Окрема думка

судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду

ОСОБА_1

справа № 552/1525/22

провадження № 51-765 км 24

17 жовтня 2024 року колегією суддів Верховного Суду у складі головуючої ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розглянуто у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача АТ "Страхова компанія "Країна" ОСОБА_4 на вирок Київського районного суду м. Полтави від 13 липня 2023 року та вирок Полтавського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у кримінальному провадженні № 12020170020001798 від 28 вересня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України.

У своїй касаційній скарзі представник цивільного відповідача АТ "Страхова компанія "Країна" ОСОБА_4, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просив рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення цивільного позову змінити та відмовити у задоволенні позовних вимог до АТ "СК "Країна", а в іншій частині судові рішення залишити без зміни.

Обґрунтовуючи свої вимоги, представник цивільного відповідача, в тому числі посилався на те, що:

- страховиком відшкодовуються не будь-які медичні витрати потерпілої особи, а лише ті, які є обґрунтованими;

- судами попередніх інстанцій не було враховано, що розмір витрат на лікування, які можуть вважатися обґрунтованими та документально підтвердженими закладом охорони здоров`я складає 10 392,52 грн;

- судом апеляційної інстанції належним чином не обґрунтовано, чому саме 15 454,61 грн в якості понесених ОСОБА_6 витрат на лікування повинно бути стягнуто з АТ "СК "Країна".

За результатами касаційного розгляду касаційну скаргу представника цивільного відповідача було залишено без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без зміни.

З рішенням колегії суддів про обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції в частині вирішення цивільного позову щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з витратами на лікування та забезпечення засобами медичної допомоги не можу погодитися на таких підставах.

За правилами ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК у мотивувальній частині вироку, з-поміж іншого, зазначаються докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду, а також мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, потерпілий ОСОБА_6 звернувся до суду першої інстанції із цивільним позовом про стягнення з ОСОБА_5 та АТ "СК "Країна" відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

Представник цивільного відповідача АТ "СК "Країна" ОСОБА_4 подав відзив на цивільний позов, в якому, серед іншого, зазначав, що:

- було виконано розрахунок суми страхового відшкодування у зв`язку з лікуванням потерпілого, що у відповідності до ст. 24 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV (1961-15) ), становить 10 392,52 грн всього належним чином обґрунтованих витрат на лікування позивача;

- детальний розрахунок обґрунтованих та документально підтверджених медичних витрат, здійснених у зв`язку з лікуванням потерпілого, долучені в якості додатку до відзиву на позовну заяву.

Місцевий суд, розглянувши матеріали справи, задовольнив частково цивільний позов ОСОБА_6 до АТ "СК "Країна" та ОСОБА_5, стягнув:

- з АТ СК "Країна" на користь ОСОБА_6 матеріальні збитки на суму 38 433,26 грн та відмовив в решті позовних вимог;

- з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 50 000 грн та відмовив в решті позовних вимог.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції, серед іншого, зазначив, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_6 до АТ СК "Країна" в частині відшкодування шкоди, пов`язаної з витратами на лікування та забезпечення засобами медичної допомоги у розмірі 19 559,54 грн є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Однак, на мою думку, місцевий суд, з огляду на доводи, які містилися у відзиві представника цивільного відповідача АТ "СК "Країна" ОСОБА_4 на цивільний позов потерпілого ОСОБА_6, не обґрунтував підстав, з яких він визначив наведений у вироку розмір відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого.

Вважаю, що зазначене порушення є істотним, оскільки воно перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення в цій частині (ч. 1 ст. 412 КПК).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду в частині вирішення цивільного позову, представник АТ "СК "Країна"ОСОБА_4 оскаржив його в апеляційному порядку.

Зі змісту апеляційної скарги представника цивільного відповідача АТ "СК "Країна" ОСОБА_4 вбачається, що останній, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права під час визначення розміру страхового відшкодування, яке заявлено до стягнення з АТ "СК "Країна" на користь цивільного позивача, серед іншого, вказував, що на підставі наданих позивачем до АТ "СК "Країна" документів (чеків, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого), копії яких наявні в матеріалах даного провадження, з урахуванням ст. 24 Закону № 1961-IV та наведенням відповідних мотивів було виконано розрахунок суми страхового відшкодування у зв`язку з лікуванням потерпілого, відповідно до якого, на його думку:

- 12 173,97 грн становила загальна сума витрат на лікування потерпілого;

- 1 781,45 грн - сума витрат на лікування потерпілого, необхідність здійснення яких не підтверджено документально відповідним закладом охорони здоров`я;

- 10 392,52 грн - всього належним чином обґрунтованих витрат на лікування позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироків. Крім того, у вироку суду апеляційної інстанції зазначаються зміст вироку суду першої інстанції, короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення, рішення по суті вимог апеляційної скарги.

