750/5589/18 Про умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент його заподіяння, скоєне під час конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин - 02.02.2022 Прийняття

суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,за участю:секретаря судового засідання Нестеренка Ю.Є.,прокурора Шевченко О.О., засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), захисника Бузакова О.Ю., розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Бузакова О.Ю. на вирок Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120182700010000408, щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Черкаської області, жителя АДРЕСА_1 ),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Деснянський районний суд м. Чернігова вироком від 12 липня 2021 року засудив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку 3 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 цього Кодексу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2

у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 8831,77 грн та моральної шкоди 300 000 грн.

Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь КНП "Чернігівська обласна лікарня" Чернігівської обласної ради витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 5067,50 грн.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у цьому кримінальному провадженні.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 26 січня 2018 року о 08:00, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, під час конфлікту, що виник з мотивів особистих неприязних відносин, з метою заподіяння шкоди здоров`ю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажаючи, але свідомо припускаючи їх настання, умисно завдав одного цілеспрямованого удару кулаком уділянку правого ока ОСОБА_2, внаслідок чого розбив окуляри, одягнені на потерпілому, уламком від яких пошкодив йому праве око, заподіявши тяжке тілесне ушкодження за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину (35 %) у вигляді проникаючого корнеосклерального поранення з випадінням внутрішніх оболонок правого ока.

Чернігівський апеляційний суд 28 вересня 2021 року скасував вказаний вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 у частині призначеного покарання та ухвалив свій вирок, яким призначив йому покарання за ч. 1 ст. 121 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі захисник Бузаков О.Ю. просить скасувати оскаржений вирок апеляційного суду стосовно ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону через його незаконність та необґрунтованість. На думку адвоката, суд не оцінив показання його підзахисного в сукупності з іншими доказами у справі з точки зору достатності та взаємозв`язку. Стверджує, що ОСОБА_1 лише захищався від ударів потерпілого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і, відмахуючись, зачепив потерпілого. Вважає, що висновки суду ґрунтуються на припущеннях, а винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину не підтверджується достовірними та допустимими доказами, що свідчить про відсутність у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК.

Також зазначає, що апеляційний суд усупереч вимогам ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) ретельно не перевірив викладених у його апеляційній скарзі доводів щодо порушення вимог кримінального процесуального закону, не спростував їх, не навів переконливих і достатніх мотивів для ухвалення свого вироку.

Позиції інших учасників судового провадження

У суді касаційної інстанції засуджений ОСОБА_1 та його захисник Бузаков О.Ю. підтримали касаційну скаргу.

Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити вирок апеляційного суду без змін.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 407 і ч. 1 ст. 421 КПК передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою прокурора, потерпілого чи його представника на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок, зокрема, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого (частини 1, 2 ст. 409 КПК), а також неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання (п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК).

Вирок суду апеляційної інстанції за ч. 2 ст. 420 КПК повинен відповідати загальним вимогам до вироків.

Під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених у вироку.

Перевіряючи правильність судових рішень, постановлених стосовно

ОСОБА_1, з огляду на наведені вимоги закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, з яким правильно погодився апеляційний суд, відповідно до приписів ст. 370 КПК обґрунтував обвинувальний вирок належними, допустимими та достовірними доказами, які було розглянуто в судовому засіданні й оцінено в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно зі ст. 94 КПК.

Такими доказами, зокрема, є показання потерпілого ОСОБА_2 про те, що після того як він сфотографував ОСОБА_1 на телефон і нахилився сховати його, останній підбіг до нього і почав завдавати ударів руками в голову, від яких він закривався. Потім ОСОБА_1 ніби заспокоївся, і він підняв голову, а останній у цей час вдарив його в око, він (потерпілий) був в окулярах.

Також свідок ОСОБА_3, яка була очевидицею події, у судовому засіданні пояснила, що під час перебування у кімнаті квартири ОСОБА_1 почав голосно кричати на неї, у цей час до кімнати зайшов її чоловік ОСОБА_2 з мобільним телефоном та сфотографував його. Після цього ОСОБА_1 завдав 5 - 6 ударів у голову її чоловікові. Потім ОСОБА_1 призупинився, а коли

ОСОБА_2 підняв голову, завдав йому удару кулаком у праве око.

Показання потерпілого узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, даними протоколу огляду місця події від 26 січня 2018 року, даними протоколів слідчих експериментів від 26 березня 2018 року із застосуванням відеозйомки за участю потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3, даними протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 березня 2018 року, даними протоколу огляду речей від 17 квітня 2018 року, висновками експертів від 15 березня 2018 року № 209, від 29 січня 2018 року № 67, від 10 квітня 2018 року № 173,

від 18 квітня 2018 року № 182, від 16 травня 2018 року № 531 та іншими доказами, зміст яких докладно відображено у вироку.

