153/280/21 Про умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень, скоєне на ґрунті виниклих неприязних відносин - 03.02.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року та вирок Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2021 року в кримінальному провадженні № 12021025170000025 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК до покарання у штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На підставі ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК визначено ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді штрафу та покарання призначеного йому за вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року. Покарання у виді штрафу постановлено виконувати самостійно.

Місцевий суд встановив, що ОСОБА_1 15 лютого 2021 року близько 10:00 у будинку АДРЕСА_1 під час сварки, що виникла на побутовому ґрунті, умисно завдав потерпілому ОСОБА_2 удар головою в ніс та два удари кулаком в обличчя, заподіявши тому легких тілесних ушкоджень.

При перегляді вироку 20 вересня 2021 року Вінницький апеляційний суд скасував це рішення в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 ч. 1 ст. 125 КК покарання у виді 80 годин громадських робіт. На підставі ч. 1 ст. 71, п. "г" ч. 1 ст. 72 КК до призначеного покарання повністю приєднав покарання не відбуте ОСОБА_1 за вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 16 грудня 2019 року та остаточно визначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк4 роки 10 днів.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вказані судові рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і закрити кримінальне провадження у зв`язку з відмовою потерпілого від приватного обвинувачення.

На думку засудженого, при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що потерпілий відмовився від обвинувачення, а тому кримінальне провадження підлягало закриттю на підставі ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ).

Зважаючи на це вважає, що оскаржувані рішення ухвалені без додержання вимог статей 370, 374 та 420 КПК.

Позиція учасників в суді касаційної інстанції

У судовому засіданні засуджений підтримав касаційну скаргу.

Прокурор просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.

Мотиви Суду

Колегія суддів (далі-Суд), заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, наведені у касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

За правилами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів касаційної скарги. При цьому Суд наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Отже, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Під час перегляду судових рішень у касаційному порядку Суд виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Суд вважає безпідставними доводи засудженого про наявність підстав для скасування судових рішень та закриття кримінального провадження на підставі ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 КК.

Згідно з положеннями кримінального процесуального закону обвинувачення, це висунуте особі органом досудового розслідування звинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яке підлягає доведенню в суді стороною обвинувачення у порядку встановленому цим законом.

Обвинувачення вважається доведеним після постановлення судом у справі обвинувального вироку та набрання ним законної сили. Отже, одночасно із набранням вироком законної сили завершується і стадія обвинувачення в кримінальному провадженні.

Як убачається з матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_2 був обізнаний зі своїми правами, у тому числі з правом відмовитися від висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, однак на стадії судового та апеляційного провадження до набрання вироком законної сили цим правом не скористався. Зокрема, у поданій до суду першої інстанції заяві потерпілий вказував про те, що не примирився з засудженим і питання про призначення йому покарання за вчинене покладає на розсуд суду.

Свою заяву про відмову від обвинувачення потерпілий подав вже на стадії касаційного перегляду, після того, як постановлені у справі судові рішення набрали законної сили і були звернуті до виконання. У той же час, згідно з вимогами кримінального процесуального закону можливість відмови потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні в формі приватного обвинувачення обмежена набранням вироком законної сили, після чого провадження завершується і вирок звертається до виконання. Можливість відмови потерпілого від обвинувачення на стадії виконання вироку законом не передбачено. Таким чином законних підстав для задоволення заяви потерпілого та касаційних вимог засудженого в справі немає.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які можуть тягнути за собою зміну чи скасування судового рішення при перевірці матеріалів кримінального провадження судом касаційної інстанції не виявлено.

З огляду на викладене касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2021 року та вирок Вінницького апеляційного суду від 20 вересня 2021 року щодо нього без змін.