Крім того, звертаю увагу на те, що суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, що надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд.

Вважаю, що задовольняючи частково апеляційну скаргу представника цивільного відповідача АТ "СК "Країна" ОСОБА_4 та змінюючи вирок місцевого суду в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції, в порушення положень, передбачених ч. 2 ст. 420 КПК, зазначені доводи належним чином не перевірив та не спростував, а своє рішення належним чином не мотивував.

Так, суд апеляційної інстанції задовольнив частково цивільний позов ОСОБА_6 та стягнув:

- з АТ "СК "Країна" на користь ОСОБА_6 30 629,33 грн майнової шкоди та 1 531,46 грн моральної шкоди;

- з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 50 000 грн моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позовних вимог суд апеляційної інстанції відмовив.

Змінюючи вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_5 в частині вирішення цивільного позову, апеляційний суд, серед іншого, зазначив, що:

- місцевий суд, дійшовши правильного висновку про необхідність стягнення зі страхової компанії шкоди, заподіяної здоров`ю ОСОБА_6, не обґрунтував підстав, з яких він визначив наведений у вироку розмір майнової шкоди, та належним чином не встановив усі обставини, які мали значення при вирішенні означеного питання з урахуванням наявних у справі доказів;

- під час розгляду в суді апеляційної інстанції встановлено, що потерпілим під час лікування унаслідок завданої йому здоров`ю шкоди внаслідок ДТП придбавались за власний рахунок лікарські засоби та препарати, вироби медичного призначення, допоміжні речі, здійснювались відповідні медичні обстеження, об`єктивно необхідні в процесі лікування отриманих травм, на загальну суму 15 454,61 грн, що доводиться копіями фіскальних чеків і квитанцій, медичною документацією закладів охорони здоров`я;

- з аналізу конкретних обставин даного провадження, медичної документації, підтверджується факт обґрунтованості та необхідності зазначених вище витрат, які понесені ОСОБА_6 через наслідки ДТП, перебування цих витрат у причинно-наслідковому зв`язку із заподіяною шкодою здоров`ю потерпілому, а тому зі страхової компанії підлягає стягненню на користь ОСОБА_6 відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням, у розмірі 15 454,61 грн, який є доведеним, натомість у іншій частині заявлені позивачем вимоги про компенсацію цього виду шкоди не знайшли свого підтвердження перевіркою матеріалів провадження.

Однак, на моє переконання, постановляючи рішення за результатами судового розгляду в порядку апеляційної процедури, суд апеляційної інстанції не навів належного і вмотивованого обґрунтування своїх висновків про те, чому саме 15 454,61 грн в якості понесених ОСОБА_6 витрат на лікування повинно бути стягнуто з АТ "СК "Країна" з огляду на доводи апеляційної скарги представника цивільного відповідача АТ "СК "Країна" ОСОБА_4 (які взагалі не знайшли свого відображення в ухвалі суду апеляційної інстанції) про те, що сума належним чином обґрунтованих витрат на лікування позивача становить 10 392,52 грн.

Згідно з положеннями, визначеними у ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) ), судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (п. 1). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (п. 4). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (п. 5).

Зазначене порушення, на мою думку, є істотним, оскільки перешкодило судам попередніх інстанцій ухвалити законні та обґрунтовані рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).

У зв`язку із вказаним (з огляду на вимоги касаційної скарги представника цивільного відповідача АТ "СК "Країна" ОСОБА_4 ), вважаю, що касаційна скарга представника цивільного відповідача підлягала частковому задоволенню,а судові рішення в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_6 щодо відшкодування шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого, відповідно до ст. 128, ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, ч. 6 ст. 411 ЦПК, ? скасуванню з призначенням нового розгляду в цій частині в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Суддя ОСОБА_1