З даних протоколу слідчого експерименту від 26 березня 2018 року із застосуванням відеозйомки видно, що потерпілий ОСОБА_2 у присутності свого представника та двох понятих детально та послідовно пояснив і показав на місці про обставини заподіяння йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, а саме, після того як він сфотографував останнього на свій мобільний телефон, той підбіг до нього та завдав 5 - 7 ударів кулаками в голову, у цей час він зігнувся

і прикривав обличчя руками, а коли підняв голову, ОСОБА_1 завдав удару в праве око, розбивши при цьому окуляри, які були на ньому.

Свідок ОСОБА_3 під час слідчого експерименту 26 березня 2020 року на місці події також показала і підтвердила зазначені обставини.

Дані протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 березня 2020 року свідчать про те, що потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_3 на пред`явлених фотознімках упізнали ОСОБА_1 як особу, яка 26 січня 2018 року завдала удару кулаком у праве око потерпілому. Згідно з висновком експерта від 15 березня 2018 року № 209 у ОСОБА_2 наявне тілесне ушкодження у вигляді проникаючого корнеосклерального поранення з випадінням внутрішніх оболонок правого ока, яке за механізмом утворення може відповідати умовам, викладеним потерпілим, і належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності не менше як на одну третину (35 %).

Доводи захисника про те, що суди не дали оцінки показанням ОСОБА_1

у сукупності з іншими доказами, внаслідок чого неправильно встановили обставини кримінального провадження, не були підтвердженіматеріалами справи.

Переконливих доводів, які би ставили під сумнів додержання судом приписів статей 84, 91, 94 КПК, укасаційній скарзі не міститься.

Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 лише захищався від ударів ОСОБА_2 та зачепив його рукою по обличчю, ретельно перевірені судом і з наведенням відповідних мотивів обґрунтовано визнані безпідставними.

Були перевірені судами нижчих інстанцій та визнані необґрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження, доводи захисника про те, що показання свідків з приводу місця виявлення окулярів потерпілого, їх пошкоджень, розташування слідів крові у квартирі, мають з даними протоколу огляду місця події розбіжності, а також доводи стосовно пояснень свідка ОСОБА_8 про те, що виявлені та вилучені під час огляду місця події окуляри відрізняються від тих, які вона бачила після прибуття за викликом до потерпілого.

Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином обґрунтували ці висновки

і колегія суддів з ними погоджується.

Доводи захисника про наявність у матеріалах провадження фотознімків потерпілого,на яких у нього зафіксована травма лівого ока, спростовуються висновком експерта №209, згідно з яким установлено пошкодження саме правого ока, показаннями самого потерпілого та свідка ОСОБА_3 . До того ж у картці виїзду швидкої медичної допомоги № 4243 А 08 від 26 січня 2018 року фельдшером після огляду потерпілого було зазначено попередній діагноз "Закрита травма правого ока? Чужорідне тіло (скло) правого очного яблука (проникаюче?)".

У процесі вивчення матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 не було виявлено порушень вимог кримінального процесуального закону під час збирання й закріплення цих доказів, які б викликали сумніви у їх достовірності. Всі докази, взяті судом за основу обвинувачення, відповідають положенням закону щодо їх допустимості, достовірності й достатності.

Призначене ОСОБА_15 покарання не суперечить вимогам статей 50, 65 КК, принципу справедливості та співмірності, є необхідним і достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції розглянув кримінальне провадження за апеляційними скаргами захисника та прокурора з дотриманням положень статей 404, 405 КПК

у межах апеляційних скарг.

Посилання захисника назалишення цим судом без уваги доводів, наведених у його скарзі, у тому числі про порушення вимог кримінального процесуального закону,

є безпідставними.

Як убачається з вироку суду апеляційної інстанції від 28 вересня 2021 року, суд надав вичерпні відповіді на всі доводи, наведені в апеляційній скарзі сторони захисту, і обґрунтовано залишив вирок місцевого суду в частині встановлених цим судом обставин та кваліфікації вчиненого ОСОБА_16 діяння за ч. 1ст. 121 КК без змін, а доводи скарги без задоволення, належним чином мотивувавши свій висновок із цього приводу. Вважати рішення суду апеляційної інстанції таким, що не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, немає приводів.

Вирок апеляційного суду містить належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення і за своїм змістом відповідає положенням ст. 420 КПК.

Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які би були підставами для скасування вироку апеляційного суду, за результатами перевірки кримінального провадження не встановлено. Тому підстав для задоволення касаційної скарги захисника колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Вирок Чернігівського апеляційного суду від 28 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника останнього - адвоката Бузакова О.Ю. - без задоволення.