього виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій умисел, у вказаний день, час та місці, переконавшись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно викрав з торгівельних полиць товар, який належить ТОВ "СІЛЬПО- ФУД" на загальну суму 673,41 грн (без урахування ПДВ), який поклав у свій рюкзак. Однак свій умисел до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівником охорони вказаного супермаркету.

Вироком Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року скасовано вирок Оболонського районного суду м. Києва від 01 березня 2021 року в частині призначеного покарання. Ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_1 за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК призначено покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

Відповідно до частини 4 статті 70 КК шляхом часткового складання покарань, яке призначене йому за цим вироком, та покарання, призначеного за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року, ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 3 місяці.

На підставі статті 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Відповідно до статті 76 КК на ОСОБА_1 покладено наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженими органами з питань пробації.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про зміну вироку апеляційного суду в частині призначеного покарання. Просить вважати ОСОБА_1 засудженим за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік. Відповідно до частини 4 статті 70 КК шляхом часткового складання покарань, яке призначено йому за цим вироком, та покарання, призначеного за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року, просить призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 3 місяці. На підставі статті 75 КК прокурор просить звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців. Відповідно до статті 76 КК просить на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженими органами з питань пробації.

Прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував частину 4 статті 70 КК, та явно необґрунтовано призначив ОСОБА_1 остаточне покарання саме у виді позбавлення волі, оскільки за жодним вироком не призначався такий вид.

Крім того, прокурор вказує на те, що, перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора щодо незастосування статті 76 КК та непокладення обов`язків на ОСОБА_1 в період іспитового строку, судом апеляційної інстанції не звернуто увагу на те, що прокурори в апеляційних скаргах не оскаржували вид покарання та не просили призначати остаточне покарання ОСОБА_1 на підставі частини 4 статті 70 КК у виді позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Мотиви Суду

Відповідно до частини 2 статті 433 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК (4651-17) ) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доведеність винуватості засудженого ОСОБА_1 та кваліфікація його дій за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК у касаційній скарзі прокурором не оспорюються, а тому не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги прокурора про те, що апеляційний суд неправильно призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі, є обґрунтованими.

Частиною 1 статті 185 КК передбачено одне з таких покарань як: штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Суд першої інстанції призначив покарання у виді обмеження волі та остаточне покарання на підставі частини 4 статті 70 КК у виді обмеження волі.

Не погоджуючись з таким вироком районного суду прокурори у апеляційній скарзі наполягали на тому, що суд першої інстанції при застосуванні стосовно ОСОБА_1 положень статті 75 ККта звільненні його від відбування покарання з випробуванням не правильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не поклав на обвинуваченого обов`язки, передбачені статтею 76 КК.

Апеляційний суд задовольнив вказані вимоги прокурора, але допустив помилку при призначенні остаточного покарання, оскільки призначив покарання на підставі частини 4 статті 70 КК у виді позбавлення волі, що районним судом не призначався, а санкцією статті такий вид покарання не передбачений.

Враховуючи викладене, касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а вирок апеляційного суду підлягає зміні в частині призначеного покарання.

На підставі наведеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 438 Кримінального процесуального кодексу України, Суд

касаційну скаргу прокурора, який брав участь під час розгляду кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити.

Вирок Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року щодо засудженого ОСОБА_1 змінити.

Вважати ОСОБА_1 засудженим за частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік.

Відповідно до частини 4 статті 70 КК України шляхом часткового складання покарань, яке призначено йому за цим вироком, та покарання, призначеного за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 3 місяці.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

Відповідно до статті 76 КК України на ОСОБА_1 покласти наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженими органами з питань пробації.