Постанова
Іменем України
21 квітня 2022 року
м. Київ
Справа № 642/2788/21
Провадження № 51-461 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - Кравченка С.І.,
суддів: Білик Н.В., Остапука В.І.,
при секретарі Ігнатенку Ю.В.,
за участю прокурора Матюшевої О.В.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020220510001980 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в смт. Пісочин Харківського району, Харківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,
за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 16 липня 2021 року задоволено клопотання захисника Малойвана Є.І. про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 .
Кримінальне провадження №12020220510001980 від 25.11.2020 р. стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 307 КК Українизакрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України.
Вирішено питання про процесуальні витрати та речові докази у провадженні. Скасовано арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 27.11.2020р.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 16 липня 2021 року залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляду у суді апеляційної інстанції.Вважає, що за результатами досудового розслідування щодо ОСОБА_1 22 січня 2021 року складено та затверджено обвинувальний акт, який в подальшому направлений до Ленінського районного суду м. Харкова для розгляду по суті, цього ж дня даний обвинувальний акт вручений під розписку обвинуваченому та його захиснику, тобто, двомісячні строки досудового розслідування дотримані. 16 лютого 2021 року ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова обвинувальний акт повернуто прокурору, матеріали надійшли до прокуратури 13 квітня 2021 року, в подальшому фактично досудове розслідування не здійснювалося, а лише відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 16 лютого 2021 року був вручений обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням, реєстр матеріалів та направлений до місцевого суду для розгляду. Тобто, на думку прокурора, строки досудового розслідування після повернення обвинувального акту не спливали. Зазначає, що в порушення вимог ст. ст. 3, 219 КПК України, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду про необхідність закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, та залишив рішення суду першої інстанції без зміни, тобто, при направленні обвинувального акту до суду, строки досудового розслідування були дотримані, а отже кримінальне провадження не підлягає закриттю з зазначених підстав. Окрім того, судом апеляційної інстанції не дотримано вимог ч. 2 ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
У надісланих до суду касаційної інстанції письмових запереченнях захисник Малойван Є.І. вважає касаційну скаргу прокурора необґрунтованою, просить залишити без змін ухвалу апеляційного суду як законну та вмотивовану.
Прокурор не підтримала касаційну скаргу прокурора. Вважала, що змінений обвинувальний акт був направлений до суду з порушенням строків досудового розслідування, а тому ухвалу апеляційного суду слід залишити без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (частина 2 статті 113 КПК України).
За своєю юридичною природою процесуальні строки виступають умовами реалізації суб`єктивних прав і юридичних обов`язків учасників кримінальних процесуальних правовідносин, а суд в межах визначених повноважень здійснює відповідний контроль за дотриманням цих строків.
Доводи прокурора зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПКУкраїни, тобто у зв`язку з тим, що після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
З огляду на те, що у цьому кримінальному провадженні діяння ОСОБА_1 не були пов`язані із посяганням на життя та здоров`я особи, то суд першої інстанції був вправі вирішувати питання про закриття кримінального провадження щодо нього на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПКУкраїни.
Положеннями ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України); досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України).
Також кримінальний процесуальний закон передбачає можливість продовження строків досудового розслідування (ч. 4 ст. 219 КПК України). Однак строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає (ч. 5 ст. 294 КПК України).
Так, в ухвалі місцевого суду встановлено, що 25 листопада 2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру, на підставі чого суд першої інстанції дійшов висновку про те, що останнім днем строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні є 25 січня 2021 року.
22.01.2021 року підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику адвокату Малойвану Є.І. було повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у порядку ст. 290 КПКУкраїни, з якими того ж дня підозрюваний та його захисник ознайомилися в повному обсязі, що підтверджується фотокопією протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПКУкраїни строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Апеляційний суд в ухвалі вірно вказав про те, що строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включається в строк досудового розслідування, а тому останнім днем для звернення до суду з обвинувальним актом було 26.01.2021 року.
Верховний Суд в своїх рішеннях неодноразово вказував про те, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує в часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). Тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.
Згідно матеріалів кримінального провадження, вихідний лист про направлення обвинувального акту до суду зареєстрований 26 січня 2021 року (Т.1, а.п. 63), та обвинувальний акт отримано судом 28 січня 2021 року.
В подальшому ухвалою від 16.02.2021 року вказаний обвинувальний акт було повернуто прокурору Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури №1.
Як зазначає в касаційній скарзі прокурор, матеріали провадження фактично надійшли до прокуратури 13.04.2021 року.
21.04.2021 р. слідчим СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Красюк О.Є. було повідомлено ОСОБА_1 про початок досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні №12020220510001980 від 25.11.2020 року на виконання доручення начальника СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області Лук`янова І.В.
21.04.2021 року призначено групу прокурорів у кримінальному провадженні.
05.05.2021 р. слідчим складено та затверджено прокурором змінений обвинувальний акт, який згідно штемпелю 12.05.2021 року надійшов до суду.
Колегія суддів вважає, що висновок судів про направлення обвинувального акта щодо ОСОБА_1 до суду поза межами строку досудового розслідування є обґрунтованим. Як вірно зазначив апеляційний суд в ухвалі, після направлення зміненого обвинувального акту до суду, прокурором не надано постанови про продовження строку досудового розслідування, а в реєстрі матеріалів досудового розслідування не міститься відомостей про продовження або зупинення строку досудового розслідування.
Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. ст. 370, 419 КПК України.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для зміни чи скасування судового рішення, не виявлено.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду без зміни.
Керуючись статтями 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу Харківського апеляційного суду від 01 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
С.І. Кравченко Н.В. Білик В.І. Остапук